Постанова

від 16.12.2011 по справі 4/345

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2011 № 4/345

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Чорног уза М.Г

суддів:

секретар судового засід ання: Марвано А.Т.,

в судове засідання з' явил ись представники:

від позивача: ОСОБА_1. дов іреність №424/27-09 від 27.09.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_2 . довіреність б/н від 01.06.2011 року,

розглянувши апеляційну ск аргу відкритого акціонерног о товариства «Стрижавський к ар' єр»,

на рішення господарського суду міста Києва від 06 жовтня 2011 року,

у справі № 4/345 (суддя Борисенк о І.І.),

за позовом відкритого акці онерного товариства «Стрижа вський кар' єр», с. Стрижавка , Вінницький район, Вінницька область,

до товариства з обмеженою в ідповідальністю «СГ Еквіпме нт Лізинг Україна», м Київ,

про визнання недійсним п. 2.1.8 , 2.2.7 та частини ІІ п. 8.1 договору,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Стрижавський кар' єр » звернулось до господарсько го суду міста Києва з позовно ю заявою до ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» про визнанн я недійсним п. 2.1.8, 2.2.7 та частини І І п. 8.1 договору (а.с. 3-7).

Рішенням господарського с уду м. Києва від 06 жовтня 2011 року по справі № 4/345 в задоволенні п озовних вимог відмовлено (а.с . 143-149).

Не погоджуючись із вказани м рішенням місцевого господа рського суду, позивач зверну вся до Київського апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій прос ить скасувати рішення господ арського суду міста Києва ві д 06 жовтня 2011 року по справі № 4/345 та прийняти нове рішення, яки м задовольнити позовну заяву .

Апеляційна скарга мотивов ана порушенням місцевим госп одарським судом норм матеріа льного права, зокрема ст. 16 Зак ону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 655, 762 та 806 Цивільно го кодексу України.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 16 листопада 2011 року апеляцій ну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому за сіданні на 02 грудня 2011 року.

01 грудня 2011 року до апеляційн ого господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і якому останній посилаючись на зак онність та обґрунтованість р ішення суду першої інстанції просить відмовити в задовол енні апеляційної скаргу, а рі шення господарського суду мі ста Києва від 06 жовтня 2011 року п о справі № 4/345 залишити без змін .

У судовому засіданні 02 груд ня 2011 року, у відповідності до с т. 77 Господарського процесуал ьного кодексу України, було о голошено перерву до 16 грудня 2 011 року.

16 грудня 2011 року, до початку су дового засідання, від позива ча надійшло пояснення до апе ляційної скарги.

Представник позивача у суд овому засіданні 16 грудня 2011 рок у підтримав апеляційну скарг у, просив скасувати рішення г осподарського суду міста Киє ва від 06 жовтня 2011 року по справ і № 4/345 та прийняти нове рішення , яким задовольнити позовну з аяву. При цьому представник п озивача послався на те, що пол оження договору суперечать с т.ст. 762 та 655 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача п роти вимог та доводів апеляц ійної скарги заперечив, прос ив залишити спірне рішення м ісцевого господарського суд у без змін, а апеляційну скарг у позивача - без задоволенн я.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГП К України, в судовому засідан ні 16 грудня 2011 року, було оголош ено вступну та резолютивну ч астини постанови Київського апеляційного господарськог о суду.

Згідно з частиною першою ст атті 99 ГПК України, в апеляцій ній інстанції справи перегля даються за правилами розгляд у цих справ у першій інстанці ї з урахуванням особливостей , передбачених у цьому розділ і. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в а пеляційному порядку, користу ється правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язан ий доводами апеляційної скар ги і перевіряє законність і о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувш и наявні матеріали, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши юридичну оцін ку фактичних обставин даної господарської справи та повн оту їх встановлення, досліди вши правильність застосуван ня судом першої інстанції но рм процесуального та матеріа льного права встановила наст упне.

03 липня 2008 року між ВАТ «Стриж авський кар'єр» (лізингоодер жувач) та ТОВ «СГ Еквіпмент Лі зинг Україна» (лізингодавець ) укладено Договір № F192 (надалі- Договір) (а.с. 12-20).

Відповідно до п. 1.1 Договору л ізингодавець зобов' язуєть ся передати лізингоодержува чу у володіння та користуван ня на певний строк майно, спец іально придбане ним у визнач еного лізингоодержувачем по стачальника відповідно до вс тановлених лізиноодержувач ем специфікацій та умов, а ліз ингоодержувач зобов'язуєтьс я прийняти цей предмет лізин гу, користуватися ним, сплачу вати плату та в кінці строку д ії Договору придбати предмет лізингу у власність за ціною , визначеною в Договорі.

Пунктом 2.1.8. Договору встанов лено, що розмір лізингових пл атежів (із застереженням п. 2.2.7) , що базуються на плаваючій ві дсотковій ставці. Як основа д ля встановлення Лізингових п латежів діє відсоткова ставк а для валюти обчислення (нада лі Достовірна відсоткова ста вка):LIBOR 1M.

Згідно з п. 2.2.3 Договору база о бчислення Лізингових платеж ів:

І. До бази обчислення лізинг ових платежів, вираженій у ва люті обчислення, входять всі витрати, понесені лізингода вцем у зв'язку з придбанням та фінансуванням предмета лізи нгу, зокрема ціна предмета лі зингу, мито, витрати пов'язані з розмитненням, витрати на пе ревезення, страхування при п еревезенні, витрати на монта ж і введення в дію (в експлуата цію, запуск) предмета лізингу , витрати на допуск до експлуа тації, сертифікати, оцінки у в ипадку предметів, що уже вико ристовувались, послуги банкі в, та інше, за винятком вказани х у п.2.2.2. цього Договору, збільш ені на суму ПДВ.

ІІ. Якщо витрати, що входять до бази обчислення лізингов их платежів, виражені у валют і, що не є валютою обчислення, то перерахунок їх у гривні ві дбувається за відповідною фо рмулою.

Пунктом 2.2.7 Договору визначе но коригування лізингових пл атежів:

I. У разі, якщо Достовір на відсоткова ставка, чинна в момент оплати постачальнику частини вартості предмета л ізингу, є іншою ніж та, що була чинною в момент подання лізи нгоодержувачу пропозиції, то лізингодавець має право ско ригувати розмір лізингових п латежів відповідно до нової відсоткової ставки.

II. Якщо було встановлен о лізингові платежі на основ і плаваючої відсоткової став ки, то лізингодавець встанов лює новий розмір лізингових платежів згідно із розміром Достовірної відсоткової ста вки, згідно підпункту. III. п.2.1.8. До говору та відповідно графіку лізингових платежів.

Новий розмір лізингових пл атежів встановлюється для вс іх наступних платежів, щораз у зі збереженням відсоткової маржі лізингодавця на попер едньому рівні. У цьому випадк у кінцева (залишкова) вартіст ь не підлягає зміні.

III. Якщо валюта обчисле ння є відмінною від гривні, пе рерахунок лізингових платеж ів в гривні здійснюється із з астосуванням курсу продажу в алюти обчислення АТ «Каліон Банк Україна»в м. Києві, який ч инний на день виникнення обо в'язку сплати Лізингових пла тежів.

IV. Перерахунок у гривні частини лізингового платежу , що відповідає оплаті вартос ті предмета лізингу, відбува ється за курсом, що визначаєт ься як частка від ділення вар тості предмета лізингу у гри внях до бази обчислення лізи нгових платежів. Решта части ни лізингового платежу, пере рахованого в гривні згідно з попереднім реченням, склада є його відсоткову частину.

V. Лізингоодержувач до ручає лізингодавцю здійснюв ати сплату податків, зборів т а інших платежів до бюджету У країни пов'язаних з володінн ям та експлуатацією предмета лізингу. лізингодавець нара ховував лізингові платежі, п рипускаючи, що ставки податк ів, зборів та інших платежів д о бюджету України, а також пла тежів з обов'язкового страху вання, пов'язаних з придбання м, митним оформленням, а також з володінням та експлуатаці єю предмета лізингу, залишаю ться незмінними протягом усь ого строку лізингу. Якщо став ки цих податків, зборів та інш их платежів в Україні будуть змінені після підписання ць ого Договору, або з'являться і нші, лізингодавець має право коригувати сумарні лізингов і платежі для підтримання до ходу лізингодавця на рівні, я кщо б ці ставки залишалися не змінними.

VI. Вся переплата, яка буде вин икати у зв'язку з коригування м розміру Лізингових платежі в відповідно до п.п. І-ІІІ п. 2.2.7., б уде зарахована в рахунок від шкодування вартості Предмет а лізингу.

На виконання умов Договору позивач та відповідач 10 липня 2008 року уклали Договір постав ки № F192 з ТОВ «Альфатех», відпов ідно до якого ТОВ «Альфатех» зобов'язалося передати у зум овлені строки у власність ТО В «СГ Еквіпмент Лізинг Украї на» товар у відповідності зі специфікацією, а ТОВ «СГ Екві пмент Лізинг Україна» зобов' язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну гро шову суму, визначену в цьому Д оговорі (а.с. 22-23).

Слід відзначити, що за Догов ором поставки ціна предмета визначена у гривнях та відпо відно відповідач за купівлю предмету лізингу розраховув ався гривнями.

Позивач вважає, що пункти 2.1.8 та 2.2.7 Договору лізингу супере чать приписам ч.2 ст.16 Закону Ук раїни «Про фінансовий лізинг ». Колегія суддів апеляційно ї інстанції не погоджується з такими твердженнями з огля ду на наступне.

Згідно зі ст. 806 Цивільного ко дексу України за договором л ізингу одна сторона (лізинго давець) передає або зобов'язу ється передати другій сторон і (лізингоодержувачеві) у кор истування майно, що належить лізингодавцю на праві власн ості і було набуте ним без поп ередньої домовленості із ліз ингоодержувачем (прямий лізи нг), або майно, спеціально прид бане лізингодавцем у продавц я (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодер жувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний с трок і за встановлену плату (л ізингові платежі). До договор у лізингу застосовуються заг альні положення про найм (оре нду) з урахуванням особливос тей, встановлених цим парагр афом та законом. До відносин, п ов'язаних з лізингом, застосо вуються загальні положення п ро купівлю-продаж та положен ня про договір поставки, якщо інше не встановлено законом .

Спірний Договір містить вс і істотні умови, визначені ст . 6 Закону України «Про фінансо вий лізинг».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також інтересам держави і суспільства, його моральни м засадам.

Відповідно до ст. 524 ЦК Україн и зобов'язання має бути вираж ене у грошовій одиниці Украї ни - гривні. Сторони можуть в изначити грошовий еквівален т зобов'язання в іноземній ва люті.

Грошове зобов'язання має бу ти виконане у гривні. Якщо в зо бов'язанні визначено грошови й еквівалент в іноземній вал юті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офі ційним курсом відповідно вал юти на день платежу, якщо інши й порядок її визначення не вс тановлений договором або зак оном чи іншим нормативно-пра вовим актом (ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК Украї ни).

Статтею 198 ГК України також у нормовано, що грошові зобов'я зання учасників господарськ их відносин повинні бути вир ажені та підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язанн я можуть бути виражені в іноз емній валюті лише у випадках , якщо суб'єкти господарюванн я мають право проводити розр ахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законо давства. Виконання зобов'яза нь, виражених в іноземній вал юті, здійснюється відповідно до закону.

Отже, положення чинного зак онодавства хоч і визначають національну валюту України я к єдиний законний платіжний засіб на території України, о днак не містять заборони на в ираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валю ті, визначення грошового екв івалента зобов'язання в іноз емній валюті, а також на здійс нення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валю ти України по відношенню до і ноземної валюти (таку правов у позицію викладено у постан ові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №12/149).

Визначення (обчислення) ліз ингових платежів у іноземній валюті та з урахуванням «кое фіцієнту корегування», в осн ову якого покладено курс гри вні стосовно долара США, не су перечать ні чинним приписам ЦК України, ані положенням по станови Кабінету Міністрів У країни від 18.12.1998 року №1998 «Про уд осконалення порядку формува ння цін» (дану правову позиці ю викладено в постанові Верх овного Суду України від 16.05.2011 у справі № 32/242-32/243-32/244-32/245).

Щодо тверджень позивача пр о недійсність частини ІІ пун кту 8.1 Договору судова колегія вважає за необхідне відзнач ити наступне.

Відповідно до частини ІІ пу нкту 8.1. Договору лізингу при в ідмові лізингодавця від дого вору згідно з п.п.7.3, 7.7 дія Догово ру припиняється з моменту, ко ли Лізингоотримувач отримав або міг отримати письмове по відомлення лізингодавця про відмову від Договору. При цьо му лізингоодержувач зобов'яз аний негайно оплатити лізинг одавцю, зокрема суми решти Лі зингових платежів, які залиш илось сплатити та вартості в икупу Предмету лізингу (по за лишковій вартості), зменшени х шляхом дисконтування. Розм ір дисконту встановлюється з а достовірною відсотковою ст авкою, що діятиме на дату пові домлення лізингодавця про ро зірвання Договору. У разі про дажу предмета лізингу лізинг одавцем належні до сплати су ми, зазначені в п.п. ІІ п. 8.1 Догов ору будуть зменшені на 90% суми , отриманої від продажу предм ета лізингу, однак не більше, н іж до розміру цих належних до сплати сум. А у разі передачі предмета лізингу іншому суб' єктові в користування ці нал ежні до сплати суми будуть зм еншені на 90% бази для обчислен ня лізингових платежів, вста новленої у такому договорі, о днак не більше, ніж до розміру цих належних до сплати сум.

Згідно з п. 7.3 Договору у разі , якщо Лізингоодержувач заяв ив претензії щодо недоліків Предмета лізингу і відмовивс я від його прийняття, а також у випадку прострочення постав ки Предмета лізингу, що перев ищує 15 календарних днів, Лізин годавець має право, відмовив шись від Договору поставки, в ідповідно відмовитись і від цього Договору в односторонн ьому порядку. В такому випадк у Лізингодавець має право ви магати від лізингоодержувач а негайної сплати штрафу у ро змірі суми всіх Лізингових п латежів за цим Договором, зме ншеного шляхом дисконтуванн я (за достовірною відсотково ю ставкою, що діятиме на дату п овідомлення Лізингодавця пр о розірвання Договору). Сума ш трафу буде зменшена на суму п овернутих Лізингодавцю кошт ів Постачальником та збільше на на суму витрат пов'язаних і з залученням коштів на придб ання Предмета лізингу. Даний штраф сплачується як відпов ідальність лізингоодержува ча за вибір недобросовісного Постачальника.

Пунктом 7.7 Договору встанов лено, що Лізингодавець має пр аво відмовитися від Договору в односторонньому порядку у наступних випадках:

І. якщо Лізингоодержувач не виконує свої зобов'язання що до сплати Лізингових платежі в більше ЗО календарних днів , в тому числі не виконав в цей же строк зобов'язання щодо сп лати початкового Лізинговог о платежу;

ІІ. ненадання фінансової зв ітності лізингоодержувача, щ о запитується Лізингодавцем ;

ІІІ. якщо з моменту укладенн я Договору відбулось істотне погіршення економічного ста ну лізингоодержувача, яке за грожує здатності останнього виконати зобов'язання, що вип ливають з цього Договору;

ІV. користування Предметом л ізингу не за цільовим призна ченням;

V. утримання Предмета лізинг у в умовах, що не забезпечують підтримання його у справном у стані;

VI. умисного пошкодження ліз ингоодержувачем Предмета лі зингу;

VII. надання недостовірної ін формації лізингоодержуваче м про технічний стан Предмет а лізингу;

VIII. притягнення до криміналь ної відповідальності осіб із числа засновників та керівн ицтва лізингоодержувача;

ІХ. у випадку порушення спра ви про банкрутство лізингоод ержувача;

Х. якщо страхова компанія ві дмовляється від відповідаль ності за збитки, пов'язані з Пр едметом лізингу, у разі поруш ення лізингоодержувачем дог овору страхування або неукла дення (непродовження) такого договору, або через несплату будь-якої частки страхового внеску;

ХІ. неповідомлення Лізинго давця про випадки відповідно до п.п. 11.11., 11.14. цього Договору;

ХІІ. зміни власника юридичн ої особи лізингоодержувача б ез згоди Лізингодавця. Сплач ені лізингові платежі в таки х випадках лізингоодержувач у не повертаються.

Відповідно до ст. 627 Цивільно го кодексу України сторони є вільними в укладенні догово ру, виборі контрагента та виз наченні умов договору.

За приписами ч. 3 ст.6 ЦК Украї ни сторони в договорі можуть відступити від положень акт ів цивільного законодавства і врегулювати свої відносин и на власний розсуд.

Згідно п. 7 постанови Пленум у Верховного Суду України № 9 в ід 06.11.2009 року "Про судову практи ку розгляду цивільних справ про визнання правочинів нед ійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з п ідстав, визначених законом, т а з застосуванням наслідків недійсності, передбачених за коном.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК Укра їни, правочином є дія особи, сп рямована на набуття, зміну аб о припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, вирішуючи спір про визн ання договору або його части ни недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон по в' язує визнання договору (й ого частини) недійсним і наст ання відповідних наслідків , а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, дод ержання встановленої форми д оговору; правоздатність стор ін за договором; у чому конкре тно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнанн я недійсними правочину і нас тання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК У країни.

Недійсність правочину має бути визначено безпосереднь о у правовій нормі (нікчемні). Правочин може бути визнано н едійсним також у випадку, кол и його укладено з дефектом су б'єктного складу волі (запере чні).

Так, згідно ст.6 Закону Украї ни "Про фінансовий лізинг", роз мір лізингових платежів є іс тотною умовою договору лізин гу, а в силу ст. 11 Закону своєчас на його сплата є зобов'язання м позивача.

Стаття 16 названого Закону в становлює, що сплата лізинго вих платежів здійснюється в порядку, встановленому догов ором. При цьому лізингові пла тежі можуть включати: суму, як а відшкодовує частину вартос ті предмета лізингу ; платіж я к винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; комп енсацію відсотків за кредито м; інші витрати лізингодавця , що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу .

Статтею 598 ЦК України встано влено, що зобов'язання припин яється частково або у повном у обсязі на підставах, встано влених договором або законом .

Відповідно до ст.653 ЦК Україн и у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиня ються. У разі зміни або розірв ання договору зобов'язання з мінюється або припиняється з моменту досягнення домовле ності про зміну або розірван ня договору, якщо інше не вста новлено договором чи не обум овлено характером його зміни . Якщо договір змінюється або розривається у судовому пор ядку, зобов'язання змінюєтьс я або припиняється з моменту набрання рішенням суду про з міну або розірвання договору законної сили. Сторони не маю ть права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту змі ни або розірвання договору , я кщо інше не встановлено дого вором або законом.

Сплата суми решти Лізингов их платежів, які залишилось с платити та вартості викупу П редмету лізингу (по залишков ій вартості), зменшених шляхо м дисконтування є відповідал ьністю позивача за неналежне виконання ним умов Договору , що стало наслідком достроко вого розірвання цього Догово ру.

Наслідком розірвання дого ворів фінансового лізингу та кож є припинення передбачени х договорами права позивача на набуття у власність об'єкт ів лізингу та обов'язку відпо відача передати їх у власніс ть позивачу. Між тим, припинен ня зазначених права та обов'я зку не свідчить про недійсні сть спірного пункту.

Слід наголосити, що в частин і ІІ п. 8.1 Договору сторони вста новили зменшення за певних у мов передбачених до сплати с ум решти Лізингових платежів , які залишилось сплатити та в артості викупу Предмету лізи нгу (по залишковій вартості). Т ому, твердження скаржника пр о те, що відповідач набуває пр аво вимагати від позивача ре шти лізингових платежів і за той період, коли предмет лізи нгу вже продано, відхиляютьс я судовою колегією з огляду н а п. 8.1 Договору.

Враховуючи зазначене вище , колегія суддів вважає, що сто рони в належній формі досягл и згоди з усіх істотних умов д оговору лізингу, а сам догові р відповідає загальним вимог ам, додержання яких є необхід ним для чинності правочину.

Беручи до уваги те, що до фак тичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтова но і правильно застосовані н орми матеріального та процес уального права, колегія судд ів дійшла висновку, що в задов оленні скарги апелянта необх ідно відмовити.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відобр ажені обставини, що мають зна чення для даної справи, висно вки суду стосовно встановлен их обставин і правові наслід ки є вичерпними, відповідают ь дійсності і підтверджуютьс я достовірними доказами, дос лідженими в судовому засідан ні.

З огляду на вищевикладене к олегія суддів апеляційного г осподарського суду дійшла ви сновку, що місцевий господар ський суд виконавши всі вимо ги процесуального закону і в себічно перевіривши обстави ни, вирішив спір у відповідно сті з нормами матеріального права, в рішенні господарськ ого суду міста Києва повно ві дображені обставини, що мают ь значення для даної справи, в исновки суду про встановлені обставини і правові наслідк и є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослі дженими в судовому засіданні .

Рішення господарського су ду міста Києва від 06 жовтня 2011 р оку по справі № 4/345 підлягає за лишенню без змін.

Апеляційна скарга відкрит ого акціонерного товариства «Стрижавський кар' єр» на р ішення господарського суду м іста Києва від 06 жовтня 2011 року задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, с т. 105 ГПК України, Київський апе ляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу ві дкритого акціонерного товар иства «Стрижавський кар' єр » на рішення господарського суду міста Києва від 06 жовтня 2011 року у справі № 4/345 залишити б ез задоволення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 06 жов тня 2011 року по справі № 4/345 залиш ити без змін.

3. Справу № 4/345 повернути до господарського суду міст а Києва.

Постанова апеляційного го сподарського суду набирає за конної сили з дня її прийнятт я.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у може бути оскаржено протяг ом 20 днів до Вищого господарсь кого суду України у порядку, п ередбаченому ст. 109 ГПК Україн и.

Головуючий суддя

Судді