Ухвала

від 12.08.2013 по справі 4/345

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

12 серпня 2013 року № 4/345

Окружний адміністративний суду міста Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи:Міністерства охорони здоров'я України Генеральної прокуратури України НСК «Оранта» Київський міський центр МСЕ провизнання неправомірними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя - Вовк П.В.,

Судді: Арсірій Р.О., Огурцов О.П.

при секретарі судового засідання - Вишняк В.С.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2009 року, позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратура України, Міністерства охорони здоров'я України, треті особи - НСК "Оранта", Київський міський центр МСЕ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково:

- визнано протиправними дії, бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо не видачі направлення ОСОБА_1 для визначення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності, документів про обставини страхової події, довідки про факт страхування, запиту на встановлення процентної втрати професійної працездатності згідно з п. 11 Постанови КМУ №221 від 04.04.1994 та спільного листа Генеральної прокуратури України та Міністерства охорони здоров'я України від 16.10.1992;

- зобов'язано Генеральну прокуратуру України вчинити дії, направлені на виконання вимог чинного законодавства по оформленню та видачі документів ОСОБА_1 для виплати державного обов'язкового особистого страхування з урахуванням висновку судово-медичної експертизи №37/238;

- в решті позовних вимог відмовлено;

- судові витрати у розмірі 5686,42 грн. присуджено на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України.

22.05.2013 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про видачу виконавчого листа по справі № 4/345.

29.05.2013 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист по справі 4/345.

Згідно ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду . Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Під час розгляду заяви Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві щодо роз'яснення порядку стягнення судових витрат за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2009 року, судом встановлено, що Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві є незрозумілим спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2009 року №4/345, відтак, суд, за власною ініціативою, розглядає питання про встановлення способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2009 року №4/345 в частині стягнення судових витрат у розмірі 5686,42 грн.

Так, згідно мотивувальної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2009 року №4/345, понесені позивачем судові витрати складаються з судового збору та витрат на проведення експертизи, та присуджені позивачу в повному обсязі, виходячи із розміру задоволення вимог на 99,9%.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, виконувати таке рішення слід шляхом стягнення органом Державної казначейської служби України судових витрат із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи .

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз ;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Таким чином, витрати, понесені позивачем на оплату проведення судової експертизи є судовими витратами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок №845).

Згідно п. 2 названого Порядку, термін «боржник» вживається в такому значенні: боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Пунктом 12 статті 2 Бюджетного Кодексу України встановлено, що бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Таким чином, враховуючи викладене вище, а також те, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 12.08.2009 року по справі № 4/345 частково задоволено вимоги позовні вимоги ОСОБА_1, звернуті до Генеральної прокуратури України, боржником, в розумінні вищевказаних норм, є Генеральна прокуратури України.

Порядком №845 встановлено механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Так, у відповідності до п. п. 26-27 Порядку№845, безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку з подальшим віднесенням зазначеної суми на видатки в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 27 цього Порядку.

Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету . В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування, безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.

Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник зобов'язаний привести у відповідність із такими бюджетними зобов'язаннями інші взяті ним бюджетні зобов'язання.

Таким чином, оскільки сума в розмірі 5 683,02 є судовими витратами в розумінні КАС України, її списання має здійснюватися згідно вищевикладених вимог Порядку №845.

Крім того, зауваження казначейства про те, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» не передбачені видатки на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, не стосується предмету даної заяви, оскільки, як вже зазначалося вище, кошти в розмірі 5 683,02 грн. є судовими витратами в розумінні КАС України, відтак відсутність зазначених видатків, не перешкоджає виконанню постанови Окружного адміністративного суду м. Києва 12.08.2009 року по справі № 4/345.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 158, 165, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Встановити спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2009 року по справі № 4/345 шляхом стягнення судових витрат в розмірі 5 686 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 42 коп. з Державного бюджету України відповідним підрозділом Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Генеральної прокуратури України (01601, м. Київ. МСП-601, вул. Різницька, 13/15; ЄДРПОУ - 00034051).

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя П.В. Вовк

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов