Рішення

від 05.07.2011 по справі 2-246/11

ВОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДОНЕЦЬКА

 

                                                                                2-246/11  

                                                                   РІШЕННЯ                            Справа № 2-246/11

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

          05 липня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька  в складі:

головуючого –судді Орєхова О.І.,

при секретарі –Гнатенко М.О., Лисенко Л.В.,

за участю позивача –ОСОБА_1,

представника відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в залі суду в  м. Донецьку  цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма»в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма»про визнання дій незаконними, зобов»язання повернути суму безпідставно списаних грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма»про визнання дій незаконними, зобов»язання повернути суму безпідставно списаних грошових коштів, посилаючись на наступні обставини.

22 січня 2008 року між ним, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком «АРМА», з особі Донецької філії ТОВ КБ «АРМА», був укладений Договір № 5/1/840-ДД/767 банківського вкладу зі сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 22 січня 2008р., згідно з якого ним були надані, а банком прийняті грошові кошти (вклад) у сумі 4 355,95 (чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять доларів США) 95 центів на строк по 25 січня 2009 року та зі сплатою 12 % річних, а також також договір № 5/1/980-ДД/1570 від 01.09.2008р. для фізичних осіб в національній валюті на суму 3 500,00 ( три тисячі пятьсот грн. 00 коп.) по 06 вересня 2009 року зі сплатою 17,5% річних.

Банківські вклади фактично було розміщено у Донецькій філії ТОВ КБ «АРМА».

Внесення грошових коштів до банку у зазначених сумах підтверджується квитанціями № 154248 від 22 січня 2008 року та № 348163 від 01 вересня 2008 року.

22 січня 2008 р. майнові права за депозитним договором № 5/1/840-ДД/767 від 22.01.2008р. були передані ним в заставу банку, згідно договору застави майнових прав № 4/l/980-KL/15-3-l, також 01 вересня 2008 року майнові права за депозитним договором № 5/1/980-ДД/1570 від 01.09.2008р. були передані ним в заставу банку, згідно договору застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-2 від 01.09.2008р.,в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором №4/l/980-KL/15 від 24.10.2007 року, укладенного між ТОВ КБ «АРМА»та ТОВ «Перфект Продукт»( ЕДРПОУ 35204552) . Термін закінчення кредитного договору №4/l/980-KL/15 від 24.10.2007 року спливав 22.10. 2009 року.

Умовами договору застави передбачено право банку звернути стягнення на майнові права у разі неповернення позичальником кредиту.

Згідно зі ст. 1 ЗУ „Про заставу" кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЗУ „Про заставу" при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов'язки, передбачені статтею 50 цього Закону.

Ст. 23 ЗУ „Про заставу" При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з п. 2 ч.1  ст. 593 ЦКУ право застави припиняється у разі, втрати предмету застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом (ч.2 1 ст. 593 ЦКУ).

Відповідно до ст. 28 ЗУ „Про заставу"  застава припиняється при закінчені  терміну дії права, що складає предмет застави.

Тобто договори застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-1 від 22.01.2008р. № 4/1/980-KL/15-3-2   від   01.09.2008р.   були   припиненими   у   день   закінчення  строку розміщення депозиту у Банку, майнові права по яким є предметом застави.

Зі   змісту   наведених   правових   норм   випливає,   що   звернення   стягнення на  заставлене майно відбувається шляхом звернення заставодержателя до суду.

Звернувшись до банку 04 лютого 2009 року із заявою про отримання вкладу 5/1/840-ДД/767 банківського вкладу зі сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб  в іноземній валюті) від 22 січня 2008р. та відсотків за ним, йому було відмовлено.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу) якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківсього вкладу (ч. 3. ст. 1058 ЦК України).

Ст. 1071 ЦК України визначено, підставами списання грошових коштів з рахунка є розпорядження клієнта, рішення суду та у випадках, встановлених договором між банком  і клієнтом. Цей перелік є вичерпним.

18 лютого 2009 року ним було надано позовну заяву до Кіровського районного суду м. Донецька про стягнення грошової суми за договором банківського вкладу, та  отримано рішення цього суду за справою № 2-1676/09 на його користь 24 квітня 2009 року, згідно якого ТОВ КБ «АРМА»повинен був повернути його кошти. Було також отримано виконавчий лист від 05 травня 2009 року. Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 24.04.2009р було отримано ДФ ТОВ «АРМА»18 травня 2009 року та зареєстровано за вхідним номером № 1805/10/4., що  підтверджується відповідним штампом на копії рішення суду. Виконавчий лист від 05.05.2009 року було надано до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного Управління юстиції у м. Донецьку. Згідно Постанови ВДВС Ворошиловського району від 09 червня 2009 року було відкрито виконавче впровадження.

Проте 25.03.2010р. звернувшись до  ДФ ТОВ КБ «АРМА»з метою отримання банківських виписок за його вкладами, йому стало відомо, що грошові кошти в сумі 34 674,23 грн.., що є гривневим еквівалентом суми 4 335,95 доларів  США, з рахунку № 26359365, по курсу 7,96 грн. за 1 долар США, були 22.03.2010 року самостійно проконвертовані банком, а потім самостійно списані банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 4/1/980-KL/15 від 24.10.2007 року на рахунок № 20674024 в Донецькій філії ТОВ КБ «АРМА», а також в сумі 3 500,00 грн. з рахунку №263530094, та відсотки за договором банківського вкладу № 5/1/980-ДД/1570  від 01.09.2008р. в сумі 317,15 грн.  з рахунку  на № 263860641 рахунок № 20699054 в Донецькій філії ТОВ КБ «АРМА».

Ст. 26 ЗУ „Про заставу" передбачено, що заставодавець має право в будь-який  час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене  майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.

Якщо зобов'язання, забезпечене заставою, передбачає виконання частинами заставодавець має право припинити звернення стягнення на предмет застави шляхом виконання простроченої частини зобов'язання.

Якщо заставодавцем є третя особа, яка надала в заставу належне їй майно, то в разі невиконання забезпеченого заставою зобов'язання перед заставо держателем вона має право виконати зобов'язання з метою запобігання зверненню стягнення на предмет  стави.

Ніяких повідомлень про порушення позичальником термінів сплати за кредитним договором від банку він не отримував, чим був позбавлений можливості виконати за позичальника зобов'язання за кредитним договором.

Слід зазначити, що згідно договору застави в заставу були передані тільки майнові права за депозитним вкладом, відсотки за вкладом не були предметом застави. Однак банком була списана вся сума вкладу з нарахованими відсотками.

Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частина 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Слід зазначити, що ТОВ КБ «АРМА»знаходиться у стані ліквідації, відповідно до Постанови Національного Банку України № 79 від 19 лютого 2010 року, банківська ліцензія вилучена , проведення усіх активних операцій заборонено з 25 лютого 2010 року, а списання коштів з його рахунків відбулось майже через місяць, 22 березня 2010 року.

Відповідач у місячний термін повинен був скласти реєстр вкладників та надати до Фонду Гарантування Вкладів Фізичних Осіб України для виплати неповернених своєчасно вкладів за рахунок Фонду.

          Просив суд визнати дії ТОВ КБ «АРМА»незаконними та списання моїх коштів з депозитних рахунків незаконними та безпідставними, зобов'язати ТОВ КБ „АРМА" повернути суму безпідставно списаних грошових коштів у розмірі 38 174,23 (тридцять вісім тисяч сто сімдесят чотири грн) 23 копійки, та відсотки в сумі 317,15 (триста сімнадцять грн.. 15 копійок), загальна сума 38 491,38 (тридцять вісім тисяч чотириста дев'яносто одна грн) 38 копійки на рахунки, на яких вони раніше обліковувалися або аналогічні, зобов'язати ліквідатора ТОВ КБ «АРМА»внести суму безпідставно списаних грошових коштів у розмірі 38174,23 (тридцять вісім тисяч сто сімдесят чотири грн) 23 копійки, та відсотки в сумі 317,15 (триста сімнадцять грн.. 15 копійок), загальна сума 38 491,38 (тридцять вісім тисяч чотириста дев'яносто одна грн) 38 копійки до реєстру вкладників, та передати для їх подальшої виплати до Фонду Гарантування Вкладів Фізичних Осіб, стягнути з відповідача суму судових витрат.

В судовом узасідані позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволеню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

22 січня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком «АРМА», в особі Донецької філії ТОВ КБ «АРМА», був укладений Договір № 5/1/840-ДД/767 банківського вкладу зі сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в іноземній валюті) від 22 січня 2008р., згідно з якого позивачем були надані, а банком прийняті грошові кошти (вклад) у сумі 4 355,95 доларів США на строк по 25 січня 2009 року, зі сплатою 12 % річних, а також договір № 5/1/980-ДД/1570 від 01.09.2008р. для фізичних осіб в національній валюті на суму 3 500,00 гривень по 06 вересня 2009 року зі сплатою 17,5% річних.

Внесення грошових коштів до банку у зазначених сумах підтверджується квитанціями № 154248 від 22 січня 2008 року та № 348163 від 01 вересня 2008 року.

22 січня 2008 р. майнові права за депозитним договором № 5/1/840-ДД/767 від 22.01.2008р. були передані позивачем в заставу банку, згідно договору застави майнових прав № 4/l/980-KL/15-3-l, також 01 вересня 2008 року майнові права за депозитним договором № 5/1/980-ДД/1570 від 01.09.2008р. були передані позивачем в заставу банку, згідно договору застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-2 від 01.09.2008р., в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором №4/l/980-KL/15 від 24.10.2007 року, укладенного між ТОВ КБ «АРМА»та ТОВ «Перфект Продукт».

Термін закінчення кредитного договору №4/l/980-KL/15 від 24.10.2007 року спливав 22.10. 2009 року.

Тобто договори застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-1 від 22.01.2008р. № 4/1/980-KL/15-3-2   від   01.09.2008р.   були   припиненими   у   день   закінчення  строку розміщення депозиту у Банку, майнові права по яким є предметом застави.

Звернувшись до банку 04 лютого 2009 року із заявою про отримання вкладу 5/1/840-ДД/767 банківського вкладу зі сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб  в іноземній валюті) від 22 січня 2008р. та відсотків за ним, позивачу було відмовлено.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ КБ «Арма»в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма»про стягнення грошової суми за договором банківського вкладу, позовні вимоги позивача задоволено та стягнуто з ТОВ КБ «Арма»на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за договором № 5/1/840 ДД/767 в сумі 4 355,95 доларів США, а аткож витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.

Вказане рішення суду набуло чиності 05.05.2009 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання рішення суду, Кіровським районним судом м. Донецька 24.04.2009 року було видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ КБ «Арма»на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за договором № 5/1/840 ДД/767 в сумі 4 355,95 доларів США, а аткож витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.

На підставі виконавчого листу Кіровського районного суду м. Донецька від 24.04.2009 року, 09.06.2009 року державним виконавцем ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька було винисено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 24.04.2009р було отримано ДФ ТОВ «АРМА»18 травня 2009 року та зареєстровано за вхідним номером № 1805/10/4, що  підтверджується відповідним штампом на копії рішення суду.

Встановлено, що ТОВ КБ «АРМА»знаходиться у стані ліквідації, відповідно до Постанови Національного Банку України № 79 від 19 лютого 2010 року, банківська ліцензія вилучена, проведення усіх активних операцій заборонено з 25 лютого 2010 року, а списання коштів з рахунків позивача відбулось майже через місяць, 22 березня 2010 року.

Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частина 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Статтею 1071 ЦК України визначено, підставами списання грошових коштів з рахунка є розпорядження клієнта, рішення суду та у випадках, встановлених договором між банком  і клієнтом. Цей перелік є вичерпним.

Однак, законних підстав для списання грошових коштів з рахунка позивача у відповідача не було.

Окрім того, майнові права за депозитним договором № 5/1/840-ДД/767 від 22.01.2008р., які були передані позивачем в заставу банку, згідно договору застави майнових прав № 4/l/980-KL/15-3-l, а також майнові права за депозитним договором № 5/1/980-ДД/1570 від 01.09.2008р., згідно договору застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-2 від 01.09.2008р.,в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором №4/l/980-KL/15 від 24.10.2007 року, укладенного між ТОВ КБ «АРМА»та ТОВ «Перфект Продукт», термін закінчення кредитного договору №4/l/980-KL/15 від 24.10.2007 року спливав 22.10.2009 року.

Умовами договору застави передбачено право банку звернути стягнення на майнові права у разі неповернення позичальником кредиту.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про заставу" кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЗУ „Про заставу" при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов'язки, передбачені статтею 50 цього Закону.

Статтею 23 ЗУ „Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з п. 2 ч.1  ст. 593  ЦК України право застави припиняється у разі, втрати предмету застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом (ч.2 1 ст. 593 ЦКУ).

Відповідно до ст. 28 Закону України „Про заставу"  застава припиняється при закінчені  терміну дії права, що складає предмет застави.

Тобто договори застави майнових прав № 4/1/980-KL/15-3-1 від 22.01.2008р. № 4/1/980-KL/15-3-2   від   01.09.2008р.   були   припиненими   у   день   закінчення  строку розміщення депозиту у Банку, майнові права по яким є предметом застави.

Крім того, згідно договору застави в заставу були передані тільки майнові права за депозитним вкладом, відсотки за вкладом не були предметом застави, однак встановлено, що банком була списана вся сума вкладу з нарахованими відсотками, які були 22.03.2010 року самостійно проконвертовані банком, а потім самостійно списані банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 4/1/980-KL/15 від 24.10.2007 року на рахунок № 20674024 в Донецькій філії ТОВ КБ «АРМА», а також в сумі 3 500,00 грн. з рахунку №263530094, та відсотки за договором банківського вкладу № 5/1/980-ДД/1570  від 01.09.2008р. в сумі 317,15 грн.  з рахунку  на № 263860641 рахунок № 20699054 в Донецькій філії ТОВ КБ «АРМА».

Тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма»про визнання дій незаконними, зобов»язання повернути суму безпідставно списаних грошових коштів є цілком обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати при подачі позовної заяви у сумі 128,50 гривень, яку суд вважає, стягнути з відовідача ТОВ КБ «Арма»на користь позивача ОСОБА_1

На підстав вищевикладеного та керуючись ст.ст. 593, 1058, 1060, 1071 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, Законом України «Про заставу», суд, -

ВИРИШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма»в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма»про визнання дій незаконними, зобов»язання повернути суму безпідставно списаних грошових коштів, - задовольнити.

Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма»щодо списання коштів позивача ОСОБА_1 з депозитних рахунків  незаконними.

Зобов»язати товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма»повернути суму безпідставно списаних грошових коштів у сумі 38 174, 23 гривень та відсотки у сумі 317,15 гривень, а всього 38 491,38 гривень на рахунки, на яких вони раніше обліковувалися або аналогічні.

Зобов»язати ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма» внести суму безпідставно списаних грошових коштів у сумі 38 174, 23 гривень та відсотки у сумі 317,15 гривень, а всього 38 491,38 гривень до реєстру вкладників, та передати для їх подальшої виплати до Фонду Гарантування Вкладників Фізичних Осіб.

Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма»на користь позивача ОСОБА_1 державне мито у сумі 8,50 гривень та витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 120 гривень, а всього 128,50 гривень ( сто двадцать вісім гривень п»ятьдесят копійок ).

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                                                    О.І. Орєхов