Постанова

від 14.08.2008 по справі 16/256-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/256-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.08.08                                                                                               Справа №16/256-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Яценко О.М.

при секретарі Пересада О.В.

за участю представників сторін:

позивача:                         Ларченко А.В., довіреність від 05.08.2008р. № 186/1;

відповідача:                     не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні               

апеляційну скаргу      Приватного підприємства «Люкс-Трейд Груп»

на рішення                    Господарського суду Херсонської області від 18.06.2008 року

у справі                         №  16/256-08     

за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоотехнологія»

до відповідача                 Приватного підприємства «Люкс-Трейд Груп»

про                                  стягнення суми

встановили:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоотехнологія» подано позов до Приватного підприємства «Люкс-Трейд Груп» про стягнення 21.350,00грн. передплати, 1.498,30грн. втрат від інфляції та 140,43грн. 3% річних від простроченої суми.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області (суддя Губіна І.В.) своїм рішенням від 18.06.2008р. у справі № 16/256-08  позов задовольнив частково. Стягнув з ПП “Люкс-Трейд-Груп” на користь ТОВ “Зоотехнологія” основній борг в сумі 21.350,00грн. та судові витрати позивача на загальну суму  331,50грн.  В решти позову відмовлено.

         Рішення суду мотивоване наступним:

Між сторонами по справі досягнута угода про поставку олії соєвої та соєвої макухи шляхом надіслання ПП «Люкс-Трейд Груп» покупцю – ТОВ «Зоотехнологія» рахунків фактур від 30.01.2008р. з визначенням у них назви продукції, одиниці виміру, кількості, ціни та вартості товару. У зв'язку з чим, господарський суд прийшов до висновку, що у відповідності до статті 638 ЦК України, між сторонами укладено договір, так як сторони у належній формі фактично досягли угоди по всіх істотних умовах договору, крім строків поставки продукції. Виставлені відповідачем рахунки-фактури були повністю сплачені позивачем. Відповідач свої зобов'язання за договором щодо поставки продукції не виконав. 11.02.2008р. позивач звернувся до відповідача про повернення сплачених ним за непоставлений товар грошових коштів у сумі 86.350,00грн. Відповідачем грошові кошти повернуті частково у сумі 65.000,00грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Керуючись статтями 526, 693 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 21.350,00грн. Суд відмовив позивачу у задоволенні позову в частині стягнення збитків, пов'язаних з інфляцією, оскільки гарантійний лист відповідача про повернення залишку боргу у визначений строк, не є договором. По угодах, що укладені сторонами по справі, відповідач визначався постачальником продукції і на нього не було покладено будь-якого грошового зобов'язання.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, Приватне підприємство «Люкс-Трейд Груп», відповідач, у поданій апеляційній скарзі вважає, що рішення господарського суду  винесене з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Посилається на наступне:

Порушення судом норм процесуального права відповідач вбачає в тому, що він не був повідомлений про час розгляду справи належним чином.

Судом не правомірно залишено без задоволення клопотання про зупинення провадження по справі. Розгляд позовної заяви про визнання недійсним та невчиненим договору поставки і визнання дійсним та виконаним договір купівлі-продажу, тісно пов'язаний з вирішенням справи №16/256-08, зокрема тому, що при розгляді поданого позову судом було б встановлено, які саме правовідносини існували між сторонами.  

При винесенні рішення господарський суд, приймаючи до уваги приписи статті 638 Цивільного кодексу України, помилково дійшов висновку, що сторони досягли згоди зі всіх істотних умов договору,  крім строків поставки зазначеної продукції.

Відповідач стверджує, що ПП «Люкс-Трейд Груп» було відвантажено ТОВ „Зоотехнологія" товар - соєве масло - в кількості 3,0 т на загальну суму 25.350,00грн, включаючи ПДВ, та соєву макуху - в кількості 20,0 т на загальну суму 61.000,00грн, включаючи ПДВ. Після цього було виписано рахунок - фактуру №3001/1 від 30.01.2008р. на суму 61.000,00грн. та рахунок фактуру - №3002/2 від 30.01.2008р. на суму 25.350,00грн.

Поставлений товар було оплачено відповідно до платіжних доручень №1023 та 1024 від 30.01.2008р. В призначенні платежів вказано, що перерахування відбулось згідно рахунків від 30.03.2008р.  №3001/1 та №3002/2. - за соєве масло та соєву макуху. Жодного зауваження в бухгалтерських документах про те, що вказана сума може розцінюватись інакше, як оплата за поставлений товар (предоплата чи ін.), немає.

Всі подані до суду матеріали свідчать про те, що спірний договір є договором купівлі-продажу, відповідно до якого ПП «Люкс-Трейд Груп», відвантажено макуху та соєве масло, а позивачем прийнято товар та оплачено його вартість Будь-яких документів, які свідчили б про те, що перераховані ТОВ «Зоотехнологія» кошти є предоплата за товар, до суду не надано.

Вважає, що перераховані кошти в сумі 65.000,00грн., є відповідно до статті 1212 ЦК України, майном набутим без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Просить рішення господарського суду від 18.06.2008р. у справі № 16/256-08 скасувати. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Зоотехнологія», відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоотехнологія», позивач, у своєму відзиві на апеляційну скаргу  вважає рішення господарського суду таким, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  Вказує на те, що відповідач не надав суду жодного достовірного і належного доказу для обґрунтування викладених у апеляційній скарзі вимог та тверджень.

Просить рішення господарського суду від 18.06.2008р. у справі № 16/256-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.

Апеляційна скарга прийнята до провадження, її розгляд призначений на 14.08.2008р.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1526 від 13.08.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Колодій Н.А., Яценко О.М.

За клопотанням представника позивача, судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення. За згодою позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представник ТОВ «Зоотехнологія» підтримав доводи, викладені в відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористався. Про причини неявки не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься Повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого, ухвала апеляційного суду отримана уповноваженою особою ПП «Люкс-Трейд Груп» 01.08.2008р.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу ПП «Люкс-Трейд Груп» такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Однією із підстав оскарження судового рішення, є переконання відповідача в порушенні господарським судом норм процесуального права, а саме:  неповідомлення ПП «Люкс-Трейд Груп» про час та місце розгляду справи. Таке твердження заявника не може бути прийняте судом до уваги, оскільки відповідач не надав суду ніяких доказів на підтвердження своїх доводів (довідку з підприємства поштового зв'язку, тощо). У відповідності до ст. 64 ГПК України сторонам у справі надсилаються ухвали про порушення провадження у справі із зазначенням часу і місця   розгляду позовної заяви. На виконання зазначеної норми закону судом було направлено  сторонам у справі ухвалу про порушення провадження у справі, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції господарського суду Херсонської області.

Згідно з нормами діючого законодавства (в т.ч. Наказу ДПА України від 01.12.2000року  № 614) - місцезнаходження (місце  проживання) суб'єкта підприємницької діяльності це - місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної  особи,  що зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто, саме за адресою, визначеною у свідоцтві про  державну реєстрацію, судом направляються всі процесуальні документи. За адресою, вказаною у позовній заяві і було направлено ухвалу суду. Якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові. У разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, лист із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання  тотожних випадків. В матеріалах справи докази того, що ухвала, яка відправлена господарським судом  Херсонської області і повернулась у зв'язку із незнаходженням адресата, відсутні.  Окрім того, відповідно до Роз'яснень ВАСУ № 02-5/289 від 18.09.1997 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про  час  і  місце  її  розгляду судом,  якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою,  зазначеною  у позовній  заяві (п. 3.6).  

Крім того, ст. 75 ГПК України передбачено, що в разі не подання сторонами відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами.  Наданим правом скористався господарський суд Херсонської області при розгляді даної справи.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду щодо відсутності підстав для зупинення провадження по даній справі.

Відповідно до статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В матеріалах справи міститься копія позовної заяви ПП «Люкс-Трейд Груп» про визнання недійсним та не вчиненим договору поставки та визнання дійсним та виконаним договір купівлі-продажу, яка отримана господарським судом Херсонської області 17.06.2008р. та згідно ухвали суду від 18.06.2008р. повернута заявникові на підставі п. 5 ст. 63 ГПК України.

Доказів повторного звернення до суду після усунення порушень, що зумовили повернення позовної заяви та прийняття позову господарським судом до провадження, ПП «Люкс-Трейд Групп» не надано.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Далі, як вбачається із матеріалів справи, між ПП «Люкс-Трейд Групп» та ТОВ «Зоотехнологія» досягнуто угоду про поставку олії соєвої та соєвої  макухи, за якою, Постачальником (Продавцем) даної продукції є ПП «Люкс-Трейд Груп», а Покупцем (Отримувачем) - ТОВ “Зоотехнологія”. Угоду про поставку продукції досягнуто шляхом надіслання ПП «Люкс-Трейд Групп»  ТОВ “Зоотехнологія” рахунків – фактур від 30.01.2008р. № 3001/1 та № 3001/2, в яких зазначені: назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість товару, у тому числі на макуху соєву на загальну суму 61.000,00грн. та на  олію соєву на суму 25.350,00грн. (в т.ч. ПДВ).

На виконання умов договору, рахунки - фактури були оплачені позивачем платіжними дорученням від 30.01.2008р. № 1023 на суму25.350,00грн. та № 1024 на суму 61.000,00грн.

В свою чергу, відповідачем були оформлені та видані позивачу податкові накладні від 30.01.2008р. № 30/1 та № 30/2.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного,  електронного або іншого технічного засобу  зв'язку.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна  сторона (боржник) зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки відповідача полягають у поставці товару позивачеві, а обов'язки позивача – здійснити передоплату і прийняти товар.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

Відповідач вважає спірну угоду, угодою купівлі – продажу та стверджує, що оскільки сторонами не визначений строк виконання зобов'язання, безпідставним є висновок суду про укладення угоди у зв'язку із досягненням сторонами домовленості з усіх істотних умов.

Висновки відповідача колегія суддів знаходить помилковими, оскільки у рахунках-фактурах від 30.01.2008р. № 3001/1 та № 3001/2 міститься назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість товару, тобто всі необхідні відомості. З огляду на приписи статті 530 ЦК України, відсутність домовленості сторін щодо строку виконання зобов'язання не є підставою, вважати спірний договір неукладеним.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться.

З листування сторін (лист справи 48,49,52) вбачається, що відповідач не мав змоги виконати зобов'язання з поставки товару із-за форс-мажорних обставин.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Листом від 11.02.2008р. № 22 ТОВ «Зоотехнологія» звернулось до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 86.350,00грн. перерахованих останньому за рахунками-фактурами від 30.01.2008р. № 3001/1 та № 3001/2.

Гарантійним листом від 20.03.2008р. відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку із форс мажорними обставинами та на підставі листа ТОВ «Зоотехнологія» № 22 від 11.02.2008р. ПП «Люкс-Трейд Груп» проведено повернення ТОВ «Зоотехнологія» грошових коштів на суму 65.000,00грн. Повернення коштів здійснено платіжними дорученнями  № 76155 від 11.02.2008р. на суму 15.000,00грн. та № 84569 від 21.02.2008р. на суму 50.000,00грн. Цим листом відповідач гарантував повернення позивачу залишок суми в розмірі 21.350,00грн. у строк до 05.04.2008р.

Залишок суми у розмірі 21.350,00грн. відповідачем позивачу повернуто не було.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, якщо строк виконання зобов'язання не вказаний, чи визначений моментом пред'явлення вимоги, боржнику надається пільговий семиденний термін для виконання зобов'язання від дня пред'явлення вимоги. Закон не містить визначення самої форми пред'явлення вимоги щодо виконання зобов'язання: чи це повинна бути претензія, чи лист, чи інформація, чи письмова вимога, тощо, а тому лист від 11.02.2008р. № 22, яким ТОВ «Зоотехнологія» звернулось до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 86.350,00грн. перерахованих останньому за рахунками-фактурами від 30.01.2008р. № 3001/1 та № 3001/2, в розумінні ст. 530 ЦК України і є пред'явленням вимоги відповідачеві виконати зобов'язання про повернення передоплати за не поставлену продукцію.

На підставі ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був виконати свій обов'язок щодо оплати боргу у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Свої зобов'язання відповідач виконав частково. Доказів сплати залишку боргу у сумі 21.350,00грн. ПП «Люкс-Трейд Груп», суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума основного боргу підлягає стягненню у розмірі 21.350,00грн., оскільки підтверджена документально і заявлена обґрунтовано.

При цьому, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд помилково відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Враховуючи, що з моменту пред'явлення вимоги про повернення грошових коштів у відповідача виникло грошове зобов'язання, колегія суддів вважає правомірним нарахування позивачем на суму боргу у розмірі 21.350,00грн. інфляційних втрат та 3% річних. Таке право позивача передбачено статтею 625 ЦК України, згідно якої, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задовольняються в обсязі, заявленому до стягнення, а саме: 1.498,30грн. інфляційних втрат та  140,43грн. три відсотка річних.

З огляду на викладене, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи та порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, колегія суддів знаходить підстави для часткового скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові  витрати покладаються  на  відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

                                              П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Люкс-Трейд Груп» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської від 18.06.2008р. у справі № 16/256-08 скасувати частково.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоотехнологія» задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Люкс-Трейд Груп» (м. Херсон, вул. Миру, 22, к. 89,  ідентифікаційний код 34786413, р/рахунок 2600501007108 в ХФ “Кредобанк” м. Херсон, МФО 352413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Зоотехнологія” (м.Херсон, вул. Петренко, 18 оф. 1005 код ОКПО 32853429 на р/рахунок 26005010003034 у філії УніКредит-банк у м. Києві, МФО 300774) основний борг в сумі 21.350,00грн., 1.498,30грн. втрат від інфляції, 140,43грн. 3% річних, 230,00грн. витрат на державне мито та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.

 Яценко О.М.