Рішення

від 06.12.2011 по справі 22-ц-207/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запор ізької області

Справа №22-207/11 Головуючий у 1-й інстанції К артофлицький Г.В.

Суддя-доповідач Гончар О.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року м. За поріжжя

Колегія суддів судово ї палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізьк ої області у складі

головуючого судді Гон чара О.С.

суддів Пан кеєва О.В., Воробйової І.А.

при секретарі Во лчановій І.М.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу прокурора Запорізьк ої області, що діє в інтересах держави в особі Інспекції Де ржавного архітектурно-будів ельного контролю у Запорізьк ій області, на рішення Бердян ського міськрайонного суду З апорізької області від 03 черв ня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 по мер, правонаступників немає) і ОСОБА_3 до Бердянської м іської ради Запорізької обла сті про визнання права власн ості на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2008 року позива чі звернулись в суд з названи м позовом. Виходячи з того, що вони на підставі договору ор енди від 26.04.2005 року є користувач ами земельної ділянки за адр есою АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповід ачеві, а в 2008 році позивачі збуд ували на ній магазин, посилаю чись на ст. 376 ЦК ОСОБА_2 і О СОБА_3 просили суд визнати з ними право власності на вказ аний магазин, як на самочинно збудоване майно.

Рішенням Бердянського міс ькрайонного суду Запорізько ї області від 03 червня 2008 року п озов задоволено.

24 листопада 2010 року заступни к прокурора Запорізької обла сті, що діє в інтересах держав и в особі Інспекції Державно го архітектурно-будівельног о контролю у Запорізькій обл асті, звернувся до суду із апе ляційною скаргою, в якій поси лаючись на порушення судом п ершої інстанції норм матеріа льного і процесуального прав а, просив зазначене рішення с касувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позов у.

Під час розгляду апеляційн ої скарги було встановлено, щ о позивач ОСОБА_2 ІНФОРМ АЦІЯ_1 помер. Після його смер ті згідно даних Бердянської державної нотаріальної конт ори спадкова справа не завод илась. Тому правонаступники до справи не залучались. Отже , єдиним позивачем у справі за лишилась ОСОБА_3

Апеляційна скарга підляг ає задоволенню з наступних п ідстав.

Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеля ційної скарги на рішення суд у першої інстанції апеляційн ий суд має право скасувати та ке рішення і ухвалити нове рі шення по суті позовних вимог .

Задовольняючи позов, суд пе ршої інстанції виходив з тог о, що ч.5 ст.376 ЦК за наведених обс тавин можливо визнати право власності.

Проте, з такими висновками с уду погодитись не можна з огл яду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинн о бути законним і обґрунтова ним.

Законним є рішення, яким суд , виконавши всі вимоги цивіль ного судочинства, вирішив сп раву згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ух валене на основі повно і всеб ічно з'ясованих обставин, на я кі сторони посилаються як на підставу своїх вимог і запер ечень, підтверджених тими до казами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відп овідає.

Статтею 3 ЦПК України передб ачено, що кожна особа має прав о в порядку, установленому ци м Кодексом, звернутися до суд у за захистом своїх порушени х, невизнаних або оспорювани х прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов' язки виникають із дій осіб, що передбачені актами ц ивільного законодавства. Кож на особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом спосо би охорони цивільних прав у р азі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб' єктивних цивільних прав розу міють закріплені законом мат еріально-правові заходи прим усового характеру, за допомо гою яких проводиться поновле ння (визнання) порушених (оспо рюваних) прав та вплив на прав опорушника. Загальний перелі к таких способів захисту цив ільних прав та інтересів дає ться в ст. 16 ЦК України.

Аналіз наведених норм зако ну вказує на те, що особа має п раво на захист свого порушен ого права лише у випадку реал ьного його порушення чи реал ьної небезпеки такого поруше ння. При цьому відповідачем у справі має бути особа, яка реа льно порушує чи створює реал ьну небезпеку порушення прав позивача.

Проте вивченням матеріалі в справи встановлено, що жодн их прав власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідач не по рушував. Свідченням цього є в ідсутність будь-яких претенз ій до відповідача в самій поз овній заяві позивача.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, сп оруда, інше нерухоме майно вв ажаються самочинним будівни цтвом, якщо вони збудовані аб о будуються на земельній діл янці, що не була відведена для цієї мети, або без належного д озволу чи належно затверджен ого проекту, або з істотними п орушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне буді вництво нерухомого майна, не набуває права власності на н ього.

Статтею 376 ЦК України також в изначені певні правила, за як ими можливе визнання за особ ою права власності на самочи нно збудоване нерухоме майно .

Відповідно до ст.26 Закону Ук раїни "Про основи містобудув ання" спори з питань містобуд ування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законод авства.

Згідно із ст.15 ЦК України кож на особа має право на захист с вого цивільного права у разі його порушення, невизнання а бо оспорювання.

Таким чином, звернення до су ду з позовом про визнання пра ва власності на самочинне бу дівництво повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предм етом розгляду компетентного державного органу, рішення я кого чи його відсутність даю ть підстави вважати про наяв ність спору про право.

Але, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньо му обсязі не визначився із ха рактером спірних правовідно син та правовою нормою, що під лягає застосуванню; не зверн ув уваги на наведене та дійшо в передчасного і незаконного висновку про наявність спор у між сторонами і підстав для задоволення позовних вимог.

Наведених обґрунтувань і о бставин справи суд першої ін станції не прийняв до уваги, у хвалив рішення, яке на переко нання судової колегії не від повідає вимогам закону, прий нято з порушенням норм матер іального і процесуального пр ава, а тому підлягає скасуван ню з одночасним ухваленням н ового рішення про відмову в з адоволенні позову.

Крім того, згідно ст.380 ЦПК у в ипадку скасування рішення су ду першої інстанції і ухвале ння нового рішення про відмо ву в задоволенні позову апел яційний суд має вирішити пит ання про поворот виконання р ішення суду.

Керуючись ст. ст. 307, 316, 317 ЦПК Укр аїни, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Берд янського міжрайонного проку рора, що діє в інтересах держа ви в особі органу, уповноваже ного державою здійснювати ві дповідні функції у спірних п равовідносинах - Інспекції державного архітектурно-буд івельного контролю в Запоріз ькій області, задовольнити.

Рішення Бердянського місь крайонного суду Запорізької області від 03 червня 2008 року у ц ій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову в цій с праві відмовити повністю.

Допустити поворот виконан ня рішення суду.

Скасувати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на о сновну будівлю магазину «А, а , а1»по АДРЕСА_1 в рівних час тках по Ѕ частині за кожним.

Рішення набирає законної с или з моменту проголошення, п роте може бути оскаржене без посередньо до Вищого спеціал ізованого суду України з роз гляду цивільних і кримінальн их справ протягом двадцяти д нів.

Головуючий суддя суддя суддя

Гончар О.С. Панкеєв О.В. Воробйова І.А.