Ухвала

від 20.12.2011 по справі 3/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  3/302

20.12.11

За позовом   Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Одеської філії

                      Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Кобзар»                      

Про                стягнення 9 756,92 грн. та розірвання договору оренди

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           не з‘явився

Від відповідачів      не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Кобзар»9 034,40 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 600,27 грн. пені, 122,25 грн. –3% річних та розірвати договір оренди нерухомого майна товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв № 895-37 від 29.06.20210.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 порушено провадження у справі № 3/302 та призначено її до розгляду на 22.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/302 від 22.11.2011, в зв‘язку з нез‘явленням представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.11.2011, розгляд справи був відкладений на 01.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/302 від 01.12.2011, в зв‘язку з нез‘явленням представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.11.2011 та ухвалі від 22.11.2011, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи був відкладений на 20.12.2011.

Позивач в судове засідання 20.12.2011 не з‘явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.11.2011 та ухвал від 22.11.2011, від 01.12.2011 не виконав.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повернутими поштою на адресу суду повідомленнями про вручення відправлення ПАТ «Укретелеком»08.12.2011 та Одеській філії 12.12.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

Відповідач в судове засідання 20.12.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов  не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.11.2011 та ухвалах від 22.11.2011, від 01.12.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 12.12.2011 за адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.11.2011 : 02068,  м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 1/7, квартира 17.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначає, що місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців це - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно п. 7 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» виписка з Єдиного державного реєстру є чинною протягом тридцяти календарних днів з дати її видачі.

Зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого на запит суду станом на 22.11.2011 про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі, вбачається, що місцезнаходження відповідача є : 02068,  м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 1/7, квартира 17.

Тобто, місцезнаходження відповідача є іншим ніж адреса, зазначена в позовній заяві, та за якою вона і була надіслана відповідачу (м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 17, квартира 17).

Ухвалами суду від 22.11.2011 та від 01.12.2011 позивача було зобов‘язано надіслати копію позовної заяви і додані до неї документи відповідачу за адресою, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надавши відповідні докази надіслання до суду.

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України на позивача при поданні позову покладений обов'язок надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і  доданих до неї документів повинні додаватись до позовної заяви (п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, позивачем вимоги суду не виконано та докази надіслання копії позовної заяви і додані до неї документи відповідачу за адресою, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не подано.              

З приводу пред‘явленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості, що виникла у період з 01.07.2010 по 01.08.2011 з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 9 034,40 грн. суд зазначає наступне

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем (позивач) за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем (відповідачем) в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна встановлюється на підставі фіксованої орендної плати із застосуванням коефіцієнта парусності і становить 927,56 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п. 3.2.1. договору).

Пунктом 3.2.2. договору визначено, що відповідач має сплачувати суму компенсації витрат на утримання майна, що складає 231,89 грн. орендар сплачує витрати на утримання майна  та вносить плату в строк, зазначений в п. 3.1. договору.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем з врахуванням п. 3.2.1. договору нараховано орендну плату у таких розмірах: за липень 2010 року –508,67 грн., за серпень 2010 року –938,70 грн., за вересень 2010 року –965,93 грн., за жовтень 2010 року –970,75 грн., за листопад 2010 року –973,67 грн., за грудень 20109 року –981,46 грн., за січень 2011 року –991,27 грн., за лютий 2011 року –1 000,19 грн., за березень 2011 року         1 014,19 грн., за квітень 2011 року –1 027,38 грн., за травень 2011 року – 1 035,60 грн., за червень 2011 року –1 039,74 грн., за липень 2011 року –1 039,74 грн., що разом складає 12 487,29 грн.

Також позивачем нараховано витрати на утримання майна : за липень 2010 року 127,16 грн. та за період з серпня 2010 року по липень 2011 року по 231,89 грн., що разом становить 2 909,84 грн.

Таким чином загалом за період з липня 2010 року по липень 2011 року позивачем нараховано 15 397,13 грн. (12 487,29 + 2 909,84).

В розрахунку позивач зазначає, що відповідачем були здійснені оплати в загальному розмірі 6 635,60 грн. згідно наступних платіжних доручень : № 4 від 19.08.2010 в сумі 508,67 грн., № 6 від 28.09.2010 в сумі 395,05 грн., № 7 від 28.09.2010 в сумі 938,70 грн., № 11 від 08.11.2011 в сумі 231,89 грн., № 12 від 08.11.2011 в сумі 965,93 грн., №  13 від 01.12.2010 в сумі 231,89 грн., № 14 від 01.12.2010 в сумі 970,75 грн., № 18 від 11.01.2011 в сумі 321,89 грн., № 19 від 11.01.2011 в сумі 973,67 грн., № 22 від 01.03.2011 в сумі 231,89 грн. та № 23 від 01.03.2011 в сумі 991,27 грн.

Проте при підрахунку судом зазначених сум  виходить сума в розмірі 6 671,60 грн., а не як вказує позивач 6 635,60 грн.

Слід зазначити, що позивачем при підрахунку суми наявної заборгованості в розрахунку зазначена сума в розмірі 8 761,53 грн., яка розрахована позивачем таким чином: 15 397,13 грн. –6 635,60 грн. = 8 761,53 грн.

Однак, не зважаючи на доданий до позовної заяви розрахунок в якому розмір заборгованості складає 8 761,53 грн., позивач в позовній заяві вказує на наявність заборгованості в розмірі 9 034,40 грн. з урахуванням індексу інфляції, яка і пред‘явлена до стягнення, при цьому позивачем не подано розрахунку індексу інфляції.

З метою з‘ясування фактичного розміру наявної заборгованості суд ухвалою від 01.12.2011 зобов‘язав позивача надати належні докази в підтвердження здійснених відповідачем оплат по договору в розмірі 6 671,60 грн., оскільки зазначені позивачем в розрахунку платіжні доручення позивачем не подано.

Проте, позивачем вищезазначені вимоги суду не виконано.

Крім цього, з метою з‘ясування існування фактичної суми боргу судом було зобов‘язано позивача здійснити звірку взаєморозрахунків з відповідачем шляхом направлення компетентного представника до відповідача, що здійснено не було.

Згідно п. 8.2. договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати комунальних послуг та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вказаних норм нарахування пені та 3% річних носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 3.1. договору, відповідач зобов‘язаний вносити орендну плату та витрати на утримання майна щомісяця до 27 числа, то момент прострочення виконання зобов‘язання слід встановлювати щодо кожного місяця оренди, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню та 3% річних, за кожний місяць наданих послуг окремо.

Отже, при розрахунку сум пені, індексу інфляції та 3% річних нарахування має бути здійснено щодо кожного місяця оренди за періоди  нарахування з урахуванням сум та періодів часткового виконання відповідачем свого грошового зобов'язання.

Оскільки, позивачем пред‘явлена до стягнення сума боргу в розмірі 9034,40 грн. з урахуванням індексу інфляції та не подано розрахунку індексу інфляції, суд ухвалою від 01.12.2011 зобов‘язав позивача подати розрахунок індексу інфляції, що відповідачем не було виконано.

Ухвалою суду від 01.12.2011 позивача було зобов‘язано надати розрахунки суми 3% річних, що позивач також не виконав.

З огляду на те, що позивачем не подано доказів в підтвердження часткової оплати відповідача, у суду відсутня можливість встановлення фактичного розміру основного боргу та відсутня можливість здійснити обґрунтований перерахунок пред‘явлених вимог про стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Зі змісту ст. 84 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняття рішення у даній справі за відсутності можливості повного з‘ясування обставин справи з урахуванням вищевикладеного не є можливим.

Враховуючи те, що позивач тричі без поважних не з‘явився в судове засідання та виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.11.2011 та ухвалах від 22.11.2011, від 01.12.2011, що перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»підлягає залишенню без розгляду.

При залишенні позову без розгляду, суд приймає до уваги і те, що :

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позивач тривалий час не виконував вимоги суду, строк вирішення спору закінчується, клопотання про продовження строку вирішення спору від сторін не надходило.

Позивачем не було подано заяви щодо підтримання позовних вимог або про розгляд справи без участі представника позивача. Також позивачем не подано письмової заяви із зазначенням поважних причин невиконання ухвал суду.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає, що нез'явлення в засідання суду та неподання позивачем доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Дії позивача щодо нез‘явлення в засідання суду та неподання витребуваних судом доказів, розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Судові витрати покладаються на позивача.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст. 49, п. 5 ст. 81, ст. 86  ГПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов залишити без розгляду.

СуддяВ.В.Сівакова