Рішення

від 20.12.2011 по справі 40/409

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/409 20.12.11

За позовом Комунальн ого підприємства “Дирекція з управління та обслуговуванн я нежитлового фонду” Дарниць кого району міста Києва

до Товариства з обм еженою відповідальністю “На уково-виробниче підприємств о “Адіоз”

про визнання догово ру оренди дійсним

Суддя Пукшин Л .Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА _1. - за довіреністю № 11 від 10.01.11 р ;

від відповідача: ОСОБ А_2. - за довіреністю б/н від 03.1 0.11.

В судовому засіданні 20.12.11 , в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та ре золютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарськ ого суду м. Києва передані поз овні вимоги Комунального під приємства “Дирекція з управл іння та обслуговування нежит лового фонду” Дарницького ра йону міста Києва до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “Науково-виробниче підпр иємство “Адіоз” про визнання дійсним договору оренди нер ухомого майна № 111 від 01.03.08.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначає, що Пос тановою Київського апеляцій ного господарського суду від 11.07.11 у справі № 51/118, що залишено бе з змін постановою Вищого гос подарського суду України від 04.10.11, встановлено факт нікчемн ості у зв' язку з недодержан ням сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору оренди № 111 від 01.03.08. У з в' язку з викладеним, врахов уючи часткове виконання дого вору, позивач на підставі ч.2 с т.220 ЦК України просить суд виз нати вказаний договір оренди дійсним.

Ухвалою суду від 07.11.11 порушен о провадження у справі № 40/409 та призначено справу до розгля ду в судовому засіданні на 24.11.1 1.

16.11.11 представник відповідач а через службу діловодства с уду подав відзив на позовну з аяву, відповідно до якого вва жає, що провадження у справі № 40/409 має бути припинено з насту пних підстав. На думку відпов ідача, питання про правову пр ироду договору оренди № 111 від 01.03.08 вже було вирішено під час р озгляду господарської справ и № 51/118 за позовом ТОВ «НВП «Аді оз»до КП «ДУОНФ» Дарницького району м. Києва про визнання д оговору оренди нерухомого ма йна № 111 недійсним. Враховуючи викладене, на підставі ч. 2 ст. 8 0 ГПК України, відповідач прос ить припинити провадження у справі у зв' язку з тим, що існ ує рішення господарського су ду, який в межах компетенції в ирішив господарський спір мі ж тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

23.11.11 позивач через службу діл оводства суду подав поясненн я по суті спору на виконання в имог ухвали суду про порушен ня провадження у справі, що бу ли залучені судом до матеріа лів справи.

У судове засідання 24.11.11 предс тавники сторін з' явились, п редставник позивача надав по яснення по суті спору, позовн і вимоги підтримав.

Представник відповідача з аявив клопотання про припине ння провадження у справі з пі дстав, викладених у відзиві н а позов.

За результатом обговоренн я клопотання відповідача суд відмовив в його задоволенні , у зв' язку з відсутністю обс тавин, наслідком яких відпов ідно до п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, є припинення провадження у сп раві.

У судовому засіданні було о голошено перерву до 20.12.11 у зв' язку з витребуванням у сторі н додаткових доказів по спра ві.

02.12.11 позивач через службу діл оводства суду подав поясненн я по суті спору, в якому зазнач ив, що згідно з вимогами ч.2 ст. 2 20 ЦК України сторони домовили сь щодо усіх істотних умов до говору, що підтверджується п исьмовими доказами: добровіл ьне укладення договору відпо відно до вимог чинного закон одавства, його підписання і ч асткове виконання (сплата ві дповідачем коштів в період з березня 2009 по липень 2009). Проте, з а твердженням позивача мало місце його ухилення від нота ріального посвідчення догов ору у зв' язку з відсутністю у нього свідоцтва про право в ласності на приміщення.

У судове засідання предста вники сторін з' явились, пре дставник позивача подав пояс нення по суті спору, позовні в имоги підтримав. Представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначив, що до говір оренди № 111 підлягав обо в' язковому нотаріальному п освідченню та державній реєс трації. Загальні норми цивіл ьного та господарські права не передбачають такого спосо бу захисту прав та інтересів як визнання договору дійсни м. Такий спосіб захисту прав п ередбачений спеціальними но рмами (ч.2 ст. 220 ЦК України), проте вказана норма регулює відно сини визнання судом дійсними договорів в разі недотриман ня сторонами вимог лише щодо нотаріального посвідчення д оговору. Враховуючи викладен е, просить в задоволенні позо ві відмовити.

Судом заслухані пояснення представників сторін, дослі джені надані суду докази та м атеріали. В результаті дослі дження наданих суду доказів та матеріалів, суд встанов ив:

01.03.2008 року Комунальне підпри ємство „Дирекція з управлінн я та обслуговування нежитлов ого фонду” Дарницького район у м. Києва (орендодавець, позив ач) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-в иробниче підприємство „Адіо з” (орендар, відповідач) уклал и договір оренди нерухомого майна (будівель споруд, примі щень) комунальної власності територіальної громади Дарн ицького району м. Києва № 111, від повідно до умов якого орендо давець на підставі розпорядж ення Дарницької районної у м . Києва державної адміністра ції від 17.03.2008 року № 274 передає, а о рендар приймає в оренду нежи лі приміщення по вул. Ревуцьк ого, 31 у місті Києві загальною площею 107,8 кв.м. (на першому пове рсі 60,5 кв.м, на другому поверсі 47,3 кв.м).

Термін дії договору, відпов ідно до п. 9.1, встановлено з 01.03.2008 р оку до 01.06.2008 року.

01.03.2008 року сторонами у справі було підписано акт прийому-п ередачі орендованого приміщ ення.

17.03.2008 року Виконавчим органом Дарницької районної у місті Києві ради (Дарницької район ної у м. Києві державної адмін істрації) винесено розпорядж ення № 274 „Про внесення змін та доповнень до розпорядження „Про діяльність Комунальног о підприємства „Дирекція з у правління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницьк ого району м. Києва” від 11.02.2008 ро ку № 105” у відповідності до яко го відповідачу [за первісним позовом] надано повноваженн я на переукладення діючих до говорів оренди нежитлових пр иміщень станом на 01.03.2008 року в у становленому чинним законод авством порядку.

Угодою від 01.06.2008 року сторони внесли зміни до договору оре нди від 01.03.2008 року № 111 та встанов или, що договір діє з 01.06.2008 року д о 01.06.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 11.07.11 у справі № 51/118 за позовом ТОВ «НВП «Адіоз» до К П «ДУОНФ» Дарницького району м. Києва, треті особи без само стійних вимог на предмет спо ру - Дарницька райдержадмін істрація у м. Києві, Дарницька райрада у м. Києві про визнанн я договору оренди недійсним та за зустрічним позовом про стягнення заборгованості в задоволенні первісного та зу стрічного позову відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.11 у справі № 51/118 постанову апеляційної інстанції від 11.0 7.11 залишено без змін.

Вказаною постановою Київс ького апеляційного господар ського суду від 11.07.11 у справі № 5 1/118 було встановлено, що догові р оренди нерухомого майна (бу дівель споруд, приміщень) ком унальної власності територі альної громади Дарницького р айону м. Києва від 01.03.2008 року № 111, з і змінами внесеними угодою в ід 01.06.2008 року, строк є нікчемним , оскільки всупереч вимогам ч . 2 ст. 793 ЦК України він не був нот аріально посвідчений та всуп ереч вимогам ст. 794 ЦК України і абз. 5 п. 5, 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правоч инів нотаріусом не було пров едено його державної реєстра ції. Колегія суддів апеляцій ного господарського суду при йшла до висновку, що ТОВ „НВП „ Адіоз” та КП „ДУОНФ” помилко во вважали, що між ними виникл и правовідносини оренди нежи тлового приміщення.

Обґрунтовуючи свої вимоги , позивач зазначає, що згідно з вимогами ч.2 ст. 220 ЦК України ст орони домовились щодо усіх і стотних умов договору, та зді йснили його часткове виконан ня, проте мало місце його ухил ення від нотаріального посві дчення договору у зв' язку з відсутністю у нього свідоцт ва про право власності на оре ндоване приміщення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що вимоги позива ча задоволенню не підлягають з наступних підстав.

До відносин оренди застосо вуються відповідні положенн я Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивіль ного кодексу України, за дого вором найму (оренди) наймодав ець передає або зобов' язуєт ься передати наймачеві майно у користування за плату на пе вний строк.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного ко дексу України передбачено, щ о договір найму укладається на строк, встановлений догов ором.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК Укра їни, із змінами, внесеними згі дно із Законом України від 20.12 .2006 року № 501-V, визначено, що догов ір найму будівлі або іншої ка пітальної споруди (їх окремо ї частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріаль ному посвідченню.

Також відповідно до ст. 794 ЦК України, із змінами, внесеним и згідно із Законом України в ід 20.12.2006 року № 501-V, договір найму б удівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше н іж на три роки, підлягає держа вній реєстрації.

Таким чином договір оренди нерухомого майна (будівель с поруд, приміщень) комунально ї власності територіальної г ромади Дарницького району м. Києва від 01.03.2008 року № 111, зі зміна ми внесеними угодою від 01.06.2008 ро ку, строк дії якого визначавс я три роки, підлягав обов' яз ковому нотаріальному посвід ченню та державній реєстраці ї, яка полягала у внесенні зап ису нотаріусом до реєстру пр о вчинення певної нотаріальн ої дії відповідно до абз. 5 п. 5, 6 Т имчасового порядку державно ї реєстрації правочинів, зат вердженого Постановою Кабін ету Міністрів України від 26.05.20 04 року № 671.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК Укра їни у разі недодержання стор онами вимоги закону про нота ріальне посвідчення договор у такий договір є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України н едійсним є правочин, якщо йог о недійсність встановлена за коном (нікчемний правочин). У ц ьому разі визнання такого пр авочину недійсним судом не в имагається.

Частиною 2 ст. 220 Цивільного к одексу України передбачено м ожливість визнання договору дійсним, якщо сторони домови лися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджуєтьс я письмовими доказами, і відб улося повне або часткове вик онання договору, але одна із с торін ухилилася від його нот аріального посвідчення.

Таким чином, на підставі ч. 2 с т. 220 Цивільного кодексу Украї ни суд може визнати дійсним л ише такий правочин, який було укладено сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивіль ного кодексу України договір , який підлягає нотаріальном у посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з мом енту його нотаріального посв ідчення або державної реєстр ації, а в разі необхідності і н отаріального посвідчення, і державної реєстрації - з мо менту державної реєстрації.

Отже, правочин, момент уклад ення якого пов' язується з м оментом державної реєстраці ї (зокрема, договір найму буді влі або іншої капітальної сп оруди (їх окремої частини) стр оком на три роки і більше), не м оже бути визнано дійсним на п ідставі ч. 2 ст. 220 Цивільного ко дексу України, оскільки таки й правочин є неукладеним.

Крім того, відповідно до п.1 І нформаційного листа Вищого г осподарського суду України в ід 24.11.2011 № 01-06/1642/2011 «Про доповнення І нформаційного листа Вищого г осподарського суду України в ід 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верх овного Суду України, прийнят і за результатами перегляду судових рішень господарськи х судів»- правила статті 220 Цив ільного кодексу України (дал і - ЦК України) не поширюютьс я на правочини, які підлягают ь нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оск ільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ста тей 210, 640 ЦК України пов'язуєтьс я з їх державною реєстрацією (постанова від 18.04.2011 № 2-17/604-2009).

Аналогічної правової пози ції дотримується і Верховний Суд України, який у п. 13 постано ви Пленуму Верховного Суду У країни "Про судову практику р озгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсн ими" від 06.11.2009 року № 9 роз' яснив , що, вирішуючи спір про визнан ня правочину, який підлягає н отаріальному посвідченню, ді йсним, судам необхідно врахо вувати, що норма частини друг ої статті 220 Цивільного Кодекс у України не застосовується щодо правочинів, які підляга ють і нотаріальному посвідче нню, і державній реєстрації, о скільки момент вчинення таки х правочинів відповідно до с татей 210 та 640 Цивільного кодекс у України пов'язується з держ авною реєстрацією, а тому вон и не є укладеними і не створюю ть прав та обов'язків для стор ін.

Відповідно до ст. 1 Господар ського процесуального кодек су України, підприємства, уст анови, організації, інші юрид ичні особи (у тому числі інозе мні), громадяни, які здійснюют ь підприємницьку діяльність без створення юридичної осо би і в установленому порядку набули статусу суб' єкта пі дприємницької діяльності, ма ють право звертатись до госп одарського суду згідно з вст ановленою підвідомчістю гос подарських справ за захистом своїх порушених або оспорюв аних прав і охоронюваних зак оном інтересів, а також для вж иття передбачених цим кодекс ом заходів, спрямованих на за побігання правопорушення.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни судочинство у господарськ их судах здійснюється на зас адах змагальності. Сторони т а інші особи, які беруть участ ь у справі, обґрунтовують сво ї вимоги поданими суду доказ ами.

Обов' язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процес уального кодексу України роз поділяється між сторонами ви ходячи з того, хто посилаєтьс я на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги т а заперечення.

Вказаний обов' язок покла дається на позивача, який мав довести наявність тих обста вин, на підставі яких він звер нувся до господарського суду з позовними вимогами.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу Укра їни господарський суд прийма є тільки ті докази, які мають з начення для справи. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.

Враховуючи викладене вище , та ту обставину, що позивачем не доведено факт порушення в ідповідачем його прав станом на момент звернення з даним п озовом до суду, суд прийшов д о висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задов оленню не підлягають.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідн о до ст. 49 Господарського проц есуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК Укр аїни,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повн істю.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя Пукш ин Л.Г.

дата підписання рішення 23.1 2.2011 р.