Ухвала

від 11.07.2008 по справі 11-315/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-315/08

Справа № 11-315/08                                      Головуючий в 1

інстанції Квятковський М.С.

Категорія ст. 286 ч. 2 КК України                Доповідач

в апеляційній інстанції Олексюк Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                             11 липня 2008 року

         Колегія суддів судової палати

в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

                                                головуючого судді - Хлапук Л.І.,

 суддів -  Олексюка Я.М., Матвієнко Н.В.,

                                                з участю прокурора - Смолюка Б.С.,

                                                засудженого - ОСОБА_1,

                                                захисника - ОСОБА_3,

                                                потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну

справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 в інтересах

засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 13 травня 2008

року, яким        

         ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з

середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, в порядку ст. 89 КК

України несудимого,

         засуджено за ч.2 ст. 286 КК

України на 5(п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати

транспортними засобами строком на 3(три) роки.

         Міру запобіжного заходу

засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередню -

підписку про невиїзд.

         Строк відбуття покарання

постановлено рахувати ОСОБА_1 з часу приведення вироку до виконання.

         Вироком стягнуто з ОСОБА_1. в

дохід держави судові витрати по справі за проведення експертиз в сумі 582 грн.

17 коп. та на користь Луцької міської клінічної лікарні 2901 грн. витрат на

стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

         Вироком вирішено долю речових

доказів,-

В С Т А Н О В И Л А :

         Цим 

вироком ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він  24 червня 2007 року, близько 5 год. ранку,

керуючи автомобілем ЗАЗ«Славута» державний номер НОМЕР_1, по автодорозі

сполученням Боратин-Луцьк в напрямку м. Луцька, поблизу залізничного переїзду,

на відстані 1500 м. від інформаційного знаку «Боратин» Луцького району, в

напрямку м. Луцька, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи стаж

керування до 2-х років, проявив безпечність та неуважність, рухаючись із

перевищенням швидкості у вказаній ділянці дороги, а саме - не менше 114,0 …

125,8 км/год. при повороті проїзної частини ліворуч, не справився з керуванням,

виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого автомобіль занесло та

виїхавши на ліве узбіччя і з'їхав у кювет, де допустив зіткнення із придорожнім

деревом.

         В результаті дорожньо-транспортної

пригоди пасажир автомобіля         

ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від яких на місці події помер.

         В прямому причинному зв'язку з

виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наступивши ми наслідками

стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3(б), 2.9(а), 12.1, 12.6(б) Правил

дорожнього руху (затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10

жовтня 2001 року № 1306).

         В своїй апеляції потерпіла ОСОБА_2 не

оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 просила

змінити вироку суду першої інстанції та звільнити останнього від відбування

покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

         В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах

засудженого             ОСОБА_1 зазначає

вина останнього недоведена ні досудовим та судовим слідством. Судове слідство

проведено однобічно та неповно. Висновки суду викладені у вироку не

відповідають фактичним обставинам справи, а тому просив вирок суду скасувати і

повернути справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

         Засуджений ОСОБА_1 вирок не

оскаржував.

         Заслухавши доповідача, який

доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він

оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення потерпілої, яка просила

змінити вирок та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням,

захисника та засудженого, які просили направити справу на новий судовий

розгляд, міркування прокурора, який просив обидві апеляції залишити без

задоволення, а вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

приходить до висновку, що апеляції потерпілої та захисника не підлягає до

задоволенню з наступних підстав.

         Судом першої інстанції

правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований

висновок про доведеність винності        

ОСОБА_1 у вчинені інкримінованому йому злочині. Такий висновок

ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом

доказах.

         Посилання захисника в

апеляції на наявність протиріч, які не усунуті судом, а також на неповноту і

односторонність дослідження доказів, є безпідставними і спростовується

сукупністю доказів досліджуваних судом.

         Так, факт

дорожньо-транспортної пригоди підтверджується протоколом огляду місця події від

24 червня 2007 року, схемою до нього та фототаблицями (а.с. 4-12).

         Винуватість засудженого

ОСОБА_1 підтверджується не змінними та послідовними показами свідка ОСОБА_5,

які він давав під час досудового та судового слідства про те, що коли

поверталися на дачу в с. Боратин, на прохання ОСОБА_1 він поступився йому

кермом автомобіля. Під час подальшого руху зустрічний автомобіль збив їм ліве

дзеркало заднього виду. Не зважаючи на заперечення ОСОБА_5, ОСОБА_1 розвернув

автомобіль з метою наздогнати вказаний автомобіль та розібратися з водієм.

ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, вважаючи, що без нього ОСОБА_1та ОСОБА_4 не

поїдуть, однак останні все ж таки поїхали. Він пішов пішки за автомобілем і

через якусь відстань побачив в кюветі свій автомобіль, біля якого лежав мертвий

ОСОБА_4 та непритомний ОСОБА_1

         Саме показання свідка ОСОБА_5

про обставини ДТП, які він підтверджував під час відтворення обстановки і

обставин події суд вірно прийняв до уваги, оскільки вони відповідають іншими по

справі доказами          (а.с. 63-64,

239).

         Відповідно до висновків

комплексної судово-медичної експертизи та транспортно-трасологічної експертизи

ОСОБА_1 під час ДТП отримав тілесні ушкодження, які відносяться до середньої

степені тяжкості.

         Враховуючи залишкову

деформацію кузова автомобіля ЗАЗ «Славута» реєстраційний номерний знак  НОМЕР_1 в даному випадку під час контактування

автомобіля з придорожнім деревом та після нього в салоні автомобіля неможливе

будь-яке переміщення тіла людини з заднього сидіння на переднє та назовні в

зв'язку із заблокуванням задніх дверей(а.с. 51-54), а тому, ОСОБА_1 не міг

перебувати на задньому місці автомобіля.

         Висновок комплексної

судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи колегія суддів вважає,

що є повним, вірним та обґрунтованим та призначення повторної не має підстав.

         Також є безпідставним

твердження захисника, те що брат свідка ОСОБА_5, який, як вважає ОСОБА_6 та

захист знаходився за кермом автомобіля, ОСОБА_7 працює в інспекції по особовому

складу УМВС України у Волинській області і має вплив на експертів НДЕКЦ при

УМВС України у Волинській області, а тому вони були заінтересовані в проведенні

вище вказаних експертиз. Дане твердження є надуманим і не підтверджується

будь-якими доказами.

         Показання свідків ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, які вказували, що свідок ОСОБА_5 мав тілесні ушкодження

спростовуються показами лікаря Волинської обласної клінічної лікарні - свідка

ОСОБА_11 та довідки Волинської обласної клінічної лікарні, в якій сказано, що

ОСОБА_5 24 червня 2007 року оглядався в лікарні відразу після ДТП і будь-яких

тілесних ушкоджень на ньому не було виявлено.

         З показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 видно, що ОСОБА_5, хоча і

перебував в збудженому стані, однак видимих тілесних ушкоджень не мав. При

цьому, свідки ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21 ствердили, що ОСОБА_5 пояснював на час

ДТП в автомобілі не був, а вийшов раніше.

         Безпідставним є твердження в

своїй апеляції захисника ОСОБА_3, про те, що суд неправомірно відмовив в

приєднанні до матеріалів справи заключення спеціаліста ОСОБА_22. 05.03.2008

року, оскільки даний висновок не призначався ні судовим ні досудовим слідством,

а тому не може братися до уваги.

         Встановлені судом конкретні

обставини справи спростовують твердження захисника в апеляції про непричетність

його підзахисного ОСОБА_1 до злочину за який він засуджений.

         Обставини, які б ставили під

сумнів достовірність зібраних у справі доказів та правильність висновків суду

про винність ОСОБА_1 у злочині, за який він засуджений, не встановлено.

         При перевірці справи також не

встановлено порушень кримінально-процесуального закону, які б могли перешкодити

суду, повно і всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване

рішення.

         Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296

КК України кваліфіковано правильно.

         Апеляція потерпілої ОСОБА_2

також не підлягає до задоволенню, оскільки ОСОБА_1 призначено покарання у

відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, з врахуванням характеру і

ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання

обставини

         Як видно з матеріалів справи

ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкий злочин,

і знову вчинив тяжкий злочин, при цьому перебуваючи в стані алкогольного

сп'яніння, що є обтяжуючою покарання обставиною.

         Пом'якшуючих покарання

обставин колегія суддів не вбачає.

         Обране покарання засудженому

ОСОБА_1 є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення

ним нових злочинів.

         Підстав для скасування вироку

з направленням справи на новий судовий розгляд чи пом'якшення покарання колегія

суддів не вбачає.

         На підставі наведеного і

керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в

кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

         Апеляції потерпілої ОСОБА_2та

захисника ОСОБА_3в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а

вирок Луцького міськрайонного суду від 13 травня 2008 року відносно ОСОБА_1 -

без змін.

Головуючий   \ підпис \  Л.І. Хлапук

Судді  \ підпис \   \ підпис \  Н.В. Матвієнко, Я.М. Олексюк

Оригіналу відповідає:

Суддя Апеляційного суду

Волинської області                                                                                    Л.І.

Хлапук