Рішення

від 08.09.2008 по справі 16/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/315

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.09.08 р.                                                                                                    Справа № 16/315                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В.Манжур

При секретарі Муравйовій М.В.  розглянувши  матеріали  справи

за позовом        «Житлово-будівельного кооперативу «Мир-65», м.Донецьк

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Аста-Дон», м.Донецьк

про стягнення 11390,36 грн.  – вартості отриманного за недійсним договором оренди та 1600 грн. – збитків понесених   при  наданні   юридичної  допомоги  

За участю представників сторін :

від позивача:         Деревянко А.М.  по  дор.

від  відповідача:     Сухаревська    О.П.  по  дор.

 В С Т А Н О В И В:  в  судовому  засіданні  було  оголошено   перерву  згідно ст.77  ГПК  України  до  08.09.2008р.

Ухвалою  господарського суду Донецької  області  11.10.07р. порушено  провадження  по  справі за  позовом  «Житлово-будівельного кооперативу «Мир-65», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аста-Дон», м.Донецьк, про стягнення 11390,36 грн. - вартості отриманного за недійсним договором оренди. За вказаною позовною  заявою, розгляд справи  призначено  на  13.11.2007р. – 10 год 30 хв. Судом  визнано  обов`язковою  явку у  судове  засідання  представників  сторін,  сторони у справі зобов`язані  надати докази  та  документи, необхідні  для  всебічного, повного  та  об`єктивного розгляду  справи.

Ухвалою від 13.11.07 р. провадження по справі було зупинене у зв'язку із неможливістю розгляду даної справи до вирішення по суті  справи  17/257пд, пов'язаної   с  даним  спором. Ухвалою від 29.11.07р. провадження по справі було поновлено.

Представників  сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні  було  надано клопотання про   відмову   від фіксації судового процесу  технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено. Крім цього, роз'яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

          В  обгрунтування  своїх  вимог    позивач  посилається   на договір  оренди    від  01.09.2003р., який  рішенням   суду   по  справі   17/257 пд    від 03.09.2007р.   було  визнано  недійсним .  

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати та додаткових витрат з водопостачання, освітлення та опалення по договору оренди від  01.09.2003р.,  в сумі 11390 грн.36 коп. за період з 01.09.04р. по 31.08.07р. та збитки   в  розмірі  1 600  грн., понесені   при  наданні   юридичної  допомоги  при   підготовці  матеріалів  до суду  .

В  порядку  ст. 22  ГПК  України    позивачем   було  надано заяву про уточнення позовних вимог в  якій він просить стягнути з відповідача суму боргу за договором оренди № б/н від 01.09.2003р. за період з 01.09.03р. по 01.09.04р. в розмірі 1935,20 грн., також стягнути з відповідача плату за фактичне користування нежитловим приміщенням за період 01.12.07р. по 03.07.08р. у розмірі, встановленому висновком судової товарознавчої експертизи. У заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд призначити судово-товарознавчу експертизу, щоб  встановити скільки становить вартість оренди одного квадратного метра площі нежитлового приміщення,  орендованого відповідачем  на момент проведення судово-товарознавчої експертизи. Клопотання про призначення судово-товарознавчої експертизи надавалось позивачем і в ході розгляду справи.

Зазначене   клопотання  суд залишає  без  задоволення,  на  підставі  відсутності  необхідності   в  спеціальних  знаннях   експерта,  як  недоцільне   з приводу   встановлення вартості оренди одного квадратного метра площі нежитлового приміщення,  орендованого відповідачем  на момент проведення судово-товарознавчої експертизи.

Представник відповідача  в  судове  засідання   з'явився,  надав заяву від 08.09.08р., згідно якої позовні вимоги визнає частково в сумі 6773,2 грн. – орендна плата за користування приміщенням за період з грудня 2007р. по червень 2008р. включно.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторін, господарський суд встановив:

01.09.2003р. між Житлово-будівельним кооперативом „МИР-65”, в особі голови Подзіна І.І. (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аста-Дон”, в особі генерального директора Разіна А.В. (Орендатор) укладено договір № б/н оренди приміщень (нежилих), відповідно до п. 1 якого Орендодавець здає, а Орендатор приймає в орендне користування приміщення, яке знаходиться в цокольній частині будинку № 53 загальною площею 110 кв.м. під адміністративні та складські приміщення.

У п. 2 договору зазначено: строк оренди –20 років з 01.09.2003р. по 01.09.2023р.

Відповідно до пунктів 8, 9, 10, 11 договору орендатор сплачує орендодавцю орендну плату згідно додатку № 1 на підставі виставлених рахунків. Окрім орендної плати орендатор додатково несе витрати по водопостачанню, каналізації, опаленню та освітленню. Вартість орендної плати та комунальних послуг згідно додатку № 1 можуть змінюватись на підставі офіційно встановленого індексу інфляції не частіше одного разу на квартал. Орендатор сплачує орендодавцю орендну плату і платежі за комунальні витрати не пізніше 25 числа поточного місяця.

Період   заявленої   суми  заборгованості   позивачем  заявляється  з    01.09.2004р. по   31.08.2007р.   в  розмірі    1 935 грн. 20  коп.  (  уточнення  в  порядку  ст.22  ГПК  України   від   06.09.2008р.) -  цей  період   є  періодом   дії  спірного  договору ,   та  з   01.12.2007р.   по 03.07.2008р.   у  розмірі   , встановленому     висновком    судової  товарознавчої  експертизи, -  цей  період    є  періодом   після  визнання   спірного договору  недійсним   та  до  моменту  звільнення  приміщення .

Дослідивши  вимоги   позивача    стосовно  стягнення    суми  заборгованості    за  період   дії  спірного договору  з    01.09.2004р. по   31.08.2007р.   в  розмірі    1 935 грн. 20  коп., суд   знаходить  ці  вимоги   необґрунтованими  , так  як     в  матеріалах  справи    міститься   банківська  виписка   за  20.12.2005р. на  суму   1 935 грн. 20  коп.  з посиланням    на  призначення  платежу  “ орендна плата    за  серпень – вересень   2005 року   згідно    договору  оренди     від 01.09.2003р.”  

Зазначену  банківську  виписку     суд  приймає  як доказ  по  справі  в  розумінні ст.33-34  ГПК  України  , оскільки     період  оплати  ,  зазначений  в  ній,    є  складовою   заявленого   позивачем  періоду  заборгованості  -    з    01.09.2004р. по   31.08.2007р.   в  розмірі    1 935 грн. 20  коп.    То б то   спірна  сума   заборгованості  в  розмірі                            1 935 грн. 20  коп. є    сплаченою  ще до  подачі  позову  в  суд  , з  приводу      чого    провадження  в  цій частині  підлягає припиненню  в  порядку  п.1.1. ст. 80     ГПК України  .

       Дослідивши  вимоги   позивача    стосовно  стягнення    суми  заборгованості    за  період  з   01.12.2007р.   по 03.07.2008р.   (  період    після  визнання  спірного договору  недійсним)  у  розмірі   , встановленому     висновком    судової  товарознавчої  експертизи,  суд встановив  наступне :  

Позивач     зазначає,  що    не  може  визначити   розмір   орендної  плати  за  спірний  період  , з  приводу  чого  не  може  і  визначити  розмір  заборгованості   .З  приводу  цього  він     надав  до суду    клопотання  про   призначення     судово-товарознавчої експертизи, щоб  встановити скільки становить вартість оренди одного квадратного метра площі нежитлового приміщення,  орендованого відповідачем  на момент проведення судово-товарознавчої експертизи  .  Зазначене    клопотання  суд залишає  без  задоволення,  на  підставі  відсутності  необхідності   в  спеціальних  знаннях   експерта,  як  недоцільне.     

Матеріали  справи   містять  рішення  суду   від    03.09.2007р.     по  справі  17/257пд, згідно  якого    договір  оренди  приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р., з додатком № 1 до договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р. та додатковою угодою від 08.12.2003р. до договору оренди приміщень (нежилих) № б/н від 01.09.2003р.  ,  визнаний  не дійсним.  Постановою    Донецького  апеляційного  господарського  суду    від 28.11.2007р.    рішення      від   03.09.2007р. по  справі  17/257 пд   залишено  без  змін  , постановою    Вищого  господарського    суду    України     від   12.03.2008р.   рішення    господарського  суду    Донецької  області  від  03.09.2007р. по  справі  17/257  пд   та  постанова Донецького  апеляційного  господарського    суду    від    28.11.2007р.    залишені  без  змін.  

В силу ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

       Судом встановлено, що відповідач продовжував фактично користуватись орендованим приміщенням і після  визнання  договору оренди  приміщень (нежилих)      № б/н від 01.09.2003р. ,  ці  факти   не  заперечуються  і  зі  сторони   відповідача  .  Інших договорів оренди чи додаткових угод між позивачем та відповідачем не було укладено. Фактично орендоване приміщення було звільнено відповідачем 03.07.08р. згідно довідки позивача .  То б то    період     визначення   заборгованості  з 01.12.2007р.   по 03.07.2008р.   позивачем     визнаний  вірно .   Стосовно     визначення     суми  заборгованості      за  вказаний  вище  період  ,    суд    керується   нормами  Цивільного   кодексу  України .    

     Згідно з п.п. 1, 5, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.  Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.   Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає .

          В  даному  випадку  відповідач   користувався  орендованим приміщенням після    визнання   договору  оренди  , яким   це  приміщення  було  здано в  оренду , недійсним ,  але  оскільки     інші  зміни   та   впорядкований  розмір   плати  за  спірний  період   не є  зміненим  , а   приміщення     було  фактично  здане  тільки   03.07.2008р. , то  суд     бере  за  основу     зазначену     договірну    суму  орендних  платежів  -  967 грн.60  коп.                     ( суму,  визначену згідно з додатком    № 1 до  спірного  договору)   , проти  якої  не  заперечує  відповідач  .

          Також,    суд   зазначає,  що    майно  ( приміщення)   за  спірний  період   з 01.12.2007р.   по 03.07.2008р.   дійсно  було  використане   відповідачем   ( знаходилось  в  оренді)   та  сума     оренди   повинна  бути     стягнута  з  відповідач .  Сума заборгованості, згідно  уточненого розрахунку позивача   за  зазначений  період   складає  6 773  грн.20  коп. Зазначена сума заборгованості  є в  повному  обсязі  визнаною  зі  сторони  відповідача  у заяві від 08.09.08р.

          На  підставі  викладеного  сума  заборгованості  за  період  01.12.2007р.   по 03.07.2008р.    складає  6 773  грн.20  коп.  та  не є  оплаченою   на  момент  слухання  справи  .

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Окрім  того   ,   позивач   просить    стягнути  з  відповідача  збитки   в  розмірі              1 600  грн., які  він  трактує  як  збитки  ,  понесені   при  наданні   юридичної  допомоги  при   підготовці  матеріалів  до суду  .

Згідно  зазначеної  вимоги  позивача   , суд  зазначає ,  що    поняття  “збитки”  регулюється  ст.   224 , ст.225    Господарського  кодексу  України , та  ст. 611 , ст..614  Цивільного  кодексу  України  .   

Згідно ч.2. ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Зазначені  “  збитки”    у  вигляді   витрат  на  юридичну  допомогу   не  підпадають  під  поняття     “  збитків  “ ,  визначених як  в Господарського  кодексу  України , так   і  в      Цивільному  кодексі  України  .   

Ці   вимоги  повинні  трактуватися     як     витрати    в  розумінні   ст. 44 , 49  ГПК України .

Статтєю 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК  витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у  порядку, встановленому  Законому України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”.

Тобто, статтеєю 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

В  даному    випадку    позивачем   до  матеріалів  справи   наданий    договір  про  надання  правової допомоги    № 28/09-07-1  від 28.09.2007р. , укладений   з   Фізичною  особою    -  підприємцем  Дерев`янко  А.М. ,      платіжне  доручення   № 202   від   09.10.2007р.   на  суму  1 600 грн.  

Дослідивши  зазначений договір    та  платіжне  доручення,  суд з`ясував , що    він є   за  змістом  договором  надання правої  допомоги  Фізичною  особою    -  підприємцем  Дерев`янко  А.М., а  не    адвокатом , як  це  передбачено  ст.44, 48 ,  49 ГПК України . Свідоцтво  про  заняття    цією  особою     адвокатською  діяльністю  матеріали  справи  не  містять  .  

На підставі  викладеного  ці вимоги    являються  необгрунтованими та  такими ,  що  не  підлягають задоволенню  .

Відповідач суму боргу   та  штрафних  санкцій  не  оспорив   не оспорив.

          На  підставі  викладеного  , позовні вимоги   підлягають   частковому   задоволенню.

Витрати  по  сплаті  судових витрат   суд прокладає  на  відповідача  по справі  в  порядку  ст. 49  ГПК  України  пропорційно  розміру  задоволених   вимог  на  відповідача  по  справі  .

Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 216  ч.1. ,  764  , 1212  Цивільного кодексу України, Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України,  ст. 48  Закону  “Про  власність”, ст.193 Господарського кодексу України господарський  суд, -

                                                              В И Р І Ш И В:

       Позовні   вимоги   «Житлово-будівельного кооперативу «Мир-65», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аста-Дон», м.Донецьк, задовольнити  частково.  

         Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю «Аста-Дон», м.Донецьк,                  пр-т. Дзержинського, буд. 53, (ЄДРПОУ 24804074, п/р 26001185934001 в ДРУ КБ Приватбанк, МФО 335496) на користь “Житлово-будівельного кооперативу «Мир-65», м.Донецьк, пр. Дзержинського, буд. 55, (ЄДРПОУ 23111437, п/р 260019801475 в Калінінському відділенні ДОД АКБ “Укрсоцбанк”,   МФО 334011) -   6 773  грн. 20  коп.,     60  грн.  65  коп  - витрати по сплаті державного мита ;   70 грн.  16  коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Стосовно    стягнення заборгованості    за  період з    01.09.2004р. по   31.08.2007р.   в  розмірі    1 935 грн. 20  коп.,   провадження  по  справі  припинити   у  відповідності  до п.1.1.   ст.80  ГПК України  , в  зв`язку  з  оплатою  .  

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).  

           Рішення  підписане    08.09.2008р.     

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника :

1 прим- Господарському суду Донецької  області

1прим- Позивачу

1прим- Відповідачу

Виконавець-  Подолян  О.О