Постанова

від 11.09.2008 по справі 4/22пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/22пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.09.2008  року                                                                      Справа № 4/22пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Парамонової Т.Ф.

суддів          :                                        Баннової Т.М.

Семендяєвої І.В.

секретар судового засідання           Антонова І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                              Самопадний Ю.С., дов. № б/н від 21.02.08;

від 1-го відповідача:                    представник не прибув;

від 2-го відповідача:                    Єрмак Л.Б., дов. № б/н від 07.03.08;

розглянувши

апеляційну скаргу                              Приватного підприємства „Рантьє”, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  23.06.08

у справі                                        № 4/22пд (суддя Батюк Г.М.)

за позовом                                        Комунального закладу „Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1”, м. Луганськ

до 1-го відповідача                              Луганської міської ради, м. Луганськ

до 2-го відповідача                              Приватного підприємства „Рантьє”, м. Луганськ

про                                                  визнання недійсним договору оренди

  В С Т А Н О В И В :

Комунальний заклад „Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1” звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до 1-го відповідача Луганської міської ради, 2-го відповідача Приватного підприємства „Рантьє” про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.2008 у справі № 4/22пд позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 04.04.2006, укладений між Луганською міською радою та ПП „Рантьє”. Судові витрати покладені на сторін у рівних частинах.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Приватне підприємство „Рантьє” звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відзивом на апеляційну скаргу позивач проти скарги заперечує, рішення суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити в силі.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України).

Представник першого відповідача у засідання суду не прибув, відзив на апеляційну скаргу та витребувані судом матеріали не надав. Зважаючи, що перший відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, справа була відкладена слуханням неодноразово, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 у зв'язку з відпусткою виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 4/22пд суддю Єжову С.С. та введено до складу колегії суддю Семендяєву І.В., що зазначено в ухвалі Луганського апеляційного господарського суду від 14.08.08.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між Луганською міською радою та приватним підприємством „Рантьє” 04.04.2006 укладено договір оренди землі, за умовами якого „орендодавець” (1-й відповідач) на підставі рішення Луганської міської ради від 23.12.2005 № 38/35 надає, а „орендар” (2-й відповідач) приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0433 га, з якої пл. 0,0218 га під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та пл. 0,0215 га під благоустрій прилеглої території за адресою: м. Луганськ, вул. Луганської правди (в районі будинку № 149б).

2-й відповідач отримав земельну ділянку загальною площею 0,0433 га під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території із земель комунальної власності.

Судом першої інстанції зазначено, що обов'язковими умовами отримання в оренду  2-м відповідачем земельної ділянки до моменту прийняття Луганською міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду були проект відведення земельної ділянки, висновок державної землевпорядної експертизи. Складанню кадастрового плану передує етап погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами оформлюється актом попереднього узгодження меж земельної ділянки.

Судом встановлено, що такий акт був складений 09.11.2005 та він є невід'ємною частиною проекту відведення земельної ділянки (а.с. 44, том 1), але обов'язкового погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами (ПП „Завод пакувальних матеріалів „Політерм”, Михайлов В.І.) не відбулося (а.с. 49-50, том 1). Крім того, ні позивач, ні інші суміжні землекористувачі не підписали акт попереднього узгодження меж земельної ділянки від 09.11.2005. Судом першої інстанції зазначено, що помітка в акті від 09.11.05 „погоджено на плані земельної ділянки масштаб 1:500” не свідчить про те, що саме погодив позивач. Необхідність узгодження з позивачем меж земельної ділянки підтверджується Висновком по проекту відведення земельної ділянки ПП „Рантьє” від 18.11.2005 № 04-12/924, складеного Луганським міським управлінням земельних ресурсів та Висновком Державної експертизи землевпорядної документації (а.с. 42,45, том 1).

Суд зробив висновок, що неузгодження належним чином меж спірної земельної ділянки із суміжними землекористувачами є порушенням ч. 1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі”. Це порушення, як зазначив суд, є підставою для визнання спірного договору оренди землі недійсним.

Також судом встановлено, що відповідно до рішення № 759 виконавчого комітету Луганської міської ради депутатів робітників від 31.08.1961 (протокол № 34) „Про затвердження акту Державної комісії прийомки в експлуатацію школи № 1 на 920 учнів УКБа міськвиконкому на кварталі № 445” було затверджено акт державного приймання в експлуатацію школи № 1 на 920 учнів корисної площі 3328 кв.м. (а.с. 5, том 2).

Як зазначено судом, позивач є фактичним землекористувачем до відведення земельної ділянки, встановлений Висновком по проекту відведення земельної ділянки ПП „Рантьє” від 18.11.2005 № 04-12/924, складеного Луганським міським управлінням земельних ресурсів та висновком Державної експертизи землевпорядної документації від 25.11.2005 № 3118.

Судом також зазначено, що зміст договору від 04.04.2006 суперечить законодавчим актам України, оскільки 1-й відповідач передав в оренду 2-му відповідачу земельну ділянку, використання якої за призначенням, що встановлене у договорі, порушує державні норми та стандарти. Крім того, договір не відповідає містобудівним нормам, передбаченим діючим законодавством України, а також іншим державним нормам і стандартам, виконання яких не дозволяє 2-му відповідачу використовувати земельну ділянку площею 0,0433 га за призначенням.

Судом зазначено, що встановити межі території позивача на даний час не можливо, оскільки у Державному архіві Луганської області, Управлінні з питань будівництва Луганської міської ради та Державному проектному інституті „Луганськцивільпроект” необхідні документи відсутні.

Судом відхилені доводи 2-го відповідача про те, що позивачу у лютому 2007 року рішенням Луганської міської ради від 26.02.2007 № 13/66 була надана згода на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,9359 га за адресою: вул. Газети Луганської Правди, 151, оскільки, як зазначив суд, станом на 26.02.2007 позивачу не могла бути надана згода на відведення земельної ділянки загальною площею 0,0433 га за адресою: вул. Газети Луганської Правди (в районі будинку 149б), оскільки вона уже знаходилась в оренді 2-го відповідача.

Судом першої інстанції прийняті до уваги доводи позивача, що фактично останньому у 2007 році була надана згода на складання проекту відводу земельної ділянки у розмірі 0,9359 га за адресою: м. Луганськ, вул. Газети Луганської Правди, 151. Цей розмір площі земельної ділянки майже вдвічі менший від тієї площі пришкільної ділянки (2,10 га), яка була вказана в містобудівному обґрунтуванні розміщення адміністративної будівлі на земельній ділянці площею 0,0433 га, що надана була у 2006 році 1-м відповідачем 2-му відповідачу в оренду за договором оренди від 04.04.2006.    

Суд зробив висновок, що 1-й відповідач до моменту передачі 2-му відповідачу земельної ділянки загальною площею 0,0433 га під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території за адресою: м. Луганськ, вул. Луганської правди (в районі будинку № 149б) в процесі планування забудови територій повинен був визначити межі земельної ділянки позивача для цілей встановлення рівня забезпеченості школи землею і можливої необхідності використання школою земельної ділянки площею 0,0433 га. Містобудівне обґрунтування від 27.01.05 містить невірний висновок про кількість учнів, які навчалися та навчаються в Комунальному закладі „Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1”, а тому встановлена невірна норма земельної ділянки, що необхідна для забезпечення діяльності позивача.

Крім того, судом першої інстанції зауважено, що рішенням Луганської міської ради від 29.02.2008 № 31/15 задоволено протест прокурора м. Луганська від 23.01.2008                      № 07/137вих про скасування рішення Луганської міської ради від 23.12.2005 № 38/35.

За таких обставин, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Приватне підприємство „Рантьє” вважає рішення суду прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, в рішенні суду неповно відображені обставини, що мають значення для справи, правові наслідки не є вичерпними, не відповідають дійсності і не підтверджуються доказами.

Заявник не погодився з висновком суду, що позивач є фактичним землекористувачем до відведення земельної ділянки, оскільки згідно висновку Державної експертизи землевпорядної документації від 25.11.2005 № 3118 школа є фактичним землекористувачем на сході від ділянки, яка надається в оренду ПП „Рантьє”.

Висновок Державної експертизи землевпорядної документації від 25.11.2005 № 3118 щодо необхідності підписання акту попереднього узгодження з суміжними землекористувачами, на думку скаржника, є помилковим.

Крім того, розмір земельної ділянки, яка використовується позивачем, не встановлений та не виділений в натурі. Позивачу тільки 26.02.2007 за рішенням Луганської міської ради № 13/66 була надана згода на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,9359 га за адресою: вул. Газети Луганської Правди, 151.

Позивачем також не надано жодного документа, який би підтверджував факт надання вказаної земельної ділянки йому у користування. За таких обставин, на думку скаржника, позивач не є суміжним власником землі, не є землекористувачем земельної ділянки, наданої в оренду ПП „Рантьє”, а тому не може бути стороною у справі.

Скаржник не погодився з висновком суду, що містобудівне обґрунтування від 27.01.2005 містить невірний висновок про кількість учнів, у зв'язку з чим встановлена невірна норма ділянки, що необхідна для забезпечення діяльності позивача.

Судом не надана оцінка документів, де вказується правомочними органами, що надання в оренду землі ПП „Рантьє” за договором оренди від 04.04.2006 відповідає існуючим на той момент державним нормам та стандартам.

На думку скаржника, не обґрунтовані посилання позивача на те, що вказана земельна ділянка не може бути використана ПП „Рантьє”, оскільки це порушує державні стандарти і норми та ст. 29 Земельного кодексу України.

Заявник у скарзі зазначає, що Висновком Управління Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин від 29.11.2005 № 29-11/10 встановлено, що обтяжень та інших прав третіх осіб щодо земельної ділянки не встановлено, згода та дозвіл на розроблення проекту відведення вказаної земельної ділянки нікому не надавалися. Комплексним висновком Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради від 28.11.2005 № 01-14/3204 встановлено, що будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території відповідає генеральному плану м. Луганська, іншій містобудівній документації, державним стандартам, іншим діючим нормам та правилам. У Висновку Луганської міської санітарно-епідеміологічної станції зазначено, що земельна ділянка за адресою: м. Луганськ, вул. Газети Луганської Правди (в районі будинку 149б) придатна під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території ПП „Рантьє”.

Скаржник вважає, що узгодив акт попереднього узгодження меж земельної ділянки з позивачем, оскільки у висновку державної експертизи землевпорядної документації зазначено: „зауваження виправлені по п. 3.1.2 погоджено зі спеціалізірованою СШ № 1 на плані земельної ділянки М1:500”.

Заявник скарги вважає, що договір оренди землі відповідає діючому законодавству України.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією приймаються з огляду на наступне.

 Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули   статусу   суб'єкта  підприємницької  діяльності  (далі  - підприємства  та   організації),   мають   право   звертатися   до господарського    суду   згідно   з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав   і  охоронюваних  законом  інтересів,  а  також  для  вжиття передбачених  цим  Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору, стороною якою він не є.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності або права землекористування земельними ділянками за рішенням компетентних органів. Відповідні норми діяли і у попередні періоди (Земельний кодекс 1970, 1992 років).

Як вбачається з матеріалів справи, і як зазначено у оскаржуваному рішенні суду, будь - які правовстановлюючі документи стосовно землекористування у позивача відсутні. У зв'язку з чим не визначені і межі земельної ділянки позивача на місцевості.

За таких обставин визнання недійсним договору оренди з тих підстав, що межі земельної ділянки другого відповідача не погоджені з позивачем, суд апеляційної інстанції вважає помилковим.

Не відповідає приписам законодавства і висновок суду першої інстанції про те, що позивач є фактичним землекористувачем. Поняття „фактичного землекористування” у земельному законодавстві взагалі було відсутнє.

Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) виникло за Земельним кодексом України, що діє з 01.01.2002 року.

У прикінцевих та перехідних положеннях діючого Земельного кодексу України відсутнє посилання на надання зворотної дії ст. 119.

Таким чином, строк користування земельною ділянкою, необхідний для застосування набувальної давності відраховується з 01.01.2002 року.

Не може бути прийнято до уваги посилання як позивача, так і суду першої інстанції в рішенні на порушення будівельних норм та правил при наданні земельної ділянки другому відповідачу, оскільки позивач не є належним позивачем  про визнання договору недійсним з цих підстав.

Судом першої інстанції також зазначено, що надання Луганської міської ради рішення № 13/66 від 26.02.2007 згоди позивачу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,9359 га за адресою: вул. Газети Луганської правди, 151, м. Луганськ не відповідає державним нормам відносно закладів освіти.

Такий висновок суду не стосується предмету спору у даній справі. Вказане рішення не є предметом спору і відомості щодо його оскарження позивачем у матеріалах справи відсутні.

За поясненнями позивача в нього взагалі відсутній і проект відведення будь-якої земельної ділянки.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Приватного підприємства „Рантьє” підлягає  до задоволення.

          Судові витрати за позовом та за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, ч. 2 ст. 103, п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

п о с т а н о в и в :   

1.  Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Рантьє” на рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2008 у справі № 4/22пд задовольнити.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.06.2008 у справі                № 4/22пд скасувати.

3.           У задоволенні позову відмовити.

4.          Стягнути з Комунального закладу „Луганська спеціалізована школа I-III ступенів № 1”, ідентифікаційний код 23257291, вул. Газети Луганської правди, 151, м. Луганськ, на користь Приватного підприємства „Рантьє”, ідентифікаційний код 32539326, вул. Шовкового, 7, м. Луганськ, судові витрати за подання   апеляційної   скарги   у   розмірі  42 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                  Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                                Т.М. Баннова

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва