Рішення

від 17.01.2012 по справі 1/18-25/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/18-25/213

17.01.12

За позовом  Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до  Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-29»        

про  стягнення 275 044,85 грн.  

Суддя Морозов С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № до7/2011/04/22-26 від 22.04.2011р.);

                       ОСОБА_2 (довіреність № до7/2011/04/22-38 від 22.04.2011р);

від відповідача:  ОСОБА_3 (довіреність від 21.03.2011р.);

          ОСОБА_4 (довіреність 21.03.2011).

Обставини справи:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-29»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості  в розмірі 275 044,85 грн., в тому числі 229 971,15 грн. основного боргу, 20 693,94 грн. - інфляційних втрат, 6 533,88 грн. - 3% річних та 17 845,88 грн. пені.  Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 129 628,70 грн., в тому числі 91 617,78 грн. основного боргу, 13 726,60 грн. - інфляційних втрат, 6438,44 грн. - 3% річних та 17 845,88 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконувалися зобов'язання по оплаті вартості спожитої теплової енергії.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не повністю враховані здійснені відповідачем оплати, помилково нарахував інфляційні та просив суд зменшити розмір неустойки, оскільки законодавством не передбачено відповідачу джерел її погашення.  

Справа слухається Господарським судом м. Києва вдруге. Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.03.2011 у справі № 1/18 позов задоволено, стягнуто з відповідача 229 971,15 грн. основного боргу, 17 845,88 грн. пені, 20 693,94 грн. інфляційних втрат, 6533,88 грн. –3% річних. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 вказане рішення залишене без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2011 рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2011 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 скасовані, справа передана на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.2011 справа прийнята до провадження судді Морозова С.М., їй присвоєно номер 1/18-25/213, розгляд справи призначений на 06.12.2011. В судове засідання 06.12.2011 відповідач не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 13.12.2011. В судовому засідання 13.12.2011 оголошено перерву до 20.12.2011, в якому також оголошено перерву до 17.01.2012. Ухвалою суду від 16.01.2012 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення справи на 15 днів до 30.01.2012.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 1998 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі –енергопостачальна організація, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Арсеналець-29»(далі - абонент, відповідач) було укладено договір № 1630546 на постачання теплової енергії  у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенргоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі –Правила), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2.3 Договору енергопостачальна організація зобов'язана при зміні тарифів (Додаток № 3 до Договору) повідомлювати абонента у п'ятиденний термін з моменту отримання розпорядження держадміністрації м. Києва про їх змінення.

Відповідач в свою чергу, зобов'язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1); виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору (п. 2.3.2); додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору (п. 2.3.3).

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п. 1, 2, 4, 5 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.

Згідно із п. 2 цього Додатку абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. 11 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ) та платіжну вимогу –доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в пункті 2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 Додатку №4).

Абонентам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Згідно з пунктом 8.4 Договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання по оплаті за використану теплову енергію, заборгованість відповідача за період з 01.02.2009 по 01.12.2010 складає 91 617,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.02.2009 по 01.12.2010 позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на загальну суму 823 048,61 грн., що засвідчується обліковими картками та звітами за спірний період. В свою чергу відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково в сумі 733 430,83 грн. (в тому числі за платіжним дорученням № 90 від 28.05.2009), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями. У зв'язку з цим у відповідача існує заборгованість перед позивачем в розмірі 89 617,78 грн.

Заперечення позивача щодо зарахування в суму оплати відповідача коштів, сплачених за платіжними дорученнями №90 від 28.05.2009  на суму 2 000,000 грн. та №103 від 22.06.2009 на суму 3 000,00 грн. є частково необґрунтованими зважаючи на наступне.

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії платіжних доручень №90 від 28.05.2009  та № 103 від 22.06.2009, за якими відповідач перерахував позивачу, відповідно, 2 000,00 грн. та 3 000,00 грн. в оплату за теплову енергію за Договором. Перерахування здійснено відповідачем з його рахунку в філії Ватутінське відділення Промінвестбанку в м. Києві на рахунок відповідача №26004000112567 в ВАТ «Хрещатик»в м. Києві. Позивач стверджує, що вказані кошти отримані ним не були, а тому ці суми не можуть бути зараховані в погашення заборгованості відповідача.

З метою з'ясування обставин перерахування та зарахування банками коштів за вказаним платіжними дорученням господарським судом було направлено запит до ПАТ «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»щодо надання інформації про перерахування коштів за платіжними дорученнями відповідача №90 від 28.05.2009  та №103 від 22.06.2009.

10.01.2012 до Господарського суду м. Києва надійшов лист ПАТ «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»№01 від 04.01.2012, в якому банком підтверджується той факт, що ним були перераховані кошти відповідача за платіжними дорученнями №90 від 28.05.2009  та №103 від 22.06.2009, однак грошові кошти за платіжним дорученням № 103 від 22.06.2009 були повернуті з позначкою «рахунок одержувача закритий».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 2 000,00 грн. за платіжним дорученням №90 від 28.05.2009, а кошти в сумі 3 000,00 грн. за платіжним дорученням №103 від 22.06.2009 позивачем отримані не були через закриття його рахунку, та вказана сума коштів повернулася на рахунок відповідача.

За таких обставин, господарський суд виходить з того, що відповідачем належним чином було здійснено оплату в сумі 2 000,00 грн. за теплову енергію згідно з умовами Договору за платіжним дорученням №90 від 28.05.2009. Оплата ж за дорученням №103 від 22.06.2009 в сумі 3 000,00 грн. відповідачем здійснена не була, тому вказана сума не включається до суми оплати відповідача за теплову енергію за Договором.    

За таких обставин, відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання по сплаті вартості отриманої теплової енергії згідно з умовами Договору на загальну суму 89 617,78 грн., а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, зважаючи на порушення відповідачем термінів сплати вартості отриманої теплової енергії, на підставі ст. 625 ЦК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає розмір інфляційних втрат в сумі 13 726,60 грн., та 3-х відсотків річних в сумі 6 438,44 грн. розрахованих позивачем за період з березня 2009 року по грудень 2010 року включно (згідно із заявою про уточнення позовних вимог від 13.12.2011).

Згідно із ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. 

Відповідач за своєю організаційно-правовою формою є житлово-будівельним кооперативом, основним видом діяльності якого є експлуатація житлового фонду (Довідка Київського міського управління статистики № 21996 від 11.06.1997). У відповідності до ст. 2 Закону України «Про кооперацію»обслуговуючий кооператив  -  кооператив,   який   утворюється шляхом  об'єднання  фізичних  та/або  юридичних  осіб  для надання послуг переважно членам кооперативу,  а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Згідно із ст. 23 цього Закону лише виробничі кооперативи  провадять  господарську  діяльність  з метою одержання прибутку.  Інші кооперативи надають послуги  своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку. В матеріалах справи відсутні дані, що відповідач здійснює будь-яку виробничу діяльність, а тому він не є виробничим кооперативом у визначенні вказаного закону, та його метою не є отримання прибутку. Згідно вимог діючого в Україні законодавства джерелами погашення вартості отриманої теплової енергії є лише кошти мешканців будинків, що обслуговуються відповідачем.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем зобов'язання за Договором по сплаті вартості отриманої теплової енергії за період з лютого 2009 року по грудень 2010 року фактично виконано на 89% (позивачем надано послуг на суму 823 048,61 грн., відповідачем сплачено 733 430,83 грн.), При цьому лише під час розгляду цієї справи відповідачем погашено 61% заборгованості, визначеної позовом (229 971,15 грн. –первинно заявлена позивачем сума основного боргу, 89 617,78 грн. –сума боргу на час винесення рішення). Вказані факти свідчать про високу ступінь виконання відповідачем зобов'язання за Договором.

Виходячи із співставлення розміру основного боргу (89 617,78 грн.) з загальним розміром заявлених позивачем заходів відповідальності  відповідача (38 010,92 грн.: інфляційні втрати, 3% річних, пеня), господарський суд приходить до висновку про те, що такі заходи відповідальності є надмірно великими порівняно із збитками позивача, оскільки складають майже половину основного боргу.

З урахуванням норм ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, враховуючи загальний розмір вже стягнених інфляційних та 3-х відсотків річних (20 165,04 грн.), а також зважаючи на великий ступінь виконання відповідачем зобов'язання за Договором і майновий стан відповідача, який є неприбутковою організацією, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру пені до нуля. Таке зменшення господарський суд вважає справедливим, оскільки при ступені невиконання відповідачем зобов'язання у 11% від загальної вартості наданих позивачем послуг (борг 89 617,78 грн., а загальна сума послуг –823 048,61 грн.), стягнення суми інфляційних і 3-х % річних, в загальному розмірі 20 165,04 грн. вже і так складає 22,5% від суми основного боргу.   

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 89 617,78 грн., інфляційних втрат в сумі 13 726,60 грн., 3-х відсотків річних в сумі 6 438,44 грн.   

Судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 1 097,83 грн. державного мита та 94,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

За таких обставин, ст.ст. 1,33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-29»(ідентифікаційний код: 22883193, адреса: 03232, м. Київ, вул. Милославська, 3, р/р 26004301380682 у Ватутінському відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322283, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(ідентифікаційний код 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, р/р 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київській області, МФО 322669) основний борг в сумі 89 617,78 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сімнадцять гривень 78 копійок), інфляційні втрати в сумі 13 726,60 грн. (тринадцять тисяч сімсот двадцять шість гривень 60 копійок), 3% річних в сумі 6 438,44 грн. (шість тисяч чотириста тридцять вісім гривень 44 копійки), державне мито в сумі  1 097,83 грн. (одна тисяча дев'яносто сім гривень 83 копійки) та 94,40 грн. (дев'яносто чотири гривні 40 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.  

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.  

Суддя                                                                                                                      С.М. Морозов

                                        Дата підписання повного тексту рішення   23.01.2012р.