3/219
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.01.12 р. Справа № 3/219
Господарський суд Донецької області у складі судді Гассій О. В.
при помічнику (секретарі судового засідання) Костюк І. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Приватного підприємства „Сектор - Плюс” м. Маріуполь
до відповідача Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь
про стягнення 547,41 грн., з яких: індекс інфляції в сумі 413,84 грн. та 3% річних в сумі 133,57 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Бугай В.М. - представник
від відповідача: Бузивська Н.М. – представник
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Приватне підприємство „Сектор - Плюс” м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь про стягнення 553,83 грн., з яких: 414,71 грн. – індекс інфляції та 139,12 грн. – 3% річних.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 29.11.2011 р. справу № 3/219 передано на розгляд судді Сич Ю.В., у зв'язку із відпусткою судді Гассій О.В.
У зв'язку із виходом з відпустки судді Гассій О.В. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 29.11.2011 р. справу № 3/219 передано на розгляд судді Гассій О.В.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг та рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2011 року по справі № 33/15.
Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що стаття 625 ЦК України „Відповідальність за невиконання грошового зобов'язання” міститься у главі 51 ЦК України „Відповідальність за порушення зобов'язання”, тобто у статті 625 ЦК України встановлена санкція за прострочку виконання грошових зобов'язань – зобов'язання боржника (за вимогою кредитора) сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних, нараховані як санкція на всю прострочену суму боргу, отже законодавством встановлені санкції за порушення зобов'язань, а саме: за прострочку виконання грошових зобов'язань, 3% річних та індекс інфляції є штрафними санкціями у розумінні статті 232 Господарського кодексу України.
Крім того, відповідач просить, у разі якщо суд вирішить, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, максимально зменшити суму, яка підлягає стягненню, при цьому посилався на ст. 233 ГК України та п. 3 статті 83 ГПК України.
Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки нараховані індекс інфляції та 3% річних не є штрафними санкціями в розумінні ч.1 ст.230 ГК України, оскільки інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Що стосується зменшення розміру 3% річних та індексу інфляції, то слід зазначити, що пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що „господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання”.
07.12.2011 р. позивач надав до суду заяву, в якій уточнив період нарахування 3% річних та індексу інфляції, та зменшив їх розмір, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.02.2011 р. по 22.08.2011 р. в сумі 133,57 грн. та індекс інфляції за період з 11.02.2011 року по 01.07.2011 року в сумі 413,84 грн.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України заява судом розглянута та прийнята.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Позовні розглядаються з урахуванням їх зменшення.
Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Позивач на підставі усної домовленості виконав підрядні ремонтно-будівельні роботи, а відповідач прийняв зазначені роботи на суму 8 463грн.60коп. за актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., що підтверджується підписами представників позивача та відповідача на зазначеному акті в графі „Здав підрядник” та „Прийняв замовник”, скріпленими відбитками печаток.
В рахунку-фактурі №88 від 30.10.2008р. найменування товару зазначено згідно актів виконаних робіт на суму 8463,60 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, на зазначеному рахунку міститься відмітка про отримання зазначеного рахунку відповідачем 10.11.2008р., засвідчена підписом представника та відбитком штампу підприємства відповідача (оригінал міститься в матеріалах справи).
Отже, моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем рахунку-фактури №88 від 30.10.2008р., тобто 10.11.2008р.
Тобто, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, останнім терміном сплати виконаних підрядних робіт за актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. є 17.11.2008р.
Відповідач за виконані роботи не розрахувався з позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 8436,60 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.06.2011 р. по справі № 33/15 позовні вимоги задоволені у повному обсязі в сумі 11247грн.57коп., з яких: борг в сумі 8436,60 грн., 3% річних в сумі 565,14 грн. за період з 18.11.2008 р. по 10.02.2011 р., індекс інфляції в сумі 10655,43 грн. за період з 18.11.2008 р. по 10.02.2011 р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р рішення від 08.06.2011 р. по справі № 33/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2011 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. по справі № 33/15 залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає факти, встановлені рішенням господарського суду 08.06.2011 р. по справі № 33/15 щодо наявності заборгованості в сумі 8436,60 грн.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити не тільки суму боргу, а і індекс інфляції за весь час прострочення, що нарахований на суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.
Приймаючи до уваги, що заборгованість була перерахована відповідачем 23.08.2011 р., тому за прострочку відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано індекс інфляції за період з 11.02.2011 року по 01.07.2011 року, що становить 413,84 грн., 3% річних за період з 11.02.11 р. по 22.08.2011 р., що складає 133,57 грн.
Під час розгляду справи № 33/15 позивачем було нараховано індекс інфляції за період з 18.11.2008 р. по 10.02.2011 року та 3% річних за період з 18.11.2008 р. по 10.02.2011 р.
Судом перевірений уточнений розрахунок 3% річних та індексу інфляції, та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, та фактичним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 133,57 грн. та індексу інфляції в сумі 413,84 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 2, 42, 43, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Приватного підприємства „Сектор - Плюс” м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь задовольнити в сумі 547,41 грн., з яких: індекс інфляції в сумі 413,84 грн. та 3% річних в сумі 133,57 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь (87500, м. Маріуполь, Донецька область, вулиця Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Приватного підприємства „Сектор - Плюс” м. Маріуполь (87548, м. Маріуполь, Донецька область, пр. Будівельників, буд 119-а, кв. 2, код ЄДРПОУ 30832848) 547,41 грн., з яких: індекс інфляції в сумі 413,84 грн. та 3% річних в сумі 133,57 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь (87500, м. Маріуполь, Донецька область, вулиця Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Приватного підприємства „Сектор - Плюс” м. Маріуполь (87548, м. Маріуполь, Донецька область, пр. Будівельників, буд 119-а, кв. 2, код ЄДРПОУ 30832848) витрати по сплаті державного мита у розмірі 100,82 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь (87500, м. Маріуполь, Донецька область, вулиця Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Приватного підприємства „Сектор - Плюс” м. Маріуполь (87548, м. Маріуполь, Донецька область, пр. Будівельників, буд 119-а, кв. 2, код ЄДРПОУ 30832848) витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 233,26 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
В судовому засіданні 16.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.
Суддя Гассій О.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2012 |
Оприлюднено | 06.02.2012 |
Номер документу | 21202493 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Гассій О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні