КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2012 № 3/219
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Отрюха Б.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2 – за дов. № Д 003/12 від 03.01.2012
від відповідача ОСОБА_3 – за дов. від 15.11.2011
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2011
у справі № 3/219 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення 132 411, 22 грн.
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 121 827,17 грн. боргу по сплаті лізингових платежів, 543,84 грн. відсотків (винагорода лізингодавця), 10 040,21 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе останнім зобов'язань, згідно Договору фінансового лізингу № КL 0804120 від 23.04.2008.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 у справі № 3/219 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» 121 827,17 грн. боргу по сплаті лізингових платежів, 543,84 грн. відсотків (винагорода лізингодавця), 10 040,21 грн. штрафу, 1 324,11 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено належними засобами доказування, а відповідачем не спростовано обставин щодо наявності заборгованості по лізинговим платежам за весь час користування майном, отриманим за Договором фінансового лізингу № КL 0804120 від 23.04.2008, а тому заявлені до стягнення з відповідача 121 827,17 грн. заборгованості по лізинговим платежам, а також відповідно винагорода лізингодавця та штраф підлягають задоволенню.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 у справі № 3/219 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 у справі № 3/219 є незаконним, необґрунтованим та прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи , а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, рішення Господарського суду міста Києва просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі № 3/219 до розгляду Київським апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справи № 36/374 про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 0804120 від 23.04.2008, яке колегією суддів не задоволено з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості, обмеженості предметом позову тощо.
Разом з тим, відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для зупинення справи № 3/219 до вирішення справи № 36/374 відсутні.
Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:
23.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» (лізингодавець, позивач у справі) та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 (лізингоодержувач, відповідач у справі) був укладений Договір фінансового лізингу № КL 0804120 (надалі – Договір).
Згідно пункту 1.1. Договору лізингодавець, відповідно до заявки лізингоодержувача набуває (купує) у продавця майно, вказане лізингоодержувачем і надає право лізингоодержувачу право на час строку лізингу володіти і користуватися ним в порядку цього договору та на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов‘язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів. Після завершення строку лізингу, при виконанні лізингоодержувачем всіх умов цього договору майно передається у власність лізингоодержувачу.
Частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Частиною 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у порушення взятих на себе зобов‘язань частково сплатив вартість лізингових платежів за періоди 25-29 з травня 2010 року по вересень 2010 року, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 121 827,17 грн. та борг за відсотки (винагорода лізингодавця) у сумі 543,84 грн. За неналежне виконання зобов‘язань позивачем пред‘явлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі 10 040,21 грн.
Відповідно до пункту 4.2. Договору передача майна оформлюється шляхом складання та підписання продавцем, лізингодавцем та лізингоодержувачем акту приймання-передачі майна в фінансовий лізинг.
Майно, що є предметом фінансового лізингу – вантажний мікроавтобус Mersedes-Benz Sprinter NCV3 315 CDI KAX2/4325, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, передано відповідачу відповідно до акту приймання-передачі від 25.04.2008.
Згідно пунктів 3.1., 3.2. Договору всі платежі лізингоодержувач виконує в строки і на умовах, вказаних а спеціальних умовах фінансування і уточненому графіку платежів, перераховуючи кошти на рахунок лізингоодержувача. Якщо в уточненому графіку платежів є формула розрахунку платежів, то лізингоодержувач на дату оплати самостійно розраховує суми, які підлягають оплаті, відповідно до наведеної формули, і оплачує їх. Усі необхідні платежі за договором повинні бути сплачені в повному обсязі на дату, вказану в уточненому графіку платежів, якщо платіж буде оплачений частково, то такий платіж буде вважатися неоплаченим. Якщо строк оплати чергового лізингового платежу відповідно до уточненого графіка платежів припадає на неробочий день (вихідний, святковий або ін.), то лізингоодержувач зобов‘язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.
24.12.2009 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої сторони змінили графік платежів та визначили, що зобов‘язання за Договором мають виконуватись згідно уточненого графіку платежів № 2 з моменту підписання цієї додаткової угоди.
Уточнений графік № 2 містить наступні положення: «** Враховуючи той факт, що грошове зобов‘язання в графіку платежів за цим договором визначено грошовим еквівалентом у.о. і розраховується за формулою (у.о. х К х (С/К), де К - офіційний курс гривні до у.о. на дату оплати за майно, С - офіційний курс гривні по відношенню до у.о. на дату платежу, «х» знак множення, «/» знак ділення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці) та встановлений офіційний курс гривні по відношенню до у.о. може змінюватись, під час дії цього договору, платежі в гривнях в уточненому графіку платежів носять тимчасовий характер і виражені враховуючи офіційний курс гривні до у.о. на дату підписання уточненого графіка № 2. Платежі змінюються за умови зміни офіційного курсу у.о. та розраховуються в гривні відповідно до вищезазначеної формули. Датою платежу є дата, вказана в уточненому графіку платежів.»
«Примітка: У випадку, коли позитивний результат віднімання офіційного курсу гривні по відношенню до у.о., встановленим НБУ на дату платежу, від максимального курсу купівлі у.о. за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу більше або дорівнює 0,01 (нуль цілих одна сотих) («максимальний курс купівлі у.о. за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу» «офіційний курс гривні по відношенню до у.о., встановленим НБУ на дату платежу»> 0,01; «-»знак віднімання, «>» знак більше або дорівнює), то на вибір лізингодавця показник С буде означати максимальний курс купівлі у.о. за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу або на дату фактичної оплати простроченого платежу у разі такого прострочення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці.».
Згідно уточненого графіку під у.о. розуміється долар США.
Суми лізингових платежів у періоди з 25 по 29 з травня 2010 року по вересень 2010 року (згідно графи 6 графіку), загальна сума яких складає 15 399,99 у.о., згідно умов уточненого графіку № 2 підлягають коригуванню на зміну курсу долару США та за обґрунтованими розрахунками позивача становлять 121 827,17 грн.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Відповідально до пункту 8.3.1. Договору лізингоодержувач зобов‘язався своєчасно, згідно уточненого графіку платежів платити лізингові платежі за даним договором.
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення, у визначені графіком строки, лізингових платежів за періоди 25-29 з травня 2010 року по вересень 2010 року у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача, складає 121 827,17 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 121 827,17 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 11.5. Договору, договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив цей договір або істотно порушує інший (інші) укладений (укладені) між сторонами договір (договори) фінансового лізингу незалежно від належного або неналежного виконання цього договору. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання. Істотними порушеннями зокрема вважається коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізинговою платежу або більш ніж один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2010 позивач надіслав рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача повідомлення за № 53/09 від 28.09.2010 про розірвання договору з 08.10.2010 та вимагав повернути майно (предмет лізингу) не пізніше 11.10.2010, а також заплатити борг по простроченим лізинговим платежам.
У зв‘язку з тим, що відповідач добровільно не повернув предмет лізингу позивачу, останній був змушений звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу.
14.10.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис про повернення лізингоодержувачем на користь лізингодавця предмета фінансового лізингу, що був переданий в користування на підставі Договору лізингу № КL 0804120 від 23.04.2008 за невиплачені лізингові платежі за користування предметом лізингу – 122 303,02 грн., пені – 17 029,33 грн., неоплаченої вартості предмету лізингу –163 143,38 грн., штрафу – 48 943,01 грн., всього 351 418,75 грн.
За умовами договору винагорода лізингодавця визначена як сума в грошовій формі, яку оплачує лізингоодержувач лізингодавцю за надання майна в лізинг. Розмір винагороди лізингодавця встановлюється беручи до уваги встановлену в цьому договорі річну норму відсотків і розраховується від несплаченої вартості предмета лізингу.
З уточненого графіку № 2 вбачається, що відсотки за надання майна в лізинг складають 15 річних.
Позивачем пред‘явлено вимогу про стягнення з відповідача відсотків від дати останнього лізингового платежу (30.09.2010) до дати розірвання договору (08.10.2010), тобто за 8 днів фактичного користування предметом лізингу, розмір яких розраховано наступним чином: (163 143,38 грн. неоплачена вартість предмету лізингу х 15%) / 360 днів х 8 днів = 543,84 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 543,84 грн. відсотків (винагороди лізингодавця) є обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно пункту 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов‘язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов‘язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 11.6. Договору коли лізингоодержувач істотно порушує даний договір, то лізингодавець має право вимагати щоб лізингоодержувач через певний час, але не пізніше п‘ятнадцяти робочих днів, усунув вчинене порушення, якщо це можливо за даних обставин Коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи) які залишилися, до кінця строку лізингу або розірвати договір. Після розірвання даного договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, неоплачену вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов‘язані з розривом договору (транспортування, збереження тощо) Лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому стані в якому одержав його беручи до уваги нормальний знос. Коли лізингоодержувач не прибув, щоб передати предмет лізингу, то лізингодавець має право узяти його одноособово.
Позивачем, на підставі пункту 11.6. Договору, нараховано відповідачу штраф у розмірі 30 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу, що складає 48 943,01 грн. (163 143,38 грн. неоплачена вартість предмету лізингу х 30% = 48 943,01 грн.).
Крім цього, позивач зазначає, що ним понесено витрати, пов‘язані з поверненням предмету лізингу, зокрема на вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 1 097,20 грн., що підтверджується матеріалами справи.
З довідки Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» № 56-3-1-00/1001 від 27.09.2011 вбачається, що відповідачем у період з 09.10.2010 по 14.09.2011 було перераховано позивачу грошові кошти в загальному розмірі 40 000,00 грн.
Пунктом 3.7. договору передбачено, що одержані оплати за цим договором лізингодавець розподіляє в такій черговості: погашаються суми сплачені за лізингоодержувача, що підлягають компенсації лізингодавцю; нарахована неустойка (пеня, штраф); сума винагороди лізингодавця (відсотки); вартість не викупленого майна.
Позивач, керуючись умовами договору, зарахував отримані від відповідача кошти в якості компенсації витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 1 097,20 грн. та оплати частини нарахованого штрафу у розмірі 38 902,80 грн.
Отже, залишок по сплаті штрафу становить 10 040,21 грн.
Оскільки матеріали справи свідчать, що неналежне виконання лізингоодержувачем зобов‘язань щодо своєчасного внесення лізингових платежів мало місце, що стало підставою для розірвання договору та застосування штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з матеріалами справи, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми штрафу, який за обґрунтованими розрахунками позивача становить 10 040,21 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 у справі № 3/219 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 у справі № 3/219 залишити без змін.
Матеріали справи № 3/219 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Михальська Ю.Б.
Судді Тищенко А.І.
ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2012 |
Оприлюднено | 15.02.2012 |
Номер документу | 21400224 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Михальська Ю.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні