Рішення

від 16.01.2012 по справі 6/498

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/498

16.01.12

За позовом          Представництва «Догуш Іншаат ве тіджарет анонім шіркеті»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірис Груп»

Про                    стягнення 253098,71 грн.

                                                                                                                      Суддя  Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача        ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача    не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду звернулось з позовом представництво «Догуш Іншаат ве тіджарет анонім шіркеті»до товариства з обмеженою відповідальністю «Ірис Груп»про стягнення 253943,45 грн., а саме: 216382,00 грн. боргу, 33539,21 грн. пені, 536,41 грн. інфляційних, 3485,83 грн. трьох процентів річних за договором № UBH-SC-GM-004 від 01.08.2009 р.  поставки товару.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору зобов‘язання з поставки товару, який був оплачений позивачем, в повному обсязі не виконав,  чим порушив права позивача.

Ухвалою від 04.11.2011 р. порушено провадження у справі № 6/498..

Ухвалою від 28.11.2011 р. розгляд справи було відкладено на 08.12.2011 р.

Представником відповідача подано клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 08.12.2011 р. було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 16.01.2012 р..

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 253098,71 грн., а саме: 216382,00 грн. боргу, 33539,21 грн. пені, 474,21 грн. інфляційних, 2703,29 грн. трьох процентів річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.08.2009 р. між представництвом «Догуш Іншаат ве тіджарет анонім шіркеті»(покупцем)  та товариством з обмеженою відповідальністю  «Ірис Груп»(продавцем)   укладено договір № UBH-SC-GM-004 поставки товару (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується поставити у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно з п. 2.4 Договору ціна на товар у партії, кількість товару у партії та строк передачі партії товару покупцю встановлюється продавцем та погоджується з покупцем у специфікаціях (за формою, встановленою у додатку № 1 до даного Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору передача товару покупцю здійснюється продавцем лише після надходження коштів за товар на поточний рахунок продавця.

Час передачі товару (відповідної партії товару) узгоджується сторонами у специфікації (п. 2.8 Договору).

Відповідно до п. 3.1 зразка специфікації, початок передачі партії товару відбувається протягом 3-х робочих днів з моменту узгодження сторонами замовлення на покупку.

Покупець здійснив попередню оплату товару на загальну суму 2100000,00 грн..

Продавець здійснив поставку товару на суму 1883618,00 грн..

Поставку товару на суму 216382,00 грн. проведено не було. Також продавець не повернув покупцю сплачені кошти.

Претензія покупця № FD BSIDP 02\10\060 від 05.07.2011 р. про повернення сплачених коштів залишена без задоволення.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 216382,00 грн. не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2. cт. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 216382,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 216382,00 грн. підлягають задоволенню..

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну передачу товару продавець сплачує покупцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Господарського кодексу України у разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

Безпосередньо Договором строк поставки чітко не встановлений, проте суд з урахуванням пояснень позивача встановлено, що якщо в специфікації не встановлено чітко граничного строку завершення поставки відповідної партії товару, то така поставка повинна початися протягом 3-х робочих днів з моменту підписання такої специфікації або надходження коштів на поточний рахунок продавця, виходячи з того, яка подія відбулася пізніше, та закінчена найдовше протягом кварталу після початку.

Остання оплата відповідної партії товару була здійснена 12.11.2010 р., отже кінцевим строком поставки, є 15.02.2011 р..

Позивачем визначено період нарахування штрафу з 16.04.2011 р. по 28.10.2011 р.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

216382

16.04.2011 - 28.10.2011

196

7.7500 %

0.042 %*

18010.10

За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 18010,10 грн. штрафу.

У задоволенні вимог про стягнення 15529,11 грн. штрафу судом відмовлено.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.

Грошове зобов'язання є простроченним з 18.08.2011 р..

Інфляційна складова боргу становить 474,21 грн. (216856,21 грн. борг з урахуванням інфляційної складової), а три проценти річних –2703,29 грн..

Суд приймає розрахунок інфляційної складової боргу та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 216856,21 грн. боргу з урахуванням інфляційної складової, 2703,29 грн. трьох процентів річних, 18010,10 грн. штрафу, а разом - 237569,60 грн..

У задоволенні вимог про стягнення 15529,11 грн. штрафу судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 2375,69 грн. державного мита та 220,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Державне мито у розмірі 8,45 грн. зі зменшеного розміру позовних вимог покладається на позивача.  При розподілі судових витрат судом застосовано законодавство, що діяло на момент подачі позову.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  «Ірис Груп» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, НП-43, код 36258902) на користь представництва «Догуш Іншаат ве тіджарет анонім шіркеті»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 36-В, код  26608236) 216856,21 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2703,29 грн. трьох процентів річних, 18010,10 грн. штрафу, 2375,69 грн. державного мита та 220,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                           С. А. Ковтун

Рішення підписано 27.01.2012 р.