Рішення

від 30.01.2012 по справі 39/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/224

30.01.12

За позовом  Приватного акціонерного товариства "Бліц - Інформ"

до                  Приватного підприємства "Будівельна та торгівельна компанія "Забудова"    

про                стягнення заборгованості 43 765,86 грн.                 

                                                                                                                            Суддя  Гумега О.В.  

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. на підставі довіреності № 717/17 від 04.11.2011 р.

від відповідача: не з'явилися

                                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Бліц - Інформ" (позивач)  звернулося до Господарського  суду міста Києва  з позовом до Приватного підприємства "Будівельна та торгівельна компанія "Забудова" (відповідача) про стягнення заборгованості в сумі 43 765,86 грн. на підставі Договору підряду на виконання робіт № 204/18 від 29.05.2008 р., з яких: 36 884,18 грн. неопрацьованого авансу, 3 807,66 грн. пені, 3 074,02 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 р. порушено провадження у справі № 39/224 та призначено справу до розгляду на 19.12.2011 р. о 11:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.12.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення  доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.12.2011 р., звернувся до суду з клопотанням про продовження термінів розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.12.2011 р., не з"явився, вимоги ухвали суду від 29.11.2011 р. не виконав, про час і місце розгляду судом справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до поданої позивачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач змінив своє найменування - Закрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" на Приватне  акціонерне товариства "Бліц-Інформ".

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

У зв'язку із вищенаведеним, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р., на підставі ст.ст. 25, 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, здійснено заміну позивача  у  справі - Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" його  правонаступником –Приватним  акціонерним товариством "Бліц-Інформ", продовжено строк вирішення спору у справі № 39/224, розгляд справи відкладено на 30.01.2012 о 10:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 30.01.2012 р., подав пояснення на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2011 р.

Вищенаведені пояснення передані до відділу діловодства суду для їх подальшої реєстрації відповідно до п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 30.01.2012 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив,  вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про час і місце розгляду судом справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез»явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 23.01.2012 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.01.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                        ВСТАНОВИВ:

29.05.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц - Інформ", найменування якого змінено на Приватне  акціонерне товариства "Бліц-Інформ"  (позивач), визначеним як Замовник, та Приватним підприємством "Будівельна та торгівельна компанія "Забудова"  (відповідач), визначеним як Підрядник, було укладено Договір № 204/18 підряду на виконання робіт (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору визначено, що за завданням Замовника Підрядник власними силами, із власних матеріалів, придбаних по цінам, узгодженим із Замовником, на свій ризик зобов'язується виконати роботи по влаштуванню сходів корпусу № 170 (в обсягах 1-2 А-А/Б), ЗД «Бліц-Прінт», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7, згідно Технічному завданню (Додаток № 1) та комплексу робочих креслень (надалі –Роботи), а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у відповідності з умовами даного договору.

Згідно п. 2.1 Договору сторони визначили, що вартість Робіт, що виконуються Підрядником, складає 199 908,36 грн. (в т.ч. ПДВ).

Сторони узгодили, що протягом 10 робочих днів від дати підписання Договору Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника аванс в розмірі 50 % від загальної вартості робіт, що складає 99 954,18 грн. (в т.ч. ПДВ) (п. 2.2 Договору).

Кінцеві розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника залишку суми за виконані Роботи протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору Підрядник зобов'язався розпочати виконання Робіт з моменту перерахування авансу, передбаченого п. 2.2 Договору.

Згідно п. 3.2 Договору визначено, що Підрядник виконує всі передбачені Договором Роботи протягом 30 робочих днів від дати перерахування авансу, передбаченого п. 2.2 Договору.

У пункті 4.2 Договору сторони узгодили, що Замовник має право відмовитись від Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав виконання Робіт чи виконує їх настільки повільно, що завершення їх в строк стає явно не можливим.

Крім того, відповідно до п. 4.6 Договору Замовник має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків у разі наявності в Роботі істотних відступів від умов Договору або інших істотних недоліків.

Вищенаведені умови Договору свідчать, що між сторонами по справі фактично укладений договір підряду, а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Позивач стверджує, що на виконання п. 2.2 Договору перерахував відповідачу 99 954,18 грн. авансового платежу, який був зарахований відповідачем 02.06.2008 р., що підтверджується листом відповідача № 175 від 02.06.2008 р.

Оскільки відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 Договору відповідач зобов'язувався розпочати виконання Робіт з моменту перерахування авансу, передбаченого п. 2.2 Договору, та виконати всі передбачені Договором Роботи протягом 30 робочих днів від дати перерахування авансу, то позивач вважає, що відповідач повинен був виконати Роботи, передбачені Договором, до 15.07.2008 року.

12.09.2008 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт № БТ-0000108 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 63070,00 грн.

Оскільки відповідач повністю не виконав Роботи, передбачені Договором, позивач звернувся до відповідача з претензією –вимогою № 9/17 від 22.06.2011 р. про сплату заборгованості в сумі 36 884,18 грн. протягом 7 днів з моменту отримання вимоги. Направлення наведеної претензії –вимоги відповідачу за юридичною та поштовою адресами відповідача підтверджується описами вкладення у цінний лист від 01.07.2011 р., фіскальним чеком № 9818 від 01.07.2011 р., списком № 6 згрупованих поштових відправлень.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач не закінчив виконання Робіт, передбачених Договором, неопрацьовані кошти авансу позивачу не повернув, у зв»язку з чим позивач вважає, що заборгованість відповідача за спірним Договором складає 36 884,18 грн. (основний борг): 99 954,18 грн. –63 070,00 грн. = 36 884,18 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зібрані у справі докази підтверджують, що позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу 99 954,18 грн. авансового платежу, втім відповідач повністю та в строк (до 15.07.2008 року) Роботи, передбачені спірним Договором не виконав. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Так, наявним в матеріалах справи актом № БТ-0000108 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.09.2008 р., який підписаний та скріплений печатками сторін, підтверджується виконання відповідачем Робіт лише на суму 63070,00 грн. В іншій частині Роботи на суму 36 884,18 грн. (99 954,18 грн. –63 070,00 грн. = 36 884,18 грн.), які були оплачені позивачем авансовим платежем, фактично відповідачем не виконані, а неопрацьовані кошти авансу в наведеній сумі позивачу не повернуті.

Як свідчать матеріали справи, позивач направив відповідачу претензію –вимогу № 9/17 про сплату заборгованості в сумі 36 884,18 грн. протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги відповідачем, проте останній кошти у наведеній сумі позивачу не повернув, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 4.2 Договору позивач має право, зокрема, відмовитись від Договору, якщо відповідач своєчасно не розпочав виконання Робіт чи виконує їх настільки повільно, що завершення їх в строк стає явно не можливим.

Станом на час розгляду справи по суті вбачається, що завершення відповідачем Робіт в строк, передбачений Договором (до 15.07.2008 р. з урахуванням п.п. 3.1, 3.2 Договору та з огляду на зарахуванням відповідачем сплаченого позивачем авансу 02.06.2008 р.) є явно не можливим.

У зв'язку з наведеним, суд прийшов до висновку про наявність у позивача підстав в односторонньому порядку відмовитись від Договору та вимагати стягнення з відповідача коштів неопрацьованого авансу в розмірі  36 884,18 грн. (основний борг).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судові засідання не з»явився, належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 36 884,18 грн. основного боргу нормативно та документально позивачем доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлені також позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 807,66 грн. пені  за період з 13.09.2008 р. по 16.02.2009 р. (157 днів) та 3 074,02 грн. 3% річних за період з 13.09.2008 р. по 22.06.2011 р. (1014 днів).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання виключно грошового зобов»язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

У якості підстави для стягнення з відповідача 3 807,66 грн. пені за неповернення в строк залишку авансу за період з 13.09.2008 р. по 16.02.2009 р. (1014 днів) позивач посилається на п. 6.2 Договору.

Втім, відповідно до п. 6.2 Договору сторони, передбачили, що за порушення строків проведення розрахунків по Договору більш ніж на 5 банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт Замовник (позивач) сплачує Підряднику (відповідачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання зобов'язання, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Отже, відповідно до норми ч. 3 ст. 549 ЦК України та з огляду на зміст вищенаведеного п. 6.2 Договору вбачається, що підставою для стягнення пені у спірному випадку може бути лише порушення строків проведення розрахунків по Договору, при цьому стороною Договору, на яку був покладений обов'язок здійснення таких розрахунків, є позивач, в той час як на відповідача умовами Договору покладено лише обов'язок виконання спірних Робіт.  

Як свідчать умови Договору, останнім не встановлено відповідальність сторони у вигляді сплати пені за неповернення в строк залишку авансу.

З урахуванням наведеного, підстави для стягнення з відповідача 3 807,66 грн. пені за неповернення в строк залишку авансу за період з 13.09.2008 р. по 16.02.2009 р. (1014 днів) відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата, зокрема, трьох відсотків річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вище було встановлено, умовами Договору на відповідача був покладений обов'язок виконання спірних Робіт.

Судом також було встановлено, що спірні Роботи на суму 36 884,18 грн., які були оплачені позивачем авансовим платежем, фактично відповідачем не виконані, а неопрацьовані кошти авансу в наведеній сумі позивачу не повернуті.

Як свідчать умови Договору, останнім не встановлено строк повернення відповідачем позивачу неопрацьованих коштів авансу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки матеріалами справи, а саме: описами вкладення у цінний лист від 01.07.2011 р., фіскальним чеком № 9818 від 01.07.2011 р., списком № 6 згрупованих поштових відправлень, підтверджується звернення позивача до відповідача з претензією –вимогою № 9/17 від 22.06.2011 р. про сплату заборгованості в сумі 36 884,18 грн. лише 01.07.2011 р., то нарахування 3 % річних у спірному випадку можливе лише з 09.07.2011 р. (01.07.2011 р. + 7 днів = 08.07.2011 р.).

З урахуванням наведеного, підстави для стягнення з відповідача 3 074,02 грн. 3% річних за період з 13.09.2008 р. по 22.06.2011 р. відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Втім, частиною 2 ст. 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на наведені норми ст. 49 ГПК України, а також враховуючи, що позивачем згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою сплачено мінімальний розмір судового збору, суд покладає судовий збір на відповідача, як на сторону, винну у виникненні даного спору.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 525, 526, 530, 546, 547, 611, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна та торгівельна компанія "Забудова" (04205,  м. Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А;  ідентифікаційний код 31999858), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Бліц - Інформ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 25, ідентифікаційний код 20050124) 36 884, 18 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 18 коп.) основного боргу,  1411,50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

              Суддя                                                                                                 Гумега О.В.

Дата підписання повного рішення: 03.02.2012 р.