Рішення

від 06.02.2012 по справі 11/455

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/455

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/455

06.02.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Емко"

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірнича компанія" 

простягнення 113 635,69 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Соколовська Л.І. –представник

від відповідача  не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Емко" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірнича компанія" заборгованості у розмірі 105 865,68 грн. та пені у розмірі 7 770,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди № 106 від 28.01.2011, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з січня по грудень 2011 року.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Про місце, дату та час судових засідань, відповідач був повідомлений належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва  

В С Т А Н О В И В :

28.01.2011 між Товариством з додатковою відповідальністю "Емко" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірнича компанія" (орендар) укладено Договір оренди № 106 (далі - Договір).

Предметом даного Договору є оренда майна орендарем у орендодавця для здійснення діяльності з оптової торгівлі за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 99 (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору даний Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 30.11.2012.

01.02.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв майно та устаткування в орендне користування за актом передачі майна в оренду.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору розмір орендної плати на місяць становить 8 822,14 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.3 Договору розрахунки здійснюються шляхом переказу орендної плати на поточний рахунок орендодавця на умовах попередньої оплати в строк до 28 числа поточного місяця за наступний місяць оренди.

У відповідності з п. 3.2.4 Договору орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Позивач зазначає, що відповідач зобов'язання зі сплати орендної плати за Договором оренди № 106 за період з січня по грудень 2011 року виконав неналежним чином.

За період січня по грудень 2011 року відповідачу нараховано орендну плату у розмірі 105 865,68 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до  ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за Договором оренди № 106 щодо своєчасної сплати орендної плати за користування об'єктом оренди не виконав в повному обсязі, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за період з 01.02.2011 (дата передачі приміщення в оренду за актом) по грудень 2011 року включно у розмірі 97 043,54 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, наведеного позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів погашення заборгованості за Договором оренди № 106 від 28.01.2011 відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 98 181,88 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Оскільки позивачем позов в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 822,14 грн. за період з 1 по 31 січня 2011 року документально не доведений (у цей період відповідач об'єктом оренди не користувався, оскільки Договір оренди № 106, на підставі якого заявлений позов, був підписаний лише 28.01.2011, а приміщення передано відповідачу в оренду за актом передачі від 01.02.2011), умовами Договір оренди № 106 від 28.01.2011 не передбачено поширення його дії на відносини між позивачем та відповідачем, що виникли до укладення вказаного Договору, суд вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 770,01грн.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 Договору в разі порушення строків оплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,9% від суми місячної орендної плати за кожен день прострочення оплати.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендних платежів в повному обсязі не виконав, відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду (з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, положень ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") у розмірі 5 376,07 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірнича компанія" (03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, кім. 272, ідентифікаційний код 34352628) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Емко" (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, ідентифікаційний код 01412785) заборгованість у розмірі 97 043 (дев'яносто сім тисяч сорок три) грн. 54 коп., пеню у розмірі 5 376 (п'ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 07 коп. та 2 048 (дві тисячі сорок вісім) грн. 39 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

    Суддя                                                                                                      Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 09.02.2012