Ухвала

від 11.10.2011 по справі 10-255

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа №

10-255

Головуючий у І інстанції

Хрипун

Категорія

Доповідач у 2 інстанції

Гайдай

12.10.2011

УХВАЛА

Іменем України

11 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого –Левчука О.Д.

суддів –Костенко І.В., Гайдай Р.М.

з участю прокурора –Холодницького Н.І.

та адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 –захисника обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду від 6 жовтня  2011 року якою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст..ст.27 ч.3,  28  ч. 2, 205 ч.2 КК України обрано запобіжний захід у виді взяття під варту,  

                                                  ВСТАНОВИЛА:          

          ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи фізичною особою протягом жовтня 2010 року за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисно, з метою прикриття незаконної діяльності брав участь у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «Міріс».

          Маючи намір на придбання суб'єкта підприємницької діяльності  (юридичної особи) для подальшого прикриття незаконної діяльності ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що він знайде фізичну особу  та використовуючи її анкетні дані і паспорт громадянина України, за винагороду перереєструє на її  ім'я раніше створений суб'єкт підприємницької діяльності.  

          Так, в жовтні 2010 року діючи згідно досягнутої з ОСОБА_4 та ОСОБА_5  домовленості, ОСОБА_2, не ставлячи до відома з якою метою він  це робить, домовився з гр.. ОСОБА_6, щоб той підшукав особу, яка за грошову винагороду погодиться перереєструвати на своє ім'я підприємство  ТОВ «Міріс», тобто фактично стати власником та директором , що було і зроблено –підприємство ТОВ «Міріс »було перереєстровано на гр.. ОСОБА_7

          В подальшому ОСОБА_5  та ОСОБА_4, діючи умисно, згідно попередньо досягнутої домовленості з ОСОБА_2 , для подальшого прикриття незаконної діяльності  ТОВ «БК «Арміс», засновниками якого вони є, а ОСОБА_5 займає посаду директора, переоформили створений ними суб'єкт підприємницької діяльності на підставну особу ОСОБА_7. Так, згідно наказу №2-К від 22.10.2010 року та протоколу №4 загальних зборів ТОВ «Міріс» від 22.10.2010 року ОСОБА_5  та ОСОБА_4 передали свою частку в статутному фонді  ОСОБА_7  та на посаду директора ТОВ «Міріс»призначили ОСОБА_7

          Таким чином, перереєстрація ТОВ «Міріс» на ім'я ОСОБА_7 дало можливість ОСОБА_2 використовувати реквізити ТОВ «Міріс»та його печатку, бути фактичним власником вказаного підприємства.

          Після цього, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4  та ОСОБА_5, переслідуючи мету прикриття незаконної діяльності ТОВ «БК «Арміс», на якому вони є засновниками , а ОСОБА_5 займає посаду директора , в період з жовтня 2010 року по березень 2011 року надавав первинні документи ТОВ «Міріс»ОСОБА_5  та ОСОБА_4  про начебто поставлені ТОВ «Міріс»в адресу  ТОВ «БК «Арміс »товари та послуги, достовірно знаючи про відсутність будь-яких господарських відносин між ТОВ «Міріс»та ТОВ «БК «Арміс», а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в свою чергу, виконуючи відведену їм роль, у вказаний період часу , перерахували на рахунок ТОВ «Міріс»грошові кошти в розмірі 128 433 281, 04 грн. в т.ч. ПДВ 21405547грн. за начебто поставлені товари та надані послуги, та незаконно відобразили суму податкового кредиту  ТОВ «БК «Арміс»сформовану за рахунок ТОВ «Міріс»в розмірі 21405547 грн.

          Кошти, які надходили від ТОВ «БК «Арміс»та інших реально діючих підприємств  на рахунок  ТОВ «Міріс», за нібито проведені фінансово-господарські операції, в подальшому було перераховано на рахунки фізичних осіб в тому числі на особистий рахунок ОСОБА_2, відкритий  в ПАТ «КБ «Даніель»з якого останній незаконно конвертував безготівкові кошти у готівку.

          В результаті незаконної діяльності ОСОБА_2 державі спричинена шкода у великому розмірі.

          3.10.2011 року  ОСОБА_2 затримано в порядку ст.. 115 КПК України, як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого  ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України, 6.10.2011 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за вищевказаними статтями.

          Адвокат ОСОБА_1 – захисник обвинуваченого ОСОБА_8 в апеляції просить постанову суду про обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді взяття під варту скасувати та обрати запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою, посилаючись на те, що жодних фактичних даних, які вказували б на те, що  обвинувачений, перебуваючи  на волі може перешкодити встановленню істини по справі, вплинути на свідків, намагатися ухилитися від суду і слідства  органом досудового слідства не надано суду і відповідно судом не досліджено з підстав їх відсутності, а висновок суду в цій частині побудовано на припущеннях.

          ОСОБА_2 має постійне місце проживання, де проживає понад 5 років, проте ця обставина не знайшла свого відображення в постанові.

          Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_1, котрий апеляцію підтримав в повному обсязі, прокурора, котрий вважає, що постанова суду законна і обґрунтована, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.  

          Відповідно до ст.. 155 КПК України, взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

          Санкція статті за якою обвинувачується ОСОБА_2 передбачає покарання у виді  позбавлення волі від 3 до 5 років.

          Доводи апеляції про те, що судом не взято до уваги дані по особу обвинуваченого та те, що він має постійне місце проживання є безпідставними.

          Суд врахував дані про особу обвинуваченого, а також те, що він за місцем реєстрації не проживає, не працює, є судимим і перебуває на іспитовому строці, а тому суд правильно зробив висновок, що перебуваючи на волі він може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, забезпеченню процесуальних рішень з метою уникнення кримінальної відповідальності, та може продовжити свою злочинну діяльність.   

          Підстав для скасування постанови суду чи її зміни колегія суддів не вбачає.

          На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів,-

                                                  УХВАЛИЛА:

          Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду  від 6.10.2011 року щодо ОСОБА_2 –без зміни.