Рішення

від 15.02.2012 по справі 36/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/182 15.02.12

За позовом Суб' єкта п ідприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

До Дочірнього підприємства “Цептер Інтерн аціонал Україна”

Про стягнення 111 200 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 . - СПД

Від відповідача: ОСОБА_2 - по дов. №149/2001 від 12.12.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарс ького суду міста Києва перед ані вимоги Суб' єкта підпри ємницької діяльності - фізи чної особи ОСОБА_1 про стя гнення з Дочірнього підприєм ства “Цептер Інтернаціонал У країна”111 200 грн., що становлять винагороду.

Під час розгляду справи пре дставником позивача було за явлено клопотання про направ лення матеріалів справи до с лідчих органів для здійсненн я перевірки фінансово-господ арської діяльності відповід ача.

На виконання вимог суду 18.09.2006 р. у судове засідання з' явил ись представники сторін та в икликаний для дачі пояснень начальник Обчислювального ц ентру ДП “Цептер-Україна“, п. С ладжам Стоя-Чокрлич, перекла дач ОСОБА_3., котра надала с уду документи, які посвідчую ть її знання сербської мови.

У процесі опитування з допо могою перекладача начальник а обчислювального центру та дослідження наданих суду ві дповідачем Положення “Про Об числювальний центр ДП “Цепте р-Україна“ та Посадової інст рукції головного бухгалтера ДП “Цептер-Україна“, з' ясув алось, що головний бухгалтер ДП “Цептер-Україна” забезпе чує законність, своєчасність , правильність оформлення до кументів, розрахунків з заро бітної плати, а обчислювальн ий центр надає до бухгалтері ї інформацію з приводу розра хунків менеджерських комісі йних винагород.

Також, в ході опитування нач альника Обчислювального цен тру з' ясувалось, що директо рська комісійна винагорода, яка нараховувалась за грошов і надходження, отримувані ві дповідачем за результатами в иконання поетапно оплачуван их споживачами договорів по програмі “НОМЕ СARE”, котрі буд и укладені у період керівниц тва зазначеною програмою О СОБА_1 (особистий код 100736), част ково продовжувалась нарахов уватись позивачці і після її звільнення, а потім виплати б ули припинені і подальші нал ежні до виплати директорські комісійні відповідач оприбу тковував, нікому їх не сплачу ючи, вважаючи, що це його право , а не обов' язок.

Надати до суду відомості пр о конкретні розміри належних до розрахунку менеджерських та директорських комісійних за отримані грошові надходж ення від оплати продукції з п рограми “НОМЕ СARE” відповідач не зміг, пояснюючи тим, що поз ивачка не може на них претенд увати і це не стосується дано ї справи.

Заслухавши додаткові пояс нення учасників судового про цесу, дослідивши надані на ви могу суду документи, суд вваж ав за необхідне надіслати ма теріали до слідчих органів, у зв' язку з чим провадження у справі зупинити на підставі п.2 ч.2 ст.79 Господарського проц есуального кодексу України.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 27.09.2006 р. прова дження у справі № 36/182 зупинено, копії матеріалів справи № 36/18 2 направлені до прокуратури м іста Києва.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду міста Києва від 11.12.2006 р. у спра ві № 36/182 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2006 р. у сп раві 36/182 скасовано.

Постановою Вищого господа рського суду України від 22.05.2007 р . у справі № 36/182 постанову Київс ького апеляційного господар ського суду від 11.12.2006 р. скасова но, ухвалу Господарського су ду міста Києва від 27.09.2006 р. у спра ві № 36/182 залишено без змін.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 28.11.2011 р. понов лено провадження у справі № 36/ 182, розгляд якої призначено у с удовому засіданні на 21.12.2011 р. за участю представників сторін .

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 21.12.2011 р. розгл яд справи відкладено на 25.01.2012 р. у зв' язку з неявкою у судове засідання представника пози вача та неналежне виконання ним вимог суду.

25.01.2012 р. через відділ діловодс тва Господарського суду міст а Києва представник відповід ача подав клопотання про від кладення розгляду даної спра ви у зв' язку з неможливістю його бути присутнім у судов ому засіданні 25.01.2012 р.

У даному судовому засіданн і представник позивача заяв ив клопотання про продовженн я строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господ арського процесуального код ексу України, у виняткових ви падках за клопотанням сторон и, з урахуванням особливосте й розгляду спору, господарсь кий суд ухвалою може продовж ити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять дні в.

Розглянувши подане клопот ання, з метою забезпечення по вного, всебічного та об' єкт ивного розгляду справи, суд в важає за доцільне подане кло потання задовольнити, строк вирішення спору у даній спра ві продовжити на п'ятнадцять днів.

Відповідно до ст. 77 Господар ського процесуального кодек су України господарський су д відкладає в межах строків, в становлених статтею 69 цього К одексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не м оже бути вирішено в даному за сіданні.

Такими обставинами, зокрем а є: нез' явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез' явлен ня у судове засідання повнов ажного представника відпові дача перешкоджає повному, вс ебічному та об' єктивному ро згляду справи, суд визнав за необхідне задовольнити клоп отання відповідача про відкл адення розгляду справи та її розгляд відкласти на 08.02.2012р.

В судових засіданнях 08.02.2012р. та 13.02.2012р. оголошувались п ерерви відповідно до ст. 77 Гос подарського процесуального кодексу України.

Представник позивача поз овні вимоги в судовому засід анні підтримав в повному обс язі.

Вимоги вмотивовані тим, що 19.04.1995р. між відповідачем та фіз ичною особою ОСОБА_1. був у кладений договір підряду №100 736, відповідно до якого відпов ідач доручив здійснювати ОСОБА_1 підготовчу роботу с еред юридичних та фізичних о сіб для укладення з ними угод про продаж їм товарів відпов ідача.

Відповідно до даного догов ору ОСОБА_1. повинна була о рганізовувати та проводити п резентації товарів відповід ача, нести матеріальну відпо відальність за їх збереженн я, сприяти укладанню угод куп івлі - продажу з потенційним и покупцями та контролювати ними їх обов' язків за угода ми.

За виконану роботу відпові дач зобов' язувався сплачу вати ОСОБА_1 винагороду, п ередбачену в додатку №2 до дог овору.

02.06.2004р. між відповідачем та ОСОБА_1, як фізичною особою - підприємцем, була підписан а додаткова угода до договор у підряду №100736. Дана додаткова угода є невід»ємною частиною договору підряду № 100736.

10.08.2004р. відповідач направив н а адресу Фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_1 (надалі п озивач) лист №2308 про припиненн я з позивачем договірних ві дносин.

Позивач звернулася в суд з п озовом про стягнення з відпо відача грошових коштів, які о станній не виплатив їй, а саме : комісійні виплати від кошті в, що надійшли відповідачу п о угодах купівлі - продажу п родукції клієнтами по укладе ним між позивачем та клієнта ми фірми угодам купівлі - пр одажу продукції в період 2001 - 2004 р.р.

Крім того, позивач просить с тягнути з відповідача винаг ороду в вигляді вартості тур истичних подорожей, яку пози вач повинна була отримати по умовах змагань.

Представник відпові дача надав письмовий відзив на позов в якому проти задово лення позову заперечував із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР (який діяв на момент укладанн я та дії першої цивільно - прав ової угоди між позивачем та в ідповідачем, а саме договору № 100736 від 19.04.1995 року) цивільні пра ва і обов'язки виникають на пі дставі угод. При цьому, відпов ідно до ч. 1 ст. 220 ЦК УРСР зо бов'язання припиняється угод ою сторін.

02 липня 2001 року договір № 100736 від 19.04.1995 року було розірван о за згодою сторін, що підтвер джується Актом про розірванн я договору № 100736, який підписан о позивачкою та повноважним представником відповідача.

З огляду на вищевик ладене відповідач вважає, що посилання позивача на догов ір від 19.04.1995 року № 100736 як на дійсн у юридичну підставу для випл ати відповідачем комісійних суперечить положенням закон одавства і не може бути взяте судом до уваги.

Крім того, відпові дач просить суд взяти до уваг и і те, що строк позовної давно сті за даним договором вже сп линув.

Крім того, відповідач з азначає, що факт продовження виплати комісійної винагоро ди з серпня по грудень 2004 року н е є визнанням відповідачем ч инності договору від 19.04.1995 року № 100736.

Виплата комісійних пр отягом вказаного періоду час у, тобто після припинення дог овірних відносин між позивач кою та відповідачем, не було о бов'язком відповідача, а було його правом, реалізованим ві дповідно до політики керівни цтва компанії щодо колишніх підрядчиків. Вказане прямо в ипливає зі змісту листа від 10. 08.2004 року (вих. № 208).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Ци вільного кодексу України осо ба здійснює свої цивільні пр ава вільно, на власний розсуд .

Вказаний договір було укладено за заявою самої поз ивачки від 14.06.2001, в якій вказува лось про бажання останньої о формитись приватним підприє мцем для подальшої роботи у в ідповідача.

Таким чином, договір в ід 02.07.2001 року № 100736 став замість до говору від 19.04.1995 року № 100736 правов ою підставою для зобов'язань між сторонами, їхня одночасн а чинність є неприпустимою і з практичної точки зору, оскі льки вони мають єдиний предм ет і регулюють тотожні право відносини.

Відповідно до п. 5.3. дого вору від 02.07.2001 року № 100736 він може бути розірваний за ініціатив ою однієї із сторін з обов'язк овим письмовим попередження м іншої сторони за десять дні в.

Відповідач виступив і ніціатором розірвання цього договору і на дотримання вим ог вказаного положення надіс лав лист від 12.06.2004 року (вих. № 182) п ро припинення дії договору в ід 02.07.2001 року № 100736 з 22.07.2004 року.

Таким чином, на даний м омент відсутні будь-які юрид ичні підстави існування зобо в'язань між позивачем та відп овідачем, оскільки відповідн о до ч. 2 ст. 653 ЦК України у р азі розірвання договору зобо в'язання сторін припиняється .

Це підтверджується т им, що договір № 100736 від 19.04.1995 року було розірвано, про що свідчи ть підписаний сторонами 02 лип ня 2001 року акт про розірвання Д оговору № 100736 від 19.04.1995 року, догов ір підряду № 100736 від 02 липня 2001 ро ку розірвано, на підставі Лис та Відповідача до Позивача в ід 12 червня 2004 року (вих. № 182), з яки м позивач був ознайомлений 15.0 7.2004 року, про що свідчить відпо відний напис.

Розглянувши матеріали сп рави, заслухавши пояснення п редставників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов' язанням є правовідно шення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов' язку. Зобов' язання в иникають з підстав, встановл ених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст . 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникне ння цивільних прав та обов' язків. Цивільні права і обов' язки виникають як з передбач ених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визнач ається як домовленість двох або більше сторін, спрямован а на встановлення, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків. До зобов' язань , що виникають з договорів, зас тосовуються загальні положе ння про зобов'язання, якщо інш е не випливає із закону або са мого договору. Як і будь-який п равочин, він є вольовим актом , оскільки виражає спільну во лю сторін, що втілюється у дог оворі. Змістом договору є, вла сне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати дог овір, і вони мають дотримуват ися взятих на себе зобов' яз ань.

19.04.1995р. між Фізичною особо ю ОСОБА_1 та ДП «Цептер Інт ернаціональ України») (надал і відповідач) було укладено д оговір № 100736.

Відповідно до умов дано го договору відповідач дору чав громадянці ОСОБА_1 за винагороду здійснювати від й ого імені угоди, спрямовані н а продаж належної йому проду кції.

02.07.2001 р. вищевказаний дого вір сторонами було розірвано , жодних претензій сторони од не до одного не мали, про що пі дписали відповідний Акт та у клали в цей же день договір пі дряду, за тим же номером 100736, де ОСОБА_1 вже мала статус При ватного підприємця - Суб' єк та підприємницької діяльнос ті (надалі позивач). Предмет но вого Договору підряду був ан алогічним договору від 19.04.1995р.

В матеріалах справи на явний лист - Інформаційне по відомлення від 18.07.2003 №46-ИС/2003 Гене рального директора відповід ача на ім' я позивачки про те , що «… з VIII цептер-місяця 2003 р.(14.07.200 3) вона призначається на посад у Торгового директора програ ми ЕСО регіону Київ з випробу вальним терміном».

21.08.2003 листом № 570/03 позивачу , як торговому директору прог рами ЕСО, було доведено до від ома шкалу для нарахування Ди ректорських комісійних, котр і діють у період з VIII по X цептер -місяць 2003 р.

Згідно даного листа (п. п . 6-9), директорські комісійні на раховуються наступним чином :

20 % комісійних сплачує ться після оплати договорів на 20 %,

50 % комісійних сплачуєть ся після оплати договорів на 50 %,

решта 30 % - після оплати договорів на 80 %.

Комісійні за особис тий продаж сплачуються в роз мірі 20 % незалежно від здійсне ння особистого обороту, та до датково сплачує фіксовану оп лату в розмірі 200 доларів США.

05.12.2003 листом № 902 позивачу , як торговому директору прог рами ЕКО, було доведено до від ома шкалу для нарахування Ди ректорських комісійних, котр і діють у період з ХІІ по XІІІ ц ептер-місяць 2003 р., котрі обрахо вувались аналогічно, що і в по передньому листі, та додатко во сплачує фіксовану оплату в розмірі 340 доларів США.

12.06.2004 відповідач звер нувся до позивача з листом № 18 2, в якому повідомив про розірв ання Договору підряду від 02.07.20 01.

30.07.2004 сторони підписали Акт про розірвання Договору підряду від 02.07.2001, котрий позив ачем, як підрядником було під писано з зауваженням про те, щ о протягом 2004, 2005, 2006 років, по мірі надходження грошових коштів від покупців продукції, Замо вник (відповідач) сплатить Пі дряднику (позивачу) усі належ ні йому комісійні винагороди .

10.08.2004 відповідач своїм ли стом № 208 повідомив позивача, щ о «… у зв' язку з розірванням договірних відносин, він зал ишає за собою право на виплат у належних комісійних винаго род за раніше надані послуги , котрі по мірі нарахування та розрахунків будуть перерахо вуватись на рахунок позивача , з утриманням податків».

Тобто, відповідач прий няв до уваги зауваження пози вача та у подальшому частков о здійснив обумовлені сторон ами розрахунки.

В матеріалах справи на явний Акт звірки нарахувань станом на 01.05.2006 між сторонами по справі за Угодою від 02.07.2001 № 100736, п ідписаний лише головним бухг алтером відповідача. З вказа ного Акту вбачається, які нар ахування та виплати здійснюв ались відвідачем на користь позивача за виконання вказан ої угоди. Останнім періодом н арахування був липень 2004 р.

Як вбачається з деталь ного розрахунку суми позову та доданих до нього роздрукі вок Обчислювального центру в ідповідача, позивачеві нарах овувались комісійні за догов орами продажу продукції, укл аденими в період чинності До говору підряду від 02.07.2001, але за якими на момент припинення д ії вказаного договору не зак інчились розрахунки покупці в товарів.

У судовому засіданні по зивач пояснив, що за основу йо го розрахунку було взято дан і останніх нарахувань, що ста новили перші 20% від оплачених покупцем 20% суми договору, тоб то, за шкалою відповідача, нас тупний комісійний відсоток п овинен бути в розмірі 50 % від 50-т и оплачених покупцем і т. д. Пр и цьому, позивач зазначив у су довому засіданні, що усі нара хування і розрахунки на підп риємстві позивача проводили сь у сумах, еквівалентних кур су долара США, (що також вбачає ться і з роздруківок Обчислю вального центру ДП «Цептер І нтернаціональ України») і по зивач свої позовні вимоги ро зрахував з курсу, котрий діяв на момент нарахування йому к омісійних винагород - 4 - 5 грн . за 1 долар США.

Комісійні за особисті п родажі в розмірі 20 % на базі дан их роздруківок ОЦ відповідач а визначені позивачем у розм ірі 3 352 грн.

За приписати ст. 837 ЦК Укр аїни, за договором підряду од на сторона (Підрядник) зобов' язується на свій ризик викон ати певну роботу за завдання м другої сторони (Замовника), а замовник зобов' язується пр ийняти та оплатити виконану роботу.

В матеріалах справи ная вні роздруківки, з яких вбача ється, що позивач мав нарахув ання 20 % комісійних директорсь ких відсотків за укладеними договорами з покупцями проду кції.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказі в того, що договори з кінцевим и покупцями, за якими позивач еві були нараховані та сплач ені в 2003-2004р.р. перші 20 % директорс ьких комісійних, були розірв ані з покупцями, а продукція з а ними не отримувалась, а, отже , не отримувались і подальші п латежі від покупців.

Тим самим підтверджуєт ься факт отримання відповіда чем повної вартості проданих товарів від остаточних поку пців та обов' язок Замовника здійснити розрахунок з Підр ядником за встановленою шкал ою розрахунків.

Статтею 526 ЦК України пер едбачено, що зобов' язання м ають виконуватись належним ч ином, відповідно до умов дого вору та актів цивільного зак онодавства.

Статтею 533 ЦК України пер едбачено, що грошове зобов' язання має бути виконане в гр ивнях. Якщо у зобов' язанні в изначено грошовий еквівален т в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, ви значається за офіційним курс ом відповідної валюти на ден ь платежу.

Позивач по справі обмеж ила свої вимоги до відповіда ча як розміром відсоткового розрахунку, так і валютним ку рсом, що діяв у період оплати к інцевими покупцями продукці ї відповідача.

За таких умов, сума дирек торських комісійних, та комі сійних з особистих продаж по зивача, розрахованих за курс ом, що діяв на момент нарахува ння, підлягає задоволенню у п овному обсязі заявлених вимо г - 101 594 грн. 88 коп.

При цьому, судом не може прийматись як обов' язкова до виплати вартість туристич них путівок, оскільки вони но сять заохочувальний характе р і не є обов' язковою складо вою частиною розрахунків за договором підряду.

Не приймається судом до уваги і посилання відповіда ча на те, що, на його думку, пози вачем було пропущено термін позовної давності. Матеріала ми справи підтверджується, щ о провадження у даній справі було порушено 14.03.2006, а позовні в имоги стосуються розрахункі в за Договором підряду від 02.07.2 001 № 100736 за період ,починаючи з ли пня 2004 року.

Відповідно до приписів ст. 257 ЦК, загальний термін позо вної давності становить три роки. За таких умов, позивач зв ернувся до суду в межах встан овленого законом терміну поз овної давності.

У зв' язку із часткови м задоволенням позову, судов і витрати понесені позивачем по даній справі поклада ються на відповідача пропорц ійно задоволеним позовним ви могам, відповідно до ст.. 49 Госп одарського процесуального к одексу України.

Враховуючи викладене, к еруючись ст. ст. 49, 82-84 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задо вольнити частково.

Стягнути з Дочірньо го підприємства «Цептер Інте рнаціональ Україна»(03150, м. Киї в, вул. Горького, 58,ЄДРПОУ 20056698) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_ 1, код ЄДРПОУ - 101 594 грн. 88 коп. о сновного боргу, 1015 грн. 92 коп. дер жавного мита та 107 грн. 80 коп. ви трат на інформаційно - техні чне забезпечення судового пр оцесу.

В решті позовних ви мог відмовити.

Після набрання ріше нням законної сили видати на каз.

Рішення господар ського суду набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не бу ло подано. У разі подання апел яційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після розгляду с прави апеляційним господарс ьким судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення скла дено

20.02.2012р.