Рішення

від 09.10.2008 по справі 6/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2008 р.                     Справа № 6/128.

За позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

до приватної фірми “Продторг-Дистриб'юторс”, м. Чернівці

треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору

1) Головне управління статистики у Чернівецькій області

2) Державне казначейство України

про стягнення коштів у сумі 8353,68 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –Коноваленко З.М., головний спеціаліст юрисконсульт, дов. № 10-08-01679 від 10.06.2008 р.

Від відповідача –Решетов В.В., дов. № 1 від 07.04.2008 р.

Від третіх осіб –

ГУ статистики у Чернівецькій області - не з'явився

Державне казначейство України –Півторан  І.О., головний спеціаліст, дов. № 4.3-22/6085-8572 від 28.05.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про звільнення займаних приміщень в будівлі головного управління статистики у Чернівецькій області за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 249-а в зв'язку з припиненням договору оренди нерухомого майна № 12/22 від 01.03.2004 р., стягнення коштів у сумі 11518,48 грн., у тому числі 1,55 грн. пені, 9041,76 грн. неустойки та 2475,17 грн. збитків.

Ухвалою від 20.07.2007 р. до участі у справі залучено Головне управління статистики у Чернівецькій області як третю особу на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору

25.07.2007 р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог і просить стягнути з відповідача кошти в сумі 8353,68 грн., у тому числі 1,55 грн. пені, 6596,16 грн. неустойки та 1755,97 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 01.10.2007 р.  позов задоволено частково, стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету 6596,16 грн. неустойки, 1,55 грн. пені та 1755,97 грн. збитків, а також судові витрати в сумі 220 грн., в решті вимоги провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2008 р. частково задоволено скаргу ПП “Продторг-Дистриб'юторс”, рішення господарського суду Чернівецької області від 01.10.2007 р. скасовано,  справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Позов з урахуванням заяви про зміну позовних вимог обґрунтовано тим, що в зв'язку із закінченням 31.08.2006 р. дії договору оренди нерухомого майна № 12/22 від 01.03.2004 р. та відкликанням листа про припинення дії договору позивач повідомив відповідача про припинення цього договору та повернення орендованого майна, однак приміщення були повернуті відповідачем балансоутримувачу 31.01.2007 р. та 05.06.2007 р., тобто з прострочкою, у зв'язку з чим згідно з чинним законодавством відповідач повинен сплатити неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування приміщеннями, відшкодувати збитки, заподіяні несвоєчасним поверненням майна, та сплатити пеню за несвоєчасну сплату орендної плати.

Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав з тих підстав, що відкликання листа про поновлення договірних відносин можливе лише в межах місячного строку по завершенню дії договору оренди, вина відповідача у не звільненні приміщень відсутня, тому покладення на нього відповідальності у вигляді стягнення збитків, неустойки та пені є неправомірним, неустойка нарахована з порушенням шестимісячного строку, встановленого ГК України, та поза межами строку позовної давності, збитків у вигляді упущеної вимоги позивач не поніс, оскільки приміщення не могли передаватися в оренду, тому просить застосувати строк позовної давності, відмовити в позові та повернути грошові кошти, стягнуті з відповідача на виконання рішення по даній справі від 01.10.2007 р., в порядку ст. 122 ГПК України.

Ухвалою від 01.07.2008 р. строк вирішення спору продовжено поза межами двомісячного строку, до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача залучено Державне Казначейство України.

Треті особи відзивів на позов не подали, представник  Головного управління статистики у Чернівецькій області в судові засідання  не з'являвся, однак це не перешкоджає вирішенню спору, оскільки всіх викликаних до суду осіб належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання

У судовому засіданні 09.10.2008 р. представник позивача позов підтримав, представник відповідача позов не визнав, просив винести ухвалу про повернення стягнутих з відповідача сум за скасованим рішенням від 01.10.2007 р. Представник Державного Казначейства України пояснив, що в разі прийняття судом рішення про поворот виконання рішення воно буде виконуватися у відповідності до вимог бюджетного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що у позові належить частково відмовити.

Так, у ході судового розгляду справи встановлено наступне.

01.03.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено договір оренди № 12/22 нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме – приміщення в будівлі Чернівецького обласного управління статистики загальною площею 3712,5 кв. м, у тому числі надземна частина –3051 кв. м, підземна частина –661, 5 кв. м, розміщене за адресою м. Чернівці,  вул. Головна, 249-а, що знаходиться на балансі Чернівецького обласного управління статистики. В оренду передається приміщення площею 107,9 кв. м –надземна частина строком на 10 місяців –з 01.03.2004 р. по 31.12.2004 р. (т.с. 1, а.с. 10-13). До вказаного договору оренди сторонами вносилися зміни та доповнення, зокрема, згідно з додатковим договором № 3 від 19.04.2006 р. площа орендованих приміщень зменшилася до 49,7 кв. м,  у тому числі 21,3 кв. м для розміщення офісу та 28,4 кв. м для здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи (т.с. 1, а.с. 22,23).

У подальшому дія зазначеного договору продовжувалася в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, востаннє – по 31.08.2006 р.

19.09.2006 р. позивач листом № 09-77/2709 повідомив відповідача про припинення договору оренди № 12/22 від 01.03.2004 р. і просив повернути орендоване майно балансоутримувачеві –Головному управлінню статистики у Чернівецькій області (т.с. 1, а.с. 30). Зазначеного листа відповідач отримав 20.09.2006 р. (т.с. 1, а.с. 31).

06.11.2006 р. позивач надіслав відповідачеві листа № 09-77/3315, у якому повідомив, що відкликає свою заяву від 19.09.2006 р. № 09-77/2709 про припинення договору оренди № 12/22 від 01.03.2004 р. і просить вважати його продовженим на той самий термін, на тих самих умовах до 30.06.2007 р., а 17.11.2006 р. відкликав лист від 06.11.2006 р. і просив повернути орендовані приміщення по акту-прийому передачі (т.с. 1, а.с. 33, 41).

Орендовані приміщення повернуті відповідачем балансоутримувачеві Головному управлінню статистики по Чернівецькій області по акту від 31.01.2007 р. приміщення площею 28,40 кв. м і по акту від 31.05.2007 р. –приміщення площею 21,30 кв. м. (т.с. 1, а.с. 84-86).

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулює Закон України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ (далі –Закон № 2269).

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону № 2269 у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Пунктами 2.3, 2.4 договору оренди № 12/22 від 01.03.2004 р. установлено, що в разі припинення договору майно повертається Орендарем Балансоутримувачеві в порядку, встановленому при передачі майна в оренду, тобто по акту прийому-передачі (п.п. 2.1, 2.5 договору).

Доводи відповідача, що з 01.09.2007 р. договір оренди № 12/22 від 01.03.2004 р. починаючи з 01.09.2006 р. вважався продовженим на такий самий строк та на тих же умовах, є хибними.

Так, згідно ч. 2 ст. 17 Закону № 2269 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Продовження договору № 12/22 від 01.03.2004 р. у такому порядку мало місце двічі: з 01.01.2005 р. по 31.10.2005 р. та з 01.11.2005 р. по  31.08.2006 р.

Внаслідок надіслання 19.09.2006 р. позивачем відповідачеві листа № 09-77/2709 продовження договору  № 12/22 від 01.03.2004 р. на новий термін не відбулося, тобто договір є таким, що припинив свою дію починаючи з 01.09.2006 р.

Наступне відкликання позивачем свого листа про припинення дії договору не має своїм наслідком поновлення дії договору № 12/22 від 01.03.2004 р., оскільки таке не передбачено ані  Законом, ані договором.

Так, загальний порядок укладення господарських договорів визначено ст. 181 Господарського кодексу України, зокрема, укладення договору здійснюється шляхом надіслання однією стороною іншій стороні пропозиції про укладення договору (проект договору), а інша сторона у разі згоди із запропонованими умовами оформляє договір в установленому порядку і повертає один примірник другій стороні.

Відтак, враховуючи, що дію договору № 12/22 від 01.03.2004 р. не було поновлено з 01.09.2006 р. у порядку ч. 2 ст. 17 Закону № 2269, подальше поновлення договірних відносин між позивачем і відповідачем щодо оренди приміщень по вул. Головній, 249-а в м. Чернівці могло відбутися лише шляхом укладання договору оренди в загальному порядку відповідно до положень Закону № 2269 та Господарського кодексу України.

Оскільки таке не відбулося, договір № 12/22 від 01.03.2004 р. є припиненим з 01.09.2006 р. з відповідними правовими наслідками, зокрема тими, що передбачені ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відтак, позивач правомірно вимагає сплати неустойки за прострочення повернення орендованого майна за період з дня припинення дії договору оренди № 12/22 від 01.03.2004 р. по день складення актів про повернення майна 31.01.2007 р. та 31.07.2007 р. (розрахунок на арк. с.22 т.с. 2).

Розмір неустойки в сумі 6596,16 грн. з розрахунку середньоденної орендної плати згідно з договором позивачем визначено правильно, сплата орендарем протягом періоду користування приміщенням орендної плати не впливає на висновок суду про правомірність вимог позивача, оскільки в разі відсутності підстав для перерахування орендної плати відповідач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до позивача. Суд не приймає посилання відповідача на судову практику Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, оскільки дійшов висновку, що поновлення договірних відносин між сторонами не відбулося і цей висновок не спростовується тим фактом, що позивач продовжував одержувати від відповідача кошти за користування приміщеннями в період після припинення дії договору.

Відсутні також підстави для задоволення заяви відповідача у частині застосування до вимог про стягнення неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України, положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України про обмеження терміну нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання шістьма місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та річного строку позовної давності, встановленого  п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Передбачена  ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойка є спеціальною, цією статтею визначено і строк її застосування: за користування річчю за час прострочення, тому загальні положення ст. 258 ЦК України та 232 ГК України щодо цього виду неустойки не застосовуються.

Разом з тим, з огляду на подання відповідачем заяви про застосування позовної давності не підлягають задоволенню вимоги  про стягнення пені в сумі 1,55 грн.  Так, пеня в сумі 1,55 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати нарахована за період з 21.05.2005 р. по 21.09.2006 р., а з позовною заявою позивач звернувся до суду 01.06.2007 р., тобто більш ніж через один рік  (т.с. 2, а.с. 17-22).

Не підлягають задоволенню також вимоги про стягнення збитків у сумі 1755,97 грн. Так, розмір цих збитків позивачем не доведено, за користування неповерненим державним майном відповідач повинен сплатити не збитки, а неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, окрім того, підставою для відмови від продовження договору № 12/22 від 01.03.2004 р. була саме нормативно визначена неможливість передачі цього майна в подальшу оренду, відтак позивач не може посилатися, що він з вини відповідача зазнав збитків у вигляді неотримання доходів від подальшої передачі приміщень в оренду.

Також, суд зазначає наступне.

На виконання рішення від 01.10.2007 р.  по даній справі господарським судом Чернівецької області видано наказ від 12.10.2007 р. про стягнення з відповідача в дохід державного бюджету 6596,16 грн. неустойки, 1,55 грн. пені, 1755,97 грн. збитків, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 8573,68 грн. Згідно платіжної вимоги № 22/02-08 від 20.02.2008 р. у ході примусового виконання наказу № 6/128 від 12.10.2007 р. з відповідача стягнуто 9441,05 грн., у тому числі витрати виконавчого провадження  (т.с. 1, а.с. 107).

Враховуючи, що вказане рішення скасоване постановою ВГСУ від 09.04.2008 р. і відповідач просить в порядку ст. 122 ГПК України повернути кошти, стягнуті на виконання скасованого рішення, у справі належить видати наказ про поворот виконання рішення.

Судові витрати стягнути з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 116, 122 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          У позові частково відмовити.

2.          Стягнути з приватної фірми “Продторг-Дистриб'юторс” (м. Чернівці, вул. Коломийська, 9 Г, р/р 26007764 в АППБ “Аваль”, код ЄДРПОУ 30208238):

- 6596,16 грн. неустойки до Державного бюджету України (стягувач регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. Л.Кобилиці, 21-А, р/р № 37180501900001 в Управлінні Державного Казначейства у Чернівецькій області);

- 80,53 грн. державного мита та 93,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до Державного бюджету України (стягувач –Державна податкова інспекція у м. Чернівці).

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь приватної фірми “Продторг-Дистриб'юторс” (м. Чернівці, вул. Коломийська, 9 Г, р/р 26007764 в АППБ “Аваль”, код ЄДРПОУ 30208238) 8353,68 грн. коштів, стягнутих на виконання скасованого рішення господарського суду Чернівецької області від 01.10.2007 р.  по справі № 6/128.

4.           З набранням рішенням законної сили видати накази.

За згодою учасників судового розгляду в судовому засіданні 09.10.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 10.10.2008 року.

Суддя                                                                                Т.І. Ковальчук