Ухвала

від 31.01.2012 по справі 2а-1670/4927/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р.

Справа № 2а-1670/4927/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. ,  Подобайло З.Г.

при секретарі –Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційні скарги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на ухвалу та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року по справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановила:

У червні 2011 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФО-П ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2011 року №0001321703, яким суму грошового зобов'язання збільшено підприємцю за платежем податок на додану вартість в розмірі 21.233,75 грн., у тому числі за основним платежем 16.987 грн. та 4246,75 штрафні санкції.

25.07.0211 року представник позивача звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою про огляд речових доказів за місцем їх знаходження, а саме огляд офісного приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул.. Комарова, 6 на предмет наявності наданих ремонтних послуг ТОВ "Леміш торг" і дверей, придбаних у ТОВ "ПП Паллада".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про огляд речових доказів за місцем їх знаходження.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року в задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року та прийняти нові рішення, якими вказану заяву та позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ФО-П ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а ухвала та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 25.07.0211 року представник позивача звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою про огляд речових доказів за місцем їх знаходження.

В обґрунтування вказаної заяви представником позивача зазначено, що встановлення наявності обставин, які обґрунтовують вимоги позивача та мають значення для правильного вирішення справи, можливо довести оглядом офісного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на предмет наявності наданих ремонтних послуг ТОВ "Леміш торг" і дверей, придбаних у ТОВ "ПП Паллада".

Згідно з ст. 73 КАС України, особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

У відповідності до ст. 74 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Виходячи з положень ст. 75 КАС України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Звертаючись з відповідною заявою представник позивача не обґрунтував необхідність забезпечення доказів саме в такий спосіб, даних які б свідчили, що згодом надання вказаних доказів буде неможливим або ускладненим також не наведено.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необхідності відмови в задоволенні заяви ФО-П ОСОБА_1 про огляд речових доказів за місцем їх знаходження, підстави визначені ст. 204 КАС України для скасування ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року відсутні.

Що стосується апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію серії В01 №НОМЕР_2ФО-П ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Полтавської міської ради 12 березня 2004 року. З 18.03.2004 року підприємець перебуває на податковому обліку як платник податків в ДПІ у м. Полтаві за реєстраційним №237-28-22б, зареєстрований платником податку на додану вартість 05.02.2009 року.

В період з 27 квітня 2011 року по 04 травня 2011 року, фахівцями ДПІ у м. Полтава, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Леміш торг" та ТОВ "Інтелкоп-МВ" за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт від 12 травня 2011 року №4063/1703/НОМЕР_1.

Згідно висновків вказаного акта перевіркою встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 п.п.7.21 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), а саме безпідставно завищено суму податкового кредиту, в результаті чого додатково визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 16.987,00 грн., в тому числі за жовтень 2009 року - 9.979,00грн., листопад 2009 року –1.784,00грн., грудень 2009 року –5.224,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2011 року №0001321703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 21.233,75 грн., в тому числі 16.987,00 грн. - за основним платежем та 4.246,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин), податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов‘язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до другого абзацу п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуга) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем, визначено п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року N 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18).

Згідно пп. 7.4.5 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену означеними цим підпунктом документами.

Частиною першою та другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2009 року ТОВ "Леміш торг" на користь позивача видано податкову накладну №794, відповідно змісту якої ФО-П ОСОБА_1 отримав від ТОВ "Леміш торг" послуги, а саме ремонті роботи на загальну суму 70.578,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 11.763,00 грн.

В підтвердження реальності здійснення зазначеної операції, позивачем надано акт виконаних робіт від 01.10.2009 року, рахунок на оплату №791 від 01.10.2009 року, квитанцію до прибуткового ордеру №01-10-6 від 01.10.2009 року (т.1 а.с. 22-24). Договір між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ "Леміш торг" ні під час здійснення перевірки, а ні під час слухання справи не надавався. В своїх пояснення позивач вказує, що вказаний договір укладено в усній формі.

Згідно пояснень позивача вищевказані роботи виконувалися в офісному приміщенні, яке орендоване ФО-П ОСОБА_1 в ТОВ "ПД Паллада" для здійснення господарської діяльності, за адресою АДРЕСА_1.

До матеріалів справи долучено копію акта від 27 серпня 2010 року №164/23/36473602 про результати невиїзної перевірки ТОВ "Леміш торг" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2009 року по 31 травня 2010 року.

Згідно даного акта, станом на дату проведення перевірки місцезнаходження ТОВ "Леміш торг" не встановлено. За результатами аналізу документів, згідно АІС Контрагент, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, ДПІ в Подільському районі м. Києва встановлено відсутність в товариства трудових ресурсів (форма 1-ДФ, загальна чисельність працюючих 1 особа - директор ОСОБА_2), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), відповідно, сумнівним є факт провадження ТОВ "Леміш торг", основного виду діяльності. В даному акті перевірки ДПІ в Подільському районі м. Києва вказано про порушення, відповідно до постанови від 08 лютого 2010 року, по ТОВ "Леміш торг" кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

В ході провадження дослідчих дій по кримінальній справі допитано свідка - директора ТОВ "Леміш Торг", який є і головним бухгалтером і засновником підприємства. Свідчення показали, що участі у господарській діяльності ОСОБА_2 ніколи не приймав, зареєстрував підприємство за грошову винагороду від невстановлених слідством осіб.

Документи, що надані позивачем до матеріалів справи на підтвердження факту здійснення господарських операцій, а саме провадження ремонтних робіт ТОВ "Леміш торг", підписані від імені контрагента позивача ОСОБА_3 Дані, які б свідчили, що ОСОБА_3 має право від імені юридичної особи (ТОВ "Леміш торг") вчиняти дії відсутні.

Акт виконаних робіт від 01.10.2009 року містить лише назву проведених робіт –"ремонтних", без визначення кількості, виду, характеру тощо проведених робіт.

Крім того, постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2011 року по справі №2а-11013/10/2670 визнано недійсним запис № 10711020000025924 від 03.08.2009 року про проведення державної реєстрації ТОВ "Леміш Торг" (код ЄДРПОУ 36473602) та припинено юридичну особу ТОВ "Леміш Торг".

Також, як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2009 року ТОВ "Інтелкоп-МВ" на користь позивача видано податкову накладну №706, відповідно змісту якої ФО-П ОСОБА_1 придбав у ТОВ " Інтелкоп-МВ " двері броньовані в кількості 3 штук на загальну суму 31.344,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 5524,00 грн.

В підтвердження реальності здійснення зазначеної операції, позивачем надано рахунок фактуру №703 від 01.12.2009 року, видаткову накладну №703 від 01.12.2009 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №374/12 від 01.12.2009 року, товарно-транспортну накладну від 01.12.2009 року, подорожній лист №36 від 01.12.2009 року, посвідчення про відрядження (т. 1, а.с. 25-26, 168-171). Договір між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ " Інтелкоп-МВ " ні під час здійснення перевірки, а ні під час слухання справи не надавався. В свої пояснення позивач вказує, що вказаний договір укладено в усній формі.

Згідно пояснень представника позивача, двері придбані ФО-П ОСОБА_1 для встановлення в офісному приміщенні, яке орендоване позивачем в ТОВ "ПД Паллада".

В обґрунтування доводів про завищення позивачем суми податкового кредиту в грудні 2009 року на 5.524,00 грн., ДПІ в м. Полтаві зазначено, що згідно акта документальної невиїзної перевірки ТОВ "Інтелкоп-МВ" в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за березень-грудень 2009 року, січень-лютий 2010 року, з якого вбачається , що в зазначений період ТОВ "Інтелкоп-МВ" не надавалося до органів державної податкової служби інформації про використання в господарській діяльності офісних, виробничих (торгівельних, складських приміщень, тощо). Відповідно до змісту декларацій про прибуток підприємства основні засоби в ТОВ "інтелкоп_МВ" відсутні, амортизація не нараховувалася. Згідно з даними звітності за формою 1-ДФ кількість працюючих в товаристві осіб - одна.

До матеріалів справи долучено відомості про надання на адресу ГВПМ ДПІ в м. Нова Каховка пояснень засновником ТОВ "Інтелкоп-МВ" ОСОБА_4 03 березня 2010 року. Згідно наданого пояснення, ОСОБА_4 не причетний до реєстрації та до фінансово - господарської діяльності ТОВ "Інтелкоп - МВ".

В своєму поясненні ОСОБА_4 повідомив, що весною 2009 року працював в м. Києві, де викрали паспорт та інші документи. В міліцію не звертався. До реєстрації ТОВ "Інтелкоп-МВ" ніякого відношення не має, ніяких угод та інших фінансово - господарських документів не підписував. Податкові накладні та інші документи підписані від ТОВ "Інтелкоп - МВ" не підписував, до ДПІ у Святошинському районі податкову звітність не подавав.

Документи надані позивачем на підтвердження перевезення товару від ТОВ " Інтелкоп-МВ" до ФО-П ОСОБА_1 складені не належним чином, а саме не містять деяких реквізитів, деякі графи не заповнені.

Таким чином відсутні підстави вважати, що надані позивачем копії документів первинного бухгалтерського обліку відповідають вимогам чинного законодавства України.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до умов договору № 1/05 оренди офісного приміщення від 04.05.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ПД Паллада», орендар має право встановити свої запори на орендоване приміщення (п. 2.5), переобладнання приміщень орендар проводить за свій рахунок, згідно будівельних норм і техніки безпеки. Кошти, які витратив орендар на ремонт при розриві договору не повертаються (п. 4.3). Позивач та його представник судам першої та апеляційної інстанцій не надав беззаперечних доказів щодо необхідності проведення ремонтних робіт та придбання (перевезення та монтажу за власний рахунок) 3 металевих дверей в орендованому приміщенні.

Інші докази надані позивачем не можуть беззаперечно свідчити про реальність виконання господарських операцій з контрагентами ТОВ "Леміш торг" та ТОВ " Інтелкоп-МВ".

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ФО-П ОСОБА_1, підстави визначені ст. 202 КАС України для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Доводи апеляційних скарг зазначених висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 199 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 –залишити без задоволення, а ухвалу та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року –без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -                    (підпис)          Л.В. Мельнікова

          Судді                                         (підпис)           З.Г. Подобайло

(підпис)           А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06 лютого 2012 року.

Згідно з оригіналом                                         Мельнікова Л.В.