Вирок

від 09.12.2011 по справі 1-204/2011

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 1-204/2011

ВИРОК-копія

Іменем України

09 грудня 2011 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Керекези Я.І.

при секретарі Гаркуші Г.В.

з участю прокурора Карпович Д.В., Русецький О.В.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький

справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Лермонтово Серишівського району Амурської області (Росія), українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше не судимого

в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

06 вересня 2011 року, близько 17 години 00 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2104, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись поблизу будинку № 5 по вулиці Шевченка в селі Сулимівка Яготинського району Київської області, у напрямку села Лозовий Яр, Яготинського району Київської області, допустив порушення вимог п.п.1.7, 2.3.б, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України: не обрав у встановлених межах безпечної швидкості руху керованого ним автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перевищив встановлену в населеному пункті швидкість руху; виявивши небезпеку для руху, а саме людину похилого віку ОСОБА_3, 1927 р.н., яка переходила дорогу зліва на право по його руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості автомобіля аж до зупинки, внаслідок чого здійснив наїзд на вказану особу.

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримала обширну скальповану рану голови, рвану рану правої гомілки, струс-забій головного мозку, перелом хірургічної шийки плечової кістки та підвивих голівки плеча, підвертлюжний перелом правої стегнової кістки, відрив малого вертлюга без зміщень, перелом 2-4 ребер з права, які у сукупності віднесені до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.1.7, 2.3.б, 12.1, 12.3, 12.4 ПДР України перебуває в прямому причинному звязку з даною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

По суті предявленого обвинувачення в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, однак показання давати відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. В судовому засіданні були оголошенні показання ОСОБА_2, дані ним в ході досудового слідства в якості обвинуваченого. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 зазначив, що показання, дані ним на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, підтримує повністю, більш нічого добавити не має. В скоєному щиро кається. Цивільний позов, заявлений представником потерпілої, визнає в повному обсязі.

Справа слухалась в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України. Учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи та розмір цивільного позову. Зміст ч. 3 ст. 299 КПК України їм розяснено.

Злочинні дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як необережні дії, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої тяжкості .

Обставинами, які помякшують покарання, визнано щире каяття підсудного у вчиненому, активне сприяння розслідуванню кримінальної справи, оскільки він вину у вчиненому визнав повністю, під час досудового слідства давав правдиві та послідовні показання, які підтвердив в судовому засідання, зявлявся на виклики слідчого та суду.

Обставин, які обтяжують покарання, не виявлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, відсутність даних про порушення ним раніше правил дорожнього руху і приходить до висновку призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Оскільки підсудний не працює, призначення покарання у вигляді штрафу та виправних робіт суд вважає не можливим. Крім того, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей.

Призначення підсудному покарання у вигляді арешту не відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину.

Приймаючи до уваги, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання та місцю колишньої роботи, раніше не судимий, враховуючи наявність двох обставин, що помякшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку представника потерпілої, суд вважає можливим його перевиховання без ізоляції від суспільства і приходить до висновку звільнити його від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням.

Судом встановлено, що в результаті дії джерела підвищеної небезпеки (автомобіля ВАЗ-2104 д.н. НОМЕР_1) потерпілій заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Розмір матеріальної шкоди в сумі 5384 грн. 41 коп. підтверджується матеріалами справи. Розмір моральної шкоди в сумі 5000 гривень, заявлений представником потерпілої, суд вважає розумним та справедливим. Крім того, підсудний ОСОБА_2 цивільний позов визнав в повному обсязі За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення цивільного позову в повному обсязі.

Судові витрати за проведення експертиз в сумі 3717 гривень 25 коп. суд покладає на підсудного ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти вказані органи про зміну місця проживання і роботи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попереднім - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 5384 (пять тисяч триста вісімдесят чотири) гривень 41 коп. матеріальної шкоди та 5000 (пять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області витрати на проведення судово-криміналістичних експертиз в розмірі 3717 (три тисячі сімсот сімнадцять) гривень 25 копійок.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення .

Суддя:(підпис)

Згідно з оригіналом

Суддя