Постанова

від 10.04.2012 по справі 4/430-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р. Справа № 4/430-07

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Сел іваненко В.П.- головуючий, судд і Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скарг у відкритого акціонерног о товариства “Херсонський за вод карданних валів”, м. Херсо н (далі - Завод)

на постанову Одеського апеляційного господарськог о суду від 15.11.2011

зі справи № 4/430-07

за позовом Заводу

до громади Української православної церкви Київськ ого патріархату Святої Трійц і, м. Херсон (далі - Громада УП Ц)

про стягнення 521 993, 32 грн.

Судове засідання проведен о за участю представників ст орін:

позивача - Колесника Ю. В.,

відповідача - не з' яв .

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий гос подарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарсько го суду Херсонської області від 18.10.2011 (суддя Ємленінова З.І.) в ідмовлено у задоволенні заяв и Громади УПЦ про визнання та ким, що не підлягає виконанню , наказу господарського суду від 29.04.2009. У винесенні зазначен ої ухвали суд з посиланням на статтю 117 Господарського проц есуального кодексу України ( далі - ГПК України) виходив з того, що фактично відповідач ем порушується питання про с касування судового рішення, на підставі якого видано нак аз.

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 15.11.2011 (колегія суддів у скл аді: Мирошниченко М.А. - голов уючий, судді Бєляновський В.В . і Шевченко В.В.): задоволено ап еляційну скаргу Громади УПЦ; згадану ухвалу місцевого го сподарського суду скасовано ; заяву Громади УПЦ задоволен о; визнано таким, що не підляга є виконанню, наказ господарс ького суду Херсонської облас ті від 29.04.2009 № 4/430-07 у частині стягн ення з Громади УПЦ на користь Заводу основного боргу в сум і 488 739 грн. У прийнятті заз наченої постанови суд з поси ланням на ту ж статтю 117 ГПК Укр аїни виходив з обґрунтованос ті вимог відповідача у справ і щодо визнання наказу госпо дарського суду таким, що не пі длягає виконанню.

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни Завод просить скасувати о скаржувану постанову апеляц ійної інстанції з даної спра ви та залишити в силі ухвалу м ісцевого господарського суд у від 20.10.2011 (фактично, з урахуван ням здійсненого виправлення описки в цій ухвалі, - 18.10.2011). Скар гу з посиланням на статті 32 - 34, 43 ГПК України мотивовано тим, щ о суд апеляційної інстанції не з' ясував належним чином дійсні обставини справи та ф актично частково скасував су дове рішення, на підставі яко го було видано наказ господа рського суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до стат ті 1114 ГПК України належним чин ом повідомлено про час та міс це розгляду касаційної скарг и.

За результатами цього розг ляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для зад оволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судом першої інстанції у сп раві встановлено, що:

- як вбачається зі змісту рі шення місцевого господарськ ого суду від 10.12.2007, постанови За порізького апеляційного гос подарського суду від 02.04.2009 та по станови Вищого господарсько го суду України від 08.09.2009, примі щення 1-го поверху №№ 28, 30, 31, 32, 33, 33а, 34 , 37а загальною площею 161, 3 кв. м, ро зташовані в 16-поверховій буді влі для малосімейних за адре сою: АДРЕСА_1, які були пред метом договору купівлі-прода жу від 28.08.2007 (далі - Договір), пер едані Заводом Громаді УПЦ;

- на підставі цього договору Громадо УПЦ оформлено право власності на зазначені прим іщення, що підтверджується д овідкою Херсонського ДБТІ ві д 27.03.2008; документального підтве рдження того, що реєстрація п рава власності на нерухоме м айно скасована шляхом внесен ня відповідного запису до Єд иного державного реєстру нер ухомого майна у встановленом у законом порядку, Громада УП Ц суду не подала, а надана нею довідка БТІ від 17.10.2011 наведеног о не підтверджує;

- за поясненнями Громади УПЦ , майно знаходиться в її корис туванні з інших підстав, але п ідтвердження цього суду не н адано;

- заява Громади УПЦ про визн ання наказу господарського с уду таким, що не підлягає вико нанню, ґрунтується на тому, що Договір було розірвано за рі шенням суду, а тому, на її думк у, зобов' язання за цим догов ором у неї припинилися, й відт ак наказ господарського суду від 29.04.2009 є таким, що не підлягає виконанню;

- водночас згадані судові рі шення про стягнення з Громад и УПЦ вартості об' єкту купі влі-продажу за Договором ґру нтуються на його обов' язку, який випливає з цього догово ру, а також на тому, що право вл асності зареєстроване за Гро мадою УПЦ;

- наказ господарського суду від 29.04.2009 видавався на підставі постанови Запорізького апел яційного господарського суд у від 02.04.2009 й відображає зміст р езолютивної частини зазначе ної постанови, яка набрала за конної сили й не скасовувала ся.

Судом апеляційної інстанц ії додатково з' ясовано, що:

- рішенням господарського с уду від 10.12.2007 у цій справі частк ово задоволено позовні вимог и Заводу до Громади УПЦ, з якої на користь Заводу стягнуто 488 739 грн. основного боргу, 28 321, 35 грн . втрат від інфляції, 2 570, 90 грн. - 3% річних, 5 196, 31 грн. державного ми та та 117, 40 грн. витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині с тягнення 3 213, 02 грн. штрафу прова дження у справі припинено;

- постановою Запорізького а пеляційного господарського суду від 02.04.2009, залишеною без зм ін постановою Вищого господа рського суду України від 08.09.2009, зазначене рішення місцевого господарського суду змінено ; позов задоволено частково; з Громади УПЦ стягнуто на кори сть Заводу 488 739 грн. основного б оргу, 2 570, 90 грн. - 3% річних, 25 237, 50 грн. “суми інфляції ”, 5 167, 73 грн. державного мита і 110, 8 2 грн. витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу;

- на виконання згаданої пост анови Запорізького апеляцій ного господарського суду гос подарським судом Херсонсько ї області 29.04.2009 видано наказ № 4/47 0-07;

- Громада УПЦ заборгованіст ь перед Заводом не погасила;

- з рішення господарського с уду Херсонської області від 05.06.2008 зі справи № 14/222-ПД-08 вбачаєть ся, що Договір, на підставі яко го здійснено стягнення суми основної заборгованості у ці й справі № 4/470-07, визнано розірва ним;

- із змісту Договору вбачаєт ься, що Завод відчужував відп овідне майно, вважаючи себе й ого власником на підставі рі шення господарського суду Хе рсонської області від 05.05.2004, яки м за Заводом було визнано пра во власності на це майно; одна к це рішення скасовано та про вадження за позовом Заводу п рипинено;

- з копій свідоцтва про прав о власності та витягу про дер жавну реєстрацію прав вбачає ться, що власником майна є тер иторіальна громада м. Хе рсона.

Відповідно до частини четв ертої статті 117 ГПК України як що обов' язок боржника відсу тній повністю чи частково у з в' язку з його припиненням д обровільним виконанням борж ником чи іншою особою або з ін ших причин, господарський су д визнає наказ таким, що не під лягає виконанню повністю або частково.

Згідно з частиною другою ст атті 653 Цивільного кодексу Укр аїни у разі розірвання догов ору зобов'язання сторін прип иняються. За приписами части ни третьої тієї ж статті у раз і зміни або розірвання догов ору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту д осягнення домовленості про з міну або розірвання договору , якщо інше не встановлено дог овором чи не обумовлено хара ктером його зміни; якщо догов ір змінюється або розриваєть ся у судовому порядку, зобов' язання змінюється або припин яється з моменту набрання рі шенням суду про зміну або роз ірвання договору законної си ли.

Частиною другою статті 202 Го сподарського кодексу Україн и також передбачено припинен ня господарського зобов' яз ання у разі його розірвання.

Отже, суд апеляційної інста нції, з' ясувавши, що, як вбача ється з рішення господарсько го суду Херсонської області зі справи № 14/222-ПД-08, Договір, на п ідставі якого здійснювалося стягнення суми заборгованос ті в даній справі № 4/470-07, визнано розірваним, дійшла не спрост овуваних доводами касаційно ї скарги висновків про припи нення обов' язку Громади УПЦ у цій справі, а отже, й про визн ання таким, що не підлягає вик онанню виданого в ній наказу .

При цьому апеляційною інст анцією допущено помилки у мо тивуванні оскаржуваної пост анови шляхом посилання на ві дсутність у Заводу статусу в ласника відчужуваного за Дог овором майна, оскільки відпо відні обставини не свідчать про припинення обов' язку бо ржника в розумінні згаданої частини четвертої статті 117 ГП К України і відтак не входили до предмета доказування в ро згляді відповідної заяви Гро мади УПЦ. Втім, згадані помилк и не вплинули на правильніст ь резолютивної частини оскар жуваної постанови і тому не м ожуть вважатися підставою дл я скасування цього судового акта.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГП К України, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського а пеляційного господарського суду від 15.11.2011 зі справи № 4/430-07 зал ишити без змін, а касаційну ск аргу відкритого акціонерног о товариства “Херсонський за вод карданних валів” - без з адоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов