Постанова

від 15.03.2012 по справі 53/296

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р. Справа № 53/296

Колегія суддів Вищого го сподарського суду України у складі:

головуючого судді Першикова Є.В.,

суддів Данилової Т.Б..

Ходаківської І.П.,

розглянувши

касаційну скаргу Державного територіально -галузевого об' єднання „Пів денно-Західна залізниця” (да лі - Залізниця)

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду

від 27.07.11

у справі № 53/296

господарського суду міста Києва

за позовом Міністерства транспорту т а зв' язку України

(далі - Міністерство)

до Головного управління ком унальної власності міста Киє ва виконавчого органу Київсь кої міської ради (Київської м іської державної адміністра ції)

(далі - Управління),

треті особи: Залізниця,

Інспекція державного архі тектурно-будівельного контр олю в місті Києві (далі - Інспе кція),

Київська міська рада (далі - Міськрада),

про визнання права власності .

В засіданні взяли участь представники:

- Міністерства: не з'явилися;

- Управління: ОСОБА_1 (за дов. № 042/1/07-139 від 05. 01.12);

- Залізниці: ОСОБА_2 (за дов. № 207-ню від 24. 01.12);

- Інспекції: не з'явилися;

- Міськради: ОСОБА_3 (за дов. № 225-КР-152 від 02.02.12).

Ухвалою від 28.02.12 колегії су ддів Вищого господарського с уду України у складі головую чого - Першикова Є.В., суддів - Муравйова О.В.,

Ходаківськ ої І.П., касаційну скаргу Об'єд нання № ню 16-16-187/10кс від 01.02.11 було пр ийнято до провадження, справ у призначено до розгляду у су довому засіданні на 15.03.12.

Вказана ухвала суду була на правлена сторонам у справі в установленому порядку, доку ментів, які б свідчили про її н еотримання сторонами у справ і, до Вищого господарського с уду України не надходило, отж е учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Госпо дарського процесуального ко дексу України належним чином повідомлено про час і місце р озгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 15.03.12 будь-я ких письмових заяв та клопот ань від учасників судового п роцесу щодо відкладення розг ляду справи до суду не надход ило. У судове засідання 15.03.12 пре дставники Міністерства та Ін спекції не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про п ризначення справи до розгляд у учасників судового процесу було попереджено, що неявка б ез поважних причин у судове з асідання не тягне за собою пе ренесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгл яду справи у судовому засіда нні 15.03.12 клопотань про відклад ення розгляду справи до коле гії суддів Вищого господарсь кого суду України не надходи ло, справа розглядалась за на явними матеріалами справи, з а участю представників Управ ління, Залізниці та Міськрад и.

У зв'язку з виходом судді Да нилової Т.Б. з лікарняного роз порядженням від 12.03.12 секретаря другої судової палати для ро згляду даної справи сформова но колегію суддів у складі: г оловуючий - Першиков Є.В., суд ді - Данилова Т.Б., Ходаківськ а І.П.

Рішенням від 19.11.10 господарсь кого суду міста Києва (суддя

Грєхова О.А.) позовні вимоги було задоволено повністю.

Визнано право власності де ржави в особі Міністерства н а об'єкт нерухомого майна по в ул.Алма-,Атинській, 12а в м.Києві , що знаходиться в господарсь кому віданні Залізниці, а сам е: будівлю трансформаторної підстанції 3992 (ТП-3992) (літера „Ю” за технічним паспортом, інве нтарний номер 010115, площею 50,3 кв.м ., будівлю трансформаторної п ідстанції 883 (ТП-883), літера „Я” за технічним паспортом, інвент арний номер 010082, площею

46,4 кв .м.

Вказане рішення мотивован о тим, що матеріалами справи п ідтверджено, що спірні об' є кти нерухомого майна побудов ані на підставі відповідних проектних та дозвільних доку ментів, входять до складу осн овних засобів Залізниці в ос обі Дарницької дистанції еле ктропостачання, знаходяться на його балансі, утримуються за рахунок коштів цього держ авного підприємства та викор истовуються у виробничий дія льності даного державного пі дприємства.

Разом з тим місцевим судом в раховано, що будівництво та р озміщення спірного об' єкту , не порушує прав інших осіб, а земельна ділянка, на якій це м айно розміщено, обліковуєтьс я за Залізницею. Від часу буді вництва об' єкту та на даний час вимог про звільнення ціє ї земельної ділянки до Заліз ниці не висувалося. Претензі й на спірне майно іншими особ ами не заявлено. Площа спірни х об' єктів нерухомого майна відповідає наявним в матері алах справи інвентарним дани м, які визначені у технічних п аспортах, виготовлених Київс ьким міським бюро технічної інвентаризації та реєстраці ї права власності на об' єкт и нерухомого майна.

Постановою від 27.01.11 Київсько го апеляційного господарськ ого суду (колегія суддів у скл аді: головуючого - Моторного О.А., суддів - Кошіля В.В., Шапра на В.В.) рішення від 19.11.10 господа рського суду міста Києва ска совано.

У задоволенні позовних вим ог - відмовлено.

Постанову суду апеляційно ї інстанції було мотивовано тим, що Залізницею при зверне нні до Управління не було над ано всіх документів, які пови нні бути надані згідно з Поло женням про порядок оформленн я права власності на об' єкт и нерухомого майна, затвердж еного розпорядженням Київсь кої міської державної адміні страції від 31.08.01 № 1820, а тому у Упр авління не було правових під став для оформлення права вл асності на такі об' єкти нер ухомості.

Не погодившись з постаново ю суду апеляційної інстанції Залізниця звернулась до Вищ ого господарського суду Укра їни з касаційною скаргою в як ій просила зазначену постано ву скасувати, а рішення суду п ершої інстанції залишити в с илі.

Свої вимоги скаржник обґру нтовував тим, що при винесенн і оскарженого судового акту було порушено норми матеріал ьного та процесуального прав а, зокрема: ст.ст. 328, 329, 392 Цивільно го кодексу України, ст. 133 Госпо дарського кодексу України, с т.ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

Постановою Вищого господа рського суду України від 23.03.11 к асаційну скаргу Залізниці за доволено.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 27.01.11 скасовано, а рішення г осподарського суду міста Киє ва від 19.11.10 залишено без змін.

Постанова касаційного суд у мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов об ґрунтованого висновку про те , що Міністерством доведено, щ о власником спірного майна є держава, що є підставою для ви знання такого права судом з у рахуванням положень ст.ст. 328, 39 2 Цивільного кодексу України . Разом з тим, суд касаційної і нстанції зазначив, що суд апе ляційної інстанції не врахув ав, що нормативні документи, я кими регулюється питання реє страції прав на нерухоме май но та їх обмежень, не встановл юють порядку набуття та реєс трації прав власності на нер ухоме майно, що збудовано до н абрання ними чинності, а тако ж того, що втрата фактичним вл асником документа, який засв ідчує його право власності, в ідповідно до положень ст. 392 Ци вільного кодексу України є п ідставою для звернення до су ду з позовом про визнання йог о права власності.

У грудні 2011 року Управління з вернулось до Верховного Суду України із заявою про перегл яд постанови Вищого господар ського суду України від 23.03.11.

Ухвалою Вищого господарсь кого суду України від 09.12.11 спра ву допущено до провадження В ерховного Суду України за за явою Управління.

Постановою Верховного суд у України від 06.02.12 заяву Управл іння задоволено, постанову В ищого господарського суду Ук раїни від 23.03.11 скасовано, справ у направлено на новий розгля д до суду касаційної інстанц ії.

При винесенні постанови Ве рховний Суд України звернув увагу на те, що Управління зді йснює оформлення та видачу с відоцтв про право власності на нерухоме майно, і у даній сп раві, не перебуваючи з позива чем у правовідносинах щодо з дійснення ним прав володіння , користування та розпорядже ння майном, стосовно якого за явлені позовні вимоги про ви знання права власності, не ос порює та не претендує на таке право.

З урахуванням зазначеної п останови Верховного Суду Укр аїни колегія суддів Вищого г осподарського суду України р озглянула матеріали справи, за результатами чого встанов или наступне.

Предметом даного судового розгляду є вимога Міністерс тва заявлена до Уп равління про визнання права власності за державою в особ і Міністерства на нерухоме м айно, що знаходиться в господ арському віданні Залізниці т а розташоване в місті Києві н а вулиці Зрошувальна, 19, а саме будівлю трансформаторної пі дстанції 3992 (ТП-3992) (літера „Ю” за технічним паспортом), інвент арний номер 010115 та будівлю тран сформаторної підстанції 883 (ТП -883) (літера „Я” за технічним пас портом), інвентарний номер 010082 згідно з переліком в позовні й заяві.

Попередніми судовими інст анціями встановлено, що Міні стерство подало позов, посил аючись на безпідставну відмо ву Управління в оформленні п рава державної власності на спірне майно та видачі відпо відного свідоцтва, що, на його думку, свідчить про невизнан ня Управлінням права державн ої власності на спірний об'єк т та порушує права і охоронюв ані законом інтереси Міністе рства.

При вирішенні спору по суті судами першої та апеляційно ї інстанцій встановлено, що З алізниця звернулась до Управ ління з проханням зареєструв ати право державної власност і на об'єкти нерухомого майна , проте, Управління листом від 16.12.08 №042/13/1-9144 повідомило Залізниц ю про відсутність підстав дл я оформлення права власності у зв'язку з ненаданням Залізн ицею необхідних для оформлен ня права власності документі в, передбачених Положенням п ро порядок оформлення права власності на об'єкти нерухом ого майна, затвердженого роз порядженням Київської міськ ої державної адміністрації в ід 31.08.01 № 1820.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України врах овує, що згідно з ч. 1 ст. 321 Цивіль ного кодексу України право в ласності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно поз бавлений цього права чи обме жений у його здійсненні.

У відповідності до приписі в ст. 326 Цивільного кодексу Укр аїни у державній власності є майно, у тому числі грошові ко шти, яке належить державі Укр аїна. Від імені та в інтересах держави Україна право власн ості здійснюють відповідно о ргани державної влади. Управ ління майном, що є у державній власності, здійснюється дер жавними органами, а у випадка х, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб' є ктами.

За приписами ч. 5 ст. 22 Господа рського кодексу України держ ава реалізує право державної власності у державному сект орі економіки через систему організаційно-господарськи х повноважень відповідних ор ганів управління щодо суб' є ктів господарювання, що нале жать до цього сектора і здійс нюють свою діяльність на осн ові права господарського від ання або права оперативного управління.

Частиною першою статті 15 Ци вільного кодексу України пер едбачено, що особа має право н а захист свого цивільного пр ава у разі його порушення, нев изнання або оспорювання.

Відповідно до приписів ст. 1 6 Цивільного кодексу України кожна особа має право зверну тися до суду за захистом свог о особистого немайнового або майнового права та інтересу . Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, з окрема, визнання права.

Водночас, береться до уваги , що згідно з приписами ст. 392 Ци вільного кодексу України вла сник майна може пред' явити позов про визнання його прав а власності, якщо це право осп орюється або не визнається і ншою особою, а також у разі втр ати ним документа, який засві дчує його право власності. Ві дтак, позов про право власнос ті подається у випадках, коли належне певній особі або наб уття цією особою права не виз нається, оспорюється іншою о собою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчу ють належність їй такого пра ва. Відповідачем у позові про визнання права власності є о соба, яка оспорює право власн ості на майно, або особа, яка х оч і не оспорює права власнос ті на майно, але і не визнає йо го.

Приписами ст. 1 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни встановлено, що підпри ємства та організації мають право на звернення до господ арського суду за захистом св оїх порушених або оспорювани х прав та охоронюваних закон ом інтересів.

Як зазначалось, попереднім и судовими інстанціями встан овлено, що спір між сторонами у справі виник з підстав відм ови Управління в оформленні права власності Міністерств а на спірні приміщення, через ненадання останнім повного пакету документів необхідни х для оформлення такого прав а.

Згідно з приписами ст. 19 Конс титуції України орган держав ної влади та органи місцевог о самоврядування, їх посадов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та Законами України.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду У країни враховує, що відповід но до п. 1 Положення про Управл іння, затвердженого рішенням Київської міської ради від 10. 07.03 № 584/744, управління є структурн им підрозділом виконавчого о ргану Київської міської ради (Київської міської державно ї адміністрації), підзвітне і підконтрольне Київській міс ькій раді.

Згідно п. 28 вказаного Положе ння, управління у встановлен ому порядку здійснює оформле ння права власності на об' є кти нерухомого майна з видач ею свідоцтв про право власно сті (реєструючий орган).

Порядок оформлення права в ласності на об' єкти нерухом ого майна регулюється Положе нням "Про порядок оформлення права власності на об' єкти нерухомого майна" затвердже ним розпорядженням Київсько ї міської державної адмініст рації від 31.08.01 № 1820, яке передбача є подачу заявником повного п акету документів наданих в о ригіналі чи нотаріально заві рених копіях, на підставі яки х оформлюється свідоцтво про право власності на нежитлов і приміщення в передбачених Положенням випадках.

Згідно з п.п. 11.1 п. 11 зазначеног о Положення додатково до док ументів, зазначених в п.п. 9, 10 ць ого Положення, для оформленн я права власності з видачею с відоцтва про право власності заявниками до Управління на даються на новозбудовані, пе ребудовані або реконструйов ані нежитлові будинки та при міщення, будівлі виробничого , господарського, соціально-п обутового та іншого призначе ння, їх частини, на вбудовані в житлові будинки та прибудов ані до житлових будинків неж итлові приміщення, як частин и цих будинків, в тому числі на об' єкти спільної власності , внаслідок перебудови чи рек онструкції в яких змінились належні власникам частки, зо крема:

- передбачені законодавств ом документи, що підтверджую ть право власності або право користування земельною діля нкою, на якій розташований об ' єкт, оформлені (видані, укла дені) в установленому порядк у (за виключенням випадків оф ормлення права власності на приміщення);

- дозвіл на виконання будіве льних робіт, виданий управлі нням державного архітектурн о-будівельного контролю Київ ської міської державної адмі ністрації;

- акт приймальної комісії пр о прийняття об' єкта в експл уатацію в установленому поря дку (у відповідних випадках з атверджений місцевим органо м виконавчої влади та зареєс трований в управлінні держав ного архітектурно-будівельн ого контролю Київської міськ ої державної адміністрації);

- довідка Головного управлі ння економіки та розвитку мі ста Київської міської держав ної адміністрації про викона ння умов щодо передачі кошті в у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передб ачених актами місцевих орган ів державної виконавчої влад и та органів місцевого самов рядування;

- документи, що підтверджуют ь фінансування будівництва, перебудови або реконструкці ї об' єкта (платіжні доручен ня або інші документи).

Згідно п. 6.1. Тимчасового поло ження про порядок реєстрації прав власності на нерухоме м айно, затвердженого наказом Міністерства юстиції Україн и від 07.02.02 № 7/5 та зареєстрованог о в Міністерстві юстиції Укр аїни 18.02.02 за № 157/6445 (в редакції чин ній станом на час виникнення спірних правовідносин) офор млення права власності на об ' єкти нерухомого майна пров адиться з видачею свідоцтва про право власності місцевим и органами виконавчої влади, органами місцевого самовряд ування фізичним особам та юр идичним особам на новозбудов ані, перебудовані або реконс труйовані об' єкти нерухомо го майна за наявності акта пр о право власності на землю аб о рішення про відведення зем ельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об' єкта і вве дення його в експлуатацію.

Отже, за приписами зазначен ого Положення на Управління покладено обов'язок зі здійс нення оформлення права власн ості на об'єкти нерухомості в иключно за наявності всіх не обхідних для оформлення прав а власності документів.

Однак, як установили суди, У правлінням не було оформлено заявнику право власності на спірне майно з огляду на нена дання ним належно оформленог о пакету документів, як того в имагає Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, з атвердженого розпорядження м Київської міської державно ї адміністрації від 31.08.01 № 1820.

Таким чином, при зверненні д о Управління Залізницею не б уло дотримано вимог, встанов лених вказаним Положенням.

Водночас господарськими с удами було встановлено, а мат еріалами справи підтверджен о, що Управління не претендує на спірне майно, тобто не є ті єю особою, яка оспорює право в ласності на спірне майно чи й ого не визнає.

При цьому, як встановлено су дами, Міністерством не довед ено порушення Управлінням йо го прав та охоронюваних зако ном інтересів, адже Управлін ня не оспорює право державно ї власності на спірний об' є кт.

На підставі викладеного та вказівок, викладених у поста нові Верховного Суду України від 06.02.2012 у даній справі колегі я суддів Вищого господарсько го суду України вважає, що оск аржена постанова апеляційно го суду винесена з дотриманн ям норм матеріального та про цесуального права, що дає під стави для залишення її без зм ін.

З урахуванням наведених пр авових положень та встановле них обставин справи колегія суддів Вищого господарськог о суду України вважає, що дово ди, викладені Залізницю в кас аційній скарзі, є необґрунто ваними, оскільки вони спрост овуються зібраними по справі доказами і не відповідають в имогам закону.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає, що скаржник в касаційній с карзі стверджує факти поруше ння апеляційним судом не лиш е норм матеріального та проц есуального права, а також і пи тання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, н а підставі яких судова інста нція дійшла до висновку про в становлення тих чи інших обс тавин справи в силу вимог ст. 4 3 Господарського процесуальн ого кодексу України здійснює ться за внутрішнім переконан ням суду, і їх переоцінка не ві днесена до компетенції касац ійної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду У країни зазначає, що з'ясуванн я підставності оцінки доказі в та встановлення обставин п о справі згідно приписів ст. 11 17 Господарського процесуаль ного кодексу України знаходи ться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, ко легія суддів Вищого господар ського суду України вважає, щ о апеляційним судом було пов но та всебічно з'ясовано обст авини, що мають значення для с прави, надано їм належну прав ову оцінку та винесено поста нову з дотриманням норм мате ріального та процесуального права, що дає підстави для зал ишення її без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, колегія судд ів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Держ авного територіально-галузе вого об' єднання „Південно-З ахідна залізниця” № ню 16-16-187/10кс від 01.02.11 залишити без задоволе ння.

Постанову від 27.01.11 Київськог о апеляційного господарсько го суду у справі № 53/296 госп одарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков

судді: Т.Данилова

І.Ходаківська