Рішення

від 21.07.2011 по справі 8/351

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/351 21.07.11 за позовом: Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"

до відповідача-1 : Державного тенриторіально-галузевого об'єднання "Південно-західна зілізниця"

до відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля"

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Тера"

про стягнення 2 394,70 грн.

При участі представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: ОСОБА_1 -предст. за дов. б/н від 26.04.11 р.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" (позивач), звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного тенриторіально-галузевого об'єднання "Південно-західна зілізниця" (відповідач-1), Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (відповідач-2), за участю третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Тера", про стягнення з відповідачів пропорційно ступеня їх вини вартість недостачі вугілля в розмірі 2394,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2011р. порушено провадження у справі № 8/351 та призначено розгляд справи на 21.07.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на виявлену нестачу вугілля, відвантаженого відповідачем-2 21.01.2011 по залізничній накладній № 45397248 на адресу паливного складу позивача. При цьому, як стверджує позивач, з урахуванням положень Статуту залізниць України, нестача могла виникнути як з вини вантажовідправника -відповідача-2, так і з вини перевізника -відповідача-1.

Відповідач-2 проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, долученого до матеріалів справи.

Відповідач-1 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма Тера»- постачальник та Відкритим акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо" покупець був укладений договір поставки № 1-1, відповідно до п. 1.1., постачальник приймає на себе зобов'язання передати у власність, а покупець -прийняти та оплатити вугільну продукцію у відповідності до специфікацій.

Умовами наведеного договору обумовлено, що при поставці допускається відхилення від узгодженої кількості вугілля в межах 5%. (п.1.4.)

21.01.2011р. за залізничною накладною №45397248, у напіввагон №67678383, на адресу Погребищенського паливного складу ПрАТ "Вінницяоблпаливо", Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" відвантажило 69т вугілля антрацит марки ДГР.

За договором поставки №1-1 від 03.09.2010р. постачальником вказаного вугілля є ТзОВ "Торгівельна фірма "Тера".

Відповідно до п. п. 3.1, 4.1. договору поставки №1-1 від 03.09.2010р. та на підставі рахунку №СФ-0000001 від 21.01.2011 р. позивач в порядку календарної черговості перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти на загальну суму 300000,00грн. за поставку вугілля платіжними дорученнями: № 6988 від 21.01.2011р. на суму 131 000,00 грн.; № 6985 від 21.01.2011р. на суму 169000,00 грн.

Згідно комерційного акту АА № 000159/1, З прибуттям напіввагону на станцію призначення Ржевузька Південно-Західної залізниці на вимогу вантажоодержувача було проведено комісійне переважування вагону. При перевірці виявилось завантаження навалом нерівномірне нижче рівня бортів на 500-600мм., поверхня вантажу вкрита снігом, фактично вантаж прибув в технічно та комерційно справному вагоні, згідно документів зазначається, що завантаження навалом нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не зазначено, двері та люки міцно зачинені, слідів розкрадання та втрати на шляху прямування не виявлено. При переважуванні виявилось: вага брутто 88000кг, тара з бруса 22800кг, нетто 65200кг., що менше маси, вказаної в перевізному документі, на 3800 кг.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, і транспортними кодексами (статутами).

Як зазначалось, вугілля, на недостачу якого посилається позивач, поставлялось згідно договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ «Торгівельна фірма «Тера».

При цьому, позивач помилково просить стягнути вартість вантажу, якого за його твердженням не вистачало, саме з відправника, а не зі свого безпосереднього Постачальника, яким є ТОВ «Торгівельна фірма «Тера». Як на підставу таких тверджень позивач посилається на статтю 24 Статуту залізниць України.

Проте, суд зауважує, що вказана стаття відноситься до розділу 3 Статуту, що регулює питання планування та організації перевезень вантажів, а відтак має лише загальний характер, що не конкретизую відповідальності сторін одна перед одною. В свою чергу питання, що стосуються відповідальності сторін при перевезенні вантажів регулює розділ VII «Відповідальність залізниці, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів».

Договір перевезення (залізнична накладна) не встановлює домовленості щодо відповідальності сторін, а також порядок відшкодування збитків (у грошовому еквіваленті чи в натурі).

З цього приводу Президія Вищого господарського суду України в Роз'ясненні господарським судам від 29.09.2008 р. N 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" в п. 2.14 зазначає: «За змістом частини другої статті 924 ЦК України, статті 314 ГК України, статті 105 Статуту сторони несуть обмежену матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами. Тому у вирішенні спору, пов'язаного з невиконанням або неналежним виконанням залізницею, вантажовідправником, вантажоодержувачем обов'язків, що виникли у зв'язку з перевезенням вантажів, слід враховувати, що вони несуть відповідальність лише в межах, передбачених Статутом, а у встановлених ним випадках - угодою сторін».

З огляду на таке суд робить висновок про те, що діючим законодавством не передбачено відповідальності відправника перед одержувачем за невиконання умов двостороннього договору перевезення, укладеного між відправником та перевізником.

Натомість, безпосереднім постачальником у даному випадку є ТОВ «Торгівельна фірма «Тера»за договором поставки №1-1 від 03.09.2010р.

Сторони за цим договором взяли на себе певні зобов'язання, щодо порядку поставки продукції, обсягів, умов прийняття по кількості та якості, порядку оплати поставленого вантажу, тощо.

Проте, договір перевезення між перевізником та відправником не встановлює порядок прийняття вантажу одержувачем по кількості, також порядок відшкодування "збитків, пов'язаних нестачею, порядок оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, - зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України є продавець, - ТзОВ «Торгівельна фірма «Тера».

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець згідно ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст.. 618 Цивільного кодексу України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосередньо виконавця

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення 12.04.2012 р.