Рішення

від 09.07.2008 по справі 30/265

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/265

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  30/265

09.07.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс»

До                  Рахункової палати України

Про                тлумачення змісту договору

                                                                                                     Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

В засіданнях приймали участь представники:

Від позивача          Михайлов Ю.О. –представник за довіреністю № б/н від 06.06.08.

Від відповідача     Хабіна Л.О. –представник за довіреністю № 10-1381 від 27.06.08.

Рішення прийнято 09.07.08. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 08.07.08. по 09.07.08.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс»до Рахункової палати України про тлумачення змісту інвестиційного договору № 199 від 23.11.07.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході виконання сторонами умов Договору № 199 виявилось, що позивач та відповідач по різному тлумачать одні й ті ж положення Договору та його правову природу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.08. порушено провадження у справі № 30/265, розгляд справи було призначено на 08.07.08. о 15-30.

В судовому засіданні 08.07.08. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 09.07.08. о 10-30.

09.07.08. в судовому засіданні представником відповідача було надано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого Рахункова палата України зазначає, що укладений між відповідачем та позивачем договір майново-організаційного характеру, укладався інвестором та замовником на забезпечення виконання практичних дій щодо вкладення інвестицій у визначений Договором Об'єкт, що в сукупності має забезпечити досягнення запланованого інвестором та замовником соціально-економічного ефекту, а тому є суто інвестиційним.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

23.11.07. товариством з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс»було укладено договір № 199 (далі - Інвестиційний договір).

Інвестиційний договір складається з наступних розділів: 1. Терміни, що вживаються у цьому договорі; 2. Предмет договору; 3. Інвестиції; 4. Підтвердження та заяви сторін; 5. Строки виконання робіт; 6. Характеристика об'єкту інвестування; 7. Умови виконання Договору; 8. Сервітут; 9. Інше.

Згідно з п. 2.1. Інвестиційного договору, Інвестор за рахунок власних та/або залучених коштів та матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання, тощо) здійснює інвестування реконструкції об'єкту інвестування за новим проектом в межах сум інвестицій, передбачених даним договором, з метою отримання функцій Замовника будівництва новозбудованого майна відповідно до нового проекту, а Замовник, зі своєї сторони, зобов'язується передати такі функції Інвестору, способом, визначеним даним Договором.

В Розділі 1. Інвестиційного договору сторонами дані визначення наступних термінів: об'єкт інвестування; реконструкція об'єкту інвестування; Замовник; Інвестор; Блоки «А», «Б», «В», «Г»; новозбудоване майно; новий проект.

Так, Інвестор - юридична особа, яка вкладає інвестицію у реконструкцію об'єкту інвестування, забезпечує його фінансування з метою одержання прибутку (доходу) або соціального ефекту (п. 1.4. Інвестиційного договору).

Відповідно до п. 1.1. Інвестиційного договору, об'єкт інвестування -окремий нежитловий будинок, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,46 га за адресою: м. Київ, вул.. Гетьмана, 8/26 у Солом'янському районі м. Києва та належить замовнику на праві оперативного управління.

Реконструкція об'єкту інвестування визначена сторонами як - комплекс будівельних робіт та організаційно-технічних заходів, пов'язаних із зміною призначення будинку, або його основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність, геометричні розміри місткість, кількість послуг та інше) з метою поліпшення умов експлуатації (п. 1.2. Інвестиційного договору).

Згідно з п. 3.2. Інвестиційного договору, сума інвестицій Інвестора у реконструкцію об'єкту Інвестування є фіксованою і зміні не підлягає та складає 11000000 (одинадцять мільйонів) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.7 Інвестиційного договору, «новозбудоване майно -майно, що будується Інвестором за власні кошти згідно Нового проекту та знаходиться на земельній ділянці розміром 0,38 га за адресою: м. Київ, вул.. В.Гетьмана, 8/26 в Солом'янському районі м. Києва, на яке в подальшому Інвестором оформлюється право власності».

Набуття Інвестором права власності на новозбудоване майно також передбачено п.п. 7.11, 7.17 Інвестиційного договору.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України «Про інвестиційну діяльність».

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути: кошти...; майнові цінності...; інші цінності.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що інвестиційна діяльність здійснюється на основі інвестування, здійсненого зокрема недержавними підприємствами, господарськими товариствами.

У відповідності до ст. 6 Закону, відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 9 Закону, «основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключно компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності».

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»передбачено право інвестора володіти, користуватись і розпоряджатись об'єктами та результатами інвестицій...

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України (набуття права власності на новостворене майно), право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Тлумачення позивача умов Інвестиційного договору щодо наявності в ньому ознак договору купівлі-продажу є безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає, або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав (ч. 2 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Розділом 7 Інвестиційного договору сторонами визначені права , і зобов'язання Інвестора та Замовника по виконанню умов Інвестиційного договору.

Відчуження майна передбачає перехід права власності на нього від однієї до іншої особи.

Умови договору не передбачають перехід права власності на жоден об'єкт майна, що належить на праві власності чи знаходиться у користуванні Замовника до інвестора.

Відповідно до п.п. 2.3, 7.13 та 9.3 Договору передбачено виконання робіт щодо зносу будівлі, яка зазначена у технічній документації БТІ м. Києва, як літ „А" ( за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 8/26 у Солом'янському районі м. Києва)на виконання частини проекту, затвердженого наказом Голови Рахункової палати від 18.05.07. № 49 та будівництва Новозбудованого майна.

Аналіз норм, що містяться у договорі та чинного законодавства засвідчує, що зазначені дії охоплюються поняттям реконструкція

Жодних умов щодо відчуження Замовником Інвестору майна та/або майнових прав Інвестиційний договір не містить.

Право власності на новозбудоване майно, відповідно до умов інвестиційного договору та вимог Закону України «Про інвестиційну діяльність»та ст. 331 Цивільного кодексу України, набувається його первісним власником -Інвестором, в зв'язку з чим Замовник не може відчужувати це майно, оскільки не набуває права власності на нього.

Відповідно до положень ст. 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіїу.

Згідно ч. 1 ст. 415 Цивільного кодексу України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.

Продавцем права користування земельною ділянкою може бути лише власник земельної ділянки. Замовник не є власником земельної ділянки, вказаної у Інвестиційному договорі.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України, на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Якщо буквальне значення слів і понять, а танож загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (ч. З ст. 213 Цивільного кодексу України).

З'ясувавши зміст термінів, слів, речень, виявивши логічний зв'язок між положеннями розділів Інвестиційного договору та дослідивши юридичні засоби волевиявлення сторін, суд доходить висновку, що Інвестиційний договір № 199 від 23.11.07. ознак договору купівлі-продажу майна та/або майнових прав не містить.

Право власності на новозбудоване майно має набуватись Інвестором виключно в результаті його інвестиційної діяльності на умовах, передбачених інвестиційним договором № 199 від 23.11.07. та у відповідності з Законом України «Про інвестиційну діяльність»і ст. 331 Цивільного кодексу України.

Що стосується правової природи коштів, що перераховується за договором Інвестором Замовнику то слід зазначити наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність»інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються у об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Відповідно до розділу 2 Договору Інвестор за рахунок власних та/або залучених коштів та матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання тощо) здійснюють інвестування реконструкції Об'єкту інвестування за Новим проектом в межах сум інвестицій передбачених даним Договором.

Таким чином кошти перераховані Інвестором Замовнику є інвестиціями, що вкладаються у об'єкти інвестиційної діяльності, в результаті якої досягається відповідний соціальний ефект.

Це підтверджується висновком науково-правової експертизи, проведеної Інститутом держави та права ім.. В.М. Корецького НАН України (Висновок від 17.04.08.).

Пунктами 2.3, 2.4.3 та 7.2 Договору передбачено обов'язок Замовника направити Власнику земельної ділянки заяву про припинення права користування на користь інвестора та набуття інвестором права користування частиною земельної ділянки площею 0,38 га , яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 8/26 у Солом'янському районі м. Києва (кадастровий номер 69:014:19).

Статтею 142 Земельного кодексу визначено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється у т.ч. у разі добровільної відмови землекористувача за його заявою до власника земельної ділянки. Земельний кодекс України та інше законодавство не передбачають відмову від земельної ділянки на користь третіх осіб.

В той же час відсутність такої відмови позбавляє такі треті особи набути права користування конкретною земельною ділянкою за умови дотримання встановленої законом процедури.

Таким чином, умови договору фактично зобов'язують Замовника відмовитись від земельної ділянки щоб надати можливість Інвестору набути право користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста   Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс» задовольнити повністю.

2. Розтлумачити зміст інвестиційного договору № 199 укладеного 23.11.2007 року Рахунковою палатою України та товариством з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс»щодо наявності в інвестиційному договорі ознак договору купівлі-продажу майна (майнових прав) наступним чином:

Інвестиційний договір № 199 від 23.11.07. ознак договору купівлі-продажу майна та/або майнових прав не містить.

Право власності на новозбудоване майно має набуватись Інвестором виключно в результаті його інвестиційної діяльності на умовах, передбачених інвестиційним договором № 199 від 23.11.07. та у відповідності з Законом України «Про інвестиційну діяльність»і ст. 331 Цивільного кодексу України.

Кошти перераховані Інвестором Замовнику є інвестиціями, що вкладаються у об'єкти інвестиційної діяльності, в результаті якої досягається відповідний соціальний ефект.

Виконання робіт щодо зносу будівлі, яка зазначена у технічній документації БТІ м. Києва, як літ „А" ( за адресою: м. Київ, вул.Гетьмана, 8/26 у Солом'янському районі м. Києва)на виконання частини проекту, затвердженого наказом Голови Рахункової палати від 18.05.07. № 49 та будівництва Новозбудованого майна є реконструкцією.

Відмова Замовником від користування земельною ділянкою на користь Інвестора тлумачиться як обов'язок Замовника відмовитись від земельної ділянки для набуття Інвестором права користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку.

3.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                   Т.М. Ващенко