Рішення

від 03.11.2008 по справі 16/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "03" листопада 2008 р.Справа №  16/201

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/201

за позовом:  приватного підприємства "Титан-2005", с. Часлівці Ужгородського району Закарпатської області  

до відповідача: приватного підприємства "Буд-Експорт", м. Кіровоград     

про стягнення 143 258,53 грн.,

Представники:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав.

Приватне підприємство "Титан-2005" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Буд-Експорт" 141 780,91 грн., з яких 135 961,68 грн. - борг за поставлені по накладній № РН-0000016 від 24.04.2008 р. газові конвектори та              5 819,23 грн. - завдані збитки від сплати позивачем відсотків за кредитом банку "Львів".

Листом № 14 від 19.09.2008 р. позивач фактично збільшив розмір позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 143 937,59 грн., з яких                            135 961,68 грн. - борг за поставлені по накладній № РН-0000016 від 24.04.2008 р. газові конвектори та 7 975,91 грн. - завдані збитки від сплати позивачем відсотків за кредитом банку "Львів" (а.с. 32-34).

Позивач надісланою заявою № 2 від 08.10.2008 р. про підвищення суми відшкодування збитків фактично збільшив розмір позовних вимог, а саме просить стягнути з   приватного підприємства "Буд-Експорт" 146 166,48 грн., з яких 135 961,68 грн. - борг за поставлені по накладній № РН-0000016 від 24.04.2008 р. газові конвектори та 10 204,80 грн. - завдані збитки від сплати позивачем відсотків за кредитом банку "Львів" (а.с. 91, 92).

Враховуючи, що збільшення розміру позовних вимог є правом позивача передбачене ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає та розглядає позовні вимоги в редакції заяви № 2 від 08.10.2008 р.

Відповідач позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що обумовлена договором кількість товару позивачем поставлена в меншому обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2008 р. участі не брав, однак про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить підпис повноваженого представника приватного підприємства "Титан-2005" на повідомлені про наступне судове засідання у даній справі (а.с . 119).   

В судовому засіданні представник відповідача також участі не брав, оскільки ухвала господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2008 р. про відкладення розгляду даної справи повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті: "Возврат. Организация выбыла". Проте, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання виходячи з наступного.

Вище вказану ухвалу господарського суду надіслано судом на адресу відповідача, а саме: 25000, м. Кіровоград, просп. Правди, 8, корп. 1.

Згідно довідки Головного управління статистики в Кіровоградській області № 14-7209 від 09.09.2008 р. приватне підприємство "Буд-Експорт" зареєстроване за адресою: м. Кіровоград, просп. Правди, 8, корп. 1.

Таким чином, господарський суд вжив всіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, направляючи ухвалу про відкладення розгляду справи за місцем реєстрації відповідача.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридичні особи зобов'язанні подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

21.04.2008 р. між приватним підприємством "Титан-2005" (далі - Постачальник) та приватним підприємством "Буд-Експорт" (далі - Покупець) укладено договір поставки товару № 103/04-08 (далі - Договір, а.с. 13).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар (конвектори в асортименті згідно комерційної заявки, яка є невід'ємною частиною Договору), в кількості та за ціною, згідно умов даного Договору, а Покупець прийняти та оплатити його             (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2008 р., а у відношенні грошових розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 12.3. Договору).

Договір 21.04.2008 р. підписаний сторонами та скріплений круглими печатками підприємств.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України та Главою 29 Господарського кодексу України.

Так, згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно невід'ємної частини Договору, а саме комерційного замовлення від 17.04.2008 р. відповідач замовив у приватного підприємства "Титан-2005" конвектори (GF 35.11F, GF 35.11P, GF 8.50F, GF 8.50P) в загальній кількості 80 штук (а.с. 15).  

23.04.2008 р. приватним підприємством "Буд-Експорт" на ім'я Березовського Олександра Сергійовича видана довіреність серії НБИ № 733967 від 23.04.2008 р. для отримання товару (конвекторів у кількості 80 штук) від приватного підприємства "Титан-2005" за договором № 103/04-08 від 21.04.2008 від 21.04.2008 р. (а.с. 17).

Як вбачається з копії видаткової накладної № РН-0000016 від 24.04.2008 р. позивач передав відповідачу товар (конвектори GF 35.11F, GF 35.11P, GF 8.50F та GF 8.50P у загальній кількості 80 штук) на загальну суму 135 961,68 грн. Вказана видаткова накладна підписана представниками сторін та скріплена круглими печатками підприємств (а.с. 16).

Згідно п. 5.1. Договору Покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.2. Договору, оплата за товар здійснюється Покупцем протягом одного банківського дня з моменту отримання ним Товару згідно п.п. 2.2., 5.1.

Пунктом п. 2.2. Договору передбачено, що загальна кількість товару передбачена в Специфікації (а.с. 14), яка є невід'ємною частиною договору.  

За отриманий товар по видатковій накладній № РН-0000016 від 24.04.2008 р. відповідач не розрахувався, в зв'язку з чим позивач 28.05.2008 р. направив на адресу приватного підприємства "Буд-Експорт" вимогу № 1 з проханням розрахуватися за отриманий товар (а.с. 18, 19).

24.06.2008 р. відповідач направив на адресу позивача зустрічну претензію за № 75/06-08, відповідно до змісту якої приватне підприємство "Буд-Експорт" вважає вимогу позивача про сплату боргу за поставлений товар (конвектори в кількості 80 шт.) безпідставною, оскільки позивачем належним чином не виконані умови Договору, а саме Постачальник поставив продукцію в меншій кількості ніж, це обумовлено Договором (а.с. 20-22).

Зустрічна претензія відповідача не є комерційним замовленням в розумінні п. 1.2. Договору. Комерційних замовлень, крім замовлення від 17.04.2008 р. на поставку конвекторів у кількості 80 штук, відповідач позивачу не надсилав, довіреності на отримання товару по договору поставки № 103-04-08 від 21.04.2008 р. в кількості передбаченої у Специфікації не видавав.

Таким чином, у позивача були відсутні підстави для поставки відповідачу конвекторів у кількості 200 штук, як це зазначено у Специфікації (а.с. 14), оскільки: по-перше, у комерційному замовлені відповідач визначив кількість конвекторів, що необхідно поставити - 80 штук, на іншу кількість конвекторів відповідачем комерційних замовлень не направлено; по-друге, видана відповідачем довіреність на отримання конвекторів в кількості 80 штук, довіреність на отримання відповідачем іншої кількості конвекторів не видавалась.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання  - відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до  ст. ст. 525, 526 Цивільного  кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

Порушуючи вимоги ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та              ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач фактично отримав на підставі Договору товар, однак сплатити вартість отриманого товару відмовився.

З урахуванням наведених обставин та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем боргу в сумі 135 961,68 грн., господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу за поставлений товар обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача щодо недопоставки позивачем товару спростовуються виписаними самим відповідачем комерційним замовленням від 17.04.2008 р. та довіреністю від 24.04.2008 р., згідно яких кількість конвекторів, які відповідач мав отримати за договором поставки визначена ним в кількості 80 штук, яка фактично і була поставлена позивачем.

Що ж стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача завданих збитків від сплати позивачем відсотків за кредитом банку "Львів" у сумі                      10 204,80 грн., то вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

В цій частині позовні вимоги мотивовані тим, що для оплати закуплених у фірми "FEG Konvektorgyarto Zrt" газових конвекторів позивач уклав з банком "Львів" кредитний договір № 31 від 14.03.2008 р. на суму 500 000,00 грн., за яким щомісячно сплачує відсотки за користування кредитними грошима. Відсутність оплати поставлених конвекторів з боку відповідача наносить відповідачу збитки від сплати відсотків в частині пропорційній сумі існуючого боргу.

Згідно п. 1.1. кредитного договору № 31 від 18.03.2008 р. (далі - Кредитний договір, а.с. 54-58) ЗАТ АКБ "Львів" відкриває позивачу відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 500 000,00 грн. За умовами Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки по кредиту.

Пунктом 3.2.10 Кредитного договору зроблено застереження щодо не укладення позивачем, як позичальником договори, які б могли негативно вплинути на фінансовий стан або його підприємницьку діяльність.

Кредитний договір укладено до Договору поставки. Отже, укладаючи Договір поставки позивач діяв за своєю волею, на власний ризик.    

Таким чином, зобов'язання позивача за Кредитним договором ніяким чином не пов'язані з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно пп. "а" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року за розгляд позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити державне мито в розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Загальна ціна поданого позивачем позову в редакції заяви № 2 від 08.10.08 р. становить 146 166,48 грн.

Таким чином, позивач мав сплати державне мито в розмірі 1 461,66 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 148 від 27.08.2008 р. позивачем сплачено державне мито в розмірі 1 431,40 грн. (а.с. 7).

З огляду на зміст ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

За викладених обставин, з позивача необхідно стягнути державне мито в розмірі 30,26 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 46, ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, пп. "а" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", господарський суд, -

                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Буд-Експорт" (25031, м. Кіровоград, просп. Правди, 8, корп. 1; ідентифікаційний код 35192909) на користь приватного підприємства "Титан-2005" (89435, Ужгородський район, с. Часлівці, вул. Тиха, 10; ідентифікаційний код 33463934) заборгованість в сумі 135 961, 68 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 359,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109,76 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Титан-2005" (89435, Ужгородський район, с. Часлівці, вул. Тиха, 10; ідентифікаційний код 33463934) у доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, ідентифікаційний код 24145329, код бюджетної класифікації: 22090200 "Державне мито, не віднесене до інших категорій" ) державне мито в розмірі 30,26 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України

Суддя   Л. С. Коротченко