Постанова

від 18.04.2012 по справі 31/368

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 31/368

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р. та

постанову Київського апеляційного господарського суду

від 13.03.2012 р.

у справі № 31/368 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвер лтд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА"

про стягнення 94 018,04 грн.

за участю представників:

ТОВ "Дайвер лтд" -Дем'янюк Г.В.;

ТОВ "ЄвроСПА" -Ліщина І.О.;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвер лтд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА" 94 018,04 грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду № 48-А від 30.10.2008 р. в частині повної оплати виконаних робіт (а.с.2-4, 44).

Відповідач у справі - ТОВ "ЄвроСПА" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на неякісне виконання позивачем обумовлених договором робіт. При цьому, відповідач вважає підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт за лютий 2009 року таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки на ньому не міститься дата підписання (а.с.69).

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р. позов задоволено повністю (а.с.79-82).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач частково не оплатив виконані та прийняті роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у розмірі 94 018,04 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р. залишено без змін (а.с.101-103).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "ЄвроСПА" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (а.с.106-110).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

30.10.2008 р. між сторонами у справі укладено договір підряду № 48-А, згідно умов якого позивач приймає на себе зобов'язання виконати передбачені договором роботи по влаштуванню полімерних покриттів різних типів із використанням полімерного матеріалу "Коутекс" з попереднім ремонтом основи, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами договору передбачено, що кінцевий розрахунок за виконані робіт проводиться відповідачем на підставі наданих підрядником актів виконаних робіт форми КБ-2в протягом 3 банківських днів з дня їх підписання (п.7.3.1.).

Судами встановлено, що позивачем виконані роботи у лютому 2009 року вартістю 254 418,04 грн., які здані ним та прийняті відповідачем без зауважень, про що підписано акт прийому виконаних підрядних робіт та довідку про вартість виконаних робіт. Між тим, відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково, сплативши 160 400,00 грн.

Оскільки судами встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт у визначений строк, допустивши заборгованість у розмірі 94 018,04 грн., ними зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у вказаному розмірі.

Не приймаються до уваги твердження відповідача про наявність недоліків у виконаних позивачем роботах, що є підставою для звільнення від їх оплати.

Так, згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судами встановлено, що виконані позивачем роботи прийняті відповідачем без зауважень, про що підписано відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт, отже, враховуючи положення ст. 853 ЦК України, відповідач втратив право посилатися на наявність недоліків у виконаних роботах.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р., якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р. у справі № 31/368 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄвроСПА" -без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.