Рішення

від 24.06.2008 по справі 41/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  41/7

24.06.08

За позовом    Відкритого акціонерного товариства  “Львівський холодокомбінат”

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю “Цун-дон центр”

про                     стягнення  46179,19  грн. та розірвання Договору № 04/07/07-М від 04.07.2007

                                                                                                                       Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача:            не з»явились;

від відповідача:       не з»явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Львівський холодокомбінат” звернулося з позовом в Господарський суд м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цун-дон центр” про стягнення 46179,19 грн. заборгованості за договором поставки продукції № 04/07/07-М від 04.07.2007 та розірвання Договору № 04/07/07-М від 04.07.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у встановлені Договором № 04/07/07-М від 04.07.2007 строки не оплатив поставлену продукцію, заборгувавши позивачу 43 542, 72 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 35 087, 98 грн. –боргу з урахуванням індексу інфляції, 8 572, 71 грн. –штрафу, 1 841, 80 грн. –боргу за надані транспортні послуги з урахуванням індексу інфляції, 676, 70 грн. –3% річних,  а також понесені ним по справі судові витрати - 461, 79 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Крім того позивач, керуючись ст. 651 ЦК України,  просить суд розірвати Договір № 04/07/07-М від 04.07.2007, оскільки тривале прострочення в оплаті за продукцію є істотним порушенням умов Договору з боку відповідача.   

Ухвалою від 12.05.2008 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.05.2008.

27.05.2008 представник відповідача у судове засідання  не з'явився, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.06.2008.

10.06.2008 розгляд справи було відкладено на 24.06.2008 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

24.06.2008 представник відповідача та позивача в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача, який був присутнім в минулих судових засіданнях, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір на поставку продукції ТМ «Лімо»(морозива) №04/07/07-М, згідно умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію належної якості на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 52688,83 грн., що підтверджується товаро транспортними накладними: №189576 від 18.07.2007 року на загальну суму 39242,36 грн.; № 189578 від 18.07.2008 р. на загальну суму 4357,99 грн.; № 189595 від 18.07.2008 р. на загальну суму 9088,48 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору розрахунки за Договором здійснюються на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання товару відповідачем. Таким чином останнім днем оплати товару було 18 серпня 2007 року.

30 жовтня 2008 року відповідач частково повернув продукцію, у зв'язку із неможливістю її оплати, на загальну суму 24113,10 грн. згідно накладної на повернення №7 від 29.10.2008 року.

Однак, станом на сьогоднішній день решта отриманої продукції на загальну суму 28575,73 грн. не оплачено.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Таким чином, на день розгляду справи основний борг відповідача у розмірі 28575,73 грн. документально підтверджений, а тому  визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідач припустився прострочення платежу, тому на підставі вимог п. 6.4 Договору позивач просить стягнути з відповідача тридцяти відсотковий штраф від суми заборгованості в розмірі 8 572, 71 грн.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що якщо строк заборгованості складає більше ніж 60 днів, то покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) штраф у розмірі 30 відсотків від суми неоплаченої продукції.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача штраф в розмірі 8 572, 71 грн.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд вважає, що з відповідача підлягає до стягнення 3 % річних за період з 18.08.2007 по 31.03.2008 в межах розрахунку позивача в сумі 530, 80 грн. та інфляційних втрат з вересня 2007 по березень 2008 в сумі 5 820, 88 грн.   

Керуючись п. 1-2 Додатку №3 до Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 841, 80 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 проценти річних в сумі 33,75 грн. за надані транспортні послуги по маршруту Львів - Київ, який обґрунтовує Актом здачі –приймання робіт № 304/07 від 18.07.2007 з якого вбачається, що позивач надав відповідачу транспортні послуги вартість яких становить 1 500, 00 грн.

Зважаючи на той факт, що Додаток №3 до Договору сторонами укладено не було, заявлена до стягнення сума боргу за надані транспортні послуги, нарахування індексу інфляції та 3% річних на вказану суму з посиланням на Договір є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з того, що тривале прострочення відповідачем оплати за продукцію є істотним порушенням умов Договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору № 04/07/07-М від 04.07.2007 підлягають задоволенню.   

Разом з цим, суд вважає, що позивачем не доплачено державне мито, яке слід достягнути в доход Державного бюджету України одночасно з винесенням даного рішення.

Відповідно до пп. а, б п. 2 ст. 3 Декрету КМ України «Про державне мито», розмір державного мита із заяв майнового характеру  складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, а з позовних заяв немайнового характеру мито сплачується у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з позовної заяви, вона містить дві позовні вимоги - стягнути кошти в сумі 46179,19 грн. та розірвати Договір, мито ж сплачене тільки за майнову вимогу в сумі 461,79 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що з позивача слід достягнути в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 85 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Цун - дон центр” (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-а, кв. 81, код ЄДРПОУ 35011750) на користь Відкритого акціонерного товариства  “Львівський холодокомбінат” (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2,  код  ЄДРПОУ 01553706) –28 575 (двадцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 73 коп. - боргу, 8 572 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 71 коп. –штрафу, 530 (п'ятсот тридцять) грн. 80 коп. –3% річних, 5 820 (п'ять тисяч вісімсот двадцять) грн. 88 коп. –індексу інфляції,  179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 19 коп. - державного мита, 111 (сто одинадцять) грн. 14 коп.  - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.Розірвати договір № 04/07/07-М від 04.07.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Цун - дон центр” (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-а, кв. 81, код ЄДРПОУ 35011750) та Відкритим акціонерним товариством “Львівський холодокомбінат” (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2,  код  ЄДРПОУ 01553706).

4.  В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  “Львівський холодокомбінат” (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2,  код  ЄДРПОУ 01553706) в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п»ять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                        Спичак О.М.