Постанова

від 18.04.2012 по справі 10/28/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 10/28/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "Кредитпромбанк" на рішення господарського суду Вінницької області від 27.12.11 р.

у справі № 10/28/2011/5003 (суддя Нешик О.С. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромир"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Удич-Цукор"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Удицький цукровий завод"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Агроінвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача - ПАТ "Кредитпромбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

Теплицька районна державна адміністрація Вінницької області

Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області

публічне акціонерне товариство по газапостачанню та газифікації "Вінницягаз"

про визнання права власності на газопровід високого тиску та два газорозподільні пункти

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2,представника,довіреність в справі

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2-не з"явився

відповідача 3 -не з"явився

третьої особи 1 ОСОБА_3,представника, довіреність в справі

третьої особи 2-не з"явився

третьої особи 3-не з"явився

третьої особи 4-не з"явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності судді Гудак А.В. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію у складі: головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Сініцина Л.М.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 02 квітня 2012 року відповідно до затверджених складів колегій внесені зміни до складу колегії і визначено колегію у складі: головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2012 року у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності судді Сініциної Л.М. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію у складі: головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Огороднік К.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27 грудня 2011 року у справі № 10/28/2011/5003 (суддя Нешик О.С.) відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агромир" ( м.Вінниця) до товариства з обмеженою відповідальністю "Удич-цукор" ( с.Удич Теплицького району Вінницької області) , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Удицький цукровий завод" (с.Удич Теплицького району Вінницької області ) та товариства з обмеженою відповідальністю « ТД» Агроінвест» (м.Сімферополь), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ "Кредитпромбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Теплицька районна державна адміністрація Вінницької області, Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (м.Вінниця ) про визнання права власності на газопровід високого тиску, довжиною 17,21 км. та два газорозподільних пункти, що розташовані по трасі Теплик-Удич Теплицького району Вінницької області.

Ухвалюючи рішення у даній справі ,суд першої інстанції прийняв до уваги висновки апеляційної та касаційної інстанції, викладені у судових актах по справі № 10/25-09 , та з огляду на положення ст. 11,316,317,319,327 Цивільного кодексу України - дійшов висновку, що заявлений товариством з обмеженою відповідальністю "Агромир" позов про визнання права власності на газопровід високого тиску, довжиною 17,21 км. та два газорозподільних пункти, що розташовані по трасі Теплик-Удич Теплицького району Вінницької області не підлягає задоволенню, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження наявності у нього відповідного права.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" подано апеляційну скаргу, якою вважають оскаржуване рішення незаконним.

Вказує, що місцевий господарський суд помилково застосовувавши приписи ст. 35 ГПК України , не звернув уваги, що позивач не був стороною по справі № 10/25-09,судові акти у цій справі приймались без урахування його доводів та доказів, які мають суттєве значення,а саме,суд не врахував :

-протоколи засідань комітету кредиторів та пояснення його членів у справі № 10/25-09 про банкрутство ТОВ «Агрофірма «Удицький цукровий завод» про реалізацію спірного газопроводу у складі цілісного майнового комплексу підприємства-боржника;

-пояснення суб»єкта оціночної діяльності про те, що до складу майнового комплексу, який оцінювався перед продажем, входить і спірний газопровід;

-пояснення торгівельної організації щодо технічної помилки, внаслідок якої спірний газопровід не був включений до складу проданих об»єктів;

-докази того, що ТОВ «Удич-цукор» ,прибавши цілісний майновий комплекс, повністю розрахувалося за придбане майно;

- докази того, що апелянт, як іпотекодержатель майнового комплексу, надавав дозвіл на його реалізацію без жодних виключень ( тобто і на продаж спірного газопроводу);

-умови конкурсу по реалізації цілісного майнового комплексу щодо обов»язку покупця на створення робочих місць по експлуатації спірного газопроводу;

- судові акти у справі № 3/203-03 господарського суду Вінницької області про визнання недійсним договору застави ( в частині передачі в заставу спірного газопроводу), в ході яких з»ясовано, що даний газопровід входив до складу цілісного майнового комплексу та на нього поширювалося право застави.

Звертає увагу, що судом першої інстанції прийнято до уваги лише доводи відповідача, які не обґрунтовані доказами наявності у нього права власності на спірне майно на момент подачі позову.

Просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову ТОВ «Агромир».

Письмовим відзивом на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Агромир» погоджується з доводами апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" та вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ТОВ "Агромир" являється добросовісним набувачем газопроводу, оскільки набуло його за відплатним договором купівлі-продажу від 27 березня 2007 року № 1-27/03 та актом прийому-передачі майна від 27 березня 2007 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Удич-цукор», та провело за нього відповідні розрахунки. Продавцем газопроводу було ТОВ «Удич-цукор», право власності якого підтверджувалось на момент продажу договором купівлі-продажу майнового комплексу за конкурсом від 12.01.2005 року. В подальшому, спірний газопровід було передано в заставу ПАТ "Кредитпромбанк" за договором застави № 22/83/301/07-ЗЛТ від 18.12.2007 року, про що внесено запис про обтяження заставного майна до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, в якому власником майна значиться саме ТОВ "Агромир". Однак, місцевий господарський суд дані обставини залишив поза своєю увагою.

Вказує на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що газопровід не був власністю ТОВ "Удич-цукор" на момент укладення договору купівлі -продажу від 27.03.2007 року з огляду на те, що судові акти у справі №10/25-09 не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи, оскільки спір вирішувався між іншими сторонами (позов ТОВ "Удич-цукор" до ТОВ "Агрофірма "Удицький цукровий завод") та обставини, встановлені у цих рішеннях, підлягають доведенню та не можуть бути визнані безспірними доказами на підставі ч.2 ст.35 ГПК України .

Просить задовольнити апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк".

Письмовим поясненням від 17.02.2011 року Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція у Вінницькій області вважає рішення місцевого господарського суду у даній справі ухваленим у повній відповідності із нормами матеріального та процесуального права та з повним з»ясуванням усіх обставин справи.

Під час апеляційного перегляду справи представник ПАТ "Кредитпромбанк" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені. Просив рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову ТзОВ " Агромир" .

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Агромир» у судовому засіданні вказував на обґрунтованість апеляційної скарги ПАТ "Кредитпромбанк" та просив її задоволити у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Удич-цукор",Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Удицький цукровий завод", Товариство з обмеженою відповідальністю « ТД» Агроінвест», Теплицька районна державна адміністрація Вінницької області, Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися заздалегідь та належним чином, про що вказують повідомлення відділень поштового зв»язку про вручення ухвал Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року про відкладення розгляду справи на 18.04.2012 року (т.5, а.с.88-92) . Також, відповідачі та треті особи (окрім Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області), не висловили своєї позиції щодо доводів апеляційної скарги ПАТ "Кредитпромбанк".

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників товариств з обмеженою відповідальністю "Удич-цукор", "Агрофірма "Удицький цукровий завод", « ТД» Агроінвест» , Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області, Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників апелянта та ТзОВ «Агромир» , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, 01 березня 2001 року між ТОВ АФ «Удицький цукровий завод» та закритим акціонерним товариством «Ободівка-газ» укладено договір, за умовами якого ЗАТ «Ободівка-газ» взяло на себе зобов»язання збудувати газопровід високого тиску до села Удич , газопровід до ТЕЦ та газопостачання ТЕЦ ( т.2, а.с. 46-49).

Розпорядженням голови Теплицької районної державної адміністрації № 225 від 02 жовтня 2001 року у зв»язку із завершенням будівництва газопроводу «Росоша - Удич» та робіт із завершення переобладнання ТЕЦ Удицького цукрового заводу призначено технічну комісію (т.2, а.с.84). До складу технічної комісії, серед інших осіб , входив і генеральний директор ТОВ Агрофірма «Удицький цукровий завод» Романюк В.І.

Актами державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об»єкта до експлуатації від 02.10.2001 року встановлено, що газопроводи Теплик- Росоша довжиною 11,45 км. та Росоша-Удич довжиною 5,767 км. відповідають будівельним нормам та підлягають введенню в експлуатацію ( т.2, а.с.86-89).

Розпорядженням голови Теплицької районної державної адміністрації № 230 від 03 жовтня 2001 року затверджено акти державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію газопроводу Теплик-Росоша-Удич у повному обсязі ( т.2, а.с.85).

Як вбачається із додатку до свідоцтва про право власності на майновий комплекс № 20 та свідоцтва про право власності № 42, що видані виконавчим комітетом Удицької сільської ради ,ТОВ Агрофірма «Удицький цукровий завод» станом на 2002 рік являлася власником газопроводу Росоша-Удич ( пункт 4 розділу «Споруди» додатку до свідоцтва на право власності) та газопроводу Теплик - Росоша ( т.1, а.с. 164-165).

Згідно свідоцтва про право власності від 07 квітня 2003 року ТОВ Агрофірма «Удицький цукровий завод» являлась власником цілісного майнового комплексу, який складається із об»єктів, перелік яких зазначено у додатку до свідоцтва на право власності. Так, пункт 92 цього додатку містить мітить об»єкт - «Газифікація ТЕЦ, рік вводу в експлуатацію - 2001 , інв. № 3-031» ( т.2, а.с. 123).

За таких обставин колегія суддів вважає, що предметом спору у даній справі є право власності на газопровід високого тиску довжиною 17,21 км. з розподільчими пунктами Теплик-Росоша-Удич та який збудований за замовленням ТОВ АФ «Удицький цукровий завод».

29.05.2003 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 10/143-03 про банкрутство ТОВ Агрофірма «Удицький цукровий завод» та 07 червня 2007 року затверджено реєстр вимог кредиторів підприємства-боржника.

Постановою господарського суду Вінницької області від 05.10.2004р. у справі №10/143-03 боржника - ТОВ Агрофірму "Удицький цукровий завод" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого - ліквідатора Болховітіна В.М.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ Агрофірми "Удицький цукровий завод" від 17.12.2004р., кредитори дійшли до висновку щодо необхідності реалізації майнового комплексу ТОВ Агрофірми "Удицький цукровий завод" шляхом проведення конкурсу, залучивши організатором проведення конкурсу Вінницьку філію Державної госпрозрахункової установи "Агенство з питань банкрутства".

Згідно з протоколом засідання комітету кредиторів ТОВ Агрофірми "Удицький цукровий завод" кредитори погодили ціну майнового комплексу ТОВ Агрофірми "Удицький цукровий завод" в розмірі 4000000,00 грн. за умовами, визначеними конкурсною пропозицією, а також вирішили надати повноваження арбітражному керуючому Болховітіну В.М. провести дії, пов'язані з переоформленням права власності на майновий комплекс.

Відповідно до протоколу №1 від 30.12.2004р. проведення конкурсу, організатором якого виступила Вінницька філія Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства", переможцем конкурсу з реалізації цілісного майнового комплексу ТОВ Агрофірми "Удицький цукровий завод" визнано покупця - ТОВ "Удич-Цукор".

12.01.2005р. між Вінницькою філією Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Удицький цукровий завод" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Удич-Цукор" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу за конкурсом.

Вказаний договір купівлі-продажу не було посвідчено нотаріально. Проте, ТОВ "Удич-Цукор" звертався до Третейського суду при Вінницькій торгово-промисловій палаті з позовом про визнання договору дійсним. Рішенням Третейського суду заявлений позов задоволено та визнано дійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу за конкурсом від 12.01.2005р., відповідно до якого відчужується майновий комплекс ТОВ Агрофірми "Удицький цукровий завод" .

В подальшому, 27 березня 2007 року між позивачем та ТОВ "Удич - цукор" було укладено договір купівлі-продажу № 1-27/03, за умовами розділу 1 якого ТОВ «Удич-цукор» передає у власність позивачу газопровід високого тиску та два ГРП ,розташовані на трасі Теплик-Удич та який належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу за конкурсом від 12 січня 2005 року. Розділом 2 цього договору сторони погодили ціну продажу у розмірі 2855000 гривень . Як вбачається із розділу 3 договору купівлі-продажу №1-27/03 , дане майно передається продавцем у власність покупця на умовах взаємозаліку,а право власності на майно покупець набуває з моменту підписання даного договору та акту приймання-передачі ( т.1, а.с.21,22).

На виконання умов договору 27 березня 2007 року ТОВ «Удич-цукор» передало, а ТзОВ «Агромир» прийняло означений газопровід та два ГРП, про що складено акт прийому - передачі (т.1, а.с.23).

24 квітня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТзОВ «Агромир» укладено договір поруки № 22/01/П01/07-ПЛТ, за умовами якого ТзОВ «Агромир» взяло на себе обов»язок солідарно відповідати перед банком за зобов»язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Удич-цукор» за кредитним договором № 22/54/06-КЛТ від 14 вересня 2006 року ( т.3, а.с.1-2). Як вбачається із наявних у справі платіжних доручень та виписок із особового рахунку ТОВ «Удич-цукор» ( т.3, а.с. 107-149, т.4, а.с. 1-29) товариство з обмеженою відповідальністю «Агромир» виконувало свої зобов»язання за договором поруки від 24.04.2007 року, здійснюючи погашення заборгованості по зобов»язаннях ТОВ «Удич-цукор».

За таких обставин колегія суддів вважає, що погашення заборгованості позивачем за зобов»язаннями ТОВ «Удич-цукор» у повній мірі кореспондується із положеннями розділу договору купівлі-продажу №1-27/03 щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю «Агромир» газопроводу на умовах взаємозаліку. Тобто, позивачем отримано спірний газопровід за відплатним договором.

Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств» від 03 жовтня 2007 року визнано договір купівлі-продажу №1-27/03 від 27.03.2007 року дійсним та визнано право власності на газопровід високого тиску та два ГРП, що розташовані по трасі Теплик-Удич за товариством з обмеженою відповідальністю «Агромир» ( т.1, а.с.24-26).

В подальшому, газопровід високого тиску, що знаходиться за адресою : Вінницька область, Теплицький район по трасі Теплич-Удич та ГРП у кількості 2 одиниць товариством з обмеженою відповідальністю «Агромир» передано у заставу ВАТ «Кредитпромбанк» на підставі договору застави № 22/83/301/07-ЗЛТ від 18.12.2007 року про що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна міститься запис за № 6292471 ( т.1, а.с.27-49).

Матеріали справи не містять будь-яких доказів існування обставин, що унеможливлювали укладення між позивачем та ТОВ «Удич-цукор» договору купівлі-продажу газопроводу високого тиску та два ГРП ,розташованих на трасі Теплик-Удич на час його підписання.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 12.05.2009 року у справі № 10/25-09 задоволено позов ТзОВ «Удич -Цукор» до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Удицький цукровий завод» про виконання умов договору купівлі-продажу від 12.01.2005 року та зобов»язано ТзОВ Агрофірму «Удицький цукровий завод» виконати умови договору купівлі-продажу від 12.01.2005 року шляхом внесення до додатку № 1 акту прийому-передачі від 24.01.2005 року газопроводу Теплик-Удич, діаметром 219 мм., L 15 км.2001 року.

Однак, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.09.2009 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2010 року по справі №10/25-09 рішення суду першої інстанції у даній справі скасовано та прийнято рішення про відмову у даному позові.

При цьому, апеляційний господарський суд у постанові від 24.09.2010 року зазначив, що позивачем не доведено той факт, що газопровід Теплик-Удич , діаметром 219 мм., L 15 км.2001 року був реалізований в складі майнового комплексу, відповідно до договору купівлі-продажу та у зв»язку з цим мав бути переданий ТОВ «Удич-Цукор». При цьому колегія суддів вказала, що обраний позивачем спосіб захисту права шляхом внесення змін до акту прийому -передачі не може захистити порушене право особи.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вважав встановленими факти, викладені у постановах апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді справи № 10/25-09.

Однак, як зазначає Пленум Вищого господарського суду України у пункті 2.6 постанови № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто лише встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Між тим, склад осіб, які брали участь у справі № 10/25-09 не є тотожним складу осіб, які беруть участь у даній справі.

На вказані обставини місцевий господарський суд уваги не звернув та помилково вважав такими, що не потребують доказування факти, встановлені судовими інстанція під час розгляду справи № 10/25-09. Також, місцевий господарський суд залишив поза увагою і ту обставину, що апеляційним господарським судом у постанові від 24.09.2010 року встановлювалися лише обставини щодо передачі ТОВ «Удич-цукор» газопровід Теплик-Удич , діаметром 219 мм., L 15 км.2001 року, тоді як предметом спору у даній справі являється газопровід високого тиску довжиною 17,21 км. з розподільчими пунктами Теплик-Росоша-Удич.

У пункті 4 постанови № 6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення» Пленум Вищого господарського суду України вказує, що рішення може ґрунтуватися лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жоден доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правові обґрунтування і ті доведені фактичні обставини , з огляду на які ці доводи не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення , є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Однак, суд першої інстанції, всупереч наведеним нормам процесуального закону, не оцінив наявні у справі докази у їх сукупності, неповно з»ясував обставини справи та зробив висновки, що не відповідають обставинам справи.

На підставі п.1,3 ч.1 ст.104 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з положеннями ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За приписами ст.655 ЦК України ,за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов"зується передати майно у власність другій стороні,а покупець приймає або зобов"зується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах,що не заборонені законом,зокрема,із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна,якщо інше не встановлено договром або законом.

Стаття 15 Цивільного кодексу України наголошує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення ст.16 даного Кодексу визначають в якості способу захисту цивільних прав та інтересів визнання права.

Підтвердження в суді права власності або іншого речового права на майно, що складає предмет спору, здійснюється за допомогою спростування у суді установлених фактів або шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншому речовому праві.

При цьому, вирішуючи спір по суті, необхідно встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, а також яким чином особа, до якої позивачем пред'явлено позов, порушує права останнього.

Листом № 430/11 від 11 квітня 2011 року позивач звернувся до ТОВ «Удич-цукор» з проханням надати технічну документацію на газопровід високого тиску та два ГРП на трасі Теплик-Удич.

ТзОВ «Удич-цукор» листом від 10.05.2011 року заперечило відчуження позивачу та його право власності означеного газопроводу.

Тобто, право власності позивача на газопровід високого тиску та два газорозподільних пункти заперечується відповідачем - ТОВ "Удич - цукор".

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин ,враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає,що право власності на спірні об'єкти товариством з обмеженою відповідальністю «Агромир» підтверджено матеріалами справи та відповідачами не спростовано у встановленому законом порядку.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що відповідачами зроблено не було.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги, а тому приймає нове рішення у даній справі ,яким визнає за товариством з обмеженою відповідальністю «Агромир» право власності на газопровід високого тиску довжиною 17,21 км. та два газорозподільних пункти, що розташовані по тарсі Теплик-Удич, Теплицького району Вінницької області.

Відповідно до ч.2,3,5 ст. 49 ГПК України витрати на державне мито (судовий збір) та інформаційно технічне забезпечення підлягають до стягнення з відповідачів на користь позивача ТзОВ " Агромир" порівну.

Крім того,відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає до стягнення з відповідачів на користь апелянта ПАТ " Кредитпромбанк" порівну .

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,п.1,3 ч.1 ст. 104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ " Кредитпромбанк" задоволити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 27 грудня 2011 року у справі № 10/28/2011/5003 скасувати.

Прийняти нове.

Позов задоволити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю " Агромир" (м.Вінниця,вул.Визволення ,2,код 32976936) право власності на газопровід високого тиску,довжиною 17,21 км. та два газорозподільчі пункти, що розташовані на трасі Теплик-Удич Теплицького району Вінницької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Удич-Цукор"( 23800,Вінницька область, Теплицький район,с.Удич,вул.Заводська,буд.1,код 33048903, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Удицький цукровий завод"( 23800,Вінницька область, Теплицький район,с.Удич,вул.Заводська,буд.1, код 30555503) та Товариства з обмеженою відповідальністю ТД " Агронвест" ( 95013,м.Сімферопіль,вул.Севастопільська,буд, 39) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Агромир" (м.Вінниця,вул.Визволення ,2,код 32976936) з кожного по 8500 грн. )(вісім тисяч п"ятсот грн.)державного мита ( судового збору) та по 78,67 грн. (сімдесят вісім грн. 67 коп. ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Удич-Цукор"( 23800,Вінницька область, Теплицький район,с.Удич,вул.Заводська,буд.1,код 33048903, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Удицький цукровий завод"( 23800,Вінницька область, Теплицький район,с.Удич,вул.Заводська,буд.1, код 30555503) та Товариства з обмеженою відповідальністю ТД " Агронвест" ( 95013,м.Сімферопіль,вул.Севастопільська ,буд, 39) на користь Публічного акціонерного товариства " Кредитпромбанк" (01014,м.Київ,бульвар Дружби народів,38,код 21666051) з кожного по 9616,67 грн.(дев"ять тисяч шістсот шістнадцять грн. 67 коп.) судового збору за подачу апеляційної скарги.

Господарському суду Вінницької області на виконання означеної постанови видати накази.

Справу повернути до господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Огороднік К.М.