Рішення

від 04.07.2008 по справі 32/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/294

04.07.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-англійського підприємства з іноземними інвестиціями «Стоїк»Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»

Провизнання права власності та зобов'язання звільнити приміщення

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін: Від позивача              Кураков К.А. –предст.,Від відповідача-1      не з'явилися,Від відповідача-2      Пузир А.М. –предст.,

Обставини  справи:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів та просить визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»на майновий комплекс автозаправної станції, який знаходиться по вул. Старонаводницька, 59 у Печерському районі м. Києва та складається з приміщення літ. «А»площею 39,3 кв.м та навісу літ. «Б»площею 128,4 кв.м; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями «Стоїк»звільнити займане ним приміщення майнового комплексу автозаправної станції, яке знаходиться по вул. Старонаводницькій, 59 у Печерському районі м. Києва; зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»здійснити реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»на приміщення автозаправної станції площею 39,3 кв.м, яке знаходиться по вул. Старонаводницькій, 59 у Печерському районі м. Києва.

Відповідач-1 надав письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоїк»позов визнало та просило розглядати справу без присутності його представника.

Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»позов не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи, що позивач для проведення реєстрації права власності на зазначений об'єкт до відповідача-2 не звертався, правовстановлюючих документів не надавав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва  -

ВСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»(надалі –ТОВ «Київ Нафта») було надано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва дозвіл № 0995-Пч/Ш від 17.05.2004 на виконання будівельних робіт з будівництва автозаправної станції за адресою: вул. Старонаводницька на перетині вулиць Січневого повстання та Старонаводницької у Печерському районі м. Києва. Дозвіл було надано відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за № 0559 від 23.01.2002. Строк дії дозволу (з урахуванням продовжень) –до 30.12.2007.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ           № 048007, виданого 19.07.2007 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 02-8-00144, власником земельної ділянки площею 0,0617 га на перетині вулиць Старонаводницької та Січневого повстання у Печерському районі м. Києва є Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євро дім». Цільове призначення (використання) земельної ділянки –будівництво, обслуговування та експлуатація автозаправної станції. Згідно із договором оренди земельної ділянки, укладеним 25.10.2007 між вищевказаним власником земельної ділянки (як орендодавцем) та ТОВ «Київ Нафта»(як орендарем), земельну ділянку було передано орендарю у строкове платне користування на невизначений строк, із цільовим призначенням: будівництво, обслуговування та експлуатація автозаправної станції.

Як передбачено статтею 1021 Земельного кодексу України та статтею 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі, зокрема, договору.

Згідно з Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 21.12.2007, зареєстрованого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за № 066 від 02.04.2008 та затвердженого розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації за № 383 від 02.04.2008, об'єкт –автозаправна станція по вул. Старонаводницька, 59 у Печерському районі м. Києва (на перетині вулиць Старонаводницької і вулиці Січневого повстання у м. Києві) прийнято в експлуатацію. Замовник будівництва та особа, яка затвердила проектну документацію –ТОВ «Київ Нафта».

Відповідно до п. 8 вказаного акту на об'єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією, змонтоване і випробуване обладнання, проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, створені безпечні умови для праці виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм. Будь-які зауваження у державної комісії відсутні.   

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів є підтвердженням державними   приймальними   комісіями готовності   до   експлуатації   об'єктів   нового   будівництва,  реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд,  транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення  відповідно  до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 728 від 02.06.2008 закінченому будівництвом об'єкту «Автозаправна станція», розташованому на перетині вулиць Старонаводницька та Січневого повстання у Печерському районі м. Києва присвоєно поштову адресу: вул. Старонаводницька, 59.

Відповідно до технічного паспорту, складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (інвентаризаційна справа № 25414/69434), об'єкт нерухомого майна автозаправна станція по вул. Старонаводницька, 59 в м. Києві складається з приміщення літера «А»загальною площею 39,3 кв.м.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що об'єкт нерухомого майна по вул. Старонаводницька, 59 в м. Києві збудовано на замовлення ТОВ «Київ Нафта»та відповідно до затвердженої нею проектною документацією; на земельній ділянці, що була у відповідності до чинного законодавства надана  позивачеві в користування (оренду) для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції; будівництво проведено з належними дозволом і затвердженими проектами та у відповідності до будівельних норм і правил; об'єкт прийнято компетентною державною комісією в експлуатацію як закінчений будівництвом об'єкт.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про виникнення у нього права власності на майновий комплекс автозаправної станції, який знаходиться по вул. Старонаводницька, 59 в м. Києві щодо приміщення літера «А»загальною площею 39,3 кв.м.

Однак вимоги про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»на навіс літ. «Б»площею 128,4 кв.м, який знаходиться по вул. Старонаводницька, 59 в м. Києві, підлягають залишенню без розгляду на підставі п. 5 частини першої ст. 81 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Позивач матеріалів, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2008 № 32/294, необхідних для вирішення спору, не надав.

Пуктом 5 статті 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Право користування –це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, серед іншого, внаслідок створення майна з підстав, не заборонених законом.

Згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Пунктом 3 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності на будівлю, споруду, їх частину (квартиру, офісне приміщення тощо) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, якщо власники даної земельної ділянки та будівель, споруд, розташованих на ній, не поєднуються в одній особі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Відповідно до п. 1.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (далі –Положення), цілі обов'язкової державної реєстрації полягають, крім іншого, у забезпеченні визнання права власності та його захисту.

Частина 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлює, що державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом. Пунктом 5 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Згідно з пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Судом встановлено, що автозаправна станція по вул. Старонаводницька, 59 у Печерському районі м. Києва (на перетині вулиць Старонаводницької і вулиці Січневого повстання у м. Києві) прийнята в експлуатацію, в 2007 році Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»було проведено технічну інвентаризацію будівлі та видано технічний паспорт.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається (пункт 1.3 положення). Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (пункт 1.4 положення).

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради від 20.06.2002 № 74/74 «Про затвердження Тимчасового положення про державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві»державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві здійснює комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна».

Враховуючи, що об'єкт нерухомого майна знаходиться в межах міста Києва, державну реєстрацію права власності на нього має здійснювати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Щодо вимог позивача зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями «Стоїк»звільнити займане ним приміщення майнового комплексу автозаправної станції, яке знаходиться по вул. Старонаводницькій, 59 у Печерському районі м. Києва суд зазначає наступне.

15.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями «Стоїк» було укладено договір позички, відповідно до умов якого позивач передав Товариству з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями «Стоїк» у безоплатне строкове користування частину об'єкта нерухомого майна –приміщення літера «А», загальною площею 39,3 кв.м. Строк користування майном закінчився 15.03.2008, а на новий строк  договір не укладався. Як ствердджує позивач, відповідач-1 відмовляється звільнити займані приміщення, посилаючись на те, що позивач не є законним власником нерухомості, не визнає права власності позивача на об'єкт нерухомості і без належних правових підстав користується спірними приміщеннями.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема в разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Правовідносини щодо позички нерухомого майна регулюються, зокрема положеннями глав 58 та 60 Цивільного кодексу України. Як передбачено частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути річ наймодавцеві .

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги до відповідача-1 про звільнення займаних ним приміщень обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 8, к. 7; код 31482122) на майновий комплекс автозаправної станції, який знаходиться по вул. Старонаводницька, 59 у Печерському районі м. Києва та складається з приміщення літера «А»площею 39,3 кв.м.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями «Стоїк»(04655, м. Київ, вул. Гаванська, 4; код  22936618) звільнити займане ним приміщення майнового комплексу автозаправної станції, яке знаходиться по вул. Старонаводницькій, 59 у Печерському районі м. Києва.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в; код 03359836) здійснити реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 8, к. 7; код 31482122) на об'єкт нерухомого майна - приміщення автозаправної станції літера «А»площею 39,3 кв.м, яке знаходиться по вул. Старонаводницькій, 59 у Печерському районі м. Києва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями «Стоїк»(04655, м. Київ, вул. Гаванська, 4; код  22936618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 8, к. 7; код 31482122)  85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позов в частині визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Нафта»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 8, к. 7; код 31482122) на навіс літера «Б»площею 128,4 кв.м, який знаходиться по вул. Старонаводницька, 59 у Печерському районі м. Києва, залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України у зв'язку з ненаданням позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 14.07.2008