Рішення

від 05.09.2008 по справі 52/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  52/22

05.09.08

Суддя  господарського суду міста Києва Чебикіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за позовом  Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новойл" про стягнення 30 226,10 грн., за участю представників позивача – Шевченко К.П., довіреність № 31 від 17.06.2008р., відповідача –Бірюліна Л.Ю., довіреність № 02/03-104 від 25.03.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про відшкодування збитків в сумі 30 226,10 грн., понесених ним в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 10017 від 01.01.2004 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2008 р. порушено провадження у справі № 52/22 та призначено розгляд справи  на 01.08.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.08.2008 року розгляд справи відкладено на 05.09.2008 року.    

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2008 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в позові повністю, посилаючись на те, що позивач зазнав збитки не з вини відповідача, а отже у відповідності до вимог чинного законодавства на відповідача не може бути покладена відповідальність у вигляді відшкодування понесених позивачем витрат.      

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2004 року між Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Укртатнафта"(виконавець)  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новойл"(замовник)  було укладено договір № 10017 про надання послуг з оформлення, приймання нафтової сировини та відвантаженню нафтопродуктів (далі - договір).

Відповідно до вказаного договору сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новойл" доручає, а Закрите акціонерне товариство  "Торговий дім "Укртатнафта" зобов'язується надавати ТОВ "Новойл" послуги з приймання нафтової сировини, наливу та відвантаженню нафтопродуктів.

За умовами п.п. 3.1, 3.9.5 цього договору при відвантаженні нафтопродуктів залізничним транспортом відповідач зобов'язався надавати позивачу заявку на відвантаження нафтопродуктів встановленого зразка, погоджену із Закритим акціонерним товариством "Укртатнафта", забезпечивши телеграфне підтвердження на ст. Кагамлицька Південної залізниці про погодження станцією призначення прийняти вантаж, що надходить на адресу вантажоодержувача.

На виконання умов договору 01.01.2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Новойл" було надано заявку № 9453 на відвантаження нафтопродуктів Військовій частині А-4486 (в/ч А-4486) в кількості 165 тонн.

В заявці відповідачем було зазначено найменування нафтопродукту, адреса одержувача, код станції, код одержувача.

За зазначеними реквізитами позивач відправив Військовій частині А-4486 165 тонн нафтопродуктів.

Відповідачем в заявці № 9453 невірно вказано код одержувача (військової частини А-4486), в зв'язку з чим позивачем у залізничній накладній № 041586 від 20.12.2006 року ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" також було зазначено невірний код одержувача, а саме 3129.

За неправильне заповнення в залізничній накладній коду одержувача рішенням господарського суду Полтавської області від 03.10.2006 року у справі № 8/193 з ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" стягнуто на користь ДП "Придніпровська залізниця" 29 810 грн. 00 коп. штрафних санкцій, 298,10 грн. витрат зі сплати держмита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення, а всього в розмірі 30226,10 грн. Рішення суду позивачем фактично виконане, що підтверджується платіжним дорученням № 7050 від 06.07.2007 р.

Посилаючись на те, що вказані витрати понесені ним з вини відповідача внаслідок подання останнім неточних реквізитів вантажоодержувача, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь збитки в розмір 30 226,55 грн., а також понесені по справі господарські витрати.

Відповідно до п. 5.1. договору № 10017 від 01.01.2004 року за не виконання своїх зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України, а згідно п. 5.4. договору - замовник зобов'язаний відшкодувати збитки, які виникли в зв'язку із зазначенням в заявках та рознарядках недостовірних відвантажувальних реквізитів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином.

Ст.ст. 611, 623 Цивільного кодексу України  визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання він має відшкодувати заподіяні кредиторові збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини позову, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.

В силу вимог чинного законодавства, позивач повинен довести суду та надати відповідні докази того, що внаслідок протиправної поведінки відповідача позивачу була завдана шкода, в свою чергу, відповідач для звільнення себе від відповідальності за заподіяні позивачу збитки, має довести, що збитки завдано не з його вини.

Відповідач, як на підставу своїх заперечень посилається на те, що на момент подання заявки на відвантаження нафтопродуктів № 9453 від 18.12.2006 року не був ні власником вантажу, ні його одержувачем. Всі реквізити в заявці № 9453 від 18.12.2006 року вказані шляхом перевиставлення та у повній відповідності до реквізитів заявки № 9435 від 18.12.2006 року, яка надійшла до відповідача від ПП "Лукойл-Україна", а тому відповідач вважає, що виконав свої зобов'язання перед позивачем в повному обсязі, що в свою чергу за твердженням відповідача свідчить про відсутність вини  ТОВ "Новойл" перед ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта".           

Судом розглянуті заперечення відповідача, які не приймаються до уваги з огляду на наступне.

У відповідності до умов п. 5.4 договору відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу та третім особам збитки, заподіяні з причин подання у заявках і рознарядках на відвантаження позивачу неповних та/або неточних відвантажувальних реквізитів вантажоодержувачів, якщо подання такої інформації заподіяло прямі збитки позивачу або третім особам.

Судом встановлено, що витрати по сплаті штрафу в розмірі 30 226,10  грн. понесені позивачем з вини відповідача внаслідок подання тим неточних даних щодо коду вантажоодержувача.

Доводи відповідача щодо відсутності його вини у поданні недостовірних даних для оформлення перевізного документу суперечать зібраним доказам та встановленим обставинам, оскільки заявка на відвантаження подавалася відповідачем від його імені. Окрім того, умовами договору сторони передбачили необхідність подання повних та точних відвантажувальних реквізитів. За невиконання своїх зобов'язань щодо зазначення правильних реквізитів вантажовідправників сторони погодили, що замовник несе відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Разом з цим, що правовідносини між відповідачем та Приватним підприємством "Лукойл-Україна" не стосуються даного спору та не є  предметом договору № 10017 від 01.01.2004 року, а тому неправильне зазначення реквізитів вантажовідправника Приватним підприємством "Лукойл-Україна" в заявці № 9453 від 18.12.2006 року не звільняє відповідача від відповідальності у вигляді відшкодування збитків за неточності, які вказані в даній заявці.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 29 810,00  грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення збитків у розмірі 416,10 грн. у вигляді оплачених у справі № 8/193 судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки понесення позивачем таких витрат не знаходиться у причинному зв'язку з діями відповідача з надання неточної інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в суд з позовом до позивача про стягнення штрафу було зумовлене відмовою останнього сплатити належну з нього суму штрафу у добровільному порядку, а не діями або бездіяльністю відповідача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

        Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,  

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новойл" (02121, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2"а", р/р 26005001304412 в ЗАТ «ОТП Банк»м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 32207791) на користь Закритого акціонерного товаритсва "Торговий дім "Укртатнафта" (39609, м. Кременчук проїзд Галузевий, 4, р/р 26006032501 в КФ АК    «Промислово-фінансовий банк м. Кременчук, МФО 331768., код ЄДРПОУ 30244522) 29 810 ( двадцять дев'ять тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. - штрафу, 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 10  коп. - витрат по сплаті держмита та 116 (сто шістнадцять) грн. 37 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення,  оформленного  відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                                                            С.Чебикіна

                                                           20 жовтня 2008 року