Рішення

від 22.07.2008 по справі 33/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/304

22.07.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши матеріали справи

за позовом        товариства з обмеженою відповідальністю „Стрім”

до                       приватного вищого навчального закладу „Київський університет  культури”

про                     спонукання до укладання договору купівлі-продажу та визнання права власності

Представники сторін:

від позивача:      Забавська Н.В. –директор;

від відповідача:  Кушкова Н.М. –представник за довіреністю № б/н від 17.07.2008 року.

та зустрічним позовом приватного вищого навчального закладу „Київський університет культури”

до                       товариства з обмеженою відповідальністю „Стрім”

про                     визнання права власності на нерухомий об'єкт

Представники сторін:

від позивача:      Кушкова Н.М. –представник за довіреністю № б/н від 17.07.2008 року;

від відповідача:  Забавська Н.В. –директор.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Стрім” до приватного вищого навчального закладу „Київський університет культури” про спонукання до укладання договору купівлі-продажу та визнання права власності.

Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що в жовтні 2007 року між сторонами шляхом обміну листами відбулись переговори щодо купівлі-продажу нежитлового об'єкту.

В листі вих. № 0810/1 від 08.10.2007 року пропозиція щодо укладення договору купівлі-продажу, зокрема було зазначено: об'єкт – нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 17, та складаються з: нежитлових будівель – літ. „А-2” загальною площею 2 175,1 кв.м., літ. „Б-2” загальною площею 598,4 кв.м., гараж котельної літ. „В” загальною площею 69,0 кв.м., навіс літ. „Г”, гараж літ. „Д”, гараж літ. „Е”, навіс літ. „Ж”, покриття №1; приблизна вартість об'єкту 4 500 000,00 грн.; строк укладення договору –20 календарних днів з дати набуття права власності відповідачем на об'єкт, що підлягає продажу, у порядку приватизації комунального майна.

Листом вих. № 10/10 від 10.10.2007 року позивач погодився з викладеними умовами та запропонував здійснити часткову передплату за договором шляхом переуступлення права вимоги за договором б/н від 07.06.2004 року на суму 1 416 388,16 грн.

Як зазначає позивач, йому стало відомо, що 25.12.2007 року між відповідачем було укладено договір купівлі-продажу комунального майна з територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради та уповноваженого нею органу –Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, а право власності на об'єкт було зареєстровано в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 27.12.2007 року.

Позивач, вважає, що відповідач є неналежним власником, оскільки, згідно з вищезазначеними домовленостями відповідач був зобов'язаний передати право власності позивачу.

У зв'язку з цим, позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним договір купівлі-продажу на не житловий об'єкт, та визнати за ним право власності на цей об'єкт.

Також, до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом звернувся приватний вищий навчальний заклад „Київський університет культури” з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Стрім” про визнання права власності на нерухомий об'єкт.

Свої позовні вимоги позивач, за зустрічним позовом, обґрунтовує тим, 25.12.2007 року між ним та територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради та уповноваженого нею органу –Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради було укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, який посвідчений приватним нотаріусом Савіною Л.П., зареєстрований в реєстрі за № 1114.

Об'єкт нерухомості був переданий відчужувачем позивачу за зустрічним позовом на підставі акту передачі майна від 26.12.2007 року.

Права власності на об'єкт зареєстроване Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 27.12.2007 року.

У зв'язку з цим, просить суд визнати право власності на не житловий об'єкт.

У судовому засіданні 22.07.2008 року представник позивача за первісним позовом підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі. Просив позов задовольнити. Зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу на нежитловий об'єкт, який складається з нежитлової будівлі літ. „А-2” загальною площею 2 175,1 кв.м., нежитлової будівлі літ. „Б-2” загальною площею 598,4 кв.м., гаража котельної літ. „В” загальною площею 69,0 кв.м., навісу літ. „Г”, гаражу літ. „Д”, гаражу літ. „Е”, навісу літ. „Ж”, покриття №1, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 17, вартістю 4 500 000,00 грн. та визнати право власності позивача на нежитловий об'єкт, який складається з не житлової будівлі літ. „А-2” загальною площею 2 175,1 кв.м., нежитлової будівлі літ. „Б-2” загальною площею 598,4 кв.м., гаража котельної літ. „В” загальною площею 69,0 кв.м., навісу літ. „Г”, гаражу літ. „Д”, гаражу літ. „Е”, навісу літ. „Ж”, покриття №1, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 17, стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача за первісним позовом проти листування між сторонами  не заперечує, але заперечував проти позову та просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі. Усно уточнив свої позовні вимоги за зустрічним позовом. Підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити. Визнати за ним право власності на нежитловий об'єкт, який складається з нежитлової будівлі літ. „А-2” загальною площею 2 175,1 кв.м., нежитлової будівлі літ. „Б-2” загальною площею 598,4 кв.м., гаража котельної літ. „В” загальною площею 69,0 кв.м., навісу літ. „Г”, гаражу літ. „Д”, гаражу літ. „Е”, навісу літ. „Ж”, навісу літ. „З”, огорожі № 15, 16, покриття №1, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 17. Стягнути з відповідача за зустрічним позовом витрати сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч.1 статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ч.1 статті 182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Згідно ч.1 статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що приватний вищий навчальний заклад „Київський університет культури” листом вих. № 0810/1 від 08.10.2007 року звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю „Стрім” з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу на нерухоме майно, в якому зазначалось, що об'єктом є нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 17, та складається з: нежитлових будівель –літ. „А-2” загальною площею 2 175,1 кв.м., літ. „Б-2” загальною площею 598,4 кв.м., гараж котельної літ. „В” загальною площею 69,0 кв.м., навіс літ. „Г”, гараж літ. „Д”, гараж літ. „Е”, навіс літ. „Ж”, покриття №1. Укладення договору можливе в двадцятиденний термін з дати набуття права власності на об'єкт на підставі приватизаційної угоди (договору купівлі-продажу) та реєстрації прав власника в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації та можливе за умови погодження такої приватизації з Державним навчальним закладом, в користуванні якого знаходиться майно. Приблизна вартість об'єкту для продажу становитиме 4 500 000,00 грн.

У відповідь, товариство з обмеженою відповідальністю „Стрім” направило приватному вищому навчальному закладу „Київський університет культури” лист вих. № 10/10 від 10.10.2007 року, в якому зазначило, що готове придбати нежитловий об'єкт, який складається з нежитлової будівлі літ. „А-2” загальною площею 2 175,1 кв.м., літ. „Б-2” загальною площею 598,4 кв.м., гараж котельної літ. „В” загальною площею 69,0 кв.м., навіс літ. „Г”, гараж літ. „Д”, гараж літ. „Е”, навіс літ. „Ж”, покриття №1, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 17. Погоджується з з викладеними умовами та запропонував здійснити часткову передплату за договором шляхом переуступлення права вимоги за договором б/н від 07.06.2004 року на 1 416 388,16 грн.

Таким чином, дослідивши вищезазначені листи, суд вважає, що вони не відповідають вимогам попереднього договору та є угодою сторін про наміри укласти договір.

Відповідно до ч.6 статті 182 ГК України угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

Оскільки, листи, якими обмінялися сторони, не передбачають угоду щодо розв'язання переддоговірного спору щодо укладання договору в господарському суді та є угодою сторін про наміри, яка не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків, тому, позовна вимоги позивача за первісним позовом щодо зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу на не житловий об'єкт є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вимога позивача за первісним позовом щодо визнати за ним прво власності на нежитловий об'єкт, не підлягає задоволенню, оскільки, невід'ємно пов'язана з першою вимогою в задоволенні якої суд відмовив.  

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2007 року між позивачем та територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради та уповноваженого нею органу –Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради було укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, який посвідчений приватним нотаріусом Савіною Л.П., зареєстрований в реєстрі за № 1114.

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу від 25.12.2007 року предметом договору є комунальне майно, нежитловий об'єкт, що в цілому складається з: нежитлової будівлі літ. „А-2” загальною площею 2 175,1 кв.м., літ. „Б-2” загальною площею 598,4 кв.м., гараж-котельня літ. „В” загальною площею 69,0 кв.м., навіс літ. „Г”, гараж літ. „Д”, гараж літ. „Е”, навіс літ. „Ж”, навіс літ. „З”, огорожі № 15, 16, покриття №1, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 17.

Актом передачі майна від 26.12.2007 року Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради передало, а приватний вищий навчальний заклад „Київський університет культури” прийняв продане комунальне майно відповідно до договору купівлі-продажу від 25.12.2007 року.

Право власності на нежитловий об'єкт зареєстроване Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 27.12.2007 року, на підтвердження чого в матеріалах справи наявний витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно ч.1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пункт 1 ч.2 статті 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У позовній заяві позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач за первісним позовом є неналежним власником нежитлового об'єкту, оскільки з їх домовленістю відповідач зобов'язаний був передати право власності позивачу.

Відповідно до ч.1 статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання за ним права власності на нежитловий об'єкт, який складається з: нежитлової будівлі літ. „А-2” загальною площею 2 175,1 кв.м., нежилової будівлі літ. „Б-2” загальною площею 598,4 кв.м., гаража-котельної літ. „В” загальною площею 69,0 кв.м., навісу літ. „Г”, гаражу літ. „Д”, гаражу літ. „Е”, навісу літ. „Ж”, навісу літ. „З”, огорожі № 15, 16, покриття №1, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 17 є належним чином доведені, документально підтверджені, відповідачем не спростовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита в сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, а витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. за зустрічним позовом –на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю.

2. Вимоги позивача за зустрічним позовом задовольнити повністю.

3. Визнати право власності приватного вищого навчального закладу „Київський університет культури” (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 20, код ЄДРПОУ 31028309) на нежитловий об'єкт, який складається з: нежитлової будівлі літ. „А-2” загальною площею 2 175,1 кв.м., нежилової будівлі літ. „Б-2” загальною площею 598,4 кв.м., гаража-котельної літ. „В” загальною площею 69,0 кв.м., навісу літ. „Г”, гаражу літ. „Д”, гаражу літ. „Е”, навісу літ. „Ж”, навісу літ. „З”, огорожі № 15, 16, покриття №1, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 17

4. Стягнути з товариства з  обмеженою відповідальністю «Стрім»(01113, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 13, п/р 2600521320 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 300023, код ЄДРПОУ 30631835) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного вищого навчального закладу „Київський університет культури” (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 20, п/р 260040131349 в ЗАТ „Банк НРБ” м. Київ, МФО 320627, код ЄДРПОУ 31028309) витрати  по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Мудрий С.М.