Рішення

від 29.09.2008 по справі 36/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/384

29.09.08

За позовом            Відкритого акціонерного товариства «Київресурспостач»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційної агенції «Октант»

Про                       стягнення  18 198,40 грн.

                                                                                 Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача             Глузд О.В. по довіреності №46/1-66 від 04.07.2008р.

Від відповідача        не з'явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Відкритого акціонерного товариства «Київресурспостач»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційної агенції «Октант»18 198,40 грн., з яких: 16 656,00 грн. – заборгованість по орендній платі, 1 542,40 грн. –пеня за прострочку платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2008р. порушено провадження у справі № 36/384, розгляд справи призначений на 08.09.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.09.2008р.

В судовому засіданні 29.09.2008р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 13 290,00 грн. основного боргу, 1 576,46 грн. пені, 1 710,00 грн. заборгованості за видачу пропусків на в'їзд автомобілів.    

Представник відповідача в судове засідання 29.09.2008р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 08.08.2008р. та від 08.09.2008р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи (повідомлення про вручення поштового відправлення) вбачається, що відповідач ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2008р. про порушення провадження у справі № 36/384 отримав 15.08.2008р.

         На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Київресурспостач»(далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційною агенцією «Октант»(далі відповідач, орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 22 від 01.01.2007р.

Відповідно до умов даного договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування приміщення –сховище загальною площею 50,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марко Вовчок, 14.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу обумовлене договором приміщення, що підтверджується актами прийому-передачі, підписаними представниками сторін, доданими до матеріалів справи.

Строк дії даного договору сторони визначили з 01.01.2007р. і до 30.12.2007р. (п. 1.3 договору № 22).

Сума орендної плати за користування приміщенням на момент укладення договору становила 27,60 грн. на місяць, без ПДВ, 31,70 грн. на місяць в зимовий період, який визначається наказом по підприємству, без ПДВ (пункт 3.1 договору № 22).

Відповідно до п. 3.2 договору № 22 орендна плата сплачується орендарем не пізніше 15 числа кожного поточного місяця, згідно з розрахунком, який виставляє орендодавець, шляхом безготівкового розрахунку.

Також, між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 11 від 01.01.2008р., за умовами якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування приміщення –сховище загальною площею 50,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марко Вовчок, 14.

Строк дії даного договору сторони визначили з 01.01.2008р. і до 31.12.2008р. (п. 1.3 договору № 11).

Сума орендної плати за користування приміщенням на момент укладення договору становила 41,00 грн. на місяць, без ПДВ, 54,00 грн. на місяць в зимовий період, який визначається наказом по підприємству, без ПДВ (пункт 3.1 договору № 11).

Відповідно до п. 3.2 договору № 11 орендна плата сплачується орендарем не пізніше 15 числа кожного поточного місяця, згідно з розрахунком, який виставляє орендодавець, шляхом безготівкового розрахунку.

Листом № 12 від 02.06.2008р. відповідач просив позивача розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 22 від 01.01.2007р. у зв'язку з призупиненням виробництва.

Між сторонами погоджено Прейскурант про надання позивачем послуг з заїзду на територію підприємства та паркування транспортних засобів співробітників орендарів, стоянки та охорони транспортних засобів в очікуванні вигризки, загрузки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач щомісячно виставляв відповідачу рахунки-фактури за надання послуг по видачі перепусток для в'їзду автомобільного транспорту, в яких було зазначено строк оплати зазначених послуг, які відповідачем оплачені не були.     

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договорами оренди № 22 від 01.01.2007р., № 11 від 01.01.2008р. в частині сплати орендної плати за період з 2007 року по травень 2008 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі  перед позивачем становить 13 290,00 грн., а заборгованість за надання послуг по видачі перепусток для в'їзду автомобільного транспорту становить 1 710,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку, зобов'язання по сплаті  орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на день розгляду справи в суді виникла заборгованість по орендній платі  перед позивачем становить 13 290,00 грн., а заборгованість за надання послуг по видачі перепусток для в'їзду автомобільного транспорту становить 1 710,00 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 16 506,00 грн. підтверджується також актом звірки розрахунків від 31.05.2008р., підписаним представниками сторін.

Заявлену позивачем претензію № 4 від 09.08.2008р. з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 16 656,00 грн. відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки, згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

В пунктах 7.1 договорів передбачено, що у випадку прострочення сплати орендної плати згідно з умовами договору орендарем сплачується пеня в розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі п. 7.1 договорів, підлягає стягненню пеня в сумі 1 576,46 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договорам оренди № 22 від 01.01.2007р. та № 11 від 01.01.2008р. суду не надав.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 15 000,00 грн. та пені в сумі 1 576,46 грн.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-інформаційної агенції «Октант»(04201, м. Київ, вул. Полярна, 12-А, код ЄДРПОУ 31119521) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київресурспостач»(04073, м. Київ, вул. Марко Вовчок, 14, код ЄДРПОУ 32663874) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 1 576 (одну тисячу п'ятсот сімдесят шість) грн. 46 коп. пені, 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                             Трофименко Т.Ю.