Постанова

від 05.04.2012 по справі 30/346

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2012 № 30/346

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Борисенко І.В.

Скрипка І.М.

при секретарі судового засідання Рижовій В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 309-1-4/38 від 23.12.2011 року;

від третьої особи: не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Бі енд Бі Іншуренс Ко" на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року

у справі № 30/346 ( суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Бі енд Бі Іншуренс Ко",

до Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3,

про стягнення 550,42 євро, -

встановив:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення на свою користь з відповідача суми страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 550,42 євро.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ „Бі енд Бі Іншуренс Ко" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін та третьої особи.

Відповідно до розпорядження В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/5 від 27.02.2012 року здійснено заміну складу колегії суду. Розгляд апеляційної скарги ВАТ „Бі енд Бі Іншуренс Ко" на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року здійснюється у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Скрипка І.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 22.03.2012 року до пунктів 1, 3 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників позивача, третьої особи та необхідністю витребування додаткових доказів.

Відповідно до розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/3 від 22.03.2012 року здійснено заміну складу колегії суду. Розгляд апеляційної скарги ВАТ „Бі енд Бі Іншуренс Ко" на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року здійснюється у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Скрипка І.М., Борисенко І.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 05.04.2012 року відповідно до статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників позивача та третьої особи.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання, яке відбулося 05.04.2012 року, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. За клопотанням від 05.04.2012 року представник позивача просив розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ВАТ „Бі енд Бі Іншуренс Ко" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.04.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги „Бі енд Бі Іншуренс Ко" слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи 03.10.2008 року між позивачем (страховик) та ВАТ „Крафттранс" (страхувальник) було укладено договір (страховий поліс) серія ВВ № 0105616 (договір страхування), за яким застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані із втратою (загибеллю) чи пошкодженням автомобіля „Вольво", д/н НОМЕР_3 (далі - застрахований автомобіль).

Одним із передбачених Договором страхових ризиків є дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Строк дії Договору: з 03.10.2008 року до 02.10.2009 року.

Як встановлено судом першої інстанції, 31.10.2008 року в м. Вишне Немецке (Словаччина) сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - за участю застрахованого автомобіля „Вольво", д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля „Рено", д/н НОМЕР_1, що під керуванням ОСОБА_3.

В результаті вищезазначеної ДТП застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду власнику пошкодженого т/з ВАТ „Крафттранс".

17.11.2008 року страхувальник звернувся до страховика з заявою, в якій просив виплатити страхове відшкодування на р/р СТО - AB AUTO ADAM BORISEWICZ.

Вищезазначеною ремонтною організацією страховику було виставлено рахунок-фактуру № F1/09/000278 від 23.03.2009 р. на оплату вартості відновлювального ремонту автомобіля „Вольво", д/н НОМЕР_3 в сумі 550,42 євро.

Позивач, як страховик, перерахував на р/р AB AUTO ADAM BORISEWICZ, відповідно до умов укладеного Договору страхування на підставі акту про страховий випадок № Ю001490-08 від 12.08.2009 року, суму страхового відшкодування в розмірі 550, 42 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 1412 від 06.08.2009 року.

Як вбачається із вищевказаного платіжного доручення, кошти перераховані згідно договору № 01/01-2007 від 01.01.07, укладеним між позивачем та ремонтною організацією AB AUTO ADAM BORISEWICZ, на підставі рахунку № F1/09/000278 від 23.03.2009 року на суму 550,42 євро.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 550,42 євро.

03.12.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 10427-YZ/7867/Ю001490-08/09 від 30.11.2009 року про перерахування грошових коштів у розмірі 550,42 Євро у якості відшкодування збитків завданих власнику застрахованого автомобіля „Вольво", д/н НОМЕР_3.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля „Рено", д/н НОМЕР_1 з напівпричепом „Fruehauf", д/н НОМЕР_2 застрахована у ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" (правонаступником якого є відповідач) за полісами Зелена Карта UA 002/5518101, UA 002/5516699.

Тож, враховуючи, що страховиком було виплачено страхове відшкодування за Договором страхування позивач просить суд на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про страхування" стягнути з відповідача в порядку суброгації грошові кошти у розмірі 550, 42 євро.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тож, з вищевикладеного випливає, що право вимоги страховик отримує тільки в тому разі, якщо він виплатив страхове відшкодування та таке прав зворотної вимоги може бути реалізоване, зокрема, за наявності встановленої відповідальної особи за завдані збитки.

Крім того, в наявності мають бути необхідні умови притягнення особи до відповідальності -протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок та вина.

Як зазначається у листі Верховного суду України „Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку.

Зазначені правовідносини регулюються положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підтвердження своїх вимог, а саме, вини страхувальника відповідача у вчиненні ДТП позивачем надано довідку Окружного відділення Управляння поліції в Собранцях № 962/08 про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 31.10.2008 року в населеному пункті Вишне Немецьке в Словаччині та лист Окружного відділення Управляння поліції в Собранцях № ORP-P-877/SO-2009 від 10.11.2009 року, у якому зазначається, що 31.10.2008 року водій ОСОБА_3 рухаючись заднім ходом на паркувальному майданчику вдарив задньою частиною автомобіля вантажний транспортний засіб марки „Вольво", д/н НОМЕР_3 в результаті чого трапилася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Отже, відповідно до змісту норм Цивільного кодексу України право на відшкодування збитків настає за наявності вини у вчиненні правопорушення, в той час як вищевказані довідка та лист Окружного відділення Управляння поліції в Собранцях не встановлюють вину ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 31.10.2008 року у м. Вишне Немецке (Словаччина).

Також, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутній належним чином здійснений та засвідчений переклад довідки № 962/08 та листа № ORP-P-877/SO-2009 від 10.11.2009 року Окружного відділення Управляння поліції в Собранцях, що унеможливлює встановити тотожність перекладу з оригіналом.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України „Про страхування" суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі.

При цьому, Моторне страхове бюро України - єдине об'єднання страховиків, членство в якому є обов'язковою умовою для страховиків, що здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності.

У відповідності до листа Моторного (транспортного) страхового бюро України № 1310-10-18 від 24.05.2001 року нормативним документами Ради Бюро системи "Зелена картка" передбачено, що у разі виникнення претензій в результаті дорожньо-транспортної пригоди між іноземними водіями на території третьої країни бюро-врегулювальник країни, де стався страховий випадок між іноземними водіями, може врегулювати претензії, що виникли в результаті такого випадку, якщо інше не передбачено національним законодавством.

Між тим, доказів на підтвердження врегулювання претензій сторін транспортним бюро Словаччини, або документально підтверджених відомостей про те, що по страховому випадку, який стався 31.10.2008 року у м. Вишне Немецке (Словаччина) не проводилась виплата страхового відшкодування, позивачем суду не надано.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено наявність усіх необхідних елементів, за наявності яких виникає право на відшкодування збитків.

За таких обставин, відсутні правові підстави для відшкодування відповідачем позивачу шкоди в порядку суброгації в розмірі 550,42 євро, а відтак в задоволені позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних документів та матеріалів на підтвердження та обґрунтування своїх позовних вимог, доводи позивача викладені в апеляційній скарзі не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу акціонерного Відкритого акціонерного товариства „Бі енд Бі Іншуренс Ко" на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року у справі № 30/346 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва 22.12.2011 року у справі № 30/346 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 30/346 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Борисенко І.В.

Скрипка І.М.