Постанова

від 06.11.2008 по справі 36/134

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/134

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 листопада 2008 р.                                                                                    № 36/134  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Август-Авто"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 р.

у справі№36/134

господарського суду м.Києва

за позовомТОВ "Август-Авто"

до ЗАТ "Страхова компанія "Український Страховий Альянс"

третя особа:Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк"

простягнення 280 919,29 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Саєнко М.І.

від відповідача:Волобоєва С.В.

від третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 02.06.2008 р. у справі №36/134 (суддя Трофименко Т.Ю.) позов задоволено частково: стягнуто з ЗАТ "Страхова компанія "Український Страховий Альянс" на користь ТОВ "Август-Авто" 24 488,55 грн. основного боргу, 22 060,46 грн. пені, 19 022,24 грн. втрат від інфляції, 2 157,16 грн. —3% річних, 679,83 грн. державного мита та 28,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ЗАТ "Страхова компанія "Український Страховий Альянс" було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 р. у справі №36/134 (судді: Капацин Н.В., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.) апеляційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія "Український Страховий Альянс" на рішення господарського суду м.Києва від 02.06.2008 р. у справі №36/134 задоволено частково: рішення господарського суду м.Києва від 02.06.2008 р. у справі №36/134 змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: стягнути з ЗАТ "Український Страховий Альянс" на користь ТОВ "Август-Авто" 13 888,82 грн. страхового відшкодування, 2 306,00 грн. пені, 2 147,63 грн. інфляційної складової основного боргу, 189,53 грн. —3% річних, 185,00 грн. державного мита та 6,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити. Стягнуто з ТОВ "Август-Авто" на користь ЗАТ "Український страховий альянс" 338,64 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

У касаційній скарзі ТОВ "Август-Авто" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 р. у справі №36/134 та залишити в силі рішення господарського суду м.Києва від 02.06.2008 р. у справі №36/134; судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки: по-перше, розбіжність у розрахунках обґрунтовується тим, що під час укладання договору страхування при визначенні вартості застрахованих об'єктів шляхом помноження ціни за одиницю товару на кількість товару було допущено арифметичні помилки, однак враховуючи, що позовні вимоги пред'явлені в межах страхової суми, у відповідача відсутні правові підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування в заявленому позивачем розмірі; по-друге, оскільки позивач є платником ПДВ, та всі знищені товари придбавались позивачем зі сплатою ПДВ, то страхове відшкодування повинно виплачуватись із урахуванням ПДВ, який включається до прямих збитків позивача; по-третє, оскільки умовами договору страхування передбачено зобов'язання страховика виплатити страхове відшкодування протягом 15 днів після підписання страхового акта, а строк складання страхового акта договором не встановлений, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування протягом 15 днів із дня подання страхувальником всіх необхідних документів (18.04.2007 р.), тобто до 03.05.2007 р., відповідно, і пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування повинна нараховуватися за період з 04.05.2007 р. по 04.11.2007 р. і складає за вказаний період 22 060,46 грн.

16.10.2008 р. у засіданні суду оголошувалася перерва до 06.11.2008 р. до 10 год. 00 хв.

Третя особа не скористалася своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

07.12.2006 р. ТОВ "Август-Авто" (страхувальник) уклало договір страхування майна №077615/07/11 із ЗАТ "Український страховий альянс" (страховик), за умовами якого застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням майном відповідно до додатку №4 до договору застави від 06.12.2006 р. №47437, відповідно до додатку №3 до договору застави від 06.12.2006 р. №1984, відповідно до додатку №2 до договору застави від 06.12.2006 р. №1984.

У п. 9.1 договору страхування серед страхових ризиків зазначено пожежу, вибух (крім вибуху котельного устаткування), удар блискавки, падіння пілотованих літаючих апаратів або їхніх уламків.

Пунктами 10.1, 10.2, 10.3 договору визначено загальний розмір страхової суми в межах 849 375,20 грн.

16.01.2007 р. в орендованих позивачем приміщеннях, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Межигірська, 76, сталася пожежа, про що позивач заявив до пожежної частини та відділу міліції Подільського району м.Києва та 18.01.2007 р. повідомив страховика (відповідача) про настання страхового випадку.

Пожежею було знищено застраховані товари за додатком №2 до договору страхування на суму 15 243,33 грн. (без ПДВ), а за додатком №3 до договору страхування вартість знищених товарів склала суму 105 347,65 грн. (без ПДВ).

За умовами договору страхування встановлена безумовна франшиза, яка по додатку №2 до договору страхування складає 5%, по додатку №3 —10% страхової суми за кожним об'єктом.

Оскільки ЗАТ "Український страховий альянс" в порушення умов договору страхування майна  від 07.12.2006 р. №077615/07/11 здійснило лише часткову страхову виплату в сумі 95 405,24 грн. 06.12.2007 р., позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до ЗАТ "Український страховий альянс", третя особа —Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" про стягнення з відповідача на користь позивача 184 266,40 грн. основного боргу; пені в розмірі 51 459,58 грн., 39 387,89 грн. витрат від інфляції та 5 805,42 грн. 3% річних.

19.05.2008 р. позивач звернувся до господарського суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з ЗАТ "Страхова компанія "Український Страховий Альянс" на користь ТОВ "Август-Авто" 24 488,55 грн. основного боргу; пеню в розмірі 22 060,46 грн., 19 022,24 грн. втрат від інфляції та 2 157,16 грн. 3% річних; судові витрати покласти на відповідача.

Задовольняючи позов у частині стягнення з ЗАТ "Страхова компанія "Український Страховий Альянс" на користь ТОВ "Август-Авто" 24 488,55 грн. основного боргу, 22 060,46 грн. пені, 19 022,24 грн. втрат від інфляції, 2 157,16 грн. —3% річних, господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, під час укладення договору страхування при визначенні вартості застрахованих об'єктів шляхом помноження ціни за одиницю товару на кількість товару позивачем було допущено арифметичні помилки, однак враховуючи, що відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" розмір страхового відшкодування обмежується страховою сумою, а позовні вимоги пред'явлені в межах страхової суми, у відповідача відсутні правові підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування в заявленому позивачем розмірі; по-друге, податок на додану вартість включається до прямих збитків позивача, понесених ним у зв'язку зі знищенням застрахованих товарів, у зв'язку з чим вимоги позивача про виплату страхового відшкодування з урахуванням ПДВ є законними та обґрунтованими; по-третє, оскільки умовами договору страхування передбачено зобов'язання страховика виплатити страхове відшкодування протягом 15 днів після підписання страхового акта, а строк складання страхового акта договором не встановлений, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування протягом 15 днів із дня подання страхувальником всіх необхідних документів (18.04.2007 р.), тобто до 03.05.2007 р., відповідно, і пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування повинна нараховуватися за період з 04.05.2007 р. по 04.11.2007 р. і складає за вказаний період 22 060,46 грн.

Змінюючи рішення господарського суду першої інстанції та стягуючи з ЗАТ "Український Страховий Альянс" на користь ТОВ "Август-Авто" 13 888,82 грн. страхового відшкодування, 2 306,00 грн. пені, 2 147,63 грн. інфляційної складової основного боргу, 189,53 грн. —3% річних та відмовляючи в іншій частині позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що: по-перше, відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про страхування" страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника, розмір страхової суми та розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування, а в додатках до договору страхування вартість застрахованих матеріальних цінностей зазначена позивачем без ПДВ, у зв'язку з чим і страхове відшкодування підлягає виплаті в розмірі, встановленому в договорі страхування (тобто без ПДВ); по-друге, не можуть бути взяті до уваги доводи позивача про допущені ним арифметичні помилки при визначенні вартості об'єкта страхування в додатках №2 і №3 до договору страхування, оскільки відповідальність за достовірність визначення вартості застрахованого майна покладено на страхувальника, у зв'язку з чим при виплаті страхового відшкодування повинні застосовуватися показники вартості майна, зазначені самим позивачем у додатках №2 і №3 до договору страхування; по-третє, пунктом 2.5 додатку №1 до договору страхування встановлено, що страхове відшкодування виплачується протягом 15 календарних днів з дня підписання страхового акта, а оскільки страховий акт підписано 20.11.2007 р., то з відповідача підлягає стягненню пеня за затримку виплати суми страхового відшкодування в розмірі 13 888,82 грн. за період із 06.12.2007 р. по 19.05.2008 р. (дата подачі уточнення до позову) на суму 2 306,00 грн. (з урахуванням перерахованої відповідачем частини страхового відшкодування в розмірі 95 405,24 грн. платіжним дорученням від 05.12.2007 р. №21067).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарського суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про страхування" страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника; розмір страхової суми та розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що при укладанні договору страхування від 07.12.2006 р. №077615/07/11 сторони визначили вартість застрахованих матеріальних цінностей без ПДВ, у зв'язку з чим цілком обґрунтованими є висновки апеляційного господарського суду щодо визначення розміру страхових виплат виходячи з вартості матеріальних цінностей, зазначеної в договорі страхування (без ПДВ).

Цілком правомірно апеляційним господарським судом не було взято до уваги доводи позивача про допущені ним арифметичні помилки при визначенні вартості об'єкта страхування в додатках №2 і №3 до договору страхування, оскільки (як зазначалося вище), відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, у зв'язку з чим при розрахунку страхового відшкодування цілком обґрунтовано було застосовано показники вартості майна, зазначені позивачем у додатках №1 і №2 до договору страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).  

Строки та умови виплати страхового відшкодування встановлені у ст. 2 додатку №1 до договору страхування від 07.12.2006 р. №077615/07/11, згідно з якою у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування протягом 15 календарних днів з дня підписання страхового акта (п. 2.5 ст. 2) і сплатити страхувальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, якщо страхова виплата не здійснена у встановлений договором термін з вини страховика (п. 2.6 ст. 2).

Строки складання страхового акта в договорі страхування не встановлено.

Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що страховий акт підписано 20.11.2007 р. Частину страхового відшкодування в розмірі 95 405,24 грн. було перераховано страхувальнику 05.12.2007 р. платіжним дорученням №21067.

З огляду на викладене, цілком обґрунтованими є висновки апеляційного господарського суду про стягнення з відповідача пені за затримку виплати страхового відшкодування за період із 06.12.2007 р. по 19.05.2008 р. (дату подачі уточнених позовних вимог).

За таких обставин, встановлені господарським судом апеляційної інстанції із дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 р. у справі №36/134 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Август-Авто" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 р. у справі №36/134 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 р. у справі №36/134 —без змін.

ГоловуючийК.Грейц

Судді:

О.Глос

С.Бакуліна