Постанова

від 24.04.2012 по справі 35/405

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 № 35/405

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання: Марвано А.Т.

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»

на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012р.

у справі № 35/405 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Української національної зовнішньоекономічної корпорації «ВАЖМАШІМПЕКС»

до Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Українська національна зовнішньоекономічна корпорація «ВАЖМАШІМПЕКС» (далі - позивач) звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» (далі - відповідач) про стягнення 185 930,87 грн. основного боргу, 59 869,74 грн. інфляційних втрат, 16 107,22 грн. - три відстотки річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.01.2012р. у справі № 35/405 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 185 930,87 грн. - боргу,

59 869,74 грн. - інфляційних втрат, 16 107,22 грн. - процентів річних та судові витрати. Рішення прийнято з посиланням на ст.ст. 536, 611, 625, 670 та 693 ЦК України та вмотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором №397/77/П(м)-07 від 27.06.2007 р. відповідачем не надано суду доказів передачі природного газу за вказаним договором на суму попередньої оплати в установлений строк або доказів повернення відповідачем одержаних від позивача коштів, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 16.01.2012р. у справі № 35/405, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач зазначає, що угодою про відступлення права вимоги не встановлено порядку повернення попередньої плати за природній газ та строків виконання зобов'язання відповідачем. Скаржник стверджує, що право позивача не порушено, оскільки останній не направляв вимогу про сплату коштів відповідачу. Крім того, скаржник зазначає, що позивачем не було дотримано процедуру досудового врегулювання спору у даній справі, та посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 4-2 та 43 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. розгляд справи відкладено на 24.04.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання 24.04.2012р. представник відповідача також не з'явився.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що відповідач у даній справі повідомлявся належним чином та своєчасно про розгляд справи як 10.04.2012р., так і 24.04.2012р., однак про поважність причин неявки у судове засідання свого представника відповідач суд не повідомив. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або неможливість апеляційного перегляду відповідач не подавав. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ст. 77 ГПК України відсутні, а тому апеляційний перегляд рішення у даній справі можливо здійснювати за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27.06.2007р. між Закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО (постачальник) та Підприємством "Укрпроменерго" УСПП (покупець) укладено договір №397/77/П(м)-07 поставки природного газу магістральними трубопроводами

(далі - Договір, а.с. 14), за умовами якого постачальник зобов'язався щомісяця передавати покупцю, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити на умовах договору природний газ (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 6.2.4 Договору поставка природного газу здійснюється на умовах попередньої оплати.

Згідно з Актом №РНг-002231 прийому-передачі природного газу від 30.04.2008р., підписаним обома сторонами, сума авансового платежу, сплаченого покупцем за договором, перевищує вартість фактично переданого постачальником газу на 185 930,87 грн. (а.с.26). Вказаний акт підписано сторонами без заперечень.

В подальшому, 15.07.2008р. між Підприємством "Укрпроменерго" Українського союзу промисловців і підприємців, Українською національною зовнішньоекономічною корпорацією "Важмашімпекс" та ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» укладено договір №16/08/УПТ відступлення права вимоги (цесія), відповідно до якого позивач у даній справі набув право вимагати з відповідача сплати заборгованості у розмірі 554 564,46 грн., з яких: 368 633,59 грн. - за договором №397/77/П(р)-07 від 27.06.2007 та 185 930,87 грн. - за договором №397/77/П(м)-07 від 27.06.2007р. (далі - Договір відступлення права вимоги, а.с.23).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору №397/77/П(м)-07 від 27.06.2007р. не виконав свої зобов'язання перед попереднім кредитором, оскільки не сплатив суму заборгованості у розмірі 185 930,87 грн., яка виникла внаслідок сплати покупцем за первинним Договором від 26.06.2007р. авансового платежу, який перевищує вартість фактично переданого постачальником (відповідач) газу.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у даній справі.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували передачу відповідачем природного газу попередньому кредитору за первісним Договором на суму попередньої оплати в установлений строк або докази повернення відповідачем одержаних коштів. Таких доказів не надано відповідачем ні суду першої, ані суду апеляційної інстанції. Доказів погашення вказаної суми перед новим кредитором також не подано.

Статтею 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема відповідно до п.1 ч.1 цієї статті, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, внаслідок укладення Договору відступлення права вимоги за Договором від 15.07.2008р., позивач набув права вимагати від відповідача сплати заборгованості у сумі 185 930,87 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» підписав Договір відступлення вимоги від 15.07.2008р. як третя сторона цього Договору, чим фактично визнав наявність зазначеної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 185 930,87 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення 59 869,74 грн. - інфляційних втрат та

16 107,22 грн. - процентів річних за період з 01.08.2008 по 21.06.2011., колегія суддів зазначає таке.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною третьою ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 59 869,74 грн. та 3% річних у сумі 16 107,22 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків місцевого господарського суду у даній справі. Крім того, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували інші обставини, ніж ті, які встановлені судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012р. у справі № 35/405, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення є законним, обґрунтованим і відповідає обставинам справи. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012р. у справі № 35/405 без змін.

2. Матеріали справи № 35/405 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Чорногуз М.Г