Ухвала

від 18.04.2012 по справі 8-41/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р. Справа № 26236/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.12.2011 року про залишення без задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міського суду Волинської області від 16.02.2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міського суду Волинської області від 16.02.2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку.

У заяві ОСОБА_1 зазначав, що йому стали відомі істотні обставини, про які він не знав на час розгляду справи, і які можуть вплинути на винесене судом рішення. Заявник вважає, що був звільнений з роботи на підставі листа Луцької міської поліклініки № 2 від 19.04.2002 року за підписом головного лікаря ОСОБА_2. Прокуратурою м. Луцька було проведено перевірку і встановлено, що ОСОБА_2 підписала лист, не перевіряючи його змісту, тому відомості, зазначені в листі, не відповідають дійсності.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.11.2008 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міського суду Волинської області від 16.02.2004 року було залишено без розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.11.2008 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2011 року касаційну скаргу виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області залишено без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2009 року залишено без змін.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.12.2011 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міського суду Волинської області від 16.02.2004 року залишено без задоволення.

Ухвалу суду першої інстанції від 14.12.2011 року оскаржив заявник ОСОБА_1

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.12.2011 року винесена з порушенням чинного законодавства, ґрунтується на необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах справи, тому просить її скасувати і направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції. Зокрема, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, розглянув заяву при відсутності матеріалів справи, що було причиною відкладення розгляду справи, безпідставно відхилив його, апелянта, клопотання про виклик свідків, витребування документів, не оцінив нові докази, внаслідок чого необґрунтовано відмовив в задоволенні заяви.

Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що істотні обставини, про які заявник не знав на час розгляду справи і які можуть вплинути на винесене судом рішення, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 245 КАС України, оскільки існували на час винесення судом рішення в справі від 16.02.2004 року.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та є правильними.

В справі встановлено, що лист Луцької міської поліклініки № 2 за підписом головного лікаря ОСОБА_2, на який посилається заявник, був виданий 19.04.2002 року. Тобто даний доказ існував та був відомий заявнику на час винесення рішення 16.02.2004 року. Він же був оцінений судом першої інстанції під час прийняття рішення по суті позовних ОСОБА_1

Згідно листа-відповіді прокуратури м. Луцька від 11.09.2007 року №1041-03повт на звернення ОСОБА_1 щодо правомірності дій головного лікаря ОСОБА_2, заявнику повідомлено, що підстав для прокурорського реагування за наслідками його звернення не вбачається.

Відповідно до ч.1 та п. 1 ч.2 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що обставини, які наводить ОСОБА_1 в заяві, а саме лист Луцької міської поліклініки № 2 від 19.04.2002 року, не є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома особі, що звертається з заявою, оскільки даний лист існував на час розгляду справи, і суд мав можливість оцінити його як доказ.

Посилання в заяві ОСОБА_1 на лист прокуратури м. Луцька не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки даним листом заявника повідомлено про правомірність дій головного лікаря ОСОБА_2, за підписом якого було видано лікарняний лист 19.04.2002 року.

Інших істотних обставин справи, що не були і не могли бути відомі особі на час розгляду справи заявником ОСОБА_1 не наведено.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апелянта щодо порушення судом норм процесуального права не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції є порушення, зокрема, норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відхилення заявлених ОСОБА_1 клопотань про допит свідків та витребування доказів, вирішення заяви без матеріалів цивільної справи не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відсутні, чого фактично не оспорив ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.12.2011 року про залишення без задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міського суду Волинської області від 16.02.2004 року по справі № 8-41/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М. Старунський

Повний текст виготовлено 20.04.2012 року