Рішення

від 19.04.2012 по справі 43/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.12 р. Справа № 43/295

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Светтан», м.Сніжне

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ

про стягнення суми боргу в сумі 138366,00грн., пені в сумі 85876,00грн., 3% річних в сумі 14497,29грн., інфляційних втрат в сумі 41899,00грн.

за участю представників:

від позивача: Кінаш М.В. - директор згідно протоколу №2 від 14.10.2009р. загальних зборів учасників ТОВ,

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №17/10 від 30.12.2011р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Светтан", м.Сніжне звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м.Краматорськ про стягнення суми боргу в сумі 138 366грн., пені в сумі 51 913,78грн., 3% річних в сумі 7 923,96грн., інфляційних втрат в сумі 30 428,61грн.

Ухвалою від 29.12.2010р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №43/295.

01.02.2011р. через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Светтан", м.Сніжне про визнання договору від 24.04.2008р. №28/820 недійсним.

Ухвалою від 02.02.2011р. зазначену зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду.

04.02.2011р. до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга №17/219-594 Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м.Краматорськ на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.02.2011р. по справі №43/295.

Ухвалою від 07.02.2011р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №43/295 на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

До господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №43/295 у зв'язку із закінченням касаційного провадження.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 08.04.2011р. справу №43/295 передано на повторний автоматичний розподіл у зв'язку з обранням Зубченко І.В. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду відповідно до Постанови Верховної Ради України від 03.03.2011р.

Ухвалою від 11.05.2011р. господарський суд Донецької області поновив провадження у зазначеній справі та призначив останню до розгляду.

Відповідно до позовної заяви та тверджень позивача заборгованість відповідача виникла у зв'язку з невиконанням умов договору №28/820 від 24.04.2008р.

24.05.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання №17/764 від 23.05.2011р. Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м.Краматорськ про зупинення провадження у справі №43/295 у зв'язку з порушенням господарським судом Донецької області провадження у справі №2/120 за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергомашспесталь", м.Краматорськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Светтан", м.Сніжне про визнання недійсним договору від 01.08.2007р. №28/820, як таким, що укладений з порушенням діючого законодавства. До зазначеного клопотання відповідачем додано копії ухвали про порушення провадження у справі №2/120, позовної заяви №17/716-2644 від 12.05.2011р., заяви №17/753 від 19.05.2011р. про зміну предмета позову, а саме: визнання недійсним договору №28/820 від 24.04.2008р., як таким, що укладений з порушенням діючого законодавства.

Ухвалою від 24.05.2011р. господарський суд зупинив провадження у справі №43/295 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням апеляційного провадження у справі №2/120, на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі №43/295.

Ухвалою від 30.03.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №43/295 та призначив останню до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №28/820 від 24.04.2008р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 138366,00грн. та підстави для нарахування пені в сумі 51913,78грн., 3% річних у розмірі 7923,96грн., інфляційних втрат в сумі 30428,61грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №28/820 від 24.04.2008р., додаткової угоди №1 від 23.07.2008р., довідок про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., за грудень 2008р., актів приймання виконаних підрядних робіт №2 за листопад 2008р., б/н за грудень 2008р., рахунків-фактури №СФ-0000026 від 28.11.2008р., №СФ-0000023 від 26.12.2008р., податкових накладних №25 від 28.11.2008р., №27 від 24.12.2008р., претензії №1-07 від 22.07.2009р. та доказів її отримання, листа №96 від 25.03.2009р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 20, 222, 230, 318, 322 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 5, 6, 8, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530, 549-552, 625, 837, 843, 853, 854 Цивільного кодексу України.

19.04.2012р. позивач через канцелярію суду надав заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою збільшив розмір пені на 33962,22грн., 3% річних на суму 6573,33грн. та інфляційних втрат у розмірі 11470,39грн.

У зв'язку із чим, господарський суд в подальшому здійснює розгляд справи з урахування вищевказаної заяви про збільшення позовних вимог.

19.04.2012р. відповідачем наданий відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог, та зазначає, що позивачем в порушення умов договору підряду №28/820 від 24.04.2008р. до теперішнього часу не надано рахунки на оплату виконаних робіт та податкових накладних, внаслідок чого у відповідача не виникло зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та відсутні у позивача підстави щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, відповідачем надано копію статуту Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», за п.1.2. якого Товариство змінило свою назву з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» згідно з рішенням загальних зборів акціонерів Товариства (протокол річних загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» №1 від 21.04.2011р.).

Враховуючи викладене, господарський суд в подальшому визначив відповідача як Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

24.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Светтан» (підрядник) укладено договір підряду №28/820 (далі - Договір), за умовами якого підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати визначену цим договором роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її (п.1.1. Договору).

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.09.2011р. по справі №2/120 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ до відповідача, Тавариством з обмеженою відповідальністю «Светтан», м.Сніжне про визнання договору підряду №28/820 від 24.04.2008р. недійсним у позовних вимогах відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. по справі №2/120 вищезазначене рішення залишено без змін.

Виходячи зі ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

За п.1.2. Договору предмет підряду: облаштування фундаменту станка 1К665Ф3 (в редакції додаткової угоди №1 від 23.07.2008р. до Договору).

Відповідно до п.1.4. Договору ціна договору складає 725886,00грн. з ПДВ з урахуванням додаткового кошторису №201п/08 за додатковою угодою №1 від 23.07.2008р. до Договору.

Пунктом 8.1. Договору приймання-здавання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 5 днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до здавання.

За п.8.5. Договору при відсутності претензій замовник зобов'язується підписати акт приймання-передачі протягом 10 днів.

Так, сторонами з обох сторін підписані акти приймання виконаних підрядних робіт №2 за листопад 2008р. на суму 68010,00гр., б/н за грудень 2008р. на суму 70356,00грн., та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Зазначені акти містять посилання на Договір.

За п.4.1. Договору оплата здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника в національній валюті України.

Згідно з п.4.4. Договору замовник здійснює оплату за виконані роботи протягом 15 банківських днів за фактично виконаний обсяг після надання форми-2В, КБ-3, податкових накладних та отримання рахунка на оплату.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення умов Договору не надавались відповідачу податкові накладні та рахунки на оплату.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За частиною 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідних доказів виконання позивачем п.4.4. Договору останнім суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не виконані умови Договору щодо надання відповідачу податкової накладної та рахунка, у останнього не виникло права вимоги оплати виконаних робіт, в свою чергу - у відповідача не виникло обов'язку з оплати.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Стаття 2 ГПК України встановлює, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В світлі означених правових норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

В силу частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Системний аналіз вказаних правових норм вказує на те, що право на позов виникає у особи після порушення її права, а захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Визнавши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд повинен передусім з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмовити позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

З огляду на зазначене, господарський суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного матеріального права за вказаним позовом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі сумі 138366,00грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення 3% річних пені в сумі 85876,00грн., 3% річних в сумі 14497,29грн., інфляційних втрат в сумі 41899,00грн.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто вказані вище нарахування здійснюються за період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і висновків суду встановлених вище, за Договором у відповідача перед позивачем відсутнє прострочення грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав у позивача для стягнення відповідних нарахувань.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних пені в сумі 85876,00грн., 3% річних в сумі 14497,29грн., інфляційних втрат в сумі 41899,00грн. не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судового збору підлягають покладенню на позивача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст. 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Светтан", м.Сніжне до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м.Краматорськ про стягнення суми боргу в сумі 138366,00грн., пені в сумі 85876,00грн., 3% річних в сумі 14497,29грн., інфляційних втрат в сумі 41899,00грн.

У судовому засіданні 19.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2012р.

Суддя Сич Ю.В.