Постанова

від 24.04.2012 по справі 26/024-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 26/024-11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області, смт Пісківка, Київська обл. на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року у справі№ 26/024-11 господарського суду Київської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2", м. Київ доПісківської селищної ради Бородянського району Київської області, смт Пісківка, Київська обл. простягнення 519 772,96 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_4 (дов. №б/н від 01.12.2011 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.05.2011 року у справі № 26/024-11 (суддя Лилак Т.Д.) позов задоволено, стягнуто з Пісківської селищної ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Природа-2" 326 026,00 грн. основного боргу, 83 332,25 грн. інфляційних втрат, 17 182,45 грн. 3% річних та судових витрат. Припинено провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 70 410,44 грн. та штрафу в розмірі 22 821,82 грн.

30.05.2011 року господарським судом Київської області видано наказ про примусове виконання рішення.

Пісківська селищна рада Бородянського району Київської області звернулося до господарського суду Київської області з заявою в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 12.05.2011 року до 20.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2012 року (суддя Лилак Т.Д.) по справі № 26/024-11 заява Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області задоволена. Відстрочено виконання рішення господарського суду Київської області від 12.05.2011 року по справі №26/024-11 до 20.12.2013 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення оскільки селищна рада утримується за рахунок місцевого бюджету тому погашення заборгованості здійснюється по мірі надходження коштів до місцевого бюджету; відсутність достатніх коштів у місцевому бюджеті.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року (судді: Мальченко А.О., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Природа-2" на ухвалу господарського суду Київської області від 12.01.2012 року у справі № 26/024-11 задоволено; ухвалу господарського суду Київської області від 12.01.2012 року у справі № 26/024-11 скасовано, відмовлено Пісківській селищній раді Бородянського району Київської області у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 12.05.2011 року у справі № 26/024-11.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в оскаржуваній ухвалі господарський суд не навів переконливих доводів щодо наявності виняткових обставин у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, які б слугували підставою для відстрочки виконання судового рішення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Пісківська селищна ради Бородянського району Київської області, звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року у справі №26/024-11 та залишити в силі ухвалу господарського суду Київської області від 12.01.2012 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови.

Заслухавши представника відповідача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Пісківська селищна рада Бородянського району Київської області звернулась із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 12.05.2011 року по справі №26/024-11 до 20.12.2013 року, яка мотивована тим, що селищна рада знаходиться у важкому фінансовому становищі внаслідок неналежного фінансування, відсутність достатніх коштів в місцевому бюджеті не дозволяє виконати оплату в передбачені строки; на території смт.Пісківки Бородянського району Київської області складна екологічна ситуація; позивач вжив усі залежні від нього заходи щодо часткового погашення заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю „Природа-2". Вищезазначені обставини роблять неможливим виконання рішення господарського суду Київської області від 12.05.2011 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що станом на 12.01.2011 року, частина боргу відповідача перед позивачем яка підлягає стягненню за рішенням господарського суду Київської області від 12.05.2011 року сплачена. Заборгованість складає 105 042, 11 грн.

Господарський суд першої інстанції, надаючи відстрочку виконання рішення суду до 20.12.2013 року, врахував наведені відповідачем в заяві про відстрочку виконання рішення суду обставини, та визнав ці обставини такими, що дійсно ускладнюють виконання рішення суду на даний час.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що в оскаржуваній ухвалі господарський суд не навів переконливих доводів щодо наявності виняткових обставин у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, які б слугували підставою для відстрочки виконання судового рішення та ненаданням заявником належних доказів, які б підтверджували обставини викладені в заяві про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 12.05.2011 року.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Задовольняючи заяву Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 12.05.2011 року по справі №26/024-11 до 20.12.2013 року суд першої інстанції визнав наведенні боржником обставини, що ускладнюють виконання рішення, а саме скрутне фінансове становище поєднане із складною екологічною ситуацією, яка склалася в населеному пункті, відсутність достатніх коштів в місцевому бюджеті доцільними та врахував часткове виконання відповідачем рішення господарського суду Київської області від 12.05.2011 року.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 4 7 , 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

В той же час, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не врахував вищезазначеного.

З врахуванням вищенаведеного постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвала місцевого господарського суду залишенню без змін.

Відповідно п.1 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що розмір ставок сплати судового збору, а саме за подання касаційної скарги на ухвали суду становить -0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно доданої до касаційної скарги квитанції №500520017 від 05.03.2012 року відповідачем сплачено судовий збір у загальній сумі 751,00 грн., в той час як з врахуванням вимог касаційної скарги та вимог Закону України "Про судовий збір", станом на 01.01.2012 року достатньо було сплатити 536 грн.50 коп., в зв'язку з чим, сума переплати по судовому збору становить 214 грн.50 коп.

За таких обставин, зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області, смт Пісківка, Київська обл. задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року по справі № 26/024-11 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Київської області від 12.01.2012 року у справі №26/024-11 залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги відносяться на позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Природа-2", м. Київ.

5. Повернути відповідачу зайво сплачений судовий збір в сумі 214 грн.50 коп. за квитанцією №500520017 від 05.03.2012 року.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко