Постанова

від 25.12.2012 по справі 26/024-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа№ 26/024-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Буравльова С.І.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Хасін І.Б .- представник за довіреністю № б/н від 28.03.2011 року;

від відповідача: Жиденко О.Ю. - представник за довіреністю №б/н від 01.11.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.10.2012 року

у справі № 26/024-11 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2»

до Пісківської селищної ради

про стягнення 519 772, 96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Природа-2» звернулось до Господарського суду Київської області із позовом про стягнення з Пісківської селищної ради заборгованості за договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт від 30.11.2008 року № 67-П-2008 у розмірі 519 772, 96 грн., у тому числі основного боргу 326 026, 00 грн., 70 410, 44 грн. пені, 17 182, 45 грн 3% річних, 22 821, 82 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.2011 року у справі № 26/024-11 було частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2», стягнуто з Пісківської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2» 326 026, 00 грн. основного боргу, 83 332, 25 грн. інфляційних втрат, 17 182, 45 грн. 3 % річних, 4 265, 41 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.05.2011 року судом видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2011 року у справі № 26/024-11.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2012 року відстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області у справі № 26/024-11 від 12.05.2011 року до 20.12.2013 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року у справі № 26/024-11 скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 12.01.2012 року у справі № 26/024-11 та відмовлено Пісківській селищній раді Бородянського району Київської області у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2011 року у справі № 26/024-11.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року у справі № 26/024-11, та залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 12.01.2012 року у справі № 26/024-11.

20.09.2012 року позивач (стягувач) подав заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 26/024-11.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Природа-2», звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року по справі № 26/024-11.

Апеляційна скарга мотивована тим, що винесена ухвала Господарського суду від 11.10.2012 року, якою відмовлено у задоволенні заяви позивача про заміну стягувача у виконавчому провадженні суперечить ст. 25 ГПК України, оскільки даною нормою передбачено заміну сторони у справі внаслідок заміни кредитора чи боржника у справі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2» по справі №26/024-11 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №26/024-11 колегію суддів у складі Дідиченко М.А., Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року, колегією суддів у складі: Дідиченко М.А., Буравльов С.І. та Пономаренко Є.Ю. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2» до розгляду та призначено до слухання на 17.12.2012 року.

Представник позивача у судове засідання 17.12.2012 року не з'явився, про причину неявки у судове засідання не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.12.2012 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та, просив апеляційний суд ухвалу Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року у справі № 26/024-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року відкладено розгляд справи до 25.12.2012 року.

У судовому засіданні 25.12.2012 року представник позивача підтримував доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційний суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року у справі № 26/024-11.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.12.2012 року заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просить апеляційний суд, ухвалу Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року у справі № 26/024-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Природа-2» (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Добрянським Л.А. (набувач) укладено договір про відступлення права вимоги № 3-П-2012 від 10.09.2012 року (надалі - договір № 3-П-2012 від 10.09.2012 року), за умовами якого кредитор передає, а набувач приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань, що виникли за договором від 30.11.2008 року № 67-П-2008 на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт зі створення двох станцій знезалізнення води в смт. Пісківка, укладеним між ЗАТ «Концерн Природа», правонаступником якого є кредитор та Пісківською селищною радою Бородянського району Київської області.

За договором № 3-П-2012 від 10.09.2012 року, Фізична особа-підприємець Добрянським Л.А. набуває права вимоги до Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області щодо оплати виконаних робіт за договором № 67-П-2008 від 30.11.2008 року.

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно частини першої ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про відступлення права вимоги № 3-П-2012 від 10.09.2012 року укладений в аналогічній формі, що і договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт від 30.11.2008 року № 67-П-2008.

Крім того, первісним кредитором на виконання вимог данного договору було передано документи, які засвідчують права, що передаються, а саме засвідчену копію договору від 10.09.2012 року та належним чином оформлені акти приймання-передачі виконаних робіт.

Відтак, договір про відступлення права вимоги № 3-П-2012 від 10.09.2012 року відповідає вищезазначеним вимогам закону щодо зміни кредитора у зобов'язанні, оскільки сторонами було виконано необхідні вимоги чинного законодавства, які встановлені для правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні.

Отже, колегія суддів вважає, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги № 3-П-2012 від 10.09.2012 року відбулася заміна кредитора у зобов'язанні за договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт від 30.11.2008 року № 67-П-2008 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2» на Фізичну особу-підприємця Добрянськго Л.А.

20.09.2012 року до відділу документального забезпечення суду від позивача (стягувача) надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, яка мотивована тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Природа-2» (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Добрянським Л.А. (набувач) укладено договір про відступлення права вимоги № 3-П-2012 від 10.09.2012 року, за умовами якого кредитор передає, а набувач приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань, що виникли за договором від 30.11.2008 року № 67-П-2008 на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт зі створення двох станцій знезалізнення води в смт. Пісківка, укладеним між ЗАТ «Концерн Природа» правонаступником якого є кредитор, та Пісківською селищною радою Бородянського району Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Зазначена ухвала мотивована тим, що чинне законодавство не надає стягувачеві права уступити виконання судового рішення іншій особі, оскільки кредитор може уступити право вимоги тільки до прийняття рішення суду, а заміна стягувача (кредитора) в процесі виконавчого провадження на іншу особу, крім правонаступника в наслідок реорганізації, не допускається.

Проте, колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Суд першої інстанції, при винесенні ухвали застосував лист Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році».

Вищезазначеним листом Вищого господарського суду України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, в той час як відносини, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, не мають характеру цивільно-правових у розумінні частини першої статті 1 Цивільного кодексу України, а управненою стороною в цих відносинах виступає не кредитор, а стягувач. Тому зазначена заміна не є можливою. Що ж до заміни сторони на стадії виконання судового рішення, то така заміна можлива не інакше як на підставах та в порядку, визначених ГПК та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 25 ГПК України (в редакції від 12.05.2011 року чинній на момент укладення договору № 3-П-2012 від 10.09.2012 року) передбачено що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

При цьому варто зазначити що, дійсно до моменту набрання сили ЗУ «Про внесення змін в Господарський процесуальний кодекс України щодо процесуального правонаступництва» від 12.05.2011 року (даний закон вступив в дію 12.06.2011 року) стаття 25 ГПК України викладена була таким чином, що процесуальне правонаступництво допускалося лише в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації.

Таким чином, Господарський суд Київської області при винесені ухвали неправильно застосував норми процесуального законодавства, оскільки лист Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року № 01-8/164 втратив актуальність по відношенню до ст. 25 ГПК України в новій редакції від 12.05.2011 року, якою безпосередньо передбачено заміну кредитора у зобов'язанні, як підставу правонаступництва.

Отже, у відповідності до ст.25 ГПК України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) заміна кредитора у зобов'язанні є підставою процесуального правонаступництва.

Такої позиції дотримується також Пленум Вищого господарського суду України, який в п.1.4. від 26.12.2011 року постанови №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» зазначив, що ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Також, в ухвалі Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року зазначено, що у відповідності до чинного законодавства кредитор може уступити право вимоги тільки до прийняття рішення суду.

Суд апеляційої інстанції вважає такі висновки помилковими, оскільки у ст.25 ГПК України передбачено, що господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Отже, господарський суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо неможливості заміни стягувача у виконавчому провадження оскільки, виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів вважає, що позивач (стягувач) правомірно звернувся 20.09.2012 року до Господарського суду Київської області, оскільки чинним законодавством передбачено відступлення права вимоги, як одну із підстав заміни кредитора у зобов'язанні та процесуальне правонаступництво внаслідок заміни кредитора в зобов'язанні на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2» на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року у справі № 26/024-11 - скасуванню.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. 79, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2» на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.10.2012 року у справі № 26/024-11 скасувати.

3. Здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні № 30918020 по виконанню наказу Господарського суду Київської області № 26/024-11 від 30.05.2011 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2» на Фізичну особу - підприємця Добрянського Леоніда Анатолійовича (ідентифікаційний код 1904607319).

4. Стягнути з Пісківської селищної ради (07820, Київська область, Бородянський район, смт. Пісківка, вул. Дачна, 66, код ЄДРПОУ 04359962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2» (03680, м. Київ, пр.-т Палладіна, 32, код ЄДРПОУ 30860917) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 26/024-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Буравльов С.І.

Пономаренко Є.Ю.