Рішення

від 26.04.2012 по справі 9/496

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/496 26.04.12

За позовом Глаксо Груп Лімітед

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортон -Україна";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРВАЙС ФАРМ"

Третя особа без 1) Товариство з обмеженою відповідальністю

самостійних вимог "Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна"

на предмет спору

на стороні позивача 2) Міністерство охорони здоров'я України

Треті особа без 3) Державне підприємство "Державний експертний

самостійних вимог центр МОЗ України"

на предмет спору 4) Компанія Ципла ЛТД, Індія

на стороні відповідачів

Про припинення порушення прав на патент України на винахід № 56231

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 25.08.2011р.) Від відповідачів ОСОБА_3 (дов. №01/015 від 16.01.2012р.) ОСОБА_4 (дов. б/н від 25.04.2012 р.) 2) не з'явився

Від третіх осіб 1) не з'явився

2) ОСОБА_5 (дов. № 14.02/17 від 26.08.2011р.)

3) ОСОБА_6 (дов. б/н від 17.01.2011р.)

4) не з'явився

За участю судових експертів Петренко С.А. (свідоцтво № 1231 від 08.07.2011 року)

Дорошенко О.Ф. (свідоцтво № 933 від 28.11.2008 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Глаксо Груп Лімітед (далі по тексту Позивач) звернулось в Господарський суд міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортон-Україна" (далі по тексту -відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРВАЙС ФАРМ" (далі по тексту - відповідач-2) про припинення порушення прав на патент України на винахід № 56231.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 р. порушено провадження у справі № 9/496, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено до участі у справі Міністерство охорони здоров'я України та ДП "Державний експертний центр МОЗ України" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, призначено розгляд справи на 13.01.2011 р. з викликом представників сторін, яких зобов'язано виконати певні дії.

В судовому засіданні 13.01.2011р. позивач подав суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд:

1. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "НОРТОН-УКРАЇНА" припинити порушення прав власника патенту України № 56231 на винахід "Гемісульфат (1S, 4R)-цис-4-[2-аміно-6-(циклопропіламіно)-9Н-пурин-9-іл]-2-циклопентен-1-метанолу або його сольват та фармацевтична композиція".

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "НОРТОН-УКРАЇНА" виготовлення, застосування, пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення), зберігання в зазначених цілях та інше введення в цивільний оборот лікарського засобу АБАМУН, що містить речовину абакавіру сульфат, на території України.

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "НОРТОН-УКРАЇНА" здійснювати продаж лікарського засобу АБАМУН до Міністерства охорони здоров'я України по результатам закупівлі товарів за державні кошти лікарських засобів Абакавір, що проводилися Міністерством охорони здоров'я України згідно з оголошенням № 40337 у Віснику державних закупівель 43 (431) від 25.10.2010.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРВАЙС ФАРМ" припинити порушення прав власника патенту України № 56231 на винахід "Гемісульфат (1S, 4R)-цис-4-[2-аміно-6-(циклопропіламіно)-9Н-пурин-9-іл]-2-циклопентен-1-метанолу або його сольват та фармацевтична композиція".

Заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду, а отже заявлені позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2011 року суд призначив у даній справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив судовим експертам Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України Петренко Сергію Анатолійовичу та Дорошенко Олександру Федоровичу, зупинив провадження у справі до надання висновків експертизи, призначеної у справі.

22.02.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №737 від 21.02.2012р. разом з матеріалами справи №9/496, в зв'язку з чим, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, відпали, ухвалою від 27.02.2012 року поновлено провадження у справі №9/496, розгляд справи призначено на 15.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 року розгляд справи відкладено на 05.04.2012 року у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача-2, третьої особи-1 та третьої особи-4, клопотанням відповідача -1 про відкладення розгляду справи, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

05.04.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, а саме доказів на підтвердження проведення оплати експертизи.

В судове засідання 05.04.2012 року відповідач-2, треті особи -1, 2, 4 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

04.04.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем-1 подано пояснення щодо висновків судової експертизи, в яких заперечено проти їх обґрунтованості та заявлено клопотання про призначення повторної експертизи. Також відповідачем-1 подано клопотання про повідомлення третьої особи -4 в порядку передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Вказані клопотання підтримані представником відповідача-1 в судовому засіданні. Клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної обґрунтовано грубим порушенням, на думку відповідача-1, чинного законодавства при складанні висновку, а отже останній не може бути належним доказом по справі, відповідачем-1 зазначається про те, що висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності не відповідає об'єктивним обставинам справи, так як при його підготовці використовувались матеріали справи №39/361.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, заперечено проти задоволення поданих відповідачем-1 клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2012 року розгляд справи відкладено на 26.04.2012 року, в зв'язку з необхідністю виклику в судове засідання експертів Дорошенко О.Ф. та Петренко С.А. для надання ними роз'яснень щодо висновків судової експертизи № 737.

Розглянувши клопотання про повідомлення третьої особи-4 в порядку передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, суд відмовив у його задоволенні з огляду на те, що Компанія Ципла Лтд. Не є стороною у справі, а також з посиланням на те, що що вказаним міжнародним актом передбачено спрощений порядок повідомлення, якщо сторона не зробила про це застереження, а саме вручення документів безпосередньо з наданням доказів такого вручення, про що зобов'язав надати відповідні докази позивача, якого було зобов'язано повідомити всіх третіх осіб про розгляд справи, надіславши копії позовних заяв та ухвали суду про розгляд даної справи.

У судовому засіданні представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 05.04.2012 р. надано докази повідомлення третьої особи -Ципла ЛТД про розгляд справи. Крім того, представником позивача надано заперечення щодо призначення у справі повторної судової експертизи.

З урахуванням наданих позивачем доказів направлення третій особі -Ципла ЛТД -позовної заяви та ухвали суду, а також доказів вручення вказаній особі зазначених документів, суд вважає зазначену іноземну юридичну особу повідомленою належним чином про час та місце слухання справи, а відтак її неодноразові неявки у судове засідання не перешкоджають розгляду справи.

Крім того, у судове засідання 26.04.2012 р. для дачі пояснень щодо складеного висновку судової експертизи з'явилися судові експерти О. Ф. Дорошенко та С. А. Петренко, які на виконання вимог ухвали суду від 05.04.2012 р. надали суду письмові пояснення стосовно висновку № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складеного 21.02.2012 р. з урахуванням заперечень відповідача-1. Крім того, у судовому засіданні 26.04.2012 р. усім учасникам процесу надано можливість поставити експертам запитання щодо складеного ними висновку.

Після надання експертами пояснень щодо складеного ними висновку та відповідей на запитання учасників процесу представниками відповідача-1 підтримано заявлене ними клопотання про призначення повторної судової експертизи, мотивоване необґрунтованістю наявного у матеріалах справи висновку № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складеного 21.02.2012 р.

Вказане клопотання підтримане представником третьої особи -ДП «Державний експертний центр МОЗ України». Представник МОЗ України залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду. Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання з підстав, викладених у поданих суду письмових запереченнях проти призначення повторної судової експертизи.

Розглянувши заявлене відповідачем-1 клопотання про призначення повторної судової експертизи, заслухавши пояснення судових експертів О. Ф. Дорошенка та С. А. Петренка, оцінивши висновок № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.02.2012 р. у сукупності з іншими доказами у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи з огляду на таке.

Посилання відповідача-1 на використання судовими експертами під час складання висновку № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.02.2012 р. у даній справі матеріалів справи № 39/361 не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Безпосередньо текстом висновку доводиться, що під час проведення дослідження судові експерти використовували матеріали справи № 9/496. Помилкове вказування на інший номер справи (арк. 7 висновку) є суто технічною помилкою, яка не впливає на правильність висновків судових експертів.

Посилання відповідача-1 на неправомірне використання судовими експертами даних з мережі Інтернет спростовується положеннями чинного законодавства України. Відповідно до п. 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5), експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно. З матеріалів справи вбачається, що експертами не здійснювалося самостійне збирання матеріалів справи для дослідження, не змінювалися об'єкти дослідження. При проведенні дослідження експерти використали лише загальнодоступну довідкову інформацію щодо стехіометричних параметрів абакавіру, яка на момент складення висновку була розміщена в мережі Інтернет. Згідно п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності»визначення способу проведення експертизи є компетенцією експерта. Отже, експерти мають право користуватися будь-якими джерелами інформації, які можуть бути однозначно ідентифіковані, в тому числі джерелами, розміщеними в мережі Інтернет.

Такими, що не можуть бути підставою для призначення повторної судової експертизи, вважає суд і послання відповідача-1 на використання експертами матеріалів іноземною мовою, оскільки як вбачається з матеріалів справи, обсяг довідкової інформації, яку отримали експерти з офіційних загальнодоступних джерел, розміщених у мережі Інтернет, складає назва хімічної сполуки, її структура та стехіометрична формула. Відтак спеціальних знань з іноземної мови для усвідомлення та розуміння вказаної інформації не потрібно. Більше того, власне висновок судової експертизи як процесуальний документ викладено експертами державною мовою із зазначенням чітких відповідей на питання, що були предметом дослідження.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача-1 щодо неповноти дослідження при відповіді на друге запитання судової експертизи, оскільки спростовуються безпосередньо висновком, який містить виклад дослідження з 2-го питання та чітку відповідь на нього.

Згідно ст. 42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Згідно п. 15.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи . Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

На підставі викладеного у суду відсутні підстави вважати, що висновок № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.02.2012 р. є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи. Судом встановлено також відсутність при проведенні судової експертизи у даній справі порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

За наведених обставин клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи відхиляється судом з підстав його необґрунтованості.

Крім того, у судовому засіданні відповідачем-1 заявлене клопотання про призначення додаткової судової експертизи, мотивоване необґрунтованістю висновку №737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.02.2012 р. На вирішення експертів відповідач-1 просить поставити ті ж питання, які ставилися на первинну судову експертизу.

Вказане клопотання підтримане представником третьої особи -ДП «Державний експертний центр МОЗ України». Представник МОЗ України залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду. Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання та просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши заявлене відповідачем-1 клопотання про призначення додаткової судової експертизи, оцінивши висновок № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.02.2012 р. у сукупності з іншими доказами у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про призначення додаткової судової експертизи з огляду на таке.

Згідно ст. 42 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. Згідно п. 15.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Заявлене відповідачем-1 клопотання не містить жодного обґрунтування визначених законом підстав для призначення додаткової судової експертизи: відповідач-1 не вказує, в чому полягає неповнота та/або неясність висновку первинної судової експертизи. Більше того, виходячи із правової природи додаткової експертизи, вона не може вирішувати ті ж самі питання, які ставилися на вирішення первинної судової експертизи.

З урахуванням необґрунтованості заявленого клопотання, а також того, що відповідач-1 не зазначив, які саме висновки експерта він вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення додаткової судової експертизи, а тому відмовляє у клопотанні відповідача-1 про призначення додаткової судової експертизи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Компанія Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited), юридична особа за законодавством Англії, (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»(далі -відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сттарвайс Фарм»(далі -відповідач-2), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна»; 2) Міністерство охорони здоров'я України; 3) Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»; 4) компанія Ципла ЛТД, Індія, про припинення порушення прав на патент України на винахід № 56231.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником патенту України № 56231 на винахід ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ (дата подання заявки -14.05.1998 р., дата реєстрації -15.05.2003 р.). Вказаним Патентом захищена сполука гемісульфату абакавіру, а саме ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ.

Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи.

Таким чином, на підставі ст. ст. 462, 463 ЦК України позивач набув прав інтелектуальної власності на винахід за патентом України № 56231.

За змістом ст. 464 ЦК України та ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХІІ з наступними змінами та доповненнями саме позивачу належить право використовувати вказаний винахід та дозволяти його використання іншим особам.

Відповідачі по справі вчинили дії, які позивач вважає порушенням своїх прав інтелектуальної власності, що випливають з патенту України № 56231 на винахід.

З матеріалів справи вбачається, що лікарський засіб «АБАМУН»виробництва Ципла ЛТД був введений до цивільного обігу на території України, доказом чого є укладений між Міністерством охорони здоров'я України та ТОВ «Нортон-Україна»(відповідач-1) договір № 488/21-24-407/1201-22 від 03.12.2010 р. про закупівлю товарів за державні кошти, згідно умов якого за державні кошти було закуплено лікарський засіб «АБАМУН»виробництва Відповідача-1, про що свідчать специфікації до договору.

До того ж з матеріалів справи вбачається, що обидва відповідачі пропонували для продажу лікарський засіб «АБАМУН»виробництва Ципла ЛТД під час участі у оголошеному МОЗ України тендері, що підтверджується наявною у матеріалах справи документацією конкурсних торгів «24.42.1. Препарати лікарські (Абакавір, табл., капс., драже 300 мг)»за 2010 р. Серед іншого, в тендерній документації містяться тендерні пропозиції обох відповідачів, згідно яких останні пропонуються для продажу лікарський засіб «АБАМУН» виробництва Ципла ЛТД.

Судом встановлено, що гемісульфат абакавіру, який захищений патентом України № 56231, є активною діючою речовиною оригінального (інноваційного) лікарського засобу «ЗІАГЕН», який був вперше зареєстрований в Україні у 2006 р. згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 56 від 07.02.2006 р. (поз. 14 Додатку 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 56 від 07.02.2006 р. «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали»). На вказаний лікарський засіб було видане реєстраційне посвідчення № UA/4163/02/01 від 07.02.2006 р. строком на 5 років. Станом на дату вирішення спору лікарський засіб «ЗІАГЕН»перереєстровано згідно наказу МОЗ України № 3 від 06.01.2011 р. та на нього видане реєстраційне посвідчення UA/4163/02/01 від 11.01.2011 р. Зазначений лікарський засіб виробляється групою компаній «ГлаксоСмітКляйн»та поставляється в Україну, де реалізується в установленому законом порядку.

Державним підприємством «Державний фармацевтичний центр Міністерства охорони здоров'я України»(правопопередник Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»- третьої особи) було прийнято до розгляду заяву про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою «АБАМУН»з активною діючою речовиною абакавір (таблетки, вкриті оболонкою по 300 мг, N 30). Заявником вказаного лікарського засобу була компанія Ципла ЛТД, Індія (третя особа).

За результатами розгляду даної заяви Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України було надано висновки про можливість державної реєстрації вищевказаного лікарського засобу, а Міністерством охорони здоров'я України було зареєстровано та внесено до Державного реєстру лікарських засобів України лікарський засіб «АБАМУН» (поз. 53 Додатку 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 195 від 19 квітня 2007 р. «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали».

На лікарський засіб «АБАМУН», таблетки, вкриті оболонкою по 300 мг, N 30, видане реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 р.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби" лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Активною діючою речовиною лікарського засобу «АБАМУН»виробництва Відповідача-1 є абакавір. Наведене, зокрема, підтверджується Інструкцією з медичного застосування препарату «АБАМУН», яка міститься в матеріалах справи та згідно якої одна таблетка лікарського засобу «АБАМУН»містить 300 мг абакавіру (у вигляді абакавіру сульфату).

Згідно ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»використанням винаходу визнається виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Цією ж статтею передбачено, що продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 9/496, оскільки питання, що входять до предмета доказування у даній справі, потребують спеціальних знань, господарським судом відповідно до ст. 41 ГПК України призначено судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам:

- Дорошенку Олександру Федоровичу -заступнику директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України з експертної роботи, який має вищу технічну освіту, вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, вчений ступінь кандидата юридичних наук, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями»(свідоцтво Міністерства юстиції України про присвоєння кваліфікації судового експерта від 28.11.2008 р. № 933, дійсне безстроково», стаж роботи у сфері інтелектуальної власності з 1997 року, стаж судово-експертної роботи з 2001 року та

- Петренку Сергію Анатолійовичу -керівнику Центру експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, який має вищу технічну освіту, спеціальну вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, науковий ступінь кандидата юридичних наук, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями»(свідоцтво Міністерства юстиції України про присвоєння кваліфікації судового експерта № 1231, дійсне до 08.07.2014 року), стаж роботи у сфері інтелектуальної власності та стаж судово-експертної роботи з 2002 року.

В межах своїх повноважень судові експерти Дорошенко О.Ф. та Петренко С.А. вирішували наступні питання:

- Чи використана кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за патентом України на винахід № 56231, або ознака еквівалентна їй, у лікарському препараті «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01)?

- Чи охороняється патентом України про винахід № 56231 активна діюча речовина препарату сульфат абакавіру лікарського препарату «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01)?

За результатами проведення судової експертизи судовими експертами Дорошенко О.Ф. та Петренко С.А. було складено Висновок № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.02.2012 року.

Суд вважає, що судову експертизу проведено відповідно до Закону України «Про судову експертизу»кваліфікованими судовими експертами, які мають відповідну кваліфікацію та внесені до реєстру атестованих судових експертів. Про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України судових експертів було попереджено. Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України судовий експерт має право відмовитися від дачі висновку якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку. З огляду на наведене, суд вважає, що № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.02.2012 року складений кваліфікованими судовими експертами, відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновком встановлено, що:

1) Патентом України про винахід № 56231 охороняється активна діюча речовина лікарського препарату «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01) - сульфат абакавіру у стехіометричному співвідношенні (2:1) абакавіру та сульфатної кислоти, а саме гемісульфат абака віру;

2) У лікарському препараті «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01) використана кожна ознака включена до незалежних пунктів формули винаходу за патентом України на винахід № 56231.

Аналіз наданого висновку судової експертизи дає суду підстави вважати, що висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань; жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, не існує. Зважаючи на викладене, висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.

Доводи відповідача-1 щодо необґрунтованості висновку судової експертизи не приймаються судом до уваги з підстав їх недоведеності належними доказами у справі та відхиляються з мотивів, викладених вище в обґрунтуванні відмови у задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи.

Судом враховано також те, в матеріалах справи наявний висновок № 61/10 експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 26.10.2010 р., наданий експертами Охромєєвим Ю. Г. та Вельчинською О. В. Науково-дослідного Центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, який суд оцінює у сукупності з іншими доказами у справі та згідно якого «(1) у речовині абакавіру (лікарський засіб «АБАМУН») використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 56231 на винахід ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ; (2) лікарський засіб «АБАМУН»(діюча речовина абакавіру сульфат) є фармацевтично еквівалентним лікарському засобу «ЗІАГЕН»(діюча речовина абакавіру сульфат)».

Відтак висновок судової експертизи узгоджується з іншими наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі висновком спеціаліста, інструкціями з медичного застосування лікарських засобів «ЗІАГЕН»та «АБАМУН»та іншими.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, в тому числі висновку № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.02.2012 року, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем-1 та відповідачем-2 прав позивача на винахід, що охороняється патентом України № 56231.

Суд дійшов висновку, що позивач належними засобами доказування довів, що відповідач-1 та відповідач-2 здійснили використання винаходу «ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ», що належить позивачу та охороняється патентом України № 56231 (дата подання заявки -14.05.1998 р., дата реєстрації -15.05.2003 р.) шляхом застосування, пропонування для продажу, продажу, зберігання в зазначених цілях, імпорту (ввезення) та введення в цивільний оборот лікарського засобу «АБАМУН», таблетки, вкриті оболонкою по 300 мг, N 30 (реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 р.), оскільки патентом України про винахід № 56231 охороняється активна діюча речовина лікарського препарату «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01) - сульфат абакавіру у стехіометричному співвідношенні (2:1) абакавіру та сульфатної кислоти, а саме гемісульфат абакавіру, а у лікарському препараті «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01) використана кожна ознака включена до незалежних пунктів формули винаходу за патентом України на винахід № 56231.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності -це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать винаходи.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 459 ЦК України).

Відповідно до ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: винахідник, автор промислового зразка; інші особи, які набули прав на винахід, за договором чи законом (ст. 463 ЦК України).

Стаття 464 ЦК України встановлює, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід є: 1) право на використання винаходу; 2) виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу , в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, ними можуть бути:

- визнання прав;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконним рішення.

Стаття 20 ГК України встановлює, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Стаття 35 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлює способи захисту прав, зокрема, визначає, що захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. При цьому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, судові витрати, які включають в себе витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на судову експертизу, покладаються на відповідачів порівну

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»припинити порушення прав власника патенту України № 56231 на винахід «ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ».

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»виготовлення, застосування, пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення), зберігання в зазначених цілях та інше введення в цивільний оборот лікарського засобу «АБАМУН», що містить речовину абакавіру сульфат, на території України.

4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»здійснювати продаж лікарського засобу «Абамун»до Міністерства охорони здоров'я України по результатам закупівлі товарів за державні кошти лікарських засобів «Абакавір», що проводилися Міністерством охорони здоров'я України згідно з оголошенням № 40337 у Віснику державних закупівель 43 (431) від 25.10.2010 р.

5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Старвайс Фарм»припинити порушення прав власника патенту України № 56231 на винахід ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ».

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»(ідентифікацій код суб'єкта господарювання: 32108271, зареєстроване місцезнаходження 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-В) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) (Глаксо Веллкам Хаус, Берклі Авеню, Грінфорд, Мідлсекс, UB6 0NN, Англія (Glaxo Wellcome House, Berkeley Avenue, Greenford, Middlesex, UB6 0NN, England); 170,00 (сто сімдесят)гривень державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старвайс Фарм»(ідентифікацій код суб'єкта господарювання: 36853910, зареєстроване місцезнаходження 03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 100-Б) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) (Глаксо Веллкам Хаус, Берклі Авеню, Грінфорд, Мідлсекс, UB6 0NN, Англія (Glaxo Wellcome House, Berkeley Avenue, Greenford, Middlesex, UB6 0NN, England); 170,00 (сто сімдесят)гривень державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

9. Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г. П. Бондаренко

Повний текст рішення підписано 04.05.2012 року