Постанова

від 14.05.2012 по справі 8/226

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Справа № 8/226

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівАлєєвої І.В., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) у справі№ 8/226 Господарського суду міста Києва за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" провідстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 р. за позовомДочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит-Плюс" доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" третя особаДержавний комітет ядерного регулювання України за участю Прокуратури міста Києва простягнення заборгованості, за участю представників позивачаЯнковська Ю.В., відповідачаЛозицька О.Л., третьої особине з'явились, прокуратуриТомчук М.О., В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 р. у справі № 8/226, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2009р., позов Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит-Плюс" задоволено частково, стягнуто з ДП НАЕК "Енергоатом" заборгованість з урахуванням трьох відсотків річних, збитків від інфляції, пені та матеріальної шкоди в розмірі 6.077.007,74 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 р. у справі № 8/226 залишено без змін.

Відповідач 27.06.2011 р. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 р. у справі № 8/226 до 01.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 р. заяву відповідача про відстрочку виконання рішення задоволено: відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 р. у справі № 8/226 до 01.01.2013 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 р. у справі № 8/226 скасовано, в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 р. у справі № 8/226 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що оскаржувану постанову судом апеляційної інстанції було прийнято з порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема щодо застосування ст. 33 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду, місцевий господарський суд виходив з того, що неможливість виконання рішення господарського суду викликана, зокрема, дефіцитом тарифу на відпуск електричної енергії, затвердженого на державному рівні, у структурі якого неповно враховано такі зобов'язання, як обов'язкові платежі зі сплати податків, нормативи витрат на супроводження експлуатації, окремі заходи продовження терміну експлуатації атомних енергоблоків.

Крім того, місцевим господарським судом взято до уваги те, що у минулі періоди внаслідок неповної сплати споживачами за відпущену їм електроенергію у підприємств ПЕК, у тому числі і ДП НАЕК "Енергоатом", виникла прострочена кредиторська заборгованість. Ця кредиторська заборгованість ДП НАЕК "Енергоатом" забезпечена дебіторською заборгованістю за відпущену електроенергію на Оптовий ринок електричної енергії України. Повторне включення до тарифу тих чи інших витрат, які вже були включені до тарифів у минулі періоди, чинним законодавством не передбачено, у зв'язку з чим відсутні підстави для включення до тарифу ДП НАЕК "Енергоатом" витрат, пов'язаних з погашенням його кредиторської заборгованості.

Також суд першої інстанції зазначив про неможливість виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2009 р. у зв'язку з неповною оплатою ДП "Енергоринок" відпущеної ДП НАЕК "Енергоатом" товарної продукції до Оптового ринку електроенергії. При цьому в разі погашення ДП "Енергоринок" заборгованості перед ДП НАЕК "Енергоатом" останній буде мати можливість погасити свою кредиторську заборгованість, в тому числі перед ДП "ВГО "СОІУ "Фаворит-Плюс".

Суд першої інстанції погодився з доводами заявника про те, що неможливість виконання рішення господарського суду викликана прийняттям НКРЕ постанов про вилучення коштів, що підлягають розподілу між всіма енергогенеруючими компаніями на користь окремих енергогенеруючих компаній, що впливає на пропорційність розподілу грошових коштів між генераціями, в результаті чого змінюється алгоритм розподілу коштів та відповідно ДП НАЕК "Енергоатом" недоотримує кошти за поставлену електроенергію.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено судами, договором № 07-2098/2007ДЗ від 14.06.2007 р. для підвищення безпеки енергоблоків № 1,2 ВП "Южно-Українська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" було передбачено поставку автоматизованої системи радіаційного контролю енергоблоків № 1,2.

Статтею 33 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" встановлено, що експлуатуюча організація (оператор) включає у собівартість виробництва електроенергії затрати на реалізацію програм підвищення безпеки ядерних установок.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з листом Національної комісії регулювання електроенергетики України від 23.11.2005 р. № 01-39-23/5512 до складу тарифу на електроенергію для усіх ліцензіатів, у тому числі НАЕК "Енергоатом", що здійснюють господарську діяльність з виробництва електричної енергії, включаються обґрунтовані витрати для забезпечення виробничого процесу та прибутку на розвиток підприємств з урахуванням бюджетних зобов'язань. Зазначені витрати формуються відповідно до Стандартів бухгалтерського обліку та податкового законодавства. Включення до тарифу витрат, які не пов'язані з виробництвом електричної енергії, не допускається. В тарифах на електричну енергію НАЕК "Енергоатом" були враховані витрати, пов'язані з виробництвом електричної енергії, з підвищенням безпеки атомних електростанцій та розвитком підприємства. Рефінансування, тобто повторне включення до тарифу тих чи інших витрат, які вже були включені до тарифів у минулі періоди, чинним законодавством не передбачено, у зв'язку з чим НКРЕ не має підстав для включення до тарифу НАЕК "Енергоатом" витрат, пов'язаних з погашенням заборгованості кредиторам.

Колегія суддів враховує, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 р. позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних у розмірі 273.515,06 грн., інфляційних втрат у розмірі 2.712.726,20 грн., пені 1.740.715,02 грн., а також заявлених до стягнення збитків було задоволено. При цьому апеляційним судом визнано безпідставним посилання відповідача на пункт 3.6 спірного договору.

В постанові від 24.03.2010 р. Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 р. у справі № 8/226, вказав, що під час розгляду справи судами фактичні обставини справи встановлено на підставі повного та об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

У свою чергу згідно з пунктом 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 р. суд ухвалив відстрочити виконання рішення, не вказавши, в якій саме частині. Відтак, посилання скаржника на те, що відстрочена заборгованість -це штрафні санкції, є необґрунтованим.

Колегія суддів відзначає, що як апеляційним, так і місцевим судами обґрунтовано відхилено посилання заявника на неможливість виконання рішення суду у зв'язку з зупиненням виконавчого провадження на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", оскільки відносини сторін знаходяться поза сферою регулювання вказаного закону.

Факт внесення ДП НАЕК "Енергоатом" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не зумовлює зупинення дії статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язковості вимог державного виконавця, оскільки вищевказаний закон до цього виконавчого провадження не може бути застосований у зв'язку з його обмеженою сферою дії та у зв'язку з тим, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла не за енергоносії та, відповідно, не може бути врегульована вказаним законом.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин щодо неможливості виконання рішення суду відповідно до статті 121 ГПК України.

Задовольняючи апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції виходив також з наступного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2011 р. заяву відповідача про відстрочку виконання рішення призначено до розгляду на 01.07.2011.

Як вбачається з відмітки на зворотному боці ухвали Господарського суду міста Києва від 27.06.2011 р., вказану ухвалу відправлено сторонам 29.06.2011 р.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу позивачу було вручено 01.07.2011 р.

Представник позивача в судове засідання 01.07.2011 р. не з'явився.

Станом на 01.07.2011 р. поштове повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу не було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відповідно, у місцевого суду не було доказів належного повідомлення позивача про час і місце засідання суду.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. у справі № 8/226 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіІ.В. Алєєва О.В. Попікова