Рішення

від 01.10.2013 по справі 8/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/226 01.10.13 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Автогосподарства МВС України

до публічного акціонерного товариства «Київметробуд»

про стягнення матеріальних збитків в розмірі 33 198,82 грн.

Представники:

від позивача: Слободенюк О.Б. - представник за довіреністю № 20 від 08.01.2013 року;

від відповідача:Кошкіна І.В. - представник за довіреністю №09/01/2013 від 09.01.2013 року.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Автогосподарства МВС України до відкритого акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення матеріальних збитків в розмірі 33 198,82 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.02.1997 року о 14 год. 20 хв. по вул.. Харківське шосе, з боку вул.. Я.Гашека в напрямку Ленінградської площі, рухався автомобіль ВАЗ-2105, д.н. 83-72 КИВ, що належить відкритому акціонерному товариству "Київметробуд", під керування водія Ясинського М.О., який порушив Правила дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху і скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2105, д.н. 002-93 КА, що належить позивачу, під керуванням водія-співробітника автогосподарства Йовхимовича В.А.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій Йовхимович В.А. помер, а пасажирам цього автомобіля Соколову В.М., Козаку Ю.В. були заподіяні тілесні ушкодження.

Згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва №1-850/2003 від 09.07.2003 року винним в порушенні вимог Правил дорожнього руху, внаслідок якого сталося зіткнення, визнано водія Ясинського М.О.

Згідно акту судової автотоварознавчої експертизи №3282 від 16.07.1997 року по характеру отриманих механічних пошкоджень кузов автомобіля ВАЗ-2105, д.н. 002-93 КА, відновленню не підлягає.

24.11.2003 року позивачем була направлена заява в порядку досудового врегулювання спору про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки з вини водія організації (установи, підприємства) № 14/2-585, якою вимагалось відшкодувати завдані позивачу збитки в сумі 33 198,82 грн. На вказану вимогу відповідач жодним чином не відреагував, заподіяні збитки не відшкодував.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2004 року порушено провадження у справі № 8/226 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2004 року зупинено провадження у справі до вирішення кримінальної справи за обвинуваченням Ясинського М.О. по п. 2 ст. 286 КК України.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року, у зв'язку зі звільненням судді Катрич В.С. з посади судді господарського суду міста Києва відповідно до постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 12.04.2012 року № 4643-VI, враховуючи те, що з 01.01.2011 року у Господарському суді міста Києва введено в дію автоматизовану систему документообігу, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 8/226.

12.08.2013 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшла заява Автогосподарства МВС України про поновлення провадження у справі, у зв'язку з тим, що усунуті обставини, що зумовили зупинення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року суддя Мудрий С.М. прийняв справу №8/226 до свого провадження, поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.09.2013 року.

У судовому засіданні 23.09.2013 року оголошено перерву до 01.10.2013 року.

В судове засідання 01.10.2013 року через загальний відділ діловодства надійшло уточнення до позовної заяви про відшкодування майнової шкоди №821 від 27.09.2013 року, представник позивача підтримав свої позовні вимоги з урахуванням уточнення та просить суд стягнути з відповідача збиток у розмірі 33 198,82 грн., а також 331,99 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача позовні вимоги визнав.

Як вбачається з позовної заяви, відповідачем зазначено відкрите акціонерне товариство "Київметробуд", проте відповідно до довідки Головного Управління статистики у м. Києві №12-2131 від 25.09.2013 року за організаційно-правовою формою відповідач є публічним акціонерним товариством.

Суд здійснив заміну організаційно-правової форми відповідача з відкритого акціонерного товариства "Київметробуд" на публічне акціонерне товариство «Київметробуд».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва справа №1-850/2003 від 09.07.2003 року встановлено, що Ясинський М.О. приблизно о 14 год. 20 хв., 26.02.1997 року, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 2105 д.з. 83-72 КИВ рухався в лівій крайній смузі по Харківському шоссе з боку вул.. Я Гашека в напрямку Ленінградської площі в м. Києві. Порушуючи п.п. 11.2, 11.4, 12.1, 12.3, а також п.1.3 Додатку №2 Правил дорожнього руху України, що діяли на території України до 01.11.2002 року, Ясинський М.О. сприйнявши маневр вантажного автомобіля, що рухався попереду в його ряду - як небезпеку для руху, замість того щоб застосувати гальмування при виникненні небезпеки, відвернув автомобіль кермом вліво, виїхавши на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2105, д.н. 002-93 КА. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-2105, д.н. 002-93 КА Йовхимович В.А. від отриманих тілесних ушкоджень помер, а пасажирам цього автомобіля Соловйову В.М. та Козаку Ю.В. були заподіяні тілесні ушкодження.

Також, вищезазначеною постановою встановлено, що Ясинським М.О. скоїв суспільно небезпечне діяння в стані осудності, але на даний час хворіє психічним захворюванням і тому в силу ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності, проте потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Ухвалою Верховного суду України від 17.06.2004 року касаційну скаргу адвоката Ткаченка М.Г. задоволено частково, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 09.07.2003 року щодо Ясинського Миколи Олександровича скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування прокурору м. Києва.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва справа №1п-2218/11 1п/2604/1/2012 від 09.04.2012 року встановлено факт вчинення Ясинським М.О. суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у стані осудності, який на даний час хворіє психічним захворюванням і тому в силу ст. 19 КК України не підлягає застосування до нього покарання.

Вищезазначеною постановою, застосовано до Ясинського Миколи Олександровича заходи медичного характеру та передано його на піклування родичам або опікунам, з обов'язковим лікарським наглядом.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.09.2012 року апеляцію захисників Ткаченка М.Г. та Ясинської І.Д. залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2013 року постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 09.04.2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12.09.2012 року про застосування до Ясинського Миколи Олександровича заходів медичного характеру залишено без змін, а скаргу захисників Ткаченка М.Г. та Ясинської І.Д. - без задоволення.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного Кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Належність відповідачу автомобіля ВАЗ 2105 д.з. 83-72 КИВ встановлено в постанові Дніпровського районного суду м. Києва від 09.04.2012 року та довідці Управління Державтоінспекції ГУ МВС України у м. Києві від 08.04.1997 року.

Відповідно до ч.3 статті 35 ГПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Згідно п.1 ч.2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- збитків;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;

- вини.

При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.

Судом встановлено, що між протиправною поведінкою та збитками наявний причинний зв'язок, а також встановлена вина.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з акту судової автотоварознавчої експертизи №3282 від 16.07.1997 року матеріальний збиток, причинений власнику автомобіля ВАЗ-2105, д.н. 002-93 КА, в результаті його пошкодження при ДТП дорівнює остаточній вартості автомобіля і становить 10 668,00 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю ВАЗ-2105, д.н. 002-93 КА, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, а також, беручи до уваги те, що відповідачем визнано позов в судому засіданні, тому позовні вимоги позивача в розмірі 10 668,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 22 530,82 грн. індексу інфляції (суму коштів на яку збільшився матеріальний збиток).

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, вищезазначена вимога визнана та погоджена відповідачем, тому суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України (чинного на дату звернення позивача до суду) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 ГПК України (чинного на дату звернення позивача до суду) витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8, ідентифікаційний код 01387432) на користь Автогосподарства Міністерства Внутрішніх Справ України (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 8, ідентифікаційний код 14317108) матеріальний збиток в розмірі 10 668 (десять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., 22 530 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять) грн. 82 коп. інфляційних втрат та 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 99 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 03.10.2013 року

Суддя С.М.Мудрий