Рішення

від 27.04.2012 по справі 39/5-12/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 39/5-12/129 27.04.12

За позовом Громадської організації "Центр соціально-політичних технологій"

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля"

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про захист права інтелектуальної власності та відшкодування збитків в сумі 115 000 грн. солідарно

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 -представник (дов. б/н від 13.04.2012)

ОСОБА_3 -представник (дов. №2/4/12 від 20.04.2012)

Від відповідача 1 ОСОБА_4 -представник (дов. б/н від 13.04.2010)

Від відповідача 2 ОСОБА_5 -представник (дов. №226 від 20.01.2010)

ОСОБА_6 -представник (дов. №226 від 20.01.2010)

Суть спору:

Громадська організація "Центр соціально-політичних технологій" (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" (відповідач-1), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач-2) про захист права інтелектуальної власності та відшкодування збитків, а саме:

- про заборону солідарно відповідачу-1 та відповідачу-2 без погодження з позивачем здійснювати виробництво, розповсюдження, продаж зареєстрованого торгового знаку зі словосполученням "Золоте перо";

- про заборону солідарно відповідачу-1 та відповідачу-2 без погодження з позивачем здійснювати виробництво, будь-яке розповсюдження, продаж зареєстрованого за Позивачем торгового знаку, а саме: статуетки, на якій зображена підставка у вигляді античної колони під гусячим пером;

- про зобов'язання солідарно відповідача-1 та відповідача-2 протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності судового рішення опублікувати в засобах масової інформації відомості про незаконне використання ними словосполучення "Золоте перо"; у назві сувеніру та незаконне виготовлення, продаж, зареєстрованого за позивачем товарного знаку;

- про стягнення з солідарно відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача витрат на юридичні послуги у сумі 5 000,00 грн.;

- про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 115 000,00 грн. збитків у зв'язку з втратою матеріальної підтримки на організацію та проведення конкурсу "Золоте перо"; від ПП "Робота Плюс".

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 27799 "Золоте перо"; № 27800 "Золоте перо зображення", № 27801 "Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації "Золоте перо"; вказані товарні знаки зареєстровані для товарів та послуг, що належать до 9, 16, 35, 38, 41, 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП), зокрема, в класах 16 та 35 МКТП передбачено виключне право на виробництво та розповсюдження статуетки "Золоте перо". У зв'язку з наведеним позивач вважає, що саме він має виключні права щодо виготовлення та реалізації на території України вказаних зареєстрованих знаків тощо. Натомість, як зазначає позивач, відповідачі порушили його виключне право на використання, виробництво та розповсюдження зареєстрованого знака "Золоте перо". Крім того, вказані незаконні дії відповідачів призвели до зниження престижу та популярності конкурсу "Золоте перо" на організацію та проведення якого позивач отримує благодійні внески, в т.ч. і від ПП "Робота Плюс". Останнє надіслало позивачу лист, в якому було зазначено, що надання благодійної допомоги позивачу буде переглянуто. А тому позивач вважає, що відповідачі повинні солідарно відшкодувати йому збитки в сумі 115 000 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 та Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 - скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 29.04.2011, справу призначено головуючому судді Прокопенко Л. В.

Ухвалою суду від 04.05.2011 призначено розгляд справи на 25.05.2011, присвоєно справі новий номер 39/5-12/129.

У судовому засіданні 25.05.2011 оголошувалася перерва до 22.06.2011.

У судовому засіданні 22.06.2011 було оголошено перерву до 01.07.2011.

Представник позивача у судове засідання з'явився, надав клопотання про призначення додаткової експертизи, крім того, надав питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Представник відповідача-1 у судове засідання з'явився, надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких заперечував проти призначення додаткової експертизи.

Представник відповідача-2 у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі.

У судовому засіданні представник позивача та відповідача-1 запропонували суду перелік питань, які повинні бути роз'ясненні судовим експертом.

Ухвалою суду від 01.07.2011 призначено повторну судову експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, провадження у справі № 39/5-12/129 зупинено на час проведення повторної судової експертизи.

15.11.2011 судом отримано від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Висновок №53/11 повторної судової експертизи з питань інтелектуальної власності та матеріали справи з додатками.

Ухвалою суду від 21.11.2011 поновлено провадження у справі №39/5-12/129, призначено розгляд справи на 14.12.2011.

В судовому засіданні 14.12.2011 представники сторін надали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Клопотання судом задоволено, оскільки, відповідно до приписів ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору.

В судовому засіданні 14.12.2011 представник відповідача надав клопотання про виклик експертів.

Клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 14.12.2011 розгляд справи відкладено на 31.01.2012 та зобов'язано представників сторін надати питання до експертів у письмовому вигляді.

26.12.2011 відділом діловодства суду отримано клопотання позивача з питаннями до експертів Андрєєвій А.В. та Байдошвілі І.Б.

27.12.2011 відділом діловодства суду отримані питання відповідача 1 з питаннями до експертів Андрєєвій А.В. та Байдошвілі І.Б.

Ухвалою суду від 31.012012 розгляд справи відкладено на 24.02.2012 та викликано в судове засідання для дачі пояснень експерта Науково-дослідного центра судової експертизи з питань інтелектуальної власності І.Б. Байдошвілі та експерта, наукового співробітника Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Андрєєву А.В.

В судовому засіданні 24.02.2012 експерт Андрєєва А.В. надала письмові відповіді на поставленні в ухвалі Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 питання.

В судовому засіданні 24.02.2012 експерт Байдошвілі І.Б. надала письмові відповіді на поставленні в ухвалі Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 питання.

В судовому засіданні 24.02.2012 оголошено перерву до 13.03.2012.

Розпорядженням в. о. голови Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 справу було передано в провадження судді Куркотовій Є.Б. у зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 13.03.2012 розгляд справи відкладено на 30.03.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 справу було передано в провадження судді Прокопенко Л.В. у зв'язку з виходом з лікарняного.

22.03.2012 відділом діловодства суду від представника відповідача 2 було отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засіданні 30.03.2012 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 30.03.2012 клопотання представника відповідача 2 судом задоволено.

Ухвалою суду від 30.03.2012 відкладено розгляд справи на 13.04.2012.

13.04.2012 відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з залученням нового представника.

В судовому засіданні 13.04.2012 клопотання представника позивача задоволено.

Ухвалою суду від 13.04.2012 відкладено розгляд справи на 27.04.2012.

26.04.2012 відділом діловодства суду отримано від представника позивача пояснення по справі.

В судовому засіданні 27.04.2012 представник відповідача 1 надав пояснення по справі та клопотання про повторний виклик у судове засідання експертів.

В задоволенні клопотання відмовлено.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 27.04.2012 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Підставою для скасування Постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 та Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 стало те, що судові інстанції так і не встановили чи відповідають дійсності ті твердження позивача, згідно з якими останній наполягав на тому, що використане відповідачами в рекламі та в мережі Інтернет зображення статуетки у вигляді античної колони під гусячим пером є тотожним знаку для товарів і послуг, зареєстрованому за свідоцтвом № 27800, а отже чи відповідають дійсності твердження позивача про те, що відповідачі використали зареєстрований знак за наведених обставин.

Крім того, у постанові зазначено, що судами не було встановлено з достатньою повнотою направленість змісту тієї інформації, яка за твердженням позивача свідчила про те, що використання відповідачами зареєстрованого знаку носило незаконний характер, оскільки в даному випадку поширювалася рекламна інформація щодо товариства "Срібна хвиля" як особи господарська діяльність якої пов'язана із підприємництвом.

Відповідно до частини другої статті 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність);

Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а статтею 52 цього ж Кодексу встановлено, що некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку;

Згідно з ст. 1 Закону України "Про рекламу", реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Позивач на території України володіє наступними знаками для товарів і послуг: - «Золоте перо»за свідоцтвом України № 27799 від 15.10.2002 р., яке видане на підставі заявки № 2001053081, поданої 22.05.2001 р., знак зареєстрований для товарів 9, 16 та послуг 35, 38, 41 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП); - «Золоте перо зображення»за свідоцтвом України № 27800 від 15.10.2002 р., яке видане на підставі заявки № 2001053082, поданої 22.05.2001 р., знак зареєстрований для товарів 9, 16 та послуг 35, 38, 41 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП); - «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо»- найвища нагорода в галузі журналістики, на визначення кращих програм та рубрик (телебачення, радіо, газет, журналів, інтернет газет, інтернет сайтів)»за свідоцтвом України № 27801 від 15.10.2002 р., яке видане на підставі заявки № 2001053083, поданої 22.05.2001 р., знак зареєстрований для товарів 9, 16 та послуг 35, 38, 41 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП).

З наведених свідоцтв України № 27799, № 27800, № 27801 вбачається, що зареєстровані за ними знаки для товарів 9, 16 та послуг 35, 38, 41 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП), а саме:

- Кл. 9 Відеокасети; голограми; грамплатівки; дискети; диски магнітні; звукозаписові диски; звукозаписові носії; звукозаписові плівки; компакт-диски (аудіо-відео); носії інформації магнітні; оптичні диски; прозірки (слайди); радіо- і телевізійні приймачі; звукозаписувачі. Кл. 16 Адресні штампи, печатки; альбоми; білети; блокноти; буклети; брошури; вивіски паперові, картонні, табличні; видання друковані; вимпели; відривні календарі; вітальні листівки; газети; герби (паперові печатки); гравюри; папки на документи канцелярські; друкарська продукція; друкарські кліше; друковані видання періодичні; журнали; печатки для запечатування; записники; інформаційні бюлетні; канцелярські товари; квитки; книги; матеріали на оправи книжкові; конверти, кульки, пакети паперові, целофанові; обгортковий папір; пера канцелярські; пера письмові; пера письмові золоті, срібні, платинові; печатки; письмове приладдя; письмові набори; письмові блокноти; письмові інструменти; письмові набори канцелярські; підставки до ручок і олівців; підставки до фотографій; плакати; повідомні листи канцелярські; поштові листівки; поштові марки; проспекти рекламні; реєстри; репродукції графічні; ручки перові; серветки паперові; фігурки, статуетки із пап'є-маше; фотографії; чорнильниці; чорнильні прилади.

- Кл. 35 Агентства комерційного інформування; керування справами в готуванні артистів; аукціонний продаж; вивчання ринку; визначання громадської думки; влаштовування виставок, ярмарків, що належать до 35 класу; передплачування газет; послуги щодо громадських відносин; допомога в керуванні справами; досліджування ринкове; комплектування штату працівників; послуги, що належать до 35 класу, щодо комп'ютерних баз даних; наймові контори; публікування рекламних текстів; радіорекламування; реклама поштою; рекламні агентства; послуги щодо рекламних матеріалів; рекламування; розповсюджування рекламних матеріалів; розсилання поштою рекламних матеріалів; телевізійне рекламування.

- Кл. 38 послуги агентств інформаційних; електронна пошта; зв'язок за допомогою комп'ютерних терміналів; кабельне телевізійне мовлення; мовлення телевізійне; агентства новин; радіомовлення; супутниковий зв'язок.

- Кл. 41 Видавання книжок; послуги, що належать до 41 класу, щодо видовищ, видовищних декорацій, виставок, відеострічок, відеофільмів, кінофільмів, фільмів; влаштовування балів; влаштовування видовищ; влаштовування виставок, що належать до 41 класу; влаштовування змагань; влаштовування і проводіння з'їздів; влаштовування і проводіння конференцій; влаштовування і проводіння симпозіумів; влаштовування конкурсів краси; влаштовування лотерей; влаштовування спортивних змагань; готування радіо- і телевізійних програм; послуги дискотек; послуги щодо дозвілля, ігор, зустрічей; забави; забезпечування приміщенням для дозвілля, ігор; інформування щодо дозвілля; інформування щодо розваг; кіностудії; влаштовування і проводіння колоквіумів; монтування відеострічок; наймання видовищних декорацій; наймання відеокамер; наймання кінофільмів; наймання радіо- і телевізійних приймачів; наймання світильної апаратури для театрів або телестудій; наймання театральних декорацій; облаштовування дозвілля; презентації; радіопередачі розважальні; розваги; розважання; влаштовування і проводіння семінарів; створювання відеофільмів; послуги студій записування; послуги сценаристів; телевізійні передачі.

- Кл. 42 Інформування щодо моди; моделювання одягу; служба новин.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням і особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. З ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до суду про захист права інтелектуальної власності на підставі належних йому свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 27799 «Золоте перо», № 27800 «Золоте перо зображення», № 27801 «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо»; вказані товарні знаки зареєстровані для товарів та послуг, що належать до 9, 16, 35, 38, 41, 2 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП).

В якості доказів порушення його прав як власника Свідоцтв України № 27799, № 27801, № 27800, а рівно доказів на підтвердження виготовлення та реалізації відповідачами на території України зареєстрованого торгового знаку зі словосполученням «Золоте перо»та статуетки, на якій зображена підставка у вигляді античної колони під гусячим пером, позивач подав суду наступні документи:

- знімок із зображенням статуетки (а.с. 15, т. 1); - фіскальний чек від 22.06.2009 р. (а.с. 46, т. 1); - товарний чек № 476 від 22.06.2009 р. (а.с. 47, т. 1); - накладна № 30 від 03.06.2009 р. (а.с. 85, т. 1).

При новому розгляді справи суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно визначити обсяг правової охорони за Свідоцтвами України № 27799, № 27800, № 27801, для чого вирішальне значення мають зображення знаку та перелік товарів і послуг, для яких було зареєстровано знак, оскільки відповідно до пункту 4 статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Матеріали справи містять висновок №2277/10-12 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності по господарській справі № 39/5.

При наданні відповіді на поставлені питання експерт дійшов наступних висновків:

1.Товари (послуги), які пов'язані з ярликом статуетки, фіскальним чеком від 22.06.2009 року, товарним чеком від 22.06.2009 року № 476, накладною від 03.06.2009 року № 30, що видана на підставі договору від 20.112007 року № 65 не є тими самими або спорідненими з товарами (послугами), для маркування яких призначені знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України № 27799 для товарів 9, 16, 35, 38, 41, 42 класів МКТП, за свідоцтвом України № 27801 для товарів 9, 16, 35, 38, 41, 42 класів МКТП, за свідоцтвом України № 27800 для товарів 9,16,35,38, 41,42 класів МКТП.

2.Знак для товарів і послуг Золоте перо за Свідоцтвом України № 27799 та позначення «золоте перо»у досліджуваному ярлику статуетки тотожні за фонетичними, семантичними ознаками та схожі за графічними ознаками, і враховуючи те, що товари, для яких використовуються досліджувані позначення не є тими самими або спорідненими, така схожість не призводить до змішування зі знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 27799.

Знак для товарів і послуг Золоте перо за Свідоцтвом України № 27799 та позначення «золоте»у досліджуваному фіскальному чеку від 22.06.2009 року збігаються за фонетичними та семантичними ознаками лише у частині «Золоте», та не схожі за графічними ознаками, і враховуючи те, що товари, для яких використовуються досліджувані позначення не є тими самими або спорідненими, часткова схожість досліджуваних позначень не призводить до змішування зі знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 27799.

Знак для товарів і послуг Золоте перо за Свідоцтвом України № 27799 та позначення «Золотое перо»у товарному чеку від 22.06.2009 року № 476 збігаються за фонетичними ознаками, тотожні за семантичними ознаками та не схожі за графічними ознаками, і враховуючи те, що товари, для яких використовуються досліджувані позначення не є тими самими або спорідненими, часткова схожість досліджуваних позначень не призводить до змішування зі знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 27799.

Знак для товарів і послуг Золоте перо за Свідоцтвом України № 27799 та позначення «золоте перо»у досліджуваних накладній від 03.06.2009 року № 30, що видана на підставі договору від 20.11.2007 року № 65 тотожні за фонетичними, семантичними ознаками та не схожі за графічними ознаками, і враховуючи те, що товари, для яких використовуються досліджувані позначення не є тими самими або спорідненими, така схожість не призводить до змішування зі знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 27799.

3.Позначення «Золоте перо», що входить до складу знаків для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 27800, № 27801 та позначення «золоте перо»у досліджуваному ярлику статуетки тотожні за фонетичними, семантичними ознаками та схожі за графічними ознаками, і враховуючи те, що товари, для яких використовуються досліджувані позначення не є тими самими або спорідненими, така схожість не призводить до змішування зі знаками для товарів і послуг за Свідоцтвами України № 27800, № 27801.

Позначення «Золоте перо», що входить до складу знаків для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 27800, № 27801 та позначення «золоте»у досліджуваному фіскальному чеку від 22.06.2009 року збігаються за фонетичними та семантичними ознаками лише у частині «Золоте», та не схожі за графічними ознаками, і враховуючи те, що товари, для яких використовуються досліджувані позначення не є тими самими або спорідненими, часткова схожість досліджуваних позначень не призводить до змішування зі знаками для товарів і послуг за Свідоцтвами України № 27800, № 27801.

Позначення «Золоте перо», що входить до складу знаків для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 27800, № 27801 та позначення «Золотое перо»у товарному чеку від 22.06.2009 року № 476 збігаються за фонетичними ознаками, тотожні за семантичними ознаками та не схожі за графічними ознаками, і враховуючи те, що товари, для яких використовуються досліджувані позначення не є тими самими або спорідненими, часткова схожість досліджуваних позначень не призводить до змішування зі знаками для товарів і послуг за Свідоцтвами України № 27800, № 27801.

Позначення «Золоте перо», що входить до складу знаків для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 27800, № 27801 та позначення «золоте перо»у досліджуваних накладній від 03.06.2009 року № 30, що видана на підставі договору від 20.11.2007 року № 65 тотожні за фонетичними, семантичними ознаками та не схожі за графічними ознаками, і враховуючи те, що товари, для яких використовуються досліджувані позначення не є тими самими або спорідненими, така схожість не призводить до змішування зі знаками для товарів і послуг за Свідоцтвами України № 27800, № 27801. 4. Застосування позначення «золоте перо»у досліджуваних ярлику статуетки, накладній від 03.06.2009 року № ЗО, що видана на підставі договору від 20.11.2007 року № 65, позначення «Золотое перо»у товарному чеку від 22.06.2009 року № 476, позначення «золоте»у фіскальному чеку від 22.06.2009 року не є використанням знаків для товарів і послуг за свідоцтвом України № 27799 для товарів 9, 16, 35, 38, 41, 42 класів МКТП, за свідоцтвом України № 27801 для товарів 9, 16, 35, 38, 41, 42 класів МКТП, за свідоцтвом України № 27800 для товарів 9, 16, 35, 38, 41, 42 класів МКТП.

В матеріалах справи також містяться Висновок №53/11 повторної судової експертизи з питань інтелектуальної власності, в якому зазначено, що товар, який пов'язано з ярликом, фіскальним чеком від 22.06.2009 року №476, накладною від 03.06.2009 року №30, що видана на підставі договору від 20.11.2007 року №65, а саме: фігурка, статуетка у вигляді «Гусячого пера на колоні в античному стилі»та фігурка, статуетка із пап'є-маше, до якої зареєстровані знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами України №27799, 27800, 27801, не є тими самими товарами , але за сукупністю ознак є спорідненими (однорідними) товарами.

Товар, який пов'язано з ярликом, фіскальним чеком від 22.06.2009 року №476, накладною від 03.06.2009 року №30, що видана на підставі договору від 20.11.2007 року №65, а саме: фігурка, статуетка у вигляді «Гусячого пера на колоні в античному стилі»та послуги 41 класу МКТП, до яких зареєстровано знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами України №27799, 27800, 27801, а саме: влаштування балів, влаштування видовищ, влаштування виставок, що належить до 41 класу; влаштування змагань; влаштування і проведення з'їздів; влаштування і проведення конференцій; влаштування і проведення симпозіумів; влаштування конкурсів краси; влаштування спортивних змагань, є спорідненими (однорідними) товарами та послугами.

Отже, у висновках зазначено, що зазначені товари (послуги), які пов'язані з ярликом статуетки, фіскальним чеком, товарним чеком, накладною не є тими самими.

Таким чином, висновок № 2277/10-12 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності по господарській справі № 39/5, який суд враховує в якості належного доказу у справі і оцінює за правилами оцінки доказів саме в якості висновку судової експертизи, спростовує доводи позивача стосовно того, що зображення та назва сувеніру «Золоте перо», виробництво, розповсюдження та продаж якого здійснюється відповідачами, є тотожними належному позивачу знаку для товарів і послуг за Свідоцтвами України № 27799, № 27800, № 27801. Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на наступне. - Зібрані у справі докази, в т.ч. висновок № 2277/10-12 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності по господарській справі № 39/5 обґрунтовано підтверджують наступні факти:

- товари (послуги), які пов'язані з ярликом статуетки, фіскальним чеком, товарним чеком, накладною не є тими самими або спорідненими з товарами (послугами), для маркування яких призначені знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 27799, № 27801, № 27800.

- -сувенір-статуетка «Золоте Перо», виробництво та продаж якого здійснюють відповідач-1 та відповідач-2 відповідно, відноситься до товарів 14 класу МКТП - «статуетки,фігурки з дорогоцінних металів»(ювелірний виріб);

- - ювелірний виріб не відноситься до жодного з товарів та послуг, що внесені до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг як товари і послуги, на які розповсюджується дія Свідоцтв України № 27799, № 27800, № 27801, а також навіть не є до них спорідненим;

- - часткова схожість досліджуваних позначень і понять не призводить до змішування зі знаками для товарів (послуг) за Свідоцтвами України № 27799, № 27800, № 27801.

Ст. 42 ГПК України чітко визначає, що висновок повинен мати докладний опис проведених досліджень.

Суд приймає до уваги, що єдиним згадуванням в класі 16 МКТП такого товару як «статуетка»є «фігурки, статуетки із пап'є-маше». Але, як відомо Папье-маше - це тверда щільна речовина з паперової маси, змішана з гіпсом, клеєм, що застосовується для виготовлення різних предметів шляхом пресування. Таким чином, до товару 16 класу МКТП «фігурки, статуетки із пап'є-маше»відносяться статуетки, фігурки виготовлені з паперу, картону за допомогою клеючих речовин.

Крім того, судом встановлено, що сувенір-статуетка «Золоте перо», що виробляється підприємством відповідача-1 та розповсюджується відповідачем-2, є за своєю природою ювелірним виробом з дорогоцінних металів загальною вагою приблизно 1416,47грам (із них: латунь -1367,15 грам, срібло - 49,258 грам, золото - 0,062 грам) та відноситься до класу 14 МКТП з заголовком класу «Дорогоцінні метали та їхні сплави, товари з дорогоцінних металів, або покриті ними, що не належать до інших класів; золотарські вироби, дорогоцінне каміння; годинники та інші хронометричні прилади».

За таких обставин, позивачем не доведено суду наявність будь-яких порушень з боку відповідачів прав позивача як власника Свідоцтв України № 27799, № 27800, № 27801, а рівно позовні вимоги: - про заборону солідарно відповідачу-1 та відповідачу-2 без погодження з позивачем здійснювати виробництво, розповсюдження, продаж зареєстрованого торгового знаку зі словосполученням «Золоте перо»; - про заборону солідарно відповідачу-1 та відповідачу-2 без погодження з позивачем здійснювати виробництво, будь-яке розповсюдження, продаж зареєстрованого за Позивачем торгового знаку, а саме: статуетки, на якій зображена підставка у вигляді античної колони під гусячим пером, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позовна вимога про зобов'язання солідарно відповідача-1 та відповідача-2 протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності судового рішення опублікувати в засобах масової інформації відомості про незаконне використання ними словосполучення «Золоте перо»у назві сувеніру та незаконне виготовлення, продаж, зареєстрованого за позивачем товарного знаку, задоволенню не підлягає, оскільки Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України та Закон України від 15.12.1993, № 3689-XII "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не передбачають такого способу захисту порушених прав як опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення прав на знаки для товарів і послуг.

Крім того, позивач не довів суду що відповідач-1 та відповідач-2 незаконно використовували словосполучення «Золоте перо»у назві сувеніру та незаконно виготовляли, здійснювали продаж, зареєстрованого за позивачем товарного знаку.

Крім того, позивач звернувся до суду також з вимогою про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 115 000,00 грн. збитків у зв'язку з втратою матеріальної підтримки на організацію та проведення конкурсу «Золоте перо»від ПП «Робота Плюс».

Зокрема, позивач вважає, що дії відповідачів, які порушують його права як власника Свідоцтв України № 27799, № 27800, № 27801, призвели до зниження престижу та популярності конкурсу «Золоте перо», на організацію та проведення якого позивач отримує благодійні внески, в т.ч. і від ПП «Робота Плюс», яке надіслало позивачу лист із зазначенням того, що надання благодійної допомоги позивачу з огляду на наведені обставини буде переглянуто. Таким чином, на думку позивача, відповідачі повинні солідарно відшкодувати йому збитки в сумі 115000,00 грн. При цьому у якості підстав для відшкодування наведених збитків позивач вказує той факт, що він є громадською неприбутковою організацією, а проведення конкурсу «Золоте перо»залежить від благодійних внесків, та посилається на приписи ст. 1173 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 20 Закону України від 15.12.1993, № 3689-XII "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до частини 2 наведеної вище статті Закону України від 15.12.1993, № 3689-XII "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 431 Цивільного кодексу України передбачено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Таким чином, настання цивільно-правової відповідальності є наслідком саме порушення права інтелектуальної власності.

Способи захисту цивільних прав, в тому числі прав інтелектуальної власності, перелічені в ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність лише за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитками у відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов; - протиправної дії чи бездіяльності особи; - заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; - причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; - вини боржника.

Фактично позивачем не доведено суду порушення відповідачами його прав інтелектуальної власності, зокрема, права позивача як власника Свідоцтв України № 27799, № 27800, № 27801, а рівно позивачем не доведено суду заподіяння йому збитків відповідачами в результаті порушення останніми його прав інтелектуальної власності.

В матеріалах справи відсутні докази, які б належним чином підтверджували доводи позивача, що саме дії відповідачів призвели до зниження престижу та популярності конкурсу «Золоте перо», та саме дії відповідачів призвели до намірів ПП «Робота Плюс»переглянути надання благодійної допомоги позивачу.

За відсутності протиправного характеру дій відповідачів, позивачем не доведено суду і наявності причинного зв'язку між протиправними діями відповідачів та збитками позивача, сума яких визначена позивачем без надання доказів на її підтвердження та відповідного розрахунку.

Щодо вини, то у цивільному праві діє презумпція вини особи, яка вчинила правопорушення. При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, оскільки відповідальність за порушення господарського зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає лише за наявності сукупності умов (складових частин правопорушення у сфері господарювання), а саме: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника, то вищевстановлені судом обставини справи свідчать про відсутність підстав для господарсько-правової відповідальності відповідачів у вигляді відшкодування збитків.

Крім того, суд вважає, що стаття 1173 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається у якості правової підстави для стягнення збитків, жодним чином не відноситься до спірних правовідносин сторін спору, оскільки її приписами визначено наступне: шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Вимоги позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів витрат на юридичні послуги у сумі 5000,00 грн. визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України від 19 грудня 1992 року № 2887-XII «Про адвокатуру»адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Приписами вищеназваного Закону України також встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь яких представників (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 10.12.2007 № 01-8/963).

У якості обґрунтування щодо стягнення з відповідачів коштів у сумі 5000,00 грн. на юридичні послуги позивач посилається на укладений ним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверт Лігал Груп»Договір № 16/09 про надання юридичних послуг від 04.11.2009 р.

Докази фактичного здійснення позивачем витрат на юридичні послуги у сумі 5000,00 грн. позивачем суду не надані.

З огляду на наведене, суд відмовляє позивачу в задоволенні його вимог про солідарне стягнення з відповідачів витрат на юридичні послуги у сумі 5000,00 грн., як таких, що нормативно та документально не доведені.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Громадської організації "Центр соціально-політичних технологій" є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову належить відмовити повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України, при відмові в позові витрати по сплаті держмита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та за проведення судової експертизи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 22, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ріння господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко

Повне рішення складено 07.05.2012