Постанова

від 01.08.2012 по справі 39/5-12/129

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2012 № 39/5-12/129

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Лобаня О.І.

секретар судового засідання Криворотько В.В.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 01.08.2012 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

громадської організації «Центр соціально-політичних технологій»

на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року

у справі №39/5-12/129 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом громадської організації «Центр соціально-політичних технологій»

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Срібна Хвиля»

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про захист права інтелектуальної власності та відшкодування збитків в сумі 150 000,00 грн., -

встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2010 року у справі

№39/5 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського від 01.02.2011 року у справі №39/5 апеляційну скаргу громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2010 року у справі №39/5 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011 року у справі №39/5 касаційну скаргу громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року у справі

№39/5-12/129 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року у справі №39/5-12/129 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року у справі №39/5-12/129 прийнято апеляційну скаргу громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» до провадження та призначено її до розгляду на 09.07.2012 року.

05.07.2012 року до Київського апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду 27.04.2012 року у справі №39/5-12/129 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У судовому засіданні 09.07.2012 року розгляд справи №39/5-12/129 відкладено на 01.08.2012 року.

Також, в судовому засіданні 09.07.2012 року, відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду 27.04.2012 року у справі №39/5-12/129 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник позивача у судових засіданнях надавав пояснення якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідачів в судових засіданнях заперечували проти доводів викладених позивачем в скарзі і просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 01.08.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» у зв'язку з наступним.

Предметом спору у даній справі є захист прав інтелектуальної власності громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» та відшкодування збитків, зокрема, заборона солідарно відповідачу 1 та відповідачу 2 без погодження з позивачем здійснювати виробництво, розповсюдження, продаж зареєстрованого торгового знаку зі словосполученням «Золоте перо»; заборона солідарно відповідачу 1 та відповідачу 2 без погодження з позивачем здійснювати виробництво, будь-яке розповсюдження, продаж зареєстрованого за позивачем торгового знаку, а саме статуетки, на якій зображена підставка у вигляді античної колони під гусячим пером; зобов'язання солідарно відповідачу 1 та відповідачу 2 протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності судового рішення опублікувати в засобах масової інформації відомості про незаконне використання ними словосполучення «Золоте перо» у назві сувеніру та незаконне виготовлення, продаж, зареєстрованого за позивачем товарного знаку; стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача витрат на юридичні послуги у сумі 5 000,00 грн.; стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача 115 000,00 грн. збитків у зв'язку з втратою матеріальної підтримки на організацію та проведення конкурсу «Золоте перо» від ПП «Робота Плюс».

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року у справі №39/5-12/129 у задоволенні позовних вимог громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» до ТОВ «Срібна Хвиля» та ФОП ОСОБА_2 про захист права інтелектуальної власності та відшкодування збитків в сумі 150 000,00 грн. відмовлено повністю.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що фактично позивачем не доведено суду порушення відповідачами його прав інтелектуальної власності, зокрема, права позивача як власника свідоцтв України №27799, №27800, №27801, а також позивачем не доведено суду заподіяння йому збитків відповідачами в результаті порушення останніми його прав інтелектуальної власності.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач на території України володіє наступними знаками для товарів і послуг:

- «Золоте перо» за свідоцтвом України №27799 від 15.10.2002 року, яке видане на підставі заявки №2001053081, поданої 22.05.2001 року, знак зареєстрований для товарів 9, 16 та послуг 35, 38, 41 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків;

- «Золоте перо зображення» за свідоцтвом України №27800 від 15.10.2002 року, яке видане на підставі заявки №2001053082, поданої 22.05.2001 року, знак зареєстрований для товарів 9, 16 та послуг 35, 38, 41 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків;

- «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо» найвища нагорода в галузі журналістики, на визначення кращих програм та рубрик (телебачення, радіо, газет, журналів, інтернет газет, інтернет сайтів)» за свідоцтвом України №27801 від 15.10.2002 року, яке видане на підставі заявки №2001053083, поданої 22.05.2001 року, знак зареєстрований для товарів 9, 16 та послуг 35, 38, 41 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Отже, відповідно до вказаних свідоцтв України №27799, №27800, №27801 зареєстрованих за позивачем для товарів та послуг, що належать до 9, 16, 35, 38, 41, 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП), право на виробництво та розповсюдження статуетки «Золоте перо» належить позивачу.

Як стверджує позивач, відповідачами були порушено права інтелектуальної власності позивача на підставі належних йому свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №27799 «Золоте перо», №27800 «Золоте перо зображення», №27801 «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо».

На підтвердження своїх доводів позивачем додано до матеріалів справи наступні документи:

- знімок із зображенням статуетки (а.с. 15, т. 1);

- фіскальний чек від 22.06.2009 року (а.с. 46, т. 1);

- товарний чек №476 від 22.06.2009 року (а.с. 47, т. 1);

- накладна №30 від 03.06.2009 року (а.с. 85, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою об'єктивного вирішення спору судами попередніх інстанцій призначались судові експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Як свідчить перший висновок судової експертизи №2277/10-12 об'єктів інтелектуальної власності товари (послуги), які пов'язані з ярликом статуетки, фіскальним чеком, товарним чеком, накладною не є тими самими або спорідненими з товарами (послугами), для маркування яких призначені знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №27799, №27801, №27800.

Також даною експертизою встановлено, що сувенір-статуетка «Золоте Перо», виробництво та продаж якого здійснюють відповідач 1 та відповідач 2 відповідно, відноситься до товарів 14 класу МКТП - «статуетки, фігурки з дорогоцінних металів» (ювелірний виріб), тобто ювелірний виріб не відноситься до жодного з товарів та послуг, що внесені до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг як товари і послуги, на які розповсюджується дія свідоцтв України №27799, №27800, №27801, а також навіть не є до них спорідненим.

Разом з тим, судової експертизою встановлено, що часткова схожість досліджуваних позначень і понять не призводить до змішування зі знаками для товарів (послуг) за свідоцтвами України № 27799, № 27800, № 27801.

Тобто, даним висновком судової експертизи встановлено, що докази позивача, на які останній посилається як на підставу порушення його прав інтелектуальної власності, не є тими самими або спорідненими на знаки для товарів і послуг №27799 «Золоте перо», №27800 «Золоте перо зображення», №27801 «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо», які зареєстровані за позивачем.

Також, як слідує з матеріалів справи, була проведена повторна судова експертиза №53/11 з питань інтелектуальної власності, в якій встановлено, що товар, який пов'язано з ярликом, фіскальним чеком від 22.06.2009 року №476, накладною від 03.06.2009 року №30 не є тими самими товарами, але за сукупністю ознак є спорідненими (однорідними) товарами на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами №27799 «Золоте перо», №27800 «Золоте перо зображення», №27801 «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо», які зареєстровані за позивачем.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що відповідно до тлумачного словника української мови «споріднений» -а, -е, -пов'язаний спільністю походження, який має спільну причину; близький, схожий з

ким-, чим-небудь за якостями, ознаками і т. ін., відповідний, близький кому-, чому-небудь, співзвучний з ним.

Отже, навіть повторною судовою експертизою встановлено, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами №27799 «Золоте перо», №27800 «Золоте перо зображення», №27801 «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо», які зареєстровані за позивачем не є тими самими щодо доказів, на які посилається позивач, а лише спорідненими.

Таким чином, висновками судових експертиз об'єктів інтелектуальної власності №2277/10-12 та №53/11 спростовано доводи позивача стосовно того, що зображення та назва сувеніру «Золоте перо», виробництво, розповсюдження та продаж якого здійснюється відповідачами, є тотожними належному позивачу знаку для товарів і послуг за свідоцтвами України №27799, №27800, №27801.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з тлумачним словником української мови «тотожність» - це цілковита схожість чого-небудь, подібність одного до одного за своєю суттю й зовнішніми ознаками та виявом. Проте, як встановлено судовими експертизами знаки для товарів і послуг за свідоцтвами №27799 «Золоте перо», №27800 «Золоте перо зображення», №27801 «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо», які зареєстровані за позивачем не є тими самими щодо доказів, на які посилається позивач, а лише спорідненими.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 115 000,00 грн. збитків у звязку з втратою матеріальної підтримки на організацію та проведення конкурсу «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо» від ПП «Робота Плюс».

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що дії відповідачів, які порушують його права як власника свідоцтв України №27799, №27800, №27801, призвели до зниження престижу та популярності вказаного конкурсу, на організацію та проведення якого позивач отримує благодійні внески, в т.ч. і від ПП «Робота Плюс», яке надіслало позивачу лист із зазначенням того, що надання благодійної допомоги позивачу з огляду на наведені обставини буде переглянуто. Також посилається на те, що позивач є громадською неприбутковою організацією, а проведення конкурсу залежить від благодійних внесків.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені ст. 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 вказаного закону передбачено, що на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 431 Цивільного кодексу України передбачено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Отже, враховуючи наведені вище норми, настання цивільно правової відповідальності є наслідком саме порушення права інтелектуальної власності.

Способи захисту цивільних прав, в тому числі прав інтелектуальної власності, перелічені в ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Оскільки, як вже зазначалось, позивачем не доведено порушення відповідачами його прав інтелектуальної власності, зокрема, права позивача як власника свідоцтв України №27799, №27800, №27801, то, відповідно, не підлягає застосуванню до даних правовідносин ст. 22 Цивільного кодексу України у зв'язку з відсутністю протиправного характеру дій відповідачів, які могли б призвести до підстав відшкодування збитків.

Отже, оскільки відповідальність за порушення господарського зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає лише за наявності сукупності певних умов, зокрема, протиправної дії чи бездіяльності особи, заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи, причинного звязку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками, вини боржника, то наведене свідчить про відсутність підстав для господарсько-правової відповідальності відповідачів у вигляді відшкодування збитків.

З приводу посилання скаржника на те, що відповідачем 1 порушено його виключні права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг шляхом поширення рекламної інформації в мережі Інтернет, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сторінка в інтернеті, на яку посилається позивач не є «офіційним інтернет-сайтом» зареєстрованим за ТОВ «Срібна Хвиля», а є однією з електронних сторінок електронної версії книги «Промисловість та підприємництво України. Загальноукраїнський проект», що видається Українським видавничим консорціумом та Українським науковим товариством геральдики та вексилології.

Тобто, з зазначеного слід зробити висновок, що спірна інформація, яка може порушити права інтелектуальної власності скаржника, розміщена на інтернет-сайті, який не належить відповідачам та які не мають прав щодо розміщення даної інформації на вказаному інтернет-сайті, оскільки не володіють правами власника даного інтернет-сайта.

Крім того, як слідує з висновку повторної судової експертизи, розміщення статуетки у вигляді «Гусяче перо на античній колоні» відповідачем 1 у випуску книги «Промисловість та підприємництво України. Загальноукраїнський проект» не підпадає під дію класу 16, 35 МКТП та під дію класу 41 Ніццької класифікації на підставі товарів і послуг за свідоцтвами №27799 «Золоте перо», №27800 «Золоте перо зображення», №27801 «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо», які зареєстровані за позивачем.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що скаржник не позбавлений права в окремому провадженні звернутися до суду за захистом своїх прав в частині зобов'язання заборони розміщувати інформацію на вказаному інтернет-сайті, якщо вважає, що це може порушити його виключні права інтелектуальної власності, які зареєстровані свідоцтвами №27799 «Золоте перо», №27800 «Золоте перо зображення», №27801 «Всеукраїнський щорічний конкурс засобів масової інформації «Золоте перо» до належної особи.

Таким чином, зі сторони відповідачів відсутні будь-які порушення прав власника свідоцтв №27799, №27800, №27801 щодо поширення рекламної інформації в мережі Інтернет.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, скаржником не обгрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що доводи скаржника законних та обгрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року у справі №39/5-12/129 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу громадської організації «Центр соціально-політичних технологій» на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року у справі

№39/5-12/129 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року у справі

№39/5-12/129 залишити без змін.

3. Справу №39/5-12/129 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

Б.О. Ткаченко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.08.2012 року.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Ткаченко Б.О.

Лобань О.І.