РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2012 року Справа №5/37-НМ
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Саврій В.А. ,
судді Бучинська Г.Б.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
прокурор: Рункевич І.В. (посвідчення №82)
позивачів - не з'явились
відповідача - не з'явився
третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_1 (довіреність №1 від 02.02.2010р.)
розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28 лютого 2012 року у справі №5/37-НМ (суддя Давидюк В.К.)
за позовом Прокурора Черняхівського району в інтересах держави в особі
Житомирської обласної державної адміністрації
Управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель при Головному управлінні держкомзему у Житомирській області
до Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізгир"
про визнання недійсними та скасування розпоряджень
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ :
28 лютого 2012 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було припинено провадження у справі за позовом прокурора Черняхівського району в інтересах держави в особі Житомирської ОДА, Управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель при ГУ держкомзему у Житомирській області до Черняхівської РДА Житомирської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Мізгир", про визнання недійсними та скасування розпоряджень.
Перший заступник прокурора Житомирської області, не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати і прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки, суд невірно мотивував своє рішення тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах. Вважає, що на підставі діючого законодавства органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок, тому, вступаючи з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини, вони є рівними учасниками, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності, тому даний спір підвідомчий господарським судам. Крім того, зазначає, що індивідуальні акти органів держави та місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави як учасника цивільно-правових відносин не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер і підвідомчі господарським судам.
Також, зазначив, що розпорядження голови Черняхівської райдержадміністрації №141 від 10 квітня 2007 року, №170 від 28 квітня 2007 року, №154 від 19 травня 2007 року та №177 від 10 травня 2007 року є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки, Черняхівською РДА порушено вимоги чинного законодавства щодо порядку оформлення документації при передачі в оренду земельної ділянки, яка раніше в користування не відводилась, а саме, ст.ст. 20, 50, 51 Закону України "Про землеустрій", п.1 ч.2 "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", затвердженого постановою Кабінету Міністрів за №677 від 26 травня 2004 року.
26 березня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено дату її розгляду на 11 квітня 2012 року.
Прокурором була подана заява про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів.
11 квітня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було задоволено заяву прокурора, продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 26 квітня 2012 року, розгляд апеляційної скарги відкладено на 25 квітня 2012 року.
Управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель при Головному управлінні держкомзему у Житомирській області надало клопотання в якому підтримують апеляційну скаргу першого заступника прокурора Житомирській області і просять задоволити позовні вимоги прокурора Черняхівського району Житомирській області. Розгляд скарги провести без участі їх представника за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, а ухвалу господарського суду Житомирської області скасувати повністю. Представник третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає, що слід відмовити у її задоволенні, а ухвалу господарського суду Житомирської області залишити без змін.
Представник Житомирської ОДА сторін у судове засідання не з'явився, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника Житомирської ОДА та Управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель при Головному управлінні держкомзему у Житомирській області.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представника третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
10 квітня 2007 року, розпорядженням голови Черняхівської РДА №141 "Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку" надано згоду третій особі - ТОВ "Мізгир" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для ведення підсобного господарства попередньою площею 25,0 га за межами с. Пекарщина за рахунок земель запасу Пекарщинської сільської ради. (т.1 а.с.46)
19 квітня 2007 року, розпорядженням голови Черняхівської РДА №154 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документа, що посвідчує право оренди на земельну ділянку площею 25,0 га, в тому числі: рілля - 21,1134 га, чагарник - 1,1185 га, болото - 0,0939 га, кам'янисті місця - 1,2474 га, порушені землі - 1,4268 га для ведення підсобного сільського господарства за межами с. Пекарщина за рахунок земель запасу Пекарщинської сільради. (т.1 а.с.4)
28 квітня 2007 року, розпорядженням голови Черняхівської РДА №170 "Про передачу земельної ділянки в оренду" вищевказану земельну ділянку площею 25,0 га було передано ТОВ "Мізгир" для ведення підсобного господарства в довгострокову оренду терміном на 6 років зі сплатою орендної сплати у розмірі 1.5% від нормативно-грошової оцінки даної земельної ділянки. (т.1 а.с.47)
10 травня 2007 року, розпорядженням голови Черняхівської РДА №177 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 28 квітня 2007 року №170 "Про передачу земельної ділянки в оренду" було внесено зміни до п.1 розпорядження голови Черняхівської РДА від 28 квітня 2007 року №170 "Про передачу земельної ділянки в оренду" - передано ТОВ "Мізгир" вказану земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства терміном на 10 років. (т.1 а.с.6)
10 травня 2007 року, між Черняхівською РДА, як орендодавцем, та ТОВ "Мізгир", як орендарем, укладено Договір оренди землі, згідно якого Черняхівська РДА надала, а ТОВ "Мізгир" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Пекарщинської сільської ради за межами с. Пекарщина Черняхівського району Житомирської області загальною площею 25,0 га, в тому числі ріллі - 21,1134 га, чагарнику - 1,1185 га, болота - 0,0939 га, кам'янистих місць - 1,2474 га, іншої землі - 1,4268 га з сплатою орендної сплати у розмірі 1.5% від нормативно-грошової оцінки даної земельної ділянки, що складає 587,91 грн. в рік. (т.1 а.с.7-9)
19 квітня 2011 року, повідомленням ГУ Держкомзему у Житомирській області №1792/09/23-11, згідно автоматизованої системи форми державної статистичної звітності з земельних ресурсів (форми 6-зем, розділ 1,4.6 підприємства інших галузей промисловості) за землекористувачем ТОВ "Мізгир" обліковуються відомості, загальна площа земельної ділянки становить 25 га, з них: 21,1134 га. - сільськогосподарські землі, у тому числі сільськогосподарські угіддя (рілля), 1,1185 га - ліси та інші вкриті лісом площі, у тому числі лісові землі (чагарники); 0,0939 га - відкриті заболочені землі, у тому числі низинні; 2,6742 га - відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покриттям. ( т.2. а.с.126-127)
30 березня 2010 року, прокурор Черняхівського району в інтересах держави в особі Житомирської ОДА, Управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель при ГУ держкомзему у Житомирській області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Черняхівської РДА Житомирської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Мізгир" про визнання недійсними та скасування зазначених розпоряджень. (а.с. 2-3, т.1)
24 січня 2011 року, рішенням господарського суду Житомирської області, яке було залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 травня 2011, позов прокурора було задоволено, визнано недійсними та скасовано розпорядження голови Черняхівської РДА Житомирської області №141 від 10 квітня 2007 року, №154 від 19 квітня 2007 року, №170 від 28 квітня 2007 року та №177 від 10 травня 2007 року. (а.с. 57-59, 134-140 т.2)
Проте, 08 листопада 2011 року, постановою Вищого господарського суду України було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 січня 2011 року, рішення господарського суду Житомирської області та дану справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. (а.с. 182-186, т.2)
28 лютого 2012 року, ухвалою господарського суду Житомирської області провадження у справі №5/37-НМ було припинено з тих підстав що спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а ухвалу господарського суду Житомирської області - скасувати.
Згідно ч.1, п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними відповідних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року визначено критерії поділу спорів на адміністративні та господарські, а саме у п.2 зазначено, що господарські суди розглядають справи у порядку позовного провадження, коли склад учасників відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
При цьому, спір за участю суб'єкта господарювання, пов'язаний з захистом майнового права шляхом оскарження дій (бездіяльності), або актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, є спором в якому суб'єкти господарювання не перебувають у відносинах підлеглості з цими органами, а тому такий спір має розглядатися господарськими судами.
Згідно ч.4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Тобто, суб'єкт владних повноважень, реалізуючі свою повноваження шляхом видання відповідного акта, може створювати приватноправові права та обов'язки. У таких випадках акт органу публічної влади являється юридичним фактом цивільного права, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки.
Такими актами є індивідуальні акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, якими вони встановлюють, змінюють чи припиняють конкретні цивільно-правові відносини, у тому числі щодо державної чи комунальної власності. Тобто ці акти спрямовані на реалізацію ними повноважень власника майна, а тому у цьому випадку юридичні особи публічного права не здійснюють владні повноваження, а їх акти мають приватноправовий характер, адресовані певним суб'єктам цивільних правовідносин.
До таких актів можуть, зокрема, бути віднесені рішення органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання в оренду приміщень, майна, земельних ділянок, про продаж майна, купівлю майна, передачу майна в управління, про прийняття майна на баланс територіальної громади тощо.
Згідно п.17 роз'яснень, зазначеної вище, постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;
б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;
в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, розпорядженнями голови Черняхівської РДА №141 "Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку" від 10 квітня 2007 року, №154 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки" від 19 травня 2007 року, №170 "Про передачу земельної ділянки в оренду" від 28 квітня 2007 року, та №177 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 28 квітня 2007 року т№170 "Про передачу земельної ділянки в оренду", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж зазначеної земельної ділянки та дозволено укладання договору оренди спірної земельної ділянки ТОВ "Мізгир" площею 25,0 га для ведення підсобного сільського господарства, яка знаходиться на території Пекарщинської сільської ради за межами с. Пекарщина Черняхівського району Житомирської області.
Тобто дані розпорядження стосуються надання суб'єкту господарської діяльності права на користування землею, яка відноситься до державної власності, породжує цивільно-правові відносини у сфері користування цим майном і не носять обов'язкового характеру для даного суб'єкту господарювання - ТОВ "Мізгир".
Таким чином, наявність у відповідача - Черняхівської РДА Житомирської області статусу суб'єкта владних повноважень не змінює правову природу даних спірних цивільно-правових відносин і не робить даний спір публічно-правовим, а тому позов прокурора про скасування розпоряджень Черняхівської РДА є спором приватноправового характеру і підвідомчим господарському суду.
Згідно ст. 19 ЗК України (в редакції, яка діяла на час означених розпоряджень), землі України за основним цільовим призначенням ділились на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель могли перебувати у запасі.
За приписами ст. 22 ЗК України (в редакції, яка діяла на час означених розпоряджень), землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей та до складу таких земель належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення можуть передатись у власність та надаватись у користування несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям та об'єднанням громадян.
Відповідно до ч.1 ст.ст. 4 та 5 ЛК України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 га, лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
Згідно ст. 124 ЗК України (в редакції, яка діяла на той час), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, а передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123 ЗК України.
Приписами ч.4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 2 "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26 травня 2004 року, передбачено, що проект відведення земельної ділянки не розробляється, коли: - земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.
Проте з матеріалів справи вбачається, що частина наданої в оренду ТОВ "Мізгир" земельної ділянки не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, оскільки є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, а передача в оренду такої земельної ділянки, яка розташована за межами с. Пекарщина, для ведення підсобного сільського господарства, можлива лише за умови розроблення проекту відведення даної земельної ділянки.
Також, матеріали справи не містять належних доказів встановлення меж земельної ділянки площею 25,0 га за межами с. Пекарщина із земель запасу Пекарщинської сільської ради на час прийняття розпоряджень голови Черняхівської РДА Житомирської області, які оспоюються прокурором.
Колегія суддів вважає, що на час прийняття оспорюваних розпоряджень передача земельної ділянки в оренду без розроблення проекту відведення земельної ділянки була можлива лише якщо: земельна ділянка передавалася в оренду без зміни її цільового призначення та її межі вже було визначено в натурі.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі наведеного, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги та визнати недійсними і скасувати розпорядження голови Черняхівської РДА Житомирської області №141 від 10 квітня 2007 року "Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку", №154 від 19 квітня 2007 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки", №170 від 28 квітня 2007 року "Про передачу земельної ділянки в оренду" та №177 від 10 травня 2007 року "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 28 квітня 2007 року № 170 "Про передачу земельної ділянки в оренду".
Судові витрати по справі, відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.12 р. у справі №5/37-НМ - задоволити.
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.12 р. у справі №5/37-НМ - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області №141 "Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку" від 10 квітня 2007 року, №154 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки" від 19 квітня 2007 року, №170 "Про передачу земельної ділянки в оренду" від 28 квітня 2007 року та №177 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 28.04.2007р. № 170 "Про передачу земельної ділянки в оренду" від 10 травня 2007 року.
Стягнути з Черняхівської районної державної адміністрації (12301, Житомирська область, Черняхівського району, смт. Черняхів, майдан Рад, 1, код 04053453), до державного бюджету 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита за подачу позовної заяви (отримувач коштів УДКСУ у м. Житомирі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області; код банку отримувача (МФО) 811039; рахунок отримувача 31214206783002; код класифікації доходів бюджету 22030001) та 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 25 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги (розрахунковий рахунок №31213206782002; банк отримувача - ГУДКСУ у Рівненській області, код банку (МФО) 833017, отримувач - УДКСУ у м. Рівному, код отримувача 38012714, код класифікації доходів бюджету 22030001).
Видачу наказів доручити господарському суду Житомирської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №5/37-НМ повернути господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2012 |
Оприлюднено | 29.05.2012 |
Номер документу | 24257018 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Дужич С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні