Рішення

від 24.11.2008 по справі 22/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/100

24.11.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЗТОРГ ЦЕНТР»

до                    Акціонерного страхового товариства «Вексель»

про                    стягнення несплаченого страхового відшкодування та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача            Погасій І.П. (довіреність від 15.10.2008р.);

                                 Засікан О.Б. директор;

від відповідача        Биков Д.О. (довіреність № 1144 від 18.09.2008р.);

В судовому засіданні 24.11.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЗТОРГ ЦЕНТР»(надалі ТОВ «ХОЗТОРГ ЦЕНТР», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Акціонерного страхового товариства «Вексель»(надалі АСТ «Вексель», відповідач) 14 458, 47 грн. несплаченого страхового відшкодування, обумовленого договором страхування № 004544 від 09.11.2004р., та при існуванні факту відсутності вини водія –0, 5% безпідставно нарахованої франшизи –1 014 грн., всього 15 472, 47 грн.. Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення суми збільшення заборгованості за рахунок індексу інфляції станом на 01.04.2008р. у розмірі 5 817, 65 грн., 3% річних –1 072, 05 грн., пені у розмірі 7 147 грн. відповідно до умов п. 9.2 договору та вимог ст. 992 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування», про стягнення збитків, які понесені у вигляді витрат на правове забезпечення захисту права –2 000 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виплачено суму страхового відшкодування згідно страхового полісу № 00454004 від 09.11.2004р. за страховим випадком –дорожньо-транспортною пригодою що сталась 05.10.2005р. у місті Дніпропетровськ. Окрім того, при виплаті страхового відшкодування відповідачем невірно розраховано франшизу, яка за умовами договору, по ризику не з вини водія мала становити 0, 5%. Через неповний розрахунок, позивач просить стягнути вказані суми з урахуванням штрафних санкцій –інфляційних збитків, 3% річних, пені та збитків.  

Відповідач відзив на позов не надав, вимог ухвал суду щодо надання доказів не виконав, про розгляд справи  повідомлявся належним чином. В судовому засіданні представник відповідача просив відкласти розгляд справи через необхідність отримання архівних документів по страховому випадку щодо якого виник спір у справі. Клопотання відповідача судом відхилено через його необґрунтованість, оскільки документи витребовувались судом вже протягом двох місяців розгляду справи, а ненадання відзиву на позов, відсутність доказів які б підтверджували вчинення будь-яких дій на отримання витребуваних судом документів з архіву тощо свідчать лише про затягування розгляду справи з боку відповідача. Позивач в свою чергу зазначив, що документи на підставі яких здійснено страхову виплату згідно страхового полісу товариства не були надані відповідачем на неодноразові вимоги позивача що відповідно може свідчити про їх відсутність взагалі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Згідно страхового полісу 0045404 від 09.11.2004р. ТОВ «ХОЗТОРГ ЦЕНТР»застраховано автомобіль Тойота RAV 4, державний номер ВА 7997 АА на суму 202 800 грн., франшиза по ризику з вини водія 1%, не з вини водія –0, 5%.

          В силу положень ч. 2 ст. 18 Закону України «Про страхування»відносини що виникли згідно вказаного страхового полісу свідчать про наявність між сторонами договірних зобов'язань по договору страхування, оскільки вказана стаття закону передбачає, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Об'єктом страхування в даному випадку, є вищезазначений транспортний засіб, який застраховано згідно договору, а одним із страхових випадків –пошкодження чи знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В силу частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

05.10.2005р. в м. Дніпропетровськ на мосту № 2 сталась дорожньо-транспортна пригода (далі –ДТП) за участю транспортних засобів Тойота RAV 4, державний номер ВА 7999 АА, що належить ТОВ «ХОЗТОРГ ЦЕНТР» під керуванням водія Засікан О.Б. та автомобіля Крайслер, державний реєстраційний номер 46079 АВ, внаслідок якої власнику автомобіля Тойота RAV 4 було заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно звіту № 212 від 19.10.2005р. спеціаліста-автотоварознавця матеріальний збиток, завданий власнику дорожнього транспортного засобу марки Тойота RAV 4, номерний знак ВА 7999 АА без врахування фізичного зносу деталей, вузлів та агрегатів, які належать до заміни складає 40 088, 33 грн..  

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.

Як те підтверджено випискою з банківського рахунку позивача за 08.12.2005р. та довідкою Філії «Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку», відповідачем виплачено 25 629, 86 грн. з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно акту № 3338/05 від 06.12.2005р. по договору страхування № 0045404 від 09.11.2004р.».

Вказаний договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Належне виконання позивачем своїх обов'язків по договору страхування, зокрема і в частині повідомлення про настання страхового випадку –ДТП, що сталась 05.10.2005р. відповідачем не заперечується, вказаний випадок було визнано страховим, про що свідчить виплата страхового відшкодування 08.12.2005р. за страховим полісом 0045404 від 09.11.2004р., зазначене також підтверджено у листі АСТ «Вексель»(вих. 53у від 16.01.2006р.), копія якого залучена до матеріалів справи.

Звіт № 212 від 19.10.2005р. щодо вартості матеріальних збитків автомобіля марки Тойота RAV 4, державний номерний знак ВА 7999 АА станом на 18.10.2005р. складений суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Турчиним Олександром Георгійовичем, який має кваліфікацію оцінювача автотранспортних засобів (свідоцтво Української автомобільної корпорації «Укр-Авто»№ 190 від 22.03.2001р.) зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво № 3149 від 11.10.2002р. Фонду Державного майна України), свідоцтво про підвищення кваліфікації серії МФ № 0349-КП від 15.07.2005р. виданого ФДМУ та КП Інформаційно-консультаційний центр УТО.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, прямі збитки - поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

Звітом № 212 автотоварознавчого дослідження, проведеного на замовлення позивача підтверджено нанесення матеріального збитку внаслідок ДТП що сталась 05.10.2005р. в сумі 40 088, 33 грн., збитки визначені без врахування фізичного зносу деталей, вузлів та агрегатів, які належать до заміни.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Пунктом 6.3 страхового полісу 0045404 від 09.11.2004р. при визнанні події, що сталася, страховим випадком, страхове відшкодування сплачується протягом двох робочих днів з дня підписання страхового акту страхувальником.

Виходячи з положень чинного законодавства, сума страхового відшкодування визначається як різниця між сумою матеріального збитку і франшизою. Страховик складає розрахунок розміру страхового відшкодування, який є додатком до страхового акта, вираховуючи з матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи, тільки франшизу.

Складений розрахунок розміру виплаченого страхового відшкодування згідно полісу № 0045404 від 09.11.2004р., страховий акт № 3338/05 від 06.12.2005р. на неодноразові вимоги суду (ухвали від 22.09.2008р., від 17.10.2008р., від 31.10.2008р.) відповідачем не надано, належних доказів які б свідчили про наявність обставин, що перешкоджали надати на вимоги суду протягом тривалого строку (два місяці розгляду справи) витребувані судом документи відповідачем не надано.

У листі АСТ «Вексель» (вих. 53у від 16.01.2006р.) який надісланий у відповідь на лист позивача було зазначено, що після ретельного розгляду даних авторознавчих досліджень з'ясувалось  застосування Турчиним О.Г. підвищуючого коефіцієнту «+65% з ПДВ»(«+45%»без ПДВ) на запчастини, що є некоректним, так як згідно розцінкам генерального офіційного дилера yota»- «Автосаміт ЛТД»повинен бути застосований вищезгаданий коефіцієнт на запчастини в розмірі максимум «+12% без ПДВ»(«+32%»з ПДВ). У вказаному листі також зазначено що АСТ «Вексель»надасть товариству копії авторознавчих досліджень автомобіля Тойота RAV 4 державний номер ВА 7913 АА, після проведення рецензії на звіт № 212 авторознавця Турчина О.Г., яка буде виконана спеціалістами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в терміни згідно чинного законодавства.

Однак на запити, нагадування позивача (листи –вих. 60 від 09.12.2005р., від 13.02.2006р.), відповідачем не було надано товариству ні копії експертного висновку, який став підставою для здійснення розрахунку страхового відшкодування згідно полісу 0045404 від 09.11.2004р., ні рецензії на звіт № 212 авторознавця Турчина О.Г.. Жодних доказів замовлення проведення експертизи чи виконання рецензії на звіт представлений позивачем суду не представлено, вимог ухвал суду в цій частині (ухвали від 22.09.2008р., від 17.10.2008р., від 31.10.2008р.) відповідачем не виконано.

Відповідно до встановлених вимог (ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні») рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Не отримавши відповіді та будь-яких документів які б свідчили про виконання рецензії на звіт № 212 авторознавця Турчина О.Г. за зверненням ТОВ «ХОЗТОРГ ЦЕНТР»(лист від 19.04.2008р.) було проведено рецензування звіту № 212 від 19.10.2005р. про визначення вартості матеріальних збитків нанесених власнику автомобіля Тойота RAV 4 державний номер ВА 7913 АА в результаті ДТП, виконаного Турчином О.Г. та за висновками складеної рецензії від 19.04.2006р., звіт виконано з дотриманням процедури оцінки визначеної чинними нормативними документами по оцінці майна –ДТЗ, а саме Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (затверджено наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092), вид вартості обґрунтовано у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна; зібрані вихідні дані, на яких побудовано оцінку можуть слугувати базою для визначення вартості; звіт виконано у відповідності з необхідною оціночною процедурою та застосуванням методичних підходів та методів до оцінки ДТЗ; звіт не має принципових зауважень, які могли б суттєво вплинути на результат оцінки.

За таких обставин, наданий позивачем звіт № 212 від 19.10.2005р.  з огляду на ст. ст. 34, 36 ГПК України, визнається судом належним доказом дійсної суми матеріального збитку. Понесені витрати на ремонт автомобіля підтверджуються актом № 2/12 приймання-здачі робіт від 26.12.2005р. (виконавець Кузьменко М.В.), товарним чеком № 27/12 від 26.12.2005р. на суму 41 849, 70 грн.. Жодних доказів у спростування визначеної суми матеріального збитку відповідачем не представлено, суду також не зазначено про існування таких доказів, не заявлено про необхідність їх витребування.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідачем частково сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 25 629, 86 грн., тому залишок несплаченого страхового відшкодування складає 14 458, 47 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.12.2005р. постанову судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15.11.2005р. про накладення на Засікан Олега Борисовича на підставі ст. 124 КУ про АП адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців скасовано, а справу провадженням закрито у зв'язку з тим, що закінчились строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст. 38 КУ про АП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується вказаною постановою, вини водія Засікан О.Б. не встановлено.

Згідно п. 3.10 договору франшиза у разі знищення або пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, не з вини водія складає 0, 5 % від страхової суми.

Оскільки на вимоги суду (ухвали від 22.09.2008р., від 17.10.2008р., від 31.10.2008р.)  позивачем письмового обґрунтування застосування франшизи не надано, суми та в якому % відношенні від суми відшкодування розраховано при виплаті страхового відшкодування згідно полісу страхування 0045404 від 09.11.2004р. не зазначено, в судовому засіданні представник пояснень з цього приводу не зміг надати, окрім того, враховуючи відсутність документів які б підтверджували правомірність застосування франшизи в 1% (як те передбачено договором (п.3.10) по страховому ризику з вини водія) суд визнає обґрунтованими твердження позивача про безпідставність нарахування франшизи в 1% та наявність підстав для стягнення з відповідача невиплаченої суми в розмірі 1 014 грн. (202 800 грн. х 0, 5%).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 6.3 страхового полісу 0045404 від 09.11.2004р. страхове відшкодування, виходячи з дати підписання страхового акту –06.12.2005р., мало бути виплачене позивачу протягом двох робочих днів  - 07.12.2005р, 08.12.2005р..

Згідно п. 9.2 договору страхування (страховий поліс 0045404 від 09.11.2004р.) страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування без поважної на це причини, шляхом оплати страхувальнику пені за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за цей період.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним. Стаття 20 Закону України «Про страхування»передбачає покладення на страховика майнової відповідальності за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом та не встановлює строків протягом яких можливе нарахування пені.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за уточненим розрахунком суду складає 1 473, 91 грн. визначена за  період з 09.12.2005р. по 09.06.2006р. за обліковою ставкою 9, 5% встановленою згідно листа НБУ від 09.08.2005р. № 14-011/2644-7872 (діяла в періоді за який нараховуться пеня). Розрахунок пені здійснений позивачем не відповідає наведеним вимогам законодавства (ст. 232 ГК України) та відповідно не може бути прийнятий судом.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням несплати у повному обсязі суми страхового відшкодування в розмірі   15 472, 47 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 5 817, 65 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 1 072, 05 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення виплати суми страхового відшкодування згідно страхового полісу 0045404 від 09.11.2004р. у повному обсязі у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Вимоги щодо стягнення збитків в розмірі 2 000 грн. які полягають в оплаті юридичних послуг задоволенню не підлягають через наступне.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті  збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 2 000 грн. не підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 315, 00 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 327, 56 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель»(юрид. адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 57/3; адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал 7, п/р 26501301333464 у філії «Кіровоградське Центральне відділення Промінвестбанку», МФО 323301, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 20031391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЗТОРГ ЦЕНТР»(25006, м. Кіровоград, вул. Карла Маркса 12, п/р 260063013330683 у Кіровоградському відділенні Промінвестбанку, МФО 323301, ідент. код 23690160) 14 458, 47 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень 47 копійок) невиплаченого страхового відшкодування, 1 014 грн. (одну тисячу чотирнадцять гривень) утриманої франшизи, 1 473, 91 грн. (одну тисячу чотириста сімдесят три гривні 91 копійку) пені, 5 817, 65 грн. (п'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 65 копійок) інфляційних збитків, 1 072, 05 грн. (одну тисячу сімдесят дві гривні 05 копійок) 3% річних.  

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель»(юрид. адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 57/3; адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал 7, п/р 26501301333464 у філії «Кіровоградське Центральне відділення Промінвестбанку», МФО 323301, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 20031391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЗТОРГ ЦЕНТР»(25006, м. Кіровоград, вул. Карла Маркса 12, п/р 260063013330683 у Кіровоградському відділенні Промінвестбанку, МФО 323301, ідент. код 23690160) 327, 56 грн. (триста двадцять сім гривень 56 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Р.І. Самсін

                                                                                    дата підписання рішення 28.11.2008