Рішення

від 11.11.2008 по справі 33/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/358

11.11.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом        закритого акціонерного товариства «Укрвторчормет»

до                         приватного підприємства «Укрспецбуд»

про                        стягнення 480 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:       Ковальова Л.П. –представник за довіреністю № б/н від 05.08.2008 року;

                              Білозеров О.В. –представник за довіреністю № б/н від 06.12.2007 року;

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Укрвторчормет»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Укрспецбуд»про стягнення заборгованості в сумі 480 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 12.03.2008 року було укладеного договір № УБ-0001/п-9420314 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується продати та передати у власність позивача, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів.

14.03.2008 року платіжним дорученням № 936 позивач у відповідності до укладеного договору на розрахунковий рахунок відповідача перерахував 300 000,00 грн. попередньої оплати.

Відповідач своєчасно своїх зобов'язань по договору не виконав, металобрухт на зазначену суму не поставив, суму передоплати не повернув.

05.08.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 40, в якій позивач просить відповідача в семиденний термін повернути відповідачу попередню оплату в розмірі 300 000,00 грн. та пеню.

Але, відповідач відповіді на претензію не надав та борг не оплатив.

У судовому засіданні 28.10.2008 року представник позивач подав документи на вимогу ухвали суду від 10.10.2008 року та через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва клопотання про забезпечення позову.

Представник відповідача не з'явився, проте через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю представника підприємства-адвоката з поважної причини хвороби.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 11.11.2008 року.

У судовому засіданні 11.11.2008 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 300 000,00 грн., пеню в розмірі 180 000,00 грн. та  витрати по сплаті державного мита в сумі 4 800,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, проте через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю представника підприємства-адвоката з поважної причини хвороби, але ніяких доказів щодо зазначеної причини не надав. За таких умов, суд вважає, що клопотання представника відповідача подане з ціллю затягування розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахуванням судом розміру пені.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.03.2008 року між закритим акціонерним товариством «Укрвторчормет»та приватним підприємством «Укрспецбуд» укладено договір № УБ-0001/п-9420314 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується продати та передати у власність позивача, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

На підставі ч. 1 статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п.1.3 додаткової угоди № 1 від 12.03.2008 року до договору № УБ-0001/п-9420314 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 12.03.2008 року, ціна металевого брухту чорних металів, що продається згідно вказаних розмірів в п.1.2 даної додаткової угоди складає 1 450,00 грн. за 1 (одну) тонну металевого брухту чорних металів без ПДВ на умовах доставки товару транспортом продавця.

Згідно ч.1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 1.4 додаткової угоди № 1 від 12.03.2008 року до договору № УБ-0001/п-9420314 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 12.03.2008 року передбачено, що розрахунки за металевий брухт будуть проводитись шляхом часткової попередньої оплати в розмірі 500 000,00 грн., з яких:

а) 300 000,00 грн. виплачуються покупцем на розрахунковий рахунок продавця з моменту підписання договору № УБ-0001/п-9420314 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів та додаткової угоди до даного договору;

б) 200 000,00 грн. виплачується покупцем на розрахунковий рахунок продавця після вигрузки металобрухту на причал.

14.03.2008 року на виконання вимог договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 936 від 14.03.2008 року на суму 300 000,00 грн. з призначенням платежу: «попередня оплата за металобрухт згідно договору № УБ-0001/п-9420314 від 12.03.2008 року».

Як зазначив позивач, відповідач свої зобов'язання не виконав та металобрухт не поставив.

Відповідно до ч.2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Також, п.3.5 договору № УБ-0001/п-9420314 від 12.03.2008 року передбачено, що розрахунки за товар можуть проводитись шляхом попередньої оплати. В такому випадку поставка товару здійснюється в 10-ти денний термін з моменту отримання попередньої оплати. При неможливості поставки в такий термін, продавець на 11-й день повертає суму попередньої оплати на рахунок покупця. У разі порушення цього терміну продавець сплачує покупцю пеню за кожен день прострочення у розмірі 1-го відсотка від вартості не поставлено товару.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 300 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, то, відповідно до п.3.5 договору пеня нараховується за невиконання відповідачем вже грошового зобов'язання (неповернення суми попередньої оплати).

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

26.03.08-29.04.08300 000,003510,05 737,70

30.04.08-14.05.08300 000,001512,08 688,52

Таким чином, розмір пені за перерахунком суду становить 8 688,52 грн. та підлягає задоволенню.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 308 688,52 грн., тому сума державного мита –3 086,88 грн.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Укрспецбуд»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5; р/р 26009043112071 в Московському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 322012, код ЄДРПОУ 32303542) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Укрвторчормет»(02160, м. Київ, вул. Каунаутська, будинок 27, р/р 26009300046518 в АКБ «Форум»м. Києва, МФО 322948, код ЄДРПОУ 00191483) суму основного боргу 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 8 688 (вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 52 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 3 086 (три тисячі вісімдесят шість) грн. 88 коп., 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                            С.М.Мудрий