Ухвала

від 15.05.2012 по справі 10/094-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 травня 2012 р. № 10/094-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Плюшка І.А. суддів:Владимиренко С.В. Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЇСІ БЕЛА" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі№ 10/094 11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЇСІ БЕЛА" доЗакритого акціонерного товариства "Українські вантажні кур'єри" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю"Термінал Бровари" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6; 2) Державна виконавча служба України провизнання виконавчих написів, вчинених нотаріусом, такими, що не підлягають виконанню

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 20.09.2011 у справі № 10/094-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЇСІ БЕЛА" до Закритого акціонерного товариства "Українські вантажні кур'єри" про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі № 10/094 11 рішення господарського суду Київської області від 20.09.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 скасовано, у позові відмовлено.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АЇСІ БЕЛА" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі № 10/094 11, в якій заявник просить вказану постанову Вищого господарського суду України скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 29.07.2010 у справі № 18/296/09, від 12.01.2012 у справі № 5010/1368/2011-26/57, від 01.02.2012 у справі № 8/97, від 07.03.2012 у справі № 14/108-10, постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 22.12.2009, від 23.03.2010 мотивовано неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2012 було зобов'язано заявника до 14.05.2012 усунути недоліки, допущені при оформленні заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі № 10/094 11.

10.05.2012 недоліки, зазначені в ухвалі Вищого господарського суду України від 20.04.2012, заявником були усунуті.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 10/094 11 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 22.02.2012 у справі № 10/094 11, про перегляд якої просить заявник, та постанов від 29.07.2010 у справі № 18/296/09, від 12.01.2012 у справі № 5010/1368/2011-26/57, від 01.02.2012 у справі № 8/97, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У своїй постанові від 22.02.2012 у справі № 10/094 11, яку заявник просить переглянути, Вищий господарський суд України, посилаючись на положення статей 62, 79 Господарського кодексу України, статей 33, 35 Закону України "Про іпотеку", статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", статті 1 Закону України "Про господарські товариства", скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та відмовив у задоволенні вказаних позовних вимог, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, вказавши, що оскільки відповідач не має усіх ознак, притаманних терміну "підприємство", застосування цими судами при вирішенні даного спору однорічного строку, передбаченого статтею 88 Закону України "Про нотаріат", до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем з приводу вчинення виконавчих написів не відповідає чинному законодавству.

В постанові від 29.07.2010 у справі № 18/296/09, на яку заявник посилається, суд касаційної інстанції, з посиланням на приписи статей 87-89 Закону України "Про нотаріат", погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з огляду на те, що відповідачем на підтвердження безспірності своїх вимог не було подано нотаріусу первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірним.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2012 у справі № 5010/1368/2011-26/57, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції, посилаючись на статті 87, 88 Закону України "Про нотаріат", погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з огляду на встановлені ними обставини справи про те, що збитки за кредитним договором, нарахування яких розпочалось з 06.01.2009 не можна вважати безспірною заборгованістю позивача, оскільки до оспорюваного виконавчого напису нотаріусу, вчиненого 10.03.2010, були включені суми заборгованості, право на стягнення яких виникло у січні - лютому 2009, тобто з порушенням статті 88 Закону України "Про нотаріат".

В постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012 у справі № 8/97 суд касаційної інстанції, посилаючись на статті 526, 575, 589, 590 Цивільного кодексу України, статтю 33 Закону України "Про іпотеку", статтю 50 Закону України "Про нотаріат", погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з огляду на встановлені обставини справи, відповідно до яких позивач не є стороною за кредитним договором, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за яким банк ініціював процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, так само як і не є стороною іпотечного договору щодо якого вчинений оспорюваний виконавчий напис, а задоволення вимог кредитора (банку, відповідача) до одного з боржників (третьої особи) за іпотечним договором за рахунок заставленого іпотекодавцем майна не впливає на права та законні інтереси інших боржників, зокрема позивача. Крім того, при вирішенні даного спору судом взагалі не застосовувались статті 87, 88 Закону України "Про нотаріат".

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 07.03.2012 у справі № 14/108-10, оскільки предмети позову у вказаній справі та справі, про перегляд якої просить заявник, є різними. Так у справі № 14/108-10 предметом позовних вимог є визнання недійсним рішення наглядової ради відкритого акціонерного товариства, тоді як у справі, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позовних вимог є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, тому спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

До судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах, тому посилання заявника на постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 22.12.2009, від 23.03.2010 не може бути прийнято до уваги.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АЇСІ БЕЛА" у допуску справи № 10/094 11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Плюшко Судді:С.Владимиренко А.Демидова С.Мирошниченко С.Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)