Постанова

від 10.05.2012 по справі 7/153-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2012 року Справа № 7/153-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.

Секретар судового засідання Литвин А.П.

За участю заступника прокурора: Киричок О.В. посвідчення № 112 від 12.07.10 р.

Представники сторін:

від позивача ТОВ "Сірбіс": ОСОБА_1 представник, довіреність №8 від 23.04.12;

від відповідача ВАТ Дніпроавіа": ОСОБА_2 представник, довіреність №134-01-09 від 16.01.12;

ІДАБК та БТІ у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2009р. у справі № 7/153-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІБРІС", м. Дніпропетровськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про визнання права власності.

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІБРІС", м. Дніпропетровськ

про визнання права власності.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СІБРІС", м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом, враховуючи уточнення позовних вимог, до Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м. Дніпропетровськ, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності.

Відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м. Дніпропетровськ також звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІБРІС", м. Дніпропетровськ про визнання права власності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.09р. по справі № 7/153-08 (суддя -Коваль Л.А.) -первісний позов задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "СІБРІС" право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 31, які складається з ангару, літ. А, загальною площею 1 122. 6 кв.м та замощення, літ. І, площею 109* 8 кв.м, з часткою у спільній частковій власності 94, 46%. що становить 999, 92 кв.м від загальна площі ангару, літ. А, та 1091, 8 кв.м замощення, літ. І, без додаткових актів вводу експлуатацію ангару.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЇБРІС" витрати на оплату державного мита в сумі 14 340 грн. 92 коп., витрати на інформаційі технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

Визнано за Відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Дніпропетровськ область, Дніпропетровський район, с Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 31, який складається ангару, літ. А, загальною площею 1 122, 6 кв.м та замощення, літ. І, площею 1091, 8 кв.м часткою у спільній частковій власності 5, 54%. що становить 122. 68 кв.м від загальної площі ангару, літ. А, без додаткових актів вводу в експлуатацію ангару.

В решті позовних вимог за зустрічним позовом -відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІБРІС" на користь Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" витрати на оплату державного мі в сумі 841 грн. 08 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108 грн. 95 коп.

При винесені оскарженого рішення, господарський суд виходив з того, що бездіяльність Відповідача у вирішенні питання оформлення правовстановлюючих документів порушує права позивача щодо набуття права спільної часткової власності на спірний об'єкт будівництва нерухомого майна за договором № 03/07-1 від 03.07.07р., що є свідченням не визнання відповідачем відповідного права позивача як співвласника об'єкту.

Не погодившись з оскарженим рішенням, Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, де просить скасувати оскаржене рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог як за первісним так і за зустрічним позовом.

У відзивах на апеляційну скаргу представники Позивача та Відповідача по справі просять суд залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СІБРІС" та Відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" уклали договір № 03/07-1 про пайову участь в будівництві об'єкту нерухомого майна.

Згідно умов укладеного Договору Позивач зобов'язався здійснити фінансування завершеннябудівництва та оснащення ангару для зберігання літаків в аеропорту за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с Старі Кодаки, вул. Аеропорт (надалі - об'єкт нерухомого майна).

Відповідач в свою чергу зобов'язався надати незавершений будівництвом об'єкт нерухомого майна, а також отримати на ім'я сторін всі необхідні для будівництва дозвільніпроектні та інші документи та ввести об'єкт в експлуатацію.

Пунктом 4 Договору сторони встановили, що вартість частки Позивача в збудованому об'єкті нерухомого майна дорівнюватиме обсягу проведеного фінансування - сумі грошових коштів, витрачених позивачем на завершення будівництва. Обсяг необхідного фінансування сторони домовилися визначити додатковими угодами.

Пунктом 5 Договору сторони визначили, що вартість частки Відповідача в збудованому об'єкті буде дорівнювати вартості наданого незавершеного будівництва, яка складає 84 067, 32 грн. (п.6. Договору).

Загальна площа та план приміщень і прилеглої території, яка відповідає частці Відповідача, буде визначена сторонами в додаткових угодах та буде пропорційною вартості частки відповідача, зазначеній в п.6 Договору.

Згідно п. 8 та п.9 Договору після завершення будівництва сторони підписують акти приймання-передачі частини об'єкту нерухомого майна, належної позивачу та належної визнання праві відповідачу, з метою передачі їх сторонам у власність.

Пунктом 10 Договору визначений обов'язок обох сторін підписати всі необхідні документи, пов'язані з реалізацією цього Договору, в тому числі пов'язані з введенням об'єкта в експлуатацію, реєстрацією права власності сторін на частки у об'єкті нерухомого майна, а також пов'язані з оформленням прав на земельну ділянку під об'єктом нерухомого майна.

Вимоги Позивача мотивовані тим, що на підставі договору про пайову участь у будівництві об'єкту нерухомого майна № 03/07-1 від 03.07.2007р., укладеного між Позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (м. Дніпропетровськ), у липні 2008 року Позивач з Відповідачем здійснили будівництво ангару та виконали увесь комплекс робіт з облаштування прилеглої території, однак не складено акту готовності будівлі.

Позивач звернувся до Відповідача з проханням вирішити питання щодо правовстановлюючих документів, однак відповіді не отримав. Позивач вважає, що своєю бездіяльністю Відповідач порушує право Позивача на новостворене спільне майно, оскільки сторонами було виконано умови Договору № 03/07-1 від 03.07.2007р., передбачений умовами Договору об'єкт збудовано, однак Відповідач вчиняє бездіяльність щодо оформлення правовстановлюючих документів на збудований об'єкт, який є спільною частковою власністю, чим порушує право позивача як співвласника об'єкту.

14.07.2008р. Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої вартість частки Позивача в збудованому об'єкті нерухомого майна дорівнює обсягу здійсненого фінансування, який складає 1 434 099, 00 грн., вартість частки Відповідача - вартості наданого незавершеного будівництва, яка складає 84 101, 27 грн.

Відповідно до п.4 додаткової угоди № 1 до Договору позивачу відповідає частка: в приміщені ангару площею 999, 92 кв.м, в прилеглій території -1091, 8 кв.м. Всього частка позивача складає 9446/10000 частини об'єкта нерухомого майна (94, 46%), що пропорційно сумі грошових коштів, витрачених позивачем на завершення будівництва.

Відповідачу відповідає частка: в приміщенні ангару площею 122, 68 кв.м. Всього частка Відповідача складає 554/10000 частини об'єкта нерухомого майна (5,54%), що пропорційно сумі грошових коштів, витрачених відповідачем на будівництво (п.5. додаткової угоди № 1 Договору).

Також 14.07.08р. сторонами спору було укладено акт приймання-передачі частини об'єкта нерухомого майна по Договору, згідно якого, Позивачу передається у власність частина об'єкту нерухомого майна, яка складається з: частини ангару площею 999, 92 кв.м, прилеглої території загальною 1091, 8 кв.м. Всього Позивачу передається у власність 2 091, 72 кв.м площі об'єкту, що складає 9446/10000 частин об'єкту нерухомого майна (94, 46%).

Відповідачу передається у власність частина об'єкту нерухомого майна, яка складається з: приміщення ангару площею 122, 68 кв.м. Всього Відповідачу передається у власність кв.м площі об'єкту нерухомого майна, що складає 554/10000 частин об'єкту нерухомого майна (5, 54%).

Однак Відповідач вважає, що йому належить не 5, 54% у спірному об'єкті, а 6%, оскільки внесок Відповідача у спірний об'єкт складає саме 6%.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Загальні засади здійснення будівництва об'єктів нерухомості визначені у статті 375 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Пунктом 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами; сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Враховуючи вимоги статті 331 Цивільного кодексу України якими передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 778 ЦК України передбачено, що частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

За п. 1 статті 1134 внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Суд першої інстанції, встановивши факт самочинного будівництва спірного об'єкту та мотивуючи тим, що спірний об'єкт самочинно збудованого нерухомого майна не порушує прав інших осіб, але не може бути введений в експлуатацію у встановленому порядку, зважаючи на те, що право постійного користування земельною ділянкою, на якій збудована спірна споруда, належить Відповідачу, як правонаступнику державної авіаційної компанії «Дніпроавіа», прийшов до висновку, що у відповідності з вимогами частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України, суд може визнати право власності на спірне нерухоме майно за сторонами на підставі укладеного між ними договору, акту приймання -передачі об'єкту нерухомого самочинно побудованого майна.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені. Відповідно до вказаної статті житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З матеріалів справи вбачається, що Один із співвласників спірного об'єкту нерухомого майна є користувачем земельної ділянки. Державним актом на право постійного користування землею І-ДП № 003401, виданим 17.04.95р. Новоолександрівською сільською радою народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі рішення ради від 20.03.1995р. № 4/22, підтверджується право постійного користування землею Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", як правонаступника державної авіаційної компанії "Дніпроавіа" площею 160,7421 га.

Вбачається, що самовільно збудований ангар відповідає архітектурним, будівельним, пожежним, санітарним та екологічним нормам та правилам, є придатним до експлуатації, що підтверджується матеріалами технічної інвентаризації за станом на 17.10.2007р., виготовленими Комунальним підприємством Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації" підтверджується фактична наявність за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 31, нерухомого майна: ангару (літ. А) загальною площею що складає 1211122, 6 кв.м, замощення (літ. І) загальною площею 1091, 8 кв.м. В матеріалах технічної інвентаризації зазначено, що об'єкт - ангар (літ. А) підлягає узаконенню та введенню в експлуатацію.

До того ж колегія суддів враховує той факт, що результатом виконання укладеного договору № 03/07-1 про пайову участь в будівництві об'єкту нерухомого майна було винекнення спільної часткової власності.

Також укладанням спірного Договору та додаткової угоди до нього № 1 від 14.07.08р. сторони визначили та встановили розміри часток у праві спільної часткової власності на об»єкт будівництва нерухомого майна за договором № 03/07-1, що також підтверджується актом приймання-передачі частини об"єкту нерухомого майна від 14.07.08р.

Оскільки Відповідач створює перешкоди Позивачу у вигляді бездіяльності щодо вирішення питання оформлення правовстановлюючих документів - порушує права Позивача щодо набуття права спільної часткової власності на частину об"єкту будівництва за спірним договором № 03/07-1, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та знаходить всі правові підстави для задоволення первісного позову та визнання за Позивачем право спільної часткової власності на об'єкт будівництва за договором № 03/07-1 від 03.07.07р., що розташований за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 31, які складається з ангару, літ. А, загальною площею 1 122. 6 кв.м та замощення, літ. І, площею 1091,8 кв.м, з часткою у спільній частковій власності 94, 46%. що становить 999, 92 кв.м від загальна площі ангару, літ. А, та 1091, 8 кв.м замощення, літ. І, без додаткових актів вводу експлуатацію ангару.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення зустрічних позовних вимог, в частині визнання за Відповідачем право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Дніпропетровськ область, Дніпропетровський район, с Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 31, який складається ангару, літ. А, загальною площею 1 122, 6 кв.м та замощення, літ. І, площею 1091, 8 кв.м часткою у спільній частковій власності 5, 54%. що становить 122. 68 кв.м від загальної площі ангару, літ. А, без додаткових актів вводу в експлуатацію ангару, оскільки умовами договору № 03/07-1 та домовленістю, досягнутою сторонами при підписанні додаткової угоди № 1 від 14.07.08р. не було встановлено такої умови - отримання Відповідачем в разі виконання договору № 03/07-1 частки у спільній частковій власності об'єкту будівництва у розмірі 6 %, доказів, спростовуючих зазначене, Відповідачем надано не було.

Статтею 331 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не врегульовано правовий режим самочинного будівництва.

Відповідно до положень статті 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" та положень Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 08.10.2008 р.№ 923, необхідними умовами прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів передбачено наявність затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, що виключається при самочинному будівництві.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з твердженням прокурора про те, що місцевим господарським судом було прийнято оскаржуване рішення про права і обов'язки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, тоді як вона безпідставно не була залучена до участі у справі.

Так, згідно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 18.10.2006 року державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міненергобуду і йому підпорядковується; її основними завданнями є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 5 цього Положення державна архітектурно-будівельна інспекція має право здійснювати захист своїх прав та законних інтересів, звертатися до суду у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає, що даний спір щодо наявності чи відсутності права власності стосується прав та обов'язків позивача та відповідача, а також осіб, права та обов'язки яких порушує відповідне самочинне будівництво, а не Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, який є в питаннях архітектури та будівництва лише органом, наділеним відповідними владними повноваженнями.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що рішення господарського суду від 22.01.09р. -не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2009р. у справі №7/153-08 - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2009р. у справі №7/153-08 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2009р. у справі №7/153-08 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя П.П.Павловський

Суддя В.В. Швець

31.05.12